Ухвала суду № 74982580, 27.06.2018, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 2-29/13

УХВАЛА

іменем України

27 червня 2018 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Попової О.М.,

за участі секретаря судового засідання - Філіпенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове Луганської області питання про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 2-29/13 Ленінського районного суду м. Луганська за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2017 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова компанія Довіра та Гарантія» (далі заявник) звернувся до Сватівського районного суду Луганської області із заявою в який просив замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача - Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «ОСОБА_1 Аваль» на його правонаступника - ТОВ «ФК Довіра та Гарантія» у справі № 2-29/13 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за Кредитним договором № 012/04-02/590 від 19 червня 2007 року. Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 27 лютого 2018 року судом ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі Ленінського районного суду м. Луганська № 2-29/13. Учасники справи у судове засідання не з’явилася, про день та час слухання справи сповіщалися своєчасно та належним чином, від представника за довіреністю ТОВ «ФК Довіра та Гарантія» завчасно надійшла заява про розгляд справи без участі представника. У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося. Згідно ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або провадження у якій закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. Цивільна справа № 2-29/13 Ленінського районного суду м. Луганська до Сватівського районного суду Луганської області не була передана. Загальновідомим є той факт, що місто Луганськ на теперішній час знаходиться на території не підконтрольній українській владі, отже є всі підстави вважати втраченим судове провадження у цивільній справі № 2-29/13 Ленінського районного суду м. Луганська. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (повний доступ Сватівського районного суду Луганської області), містяться відомості про цивільну справу № 2-29/13, за результатами розгляду якої 26 березня 2013 року Ленінським районним судом м. Луганська було ухвалено рішення, яким уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Інші матеріали цивільної справи, документи, матеріали і відомості суду під час вирішення питання щодо відновлення втраченого судового провадження не надані. Як встановлено судовим розглядом, відновлення втраченого провадження необхідно з метою заміни сторони виконавчого провадження. За таких обставин, суд з метою захисту прав заявника, вважає можливим відновити втрачене судове провадження для зазначеної заявником мети в частині повного тексту рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 22 червня 2012 року та в частині повного тексту ухвали апеляційного суду Луганської області від 18 листопада 2013 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 260, 354, 488-495 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відновити втрачене судове провадження Ленінського районного суду м. Луганська справа № 2-29/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині повного тексту рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 22 червня 2012 року та в частині повного тексту ухвали апеляційного суду Луганської області від 18 листопада 2013 року: «

Справа № 2-29/13

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого: судді Кравченко Н.О.,

при секретарі: Савченко Є.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті .Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

12 грудня 2012 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними. Зазначений позов судом 26 березня 2013 року про залишено без розгляду, про що постановлено ухвалу, у зв’язку з повторною неявкою позивачки та її представника.

У травні 2011 року ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Луганської обласної дирекції звернулося до суду з позовом, за яким відповідачці ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 199 500 доларів США, під 12 % річних із кінцевим терміном повернення 18 червня 2017 року. У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, позивач та відповідач уклали договір іпотеки, згідно до умов якого відповідач передав позивачеві в іпотеку належне їй нерухоме майно – а саме будівлею магазину, загальною площею 172,60 кв.м. , розташованої у Слов’яносербському районі, м. Зимогір’я, по вулиці Садова, буд 24-в, а також магазин з прилягаючи надвірними прибудовами, загальною площею 280,70 кв.м., розташований у Слов’яносербському районі, м. Зимогір’я, по вулиці Садова, буд 24-б.

З уточненою зустрічною позовною заявою від 22 травня 2012 року ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Луганської обласної дирекції звернувся із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив, що між банко та вказаними особами існую договорі зобов’язання за кредитним договором № 012/04-02/590 від 19 червня 2007 року за яким позичальник ОСОБА_2 запозичила у банку 220738,35 доларів США, що складає 1 758 269,25 грн./а.с. 153/

У зв’язку з тим, що відповідач не виконував умови договору, виникла заборгованість.

Ухвалою від 25 грудня 2012 року провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було об’єднано в єдине провадження з первісним позовом ОСОБА_2 /а.с. 202/

Враховуючи, той факт, що поручителем за договором № 012/04-02/590/ДП від 29 червня 2010 року є ОСОБА_3 банк заявляє вимоги про солідарне стягнення заборгованості з позичальниці та поручителя.

Таким чином, станом на 21 травня 2012 року позивач за уточненим позовом просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», в особі Луганської обласної дирекції 244 888,34 доларів США, у гривневому еквівалені за курсом НБУ складає 1 957 025,16 грн. з яких заборгованість за кредитом -205 233,62 доларів США, що в гривневому еквіваленті 1640124,47 грн.; заборгованість за відсотками – 32 710,75 доларів США, що у гривневому еквіваленті 261 407,96 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту – 3 747,51 долара США , що у гривневому еквіваленті 29 948,19 грн.; пеня за несвоєчасне погашення процентів – 3 196,46 доларів США , що у гривневому еквіваленті 25 544,54 грн. А також судовий збір у сумі 1700 грн, та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 120 грн.

У судовому засіданні представник позивача за обєднаним позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, не з’явився, до початку слухання справи надав суду заяву, у якій позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи, за відсутності позичальниці, майнового поручителя, та їх представника.

Відповідачі за обєднаним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Представник відповідачки за обєднаним позовом ОСОБА_2- ОСОБА_4 у судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про час, та дату слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення.

Відповідно до ч.2,3 ст.69 ЦПК України Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно положень ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Від позивача та представника позивача такої заяви не надходило. Проте суд, з огляду на категорію справи, а також на той факт, що справа слухається з 2011 року, суд робить висновки про зловживання позивачем та його представником своїми процесуальними правами, визнає причину не явки до суду позивача та його представника не поважною, оскільки відповідно до положень ст.77 ЦПК України Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Сторони зобов'язані добросовісно користуватись наданими правами та обов'язками.

У зв’язку з неявкою позивачки за первісним позов у судове засідання 26 березня 2013 року, суд ухвалою від 26 березня 2013 року залишив первісний позов без розгляду .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Луганської обласної дирекції частково обґрунтованими з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору № 012/04-05/590 19 червня 2007 року ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, який є правонаступником ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», уклав кредитний договір із ОСОБА_2, якій було надано кредит у сумі 199 500 доларів США, під 12 % річних із кінцевим терміном повернення 18 червня 2017 року. /а.с. 70/.

В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди, якими вносилися зміни до основного договору в частині порядку погашення заборгованості, графіку, черговості зарахування платежів, тощо /а.с.72-103/. Також за заявою позичальниці проводилася реструктуризація заборгованості.

29 червня 2010 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 012/04-02/590/ДП за яким відповідно до п. 3.1 у випадку не виконання Боржником всіх або окремих взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком за виконання боргового зобов’язання.

Згідно кредитного договору виконання зобов’язань забезпечується іпотекою, а саме будівлею магазину, загальною площею 172,60 кв.м. , розташованої у Слов’яносербському районі, м. Зимогір’я, по вулиці Садова, буд 24-в, а також магазин з прилягаючи надвірними прибудовами, загальною площею 280,70 кв.м., розташований у Слов’яносербському районі, м. Зимогір’я, по вулиці Садова, буд 24-б.(а. с.4)

Проте, жодною зі сторін не було надано суду для огляду вказаний договір іпотеки.

Але факт укладання вказаного договору сторонами не оспорював ся та не є предметом розгляду даної справи.

У зв’язку з тим, що відповідач не виконував умови договору, станом на 21 травня 2012 року за позичальницею утворилася заборгованість у сумі 244 888,34 доларів США, у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 1 957 025,16 грн. з яких заборгованість за кредитом -205 233,62 доларів США, що в гривневому еквіваленті 1640124,47 грн.; заборгованість за відсотками – 32 710,75 доларів США, що у гривневому еквіваленті 261 407,96 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту – 3 747,51 долара США , що у гривневому еквіваленті 29 948,19 грн.; пеня за несвоєчасне погашення процентів – 3 196,46 доларів США, яку позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», в особі Луганської обласної дирекції.

Вжиті заходи досудового врегулювання правовідносин з боку банку на винайшли позитивної динаміки, що підтверджується листуванням між банком та позичальником.

Доказів того, що позичальник у добровільному порядку провів необхідні виплати за кредитним договором, суду протягом розгляду справи не надано.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа / кредитор/ зобов’язується надати грошові кошти / кредит / позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як передбачено ч. 2 ст. 1060 ЦК України, умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

На підставі ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Так відповідно до частини №2 кредитного договору /а.с. 72-77/, а саме п. 3.1 сторони наступним прийшли до згоди, що в якості забезпечення всіх своїх зобов’язань за цим договором Позичальник зобов’язується передати належне йому майно в іпотеку.

Відповідно до cт. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 2 cт. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Виходячи з наведеного, у суду немає підстав для відмови позивачеві у задоволенні його вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Курс долара США відносно гривні встановлений НБУ на дату /26 березня 2013 року/ розгляду справи є 7,993 грн. за один долар, тому суд стягує гривневий еквівалент заборгованості за чинним курсом.

Таким чином, суд стягує солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», в особі Луганської обласної дирекції 244 888,34 доларів США, у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 1 957 392,50 грн. з яких:

- заборгованість за кредитом -205 233,62 доларів США, що в гривневому еквіваленті 1640432,32 грн.;

- заборгованість за відсотками – 32 710,75 доларів США, що у гривневому еквіваленті 261 457,30 грн.;

- пені за несвоєчасне погашення кредиту – 3 747,51 долара США , що у гривневому еквіваленті 29 953,85 грн.;

- пені за несвоєчасне погашення процентів – 3 196,46 доларів США , що у гривневому еквіваленті 25 549,30 грн.

Що стосується позову в частині стягнення судових витрат, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з платіжних доручень банком - позивачем сплачено судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. Таким чином, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 553, 615, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», в особі Луганської обласної дирекції 244 888,34 доларів США, у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 1 957 392,50 грн. з яких:

- заборгованість за кредитом -205 233,62 доларів США, що в гривневому еквіваленті 1640432,32 грн.;

- заборгованість за відсотками – 32 710,75 доларів США, що у гривневому еквіваленті 261 457,30 грн.;

- пені за несвоєчасне погашення кредиту – 3 747,51 долара США , що у гривневому еквіваленті 29 953,85 грн.;

- пені за несвоєчасне погашення процентів – 3 196,46 доларів США , що у гривневому еквіваленті 25 549,30 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Н.О. Кравченко

Справа № 2-29/13

Провадження № 22ц/782/3538/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого – Бережної С.В.,

Суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,

при секретарі: Щуровій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 26 березня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановила:

Ухвалою Ленінського районного суду м,Луганська від 26.03.2013 року позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ „ОСОБА_1 Аваль” про визнання кредитного договору, укладеного між сторонами, недійсним , залишено без розгляду, залишивши в розгляді уточнений зустрічний позов ПАТ „ОСОБА_1 Аваль” до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з них в солідарному порядку заборгованість за кредитни договором.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 26 березня 2013 року уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», в особі Луганської обласної дирекції 244 888,34 доларів США, у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 1 957 392,50 грн. з яких:

заборгованість за кредитом - 205 233,62 доларів США, що в гривневому еквіваленті 1640432,32 грн.;

заборгованість за відсотками - 32 710,75 доларів США, що у гривневому еквіваленті 261457,30 грн.;

пені за несвоєчасне погашення кредиту - 3 747,51 долара США , що у гривневому еквіваленті 29 953,85 грн.;

пені за несвоєчасне погашення процентів - 3 196,46 доларів США , що у гривневому еквіваленті 25 549,30 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

&lr;P &gс;Кітік ОСОБА_5 не погодилась із вказаним рішенням, вважає його необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді та пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідно до договору № 012/04-05/590 19 червня 2007 року ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, який є правонаступником ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», уклав кредитний договір із ОСОБА_2, якій було надано кредит у сумі 199 500 доларів США, під 12 % річних із кінцевим терміном повернення 18 червня 2017 року.

