Ухвала суду № 74982121, 21.06.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/88/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Ткаченко Л.Я.,

суддів: – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

із секретарями – Сакарою І.І., Кримською Ю.О.,

за участі прокурора – Фомічової І.В.,

захисника адвоката – ОСОБА_5,

обвинуваченої – ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кропивницькому кримінальне провадження №12015120020008938 за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_6 та в її інтересах захисника адвоката ОСОБА_5 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.11.2017 року, яким:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, з неповною середньою освітою (9кл.), не працюючу, заміжню, маючу на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровану та проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судиму:

- 22.10.2008 року Знам'янським р/с Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 КК України, до 4 років п/в, на підставі ст. 75 КК України, звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 27.11.2008 року Знам'янським р/с Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України, до 4 років п/в, на підставі ст.75 КК України, звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 21.05.2010 року Знам'янським р/с Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, звільнена по відбуттю покарання;

- 27.10.2016 року Знам’янським р/с Кіровоградської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України, до 3 років 3 місяців позбавлення волі.

- 06.04.2017 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

визнано винуватою за ч.1, 2, 3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання: за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки; за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки; за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки 4 місяці; за ч.2 ст.15 ч. 3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 4 місяці.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року з покаранням за даним вироком, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12.04.2016 року виконувати самостійно.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк відбування, строк попереднього ув'язнення за період з 9 грудня 2016 року по 22.08.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 982 грн. 08 коп. судових витрат за проведення експертиз.

Стягнуто ОСОБА_6 на користь ОСОБА_73933 грн.; на користь ОСОБА_8 3500 грн.; на користь ОСОБА_9 3500 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст.100 КПК України вирішено питання про речові докази

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6визнана винуватою та засуджена за те, що вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку); таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно; таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану із проникненням в приміщення; закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно; закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням в інше приміщення, за наступних обставин.

22.09.2015 року близько 12.00 год. ОСОБА_6, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно, шляхом вільного доступу, зайшла до не замкненого приміщення кабінету № 15 НВК «Кіровоградський колегіум», розташованого по вул. А. Тарковського, 25 в м. Кіровограді, звідки таємно, з корисливих спонукань, з ціллю особистого збагачення викрала тканеву сумку, нетбук марки Lenovo Idea Pad s 205, мобільний телефон марки Nokia Asha 311, вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи № 74 від 19.11.2015 року складає на загальну суму 3933 грн., що належать ОСОБА_10 Після чого з місця скоєння злочину зникла та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_10 матеріального збитку на загальну суму 3933 грн.

Крім того, 25.09.2015 року близько 15 00 год. ОСОБА_6, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно, шляхом застосування ключа, відчинила двері замкненого приміщення кабінету та зайшла до приміщення кабінету методиста ДНЗ № 17 «Орлятко», розташованого по вул. Ж. Революції, 18-а в м. Кіровограді, звідки таємно, з корисливих спонукань, з ціллю особистого збагачення викрала мобільний телефон марки Самсунг E 1200, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 74 від 19.11.2015 року складає на загальну суму 301 грн. та грошові кошти в сумі 350 грн., що належать ОСОБА_11 Після чого з місця скоєння злочину зникла та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_11 матеріального збитку на загальну суму 651 грн.

Крім того, 28.09.2015 року близько 15 год. 45 хв. год., ОСОБА_6, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно, шляхом вільного доступу, зайшла до не замкненого приміщення службового кабінету НВО «Школа – ліцей № 19», розташованого по вул. Волкова, 24 в м. Кіровограді, звідки таємно, з корисливих спонукань, з ціллю особистого збагачення викрала шкіряну сумку, мобільний телефон марки Samsung S 5230, мобільний телефон марки Siemens c 65, гаманець шкіряний, вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи № 74 від 19.11.2015 року складає на загальну суму 2345 грн., що належать ОСОБА_12 Після чого з місця скоєння злочину зникла та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_12 матеріального збитку на загальну суму 2345 грн.

Крім того, 25.09.2015 року близько 13.00 год. ОСОБА_6, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно, шляхом вільного доступу, зайшла до не замкненого приміщення кабінету № 203 НВО ЛШ ДНЗ «ОСОБА_6 - П», розташованого по вул. Шатіла, 16 в м. Кіровограді, звідки таємно, з корисливих спонукань, з ціллю особистого збагачення викрала мобільний телефон марки Huawei Ascend Y330, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 74 від 19.11.2015 року складає на загальну суму 1856 грн., що належить ОСОБА_13 Після чого з місця скоєння злочину зникла та розпорядилась майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_13 матеріального збитку на загальну суму 1856 грн.

