
415/3073/18
1-КП/415/526/18
ВИРОК
Іменем України
30.05.18 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Грибанової Л.О.
за участю:
секретаря Тимофієвої О.В.,
прокурора Нестеренка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Аллах-Юнь Усть-Майського району, Саха (Якутія), РФ, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_3,
у вчиненні злочину, передбаченогост.185 ч.3 КК України, –
встановив:
Приблизно на початку грудня 2017 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши на територію подвір’я будинку №42 по вулиці Маріупольській міста Лисичанська, таємно викрав – брухт чорного металу, у виді металевих рейок, марки Р-70, у кількості 4 штук, довжиною по 4 м кожна, загальною вагою 1120 кг, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/1525е від 26 грудня 2017 року, 5936 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна потерпілого ОСОБА_2, зокрема, – брухту чорного металу, у виді 4 металевих рейок, марки Р-70, довжиною приблизно по 4 м кожна, демонтувавши останні з даху приміщення гаража, проникнувши на територію подвір’я сусідського будинку по вулиці Маріупольській, 42, міста Лисичанська, приблизно на початку грудня 2017 року, в денний час, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілому ОСОБА_2 майнова шкода – відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у сховище, – доведено, і органи досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.185 ч.3 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.55), у скоєному – щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.15), наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.56), а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.51-52).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний, крім того, корисливий злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який – не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні дитину неповнолітнього віку, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, враховуючи також відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, і, разом з тим, враховуючи суму спричиненої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, повне відшкодування завданих збитків та думку потерпілого ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та без відбування покарання – із застосуванням вимог ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.
Процесуальні витрати по справі – у сумі 197 гривень 74 копійки (а.с.43), пов'язані із залученням експертів, під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/1525е від 26 грудня 2017 року (а.с.44-45), у зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач – УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО – ГУДКСУ у Луганській області, 804013).
Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.
Речовий доказ по справі:
брухт чорного металу, у виді металевих рейок, марки Р-70, у кількості 3 штук, довжиною по 4 м кожна, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.16,21),
– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_2
Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –
ухвалив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:
(одержувач – УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО – ГУДКСУ у Луганській області, 804013)
197 (сто дев’яносто сім) гривень 74 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи.
Речовий доказ по справі:
брухт чорного металу, у виді металевих рейок, марки Р-70, у кількості 3 штук, довжиною по 4 м кожна, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2,
– повернути потерпілому ОСОБА_2
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.
Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.
Суддя:
Судове рішення № 74982295, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 30.05.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/3073/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: