Рішення № 74983001, 27.06.2018, Карлівський районний суд Полтавської області

27.06.2018

єдиний унікальний номер справи 531/487/18

номер провадження 2/531/487/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та знаття з реєстрації за місцем проживання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вказаним вище позовом, у якому просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком №115, розташованим по вул. Спортивній в м. Карлівка Полтавської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є власником будинку №115 по вул. Спортивній в м. Карлівка, у якому проживає разом зі своєю дочкою ОСОБА_3 За даною адресою зареєстровані також два сини позивачки - ОСОБА_4, ОСОБА_5 , а також ОСОБА_2, який з дня прописки і по даний час не з’являвся в будинку.

Оскільки реєстрація відповідача в будинку порушує законне право позивача, як власника, вільно розпоряджатися таким майном, вона звернулася до суду з цим позовом і просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житлом.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, проте надала суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити, а також вказала, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Клопотання про розгляд справи за його відсутності від відповідача до суду не надходило, тому суд, за письмової згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Позивач є одноосібним власником будинку №115 по вул. Спортивній в м. Карлівка, на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.2007(а.с. 4-5). Даний факт підтверджується також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно ( а.с.7).

У вказаному будинку зареєстровані, але фактично не проживають: ОСОБА_4, ОСОБА_6 та відповідач - ОСОБА_2, про що свідчить Акт -обстеження житлово-побутових умов від 08.02.2017 (а.с. 12). Проживає у будинку позивачка розом зі свою дочкою ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.

З копії будинкової книги (а.с.8-10) вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований у вказаному вище будинку з 03.07.2007.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку.

Реєстрація відповідача у спірному будинку порушує права власника, позивача по справі.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання № 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон № 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Реєстрація місця проживання особи є похідним правом користування житлом, а тому зняти відповідача з реєстрації можливо лише за умови позбавлення права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою, оголошення фізичної особи померлою або виселення.

Беручи до уваги вищевикладене, у задоволенні позовних вимог, в частині зняття відповідача з реєстраційного обліку, слід відмовити.

Тож, враховуючи, що позивачем підтверджено факт відсутності відповідача у спірному будинку тривалий час, суду не надано доказів щодо наявності поважних причин відсутності відповідача, договір про найм житла між сторонами не укладався, суд доходить висновку про можливість задоволення позову та визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 71-72 ЖК України, керуючись ст. ст. 1-18, 81-82, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3, до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме будинком №115, по вул. Спортивна в м. Карлівка Полтавської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Карлівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Лизенко