Крім того, 28.09.2015 року близько 15.40 год. ОСОБА_6, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно, шляхом вільного доступу, зайшла до не замкненого приміщення кабінету «ДНЗ № 63», розташованого по вул. Г. Сталінграда, 4 - а в м. Кіровограді, звідки таємно, з корисливих спонукань, з ціллю особистого збагачення викрала мобільний телефон марки Samsung Grand Duos, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 74 від 19.11.2015 року складає на загальну суму 3287 грн., що належить ОСОБА_8 Після чого з місця скоєння злочину зникла та розпорядилась майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 3287 грн.

Крім того, 02.10.2015 року близько 14.30 год. ОСОБА_6, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно, шляхом вільного доступу, зайшла до не замкненого приміщення кабінету № 307 гімназії № 9 розташованого по вул. А. Корольова, 27/21 в м. Кіровограді, звідки таємно, з корисливих спонукань, з ціллю особистого збагачення викрала грошові кошти в сумі 1030 грн., що належать ОСОБА_14 Після чого з місця скоєння злочину зникла та розпорядилась майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_14 матеріального збитку на загальну суму 1030 грн.

Крім того, 28.09.2015 року близько 15.00 год. ОСОБА_6, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно, шляхом вільного доступу, зайшла до не замкненого приміщення кабінету 2 – б класу «НВО ЗНЗ № 1» розташованого по вул. Преображенська, 101, в м. Кіровограді, звідки таємно, з корисливих спонукань, з ціллю особистого збагачення викрала мобільний телефон марки Nokia Asha 502, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 74 від 19.11.2015 року складає на загальну суму 1685 грн, що належить ОСОБА_15 Після чого з місця скоєння злочину зникла та розпорядилась майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_15 матеріального збитку на загальну суму 1685 грн.

Крім того, 12.10.2015 року близько 15.00 год. ОСОБА_6, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно, шляхом вільного доступу, зайшла до не замкненого приміщення кабінету ДНЗ № 52 розташованого по вул. Комарова, 11 в м. Кіровограді, звідки таємно, з корисливих спонукань, з ціллю особистого збагачення викрала мобільний телефон марки HTC desire 300, сумку жіночу, гаманець жіночий, два usb носії об’ємом 8 gb кожний, зарядний пристрою до мобільного телефону марки HTC вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи № 74 від 19.11.2015 року складає на загальну суму 4440 грн, що належить ОСОБА_16 Після чого з місця скоєння злочину зникла та розпорядилась майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_16 матеріального збитку на загальну суму 4440 грн.

Крім того, 12.10.2015 року близько 17.00 год. ОСОБА_6, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно, шляхом вільного доступу, зайшла до не замкненого приміщення кабінету ВО № 32 ПЦ «Школа Мистецтв» розташованого по вул. Курортна, 1 в м. Кіровограді, звідки таємно, з корисливих спонукань, з ціллю особистого збагачення викрала мобільний телефон марки Nokia Lumia 710 вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 74 від 19.11.2015 року складає на загальну суму 1025 грн, що належить ОСОБА_17 Після чого з місця скоєння злочину зникла та розпорядилась майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_17 матеріального збитку на загальну суму 1025 грн.

Крім того, 30.10.2015 року ОСОБА_6, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, в період часу з 16:05 год. до 16:15 год., за допомогою ключа, який був залишений у замку дверей до кабінету методиста ДНЗ № 3 «Незабудка», що розташований в м.Кіровограді по вул. Г. Жадова, 23а, відчинила двері вищевказаного кабінету та проникла до нього, звідки, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно, викрала належну потерпілій ОСОБА_9 сумку, вартість якої, згідно висновку товарознавчої експертизи № 99 від 31.12.2015 року становить 638 грн., в якій знаходилися: паспорт гр. України, виданий на ім'я ОСОБА_9, ідентифікаційний код останньої, методичний посібник «Книга вихователя», вартість якого, згідно висновку експерта №99 від 31.12.2015 року становить 67 грн., чешки дитячі шкіряні, вартість яких, згідно висновку експерта № 99 від 31.12.2015 року становить 100 грн., банківську картку «Приватбанку» для отримання зарплатні, кредитна картка «Приватбанку», на рахунку яких були грошові кошти, а також картка банку «Російський Стандарт», яку потерпіла ОСОБА_9 одразу ж заблокувала.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 з викраденим зникла, отриманим злочинним шляхом майном розпорядилася на власний розсуд, знявши з банкомату «Приватбанку», розташованого по вул. Попова, 26 корп. 1, в м. Кіровограді, з викрадених карток, належних потерпілій ОСОБА_9, кошти в сумі 2970 грн.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 спричинила потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 3775 грн.

