Ухвала суду № 74983181, 25.05.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 398/3271/16-к

Провадження № 1-кп/541/36/2018

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

25 травня 2018 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Городіського О.А.

суддів – Андрущенко-Луценко С.В. та Куцин В.М.

за участю секретаря – Ніколаєнко М.В.,

прокурора - Цвігуна І.М., Невмитий О.Ю.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

обвинувачених: ОСОБА_7, ОСОБА_8М, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11

перекладача ОСОБА_12

розглядаючи у судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄДРДР №12015120070003253 від 18.11.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_7, 07.04.1978р.н., у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України; ОСОБА_8, 03.11.1968р.н., у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених; ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_9, 10.08.1978р.н., у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_10, 31.08.1992р.н., у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_11, 06.10.1972р.н., у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

У зв’язку із оголошенням перерви в судовому розгляді, суд поставив на обговорення питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених.

Прокурор у виступі вказав на наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливістю переховуватися обвинуваченими від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, вчиняти інші дії з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Захисники просили, застосувати більш м’які запобіжні заходи. Свої заперечення вони мотивували тим, що ризики, на які посилається прокурор, не доведені, саме обвинувачення є необґрунтованим, а їх підзахисні мають міцні соціальні зв’язки. До моменту затримання, деякі з обвинувачених мали офіційну роботу та займались підприємницькою діяльністю, кожний з обвинувачених має постійне місце проживання, а тому запобіжний захід у виді домашнього арешту або застави в повній мірі забезпечить виконання обов’язків покладених на них Кримінальним процесуальним кодексом та судом.

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у своїх виступах підтримали думку захисників.

З'ясувавши думку учасників провадження, вивчивши матеріали провадження, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

З обвинувального акту вбачається, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні рядку кримінальних правопорушень, які відповідно до класифікації передбаченої статтею 12 КК України, відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, покарання за які Кримінальним кодексом України передбачено у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років позбавлення волі. Окрім того злочини які інкриміновані обвинуваченим мають підвищену суспільну небезпеку, так як вчинялись із застосування зброї та посягають на здоров'я та життя людей.

Суд при прийнятті рішення бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини, згідно з яким суворість передбаченого покарання та наявність судимостей є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, та те що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Згідно інформації вказаної в обвинувальному акті всі обвинувачені окрім ОСОБА_10 є судимими. В провадженні Апеляційного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 189 КК України. В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження відносно п'яти обвинувачених серед яких, також є ОСОБА_9, який звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст.343, ч. 1 ст. 345 КК України та ОСОБА_10 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст.343, ч. 1 ст. 345 КК України.

Оцінивши в сукупності вказані обставини, суд вважає, що обвинувачені можуть переховуватись від суду з метою уникнути постановлення остаточного рішення по справі, а інші більш м’які запобіжні заходи не зможуть бути співмірними з метою усунення даного ризику . В зв’язку із тим, що в ході судового провадження не допитані всі свідки, що вказує на наявність ризику впливу будь-кого з обвинувачених на вказаних осіб, що може істотно вплинути на об’єктивність встановлення обставин судом. Тому суд приходить до переконання про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи мету застосування запобіжного заходу, яка полягає в забезпеченні виконанні обвинуваченими покладених на них процесуальних обов’язків, встановлення судом існування ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченим, а також те, що тривалий судовий розгляд справи пов'язаний також із поведінкою обвинувачених, суд приходить до переконання, що застосування більш м’яких запобіжних заходів для виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, буде недостатнім. Тому вважає що підстав для зміни вищевказаним обвинуваченим запобіжного заходу на більш м’який немає, отже необхідно продовжити строк дії обраного запобіжного заходу на два місці, відмовивши у клопотаннях про зміну запобіжних заходів з тримання під вартою на домашній арешт.

Одночасно з продовженням запобіжного заходу у виді триманням під вартою обвинуваченому ОСОБА_10, який являється раніше не судимим, суд вважає, що йому слід визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід, в порядку ч. 3, 4 ст. 182 КПК України, встановивши її в розмірі достатньому, у співставленні з існуючими ризиками та даними про обвинуваченого, а саме : грошову суму в розмірі чотириста п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 331 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, 10.08.1978р.н., ОСОБА_11, 06.10.1972р.н. на два місяці з дня постановлення даної ухвали до 24.07.2018 року включно.

Обвинуваченому, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці, тобто до 24.07.2018 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_10, 31.08.1992 р.н заставу в розмірі 450 (чотириста п’ятдесят) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 792 900 (сімсот дев’яносто дві тисячі дев’ятсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №37314008015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУДСАУ в Полтавській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживє без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань УДПтС в Полтавській області.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань УДПтС в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити усно і письмово Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Головуючий О.А. Городівський

Судді С.В. Андрущенко –Луценко

ОСОБА_13