В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди, якими вносилися зміни до основного договору в частині порядку погашення заборгованості, графіку, черговості зарахування платежів, тощо. Також за заявою позичальниці проводилася реструктуризація заборгованості.

29 червня 2010 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 012/04-02/590/ДП за яким відповідно до п. 3.1 у випадку не виконання Боржником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком за виконання боргового зобов'язання.

У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 не виконувала умови договору, станом на 21 травня 2012 року за вказаним договором утворилась заборгованість у сумі 244 888,34 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 1 957 025,16 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 205 233,62 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1640124,47 грн.;

- заборгованість за відсотками -32 710,75 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 261 407,96 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 3 747,51 долара США , що у гривневому еквіваленті складає 29 948,19 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення процентів - 3 196,46 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 25544,54 грн.

Вказану суму заборгованості за кредитним договором ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку достроково, посилаючись на те, що зобов”язання не виконуються позивачальником у встановленому обсязі..

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Луганської обласної дирекції на підставі положень ст.ст. 526, 1049, 1054 ЦК України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_2 свої зобов»язання щодо виконання умов кредитного договору належним чином не виконувала, і заборгованість за вказаним кредитним договором підлягає стягненню як з неї – основаного боржника, так і з ОСОБА_3 як поручителя у відповідності до положень ст.ст. 553, 554 ЦК України, оскільки виконання кредитного договору забезпечено укладеним між ним та Банком договором поруки, і він відповідає солідарно з ОСОБА_2 за усіма її зобов»язаннями за кредитним договором. При цьому суд погодився із розміром заборгованості ОСОБА_2, розрахованим позивачем на підставі умов кредитного договору.

Судова колегія вважає зазначені висновки суду першої інстанції обґрунтованими та законними, оскільки вони здійснені на підставі повного та об»єктивного встановлення обставин по справі, повного всебічного та відповідного до пол. Дослідження доказів, наданих сторонами та оцінки їх у сукупності, а також з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги тотожні доводам, зазначеним відповідачами в запереченнях проти позовних вимог, вони були предметом розгляду суду першої інстанції, перевірені наданими доказами, враховані та вмотивовано відхилені при ухваленні оскарженого рішення, і вищенаведених висновків суду не спростовують.

При цьому слід зазначити, що заперечуючи проти висновків суду з посиланням на процесуальну непослідовність його дій при розгляді справи, а саме спочатку зупинення розгляду позову ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду позову ОСОБА_2 про визнання даного договору недійсним, а потім всупереч даному рішенню - об»єднання вказаних позовів в одне провадження та подальше безпідставне, на думку апелянта залишення позовних вимог її - ОСОБА_2 без розгляду з вирішенням тільки позовних вимог Банку без врахування доводів її позовної заяви, відповідачка, не оскаржуючи при цьому самої ували суду від 27.09.2013 р. про залишення її позову без розгляду, не зазначила, яким чином вказані процесуальні рішення негативно вплинули на результати розгляду справи та висновки суду щодо неналежного виконання нею своїх зобов»язань за даним кредитним договором, наявності відповідного розміру заборгованості та необхідності її стягнення на користь Банку як з неї так і з ОСОБА_3 як з поручителя в солідарному порядку.

Посилання апелянта на те, що строк дії договору та повернення нею кредитних коштів на час звернення Банку з даним позовом до суду та ухвалення оскарженого рішення ще не збіг, і кінцевий термін повернення коштів зазначено в договорі 18.06.2017 року, у зв»язку з чим вона має можливість сплатити ці кошти в добровільному порядку на протязі усього визначеного договором терміну до кінцевої дати включно, а ОСОБА_1 не має права на даний час вимагати дострокового стягнення з неї усієї визначеної договором суми, і відповідно до ст. 531 ЦК України дострокове виконання зобов»язання – це право, а не обов»язок боржника, є необгрунтованими оскільки умовами кредитного договору передбачено виконання відповідачкою своїх зобов»язань частинами, тобто сплата щомісячно відповідних сум кредитних коштів, процентів та інших нарахувань, а 18.06.2017 року – дата остаточного виконання нею своїх обов»язків у повному обсязі, передбаченому договором. Зазначені умови відповідачкою не виконуються на протязі тривалого часу, що відповідно до п.1.9.1 договору надає кредитору право звернення з вимогою про дострокове виконання нею свого зобов»язання, в тому числі і в судовому порядку.

Не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення та відмови у задоволенні позовних вимог також і посилання апелянта не те, що вона не була повідомлена про дату останнього судового засідання по справі 26.03.2013 р., що перебувала в провадженні суду близько двох років, оскільки матеріали справи містять зворотне повідомлення про вручення судової повістки представникові відповідачки ОСОБА_6, а ч.5 ст. 76 ЦПК України передбачає, що вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки цій особі. При цьому слід зауважити, що справа перебувала в провадженні суду близько двох років, і відповідачка мала достатньо часу та можливостей для реалізації своїх процесуальних прав в ході всього судового розгляду справи, в тому числі і в апеляційній інстанції при перегляді ухваленого рішення, що нею і було здійснено, в тому числі і через представника.

Щодо посилання апелянта на те, що нею як боржником в порушення на виконання п.1.8. договору не було отримано від Банку повідомлення про невиконання нею умов договору, що не дає позивачеві права на звернення з вимогами дострокового повернення кредиту, оскільки таке право у нього може настати тільки зі спливом 30 днів після отримання нею вищенаведеного повідомлення, то вони не відповідають вимогам законодавства щодо належного виконання зобов”язання та права кредитора вимагати дострокового його виконання у разі порушення боржником умов такого зобов”язання, а також суперечать обставинам по справі, враховуючи те, що вона сама не заперечувала факту обізнаності про наявність її заборгованості, укладала з позивачем договір про реструктуризацію боргу, та була належним чином повідомлена ще у 2011 році про звернення Банку з такими вимогами до неї в судовому порядку тощо.

Що ж стосується апеляційних доводів про розгляд судом справи без вирішення її позовних вимог про визнання недійсним спірного кредитного договору та без врахування її доводів в обгрунтування таких вимог, а також без встановлення судом порядку нарахування позивачем відсотків та штрафів, то вони є безпідставними, враховуючи факт залишення вказаного позову без розгляду, та відсутності апеляційної скарги відповідачки на відповідну ухвалу суду, а також враховуючи те, що посилання апелянта нічим не доведено, незгода з розрахунком Банку процентів та штрафів необґрунтована та не підтверджена своїм належним розрахунком відповідних сум.

Інших доводів, які б могли спростувати законні та обґрунтовані висновки суду, апелянтом не наведено та в ході апеляційного перегляду оскарженого рішення колегією суддів не встановлено.

Відповідно до вимог ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку щодо необхідності відхилення апеляційної скарги ОСОБА_2 та залишення без змін рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 26 березня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 209,303,307,308,313,314,316 ЦПК України судова колегія ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 26 березня 2013 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 850 грн., який необхідно перерахувати за наступними банківськими реквізитами: отримувач УДКСУ в м. Луганську, код ОКПО 37991503, МФО 804013, банк отримувач ГУ ДКСУ в Луганській області, рахунок 31217206780006 по коду класифікації доходів 22030001, код ЄДРПОУ суду 02890564, символ 206.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: »

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Сватівський районний суд Луганської області. Інформацію щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя О.М. Попова