Крім того, 26.11.2015 року в період часу з 11:00 год. до 12:30 год., ОСОБА_6, проходячи коридором приміщення Кіровоградської обласної ради, яке розташоване за адресою: м.Кіровоград, пл. Героїв Майдану, 1, помітила відчинені двері до службового кабінету начальника відділу інформаційного забезпечення, де на столі побачила мобільний телефон «Samsung Galaxy gt-s 7562» , належний ОСОБА_18 та грошові кошти в сумі 80 грн. В цей час в неї виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою власної наживи, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6, шляхом вільного доступу, через незачинені двері проникла до вищевказаного кабінету. Звідки таємно, повторно, викрала мобільний телефон «Samsung Galaxy gt-s 7562», вартість якого, згідно висновку експерта № 99 від 31.12.2015 року становить 1468 грн. та грошові кошти в сумі 80 грн., що належать потерпілій ОСОБА_18

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 з викраденим зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_18 майнову шкоду на загальну суму 1548 грн.

Крім того, 09.01.2016 року в період часу з 16:20 год. до 16:35 год. ОСОБА_6, знаходячись у приміщенні магазину «Карі», який розташований за адресою: м.Кіровоград, вул. Преображенська, 7а, побачила серед товару вказаного магазину жіночий браслет та каблучку. В цей момент у ОСОБА_6, у зв'язку із відсутністю грошових коштів та скрутним матеріальним становищем, виник умисел на таємне викрадення цієї біжутерії. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано переконавшись, що її дії не будуть помічені, ОСОБА_6 умисно, таємно, повторно, викрала жіночий браслет, вартість якого, відповідно до висновку товарознавчої експертизи №15 від 12.01.2016 року становить 129 грн. та каблучку, вартість якої, згідно висновку товарознавчої експертизи №15 від 12.01.2016 року становить 250 грн., які знаходилися на балансі ТОВ «ОСОБА_19 України».

Однак, ОСОБА_6, свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, оскільки, направляючись до виходу магазину була затримана продавцями.

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_6 заподіяла ТОВ «ОСОБА_19 України» майнову шкоду на загальну суму 379 гривень.

Крім того, 09.01.2016 року в період часу з 16:20 год до 16:35 год. ОСОБА_6, знаходячись у приміщенні магазину «Карі», який розташований за адресою: м.Кіровоград, вул. Преображенська, 7а, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, за допомогою ключа, який знаходився на столику, біля входу в підсобне приміщення, відчинила двері та проникла до вищевказаного приміщення, звідки умисно, таємно, повторно викрала сумку, належну потерпілій ОСОБА_19, вартість якої, згідно висновку товарознавчої експертизи №15 від 12.01.2016 року становить 324 грн., в якій знаходилися: гаманець, вартість якого, згідно висновку експерта №15 від 12.01.2016 року становить 141 грн., грошові кошти в сумі 20 грн., паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_19, дві картки банку «Приватбанк», що матеріальної цінності для потерпілої не становить, на яких коштів не було, 3 шт. ключів, що матеріальної цінності для потерпілої не становлять та гаманець, належний потерпілій ОСОБА_20, який матеріальної цінності для неї не представляє, та в якому знаходилися грошові кошти в сумі 200 грн.

Викрадене майно ОСОБА_6 сховала до своєї сумки та направилась до виходу із магазину «Карі». Однак, свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна із підсобного приміщення, розташованого в магазині «Карі», до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, оскільки, була затримана продавцями.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції захисник адвокат ОСОБА_21, яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить вирок стосовно ОСОБА_6 змінити в частині зарахування строку попереднього ув’язнення, а саме зарахувати в строк покарання, строк попереднього ув’язнення, на підставі ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, з 9 лютого 2016 року по день набрання вироком законної сили.

Свою вимогу обґрунтовує тим, що відповідно до закону України від 26.11.2015 року «Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання», та ч. 5 ст. 72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Захисник зазначає, що обвинувачена ОСОБА_6 перебуває під вартою з 09 лютого 2016 року відповідно ухвали слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа 389/391/16-к). У подальшому, 09 грудня 2016 року ОСОБА_6 ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда обрано також запобіжний захід - тримання під вартою строком на два місяці.

