Ухвала суду № 74980981, 27.06.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9118/18

Провадження № 1-кс/344/3923/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островський Л.Є., з участю секретаря Гули Р.М., прокурора Балкового В.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090000000114 від 13.02.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що На початку червня 2018 року ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, при невстановлених слідством обставинах, придбали та зберігали з метою збуту підроблену іноземну валюту в сумі 3 000 доларів США.

07.06.2018 близько 19.30 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зберігаючи при собі підроблену іноземну валюту в сумі 3 000 доларів США, з метою її збуту, перевозячи на автомобілі марки «Mitsubishi Pajero», реєстраційний номер НОМЕР_1 прибули на вул. Клепарівську, 39А в м. Львові, де діючи згідно заздалегідь розробленого плану злочинних дій зустрілися із ОСОБА_4 та передали йому вказану підроблену іноземну валюту для її подальшого збуту.

Цього ж дня, близько 20 год. ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою доведення розробленого з ОСОБА_5 та ОСОБА_3Д злочинного плану до кінця, по вул. Клепарівській, 39 А в м. Львові зустрівся з ОСОБА_6, якому незаконного збув за 39 000 гривень підроблену іноземну валюту - 3 000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США.

Таким чином, сума підробленої іноземної валюти, яку незаконно ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 збули ОСОБА_6, згідно офіційного курсу Національного банку України становить 78487,10 гривень.

В подальшому зазначена підроблена іноземна валюта вилучена в

ОСОБА_6 працівниками УСБУ в Івано-Франківській області.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, не працюючий, раніше судимий 05.02.2007 року Жовківським районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 189 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки та 25.06.2013 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 4 ст. 190, 69, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, 69, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, 69, ч. 3 ст. 28, ч.3 ст. 359, ч.3 ст. 28, 304, 70, 69, 71 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі.

22 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює неминучість призначення покарання, пов’язаного з позбавленням волі, за вчинення ним тяжкого злочину; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів, що вказує на його стійку злочинну спрямованість, ніде офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність постійного джерела доходів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити у застосуванні такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

В судовому засіданні підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З матеріалів клопотання вбачається, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст.199 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює неминучість призначення покарання, пов’язаного з позбавленням волі, за вчинення ним тяжкого злочину; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів, що вказує на його стійку злочинну спрямованість, ніде офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність постійного джерела доходів.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк – до 20 серпня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави визначити в межах 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 352 400 (триста п'ядесят дві тисячі чотириста гривень) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — шістдесят днів.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.Є.Островський

Повний текст ухвали складено 27 червня 2018 року.