Оскільки судом застосовано положення ч.4 ст.70 КК України, вироком ухвалено строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 09 лютого 2016 року.

Тобто, з огляду на застосування положень ч.4 ст.70 КК України, оскільки у конкретному випадку строк відбування покарання ОСОБА_6 рахується з 09 лютого 2016 року, і з 09 лютого 2016 року обвинувачена ОСОБА_6 перебуває під вартою в умовах попереднього ув’язнення - строк призначеного ОСОБА_6 покарання має бути врахований строк попереднього ув’язнення саме з 09 лютого 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

В доповненні до апеляційної скарги захисник просить оскаржуваний вирок змінити в частині призначення покарання ОСОБА_6, призначивши останній покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Вказану вимогу мотивує тим, що судом І інстанції при призначенні покарання ОСОБА_6 не було належним чином досліджені та оцінені матеріали щодо особи обвинуваченої.

Так обвинувачена, як на досудовому так і на судовому слідстві під час її допиту в повному обсязі визнавала свою вину у скоєному, підтвердила усі обставини, які були встановлені досудовим слідством, пов'язаних із скоєним нею злочинів, щиро розкаялася у вчинених злочинах та неодноразово наголошувала на тому, що дуже жалкує та винить себе в тому, що нею було вчинено ряд крадіжок. При цьому активно сприяла розкриттю злочину на досудовому слідстві.

Також обвинувачена під час судового слідства під час надання своїх показів зобов'язався відшкодувати матеріальну шкоду заподіяну потерпілим, яка на даний час, відповідно до заявлених цивільних позовів відшкодована в повному обсязі потерпілим ОСОБА_7, ОСОБА_22, ОСОБА_23

Потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_22, ОСОБА_23JI. претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої ОСОБА_6 не мають, інші потерпіли під час судового розгляду заявили, що також не мають претензій до ОСОБА_6 та відмовилися подавати цивільні позови до обвинуваченої.

Крім того, судом першої інстанції не достатньо оцінено обставини щодо характеризуючих даних обвинуваченої, не прийнято до уваги міцні соціальні зв'язки, наявність родини, малолітньої дитини.

Також судом першої інстанції встановлено відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Захисник вважає, що за вказаних обставин, суд першої інстанції під час призначення покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі строком на 5 років не належно врахував особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують покарання, та інші обставини, які можуть вплинути на призначення покарання, в результаті чого покарання призначене судом першої інстанції за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок своєї суворості.

Обвинувачена ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі, просить зарахувати у строк відбування покарання, строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі з 09 лютого 2016 року по день набрання вироком законної сили.

Крім того, обвинувачена не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо епізоду від 30.10.2015 року за ч.3 ст.185КК України та зазначає, що судом першої інстанції не був допитаний свідок, про допит якого вона зверталась до суду з клопотанням.

Щодо обставин справи за вказаним епізодом зазначає, що 30.10.2015 року, вона разом із ОСОБА_24 йшли від свого знайомого та по дорозі знайшли сумку в якій знаходилась картка «Приват Банку» з якої вона і знала кошти. А тому не погоджується з рішенням суду першої інстанції з кваліфікацією її дій по вказаному епізоду за ч.3 ст. 185 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_6 до початку розгляду по суті відмовилася від апеляційних вимог в частині оскарження епізоду від 30.10.2015 року за ч.3 ст.185КК України, вказану позицію обвинуваченої захисник адвокат ОСОБА_5 підтримала.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_5 та обвинувачену ОСОБА_6, які просили оскаржуваний вирок змінити в частині зарахування строку попереднього ув’язнення та пом’якшити призначене покарання, прокурора, яка просила вирок суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень частини 1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено, що висновок суду про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні, перевірених у судовому засіданні та наведених у вироку доказах, яким суд першої інстанції дав всебічну та об’єктивну оцінку.

Зважаючи на те, що доведеність вини та кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_6 ніким з учасників судового розгляду не оспорюється, в тому числі і самою обвинуваченою, колегія суддів не надає юридичної оцінки доказам у кримінальному провадженні, та вважає її вину доведеною, а кваліфікацію дій: як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 185 КК України; таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України; таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникненням в приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України; закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України; закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - правильною.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Як вбачається з вироку, суд першої інстанції повною мірою врахував, що обвинувачена вчинила кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжкі. Як особа, ОСОБА_6 характеризується посередньо, осудна, на момент скоєння правопорушень, є особою, що не має судимості, має на утриманні малолітню дитину.

Обставиною, яка пом’якшує покарання обвинуваченої, районний суд визнав щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Врахувавши обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, яка неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, однак, на шлях виправлення не стала, належні висновки для себе не зробила, суд першої інстанції прийшов до правильно висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої не можливе без ізоляції від суспільства і підстави для застосування ст. 69, 75 КК України відсутні.

З таким рішенням погоджується і колегія апеляційного суду, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченої, встановленим судом обставинам, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, з застосуванням положення ч.1 ст.70 КК України.

Крім того, врахувавши, що обвинувачена вчинила злочини до ухвалення вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, районний суд правильно застосував положення ч.4 ст. 70 КК України та призначив остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за вказаним вироком.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційних скарг сторони захисту з приводу пом’якшення обвинуваченій ОСОБА_6 покарання, оскільки суд першої інстанції фактично врахував зазначені в апеляційній скарзі захисника обставини та призначив обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, яке за своїм розміром наближене до мінімального. А покарання у виді 5 років позбавлення волі, призначено за сукупністю злочинів за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року.

Доводи апеляційної скарги захисника про наявність пом'якшуючої покарання обставину - активне сприяння розкриттю злочину, колегія суддів також вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

В ході розгляду кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що в наданому до суду першої інстанції прокурором обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12015120020010407 від 30 жовтня 2015 року стосовно ОСОБА_6, відомості про вказану обставину, що пом’якшує покарання органом досудового розслідування не зазначено, що свідчить, про відсутність в діях обвинуваченої такої пом’якшуючої покарання обставини.

Водночас, колегія суддів вважає, що наведені у доводах апеляційної скарги інші обставини, що на думку сторони захисту, пом’якшують призначене покарання, не містять якісних характеристик, які б зменшували ступінь суспільної небезпеки вчинених обвинуваченою злочинів та давали б підстави для пом’якшення призначеного покарання.

Що стосується апеляційних вимог сторони захисту стосовно зарахування обвинуваченій строку попереднього ув’язнення з 09.02.2017 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

За приписами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Законом України «Про внесення зміни до Кримінального Кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» за № 2046-VIII від 18 травня 2017 року, до ч.5 ст.72 КК України були внесені зміни, визначено, що попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч.1 ст.72 КК України. Даний закон вступив в дію 21 червня 2017 року.

Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання враховує судову практику, зокрема постанову Верховного Суду від 06 червня 2018 року в справі № 180/746/16-к.

Як убачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_6 частково приєднав покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року та відповідно до п. 5 ст. 72 КК України зарахував в строк відбування, строк попереднього ув'язнення за період з 09 грудня 2016 року по 22.08.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до резолютивної частини вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року, ОСОБА_6 на підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано у строк відбування покарання, строк попереднього ув’язнення, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, за період з 14.11.2016 року по день набрання вироком законної сили, включно. Вказаний вирок набрав законної сили 22 серпня 2018 року( т.6 а.п.152).

Враховуючи, що до обвинуваченої ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.12.2017 року був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. До призначеного покарання за оскаржуваним вироком частково приєднано покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року, отже, суд першої інстанції обґрунтовано зарахував обвинуваченій ОСОБА_6, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання строк її попереднього ув’язнення, а саме починаючи з 09.12.2016 року по 22.08.2017 року. Оскільки зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі провадиться в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення.

Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 засуджена вироком Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.10.2017 року до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Вказаним вироком ОСОБА_6 на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк її попереднього ув’язнення за період з 09.02.2016 року по день набрання вироком законної сили, включно, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги обвинуваченої та її захисника про зарахування обвинуваченій строку попереднього ув’язнення у цьому кримінальному провадженні з 09.02.2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, є необґрунтованими та безпідставними, а тому апеляційні скарги адвоката та обвинуваченої щодо зарахування строку попереднього ув’язнення, у строк відбування покарання, з 09 лютого 2016 року по день набрання оскаржуваного вироку законної сили задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_6 та в її інтересах захисника адвоката ОСОБА_5 не підлягають задоволенню, а тому вирок суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_6 та в її інтересах захисника адвоката ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.11.2017 року, стосовно ОСОБА_6, - без змін.

Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.

Судді: Підписи:

Згідно з оригіналом.

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2