Рішення № 74979672, 22.06.2018, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/113/18

Провадження № 2-а/188/6/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді Ніколаєвої І.К.

за участі секретаря

судового засідання ОСОБА_1

з участю

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петропавлівка Петропавлівського району, Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом, Петропавлівської селищної ради до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області звернулась Петропавлівська селищна рада Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31 жовтня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд виніс постанову у справі № 188/756/17 (2-а/188/57/2017) за позовом ОСОБА_4 до Петропавлівської селищної ради про зобов’язання вчинити певну дію.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року було зобов’язано Петропавлівську селищну раду Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 28.04.2017 року з приводу внесення змін до рішення Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області № 433-20/IV від 19.07.2005 року «Про передачу земельної ділянки у приватну власність» з урахуванням висновків суду.

31 жовтня 2017 року дана постанова набрала законної сили.

19 грудня 2017 року на черговому засіданні сесії Петропавлівської селищної ради було винесено на повторний розгляд заяву ОСОБА_4 від 28.04.2017 року з приводу внесення змін до рішення Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області № 433-20/IV від 19.07.2005 року «Про передачу земельної ділянки у приватну власність». За результатами голосування позитивне рішення по поданому питанню прийнято не було, у зв’язку з тим, що більшість присутніх депутатів не проголосували «за». Витяг з протоку засідання був наданий позивачу ОСОБА_4 особисто та роз’яснено про результати повторного розгляду його заяви.

Незважаючи на вищезазначене, стягувач ОСОБА_4 пред’явив виконавчий лист № 188/756/17 виданий 21.12.2017 року Петропавлівським районним судом для виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

04 січня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55459391.

11.01.2018 року Петропавлівська селищна рада отримала постанову про відкриття виконавчого провадження № 55459391.

Отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження Петропавлівська селищна рада направила лист на ім’я начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУ в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про те, що рішення суду було виконано фактично до відкриття виконавчого провадження, для підтвердження цього також було надано протокол засідання сесії та прохання закрити провадження по справі.

Однак, начальник відділу ДВС проігнорував даний лист та не надав жодної відповіді, і вже 26.01.2018 року позивач отримав вимогу державного виконавця з якої дізнався, що доводи вказані в його листі від15.01.2018 року відповідачем до уваги не прийняті і виконавчі дії продовжуються. З цього часу позивач обрав спосіб захисту його прав в судовому порядку і звернувся до суду з даним позовом 31.01.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила, його задовольнити. Зазначила, що вони добровільно виконали Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, до відкриття виконавчого провадження ВП № 55459391. Заява третьої особи була повторно розглянута на засіданні сесії селищної ради № 17 від 19.12.2017 року.

З причин, які не залежали від їх волі, рішення прийняте не було через те, що 18 депутатів селищної ради проголосували "за" - 9 депутатів, "проти" - 2 депутата та "утримались" 8 депутатів.

Заходів впливу на депутатське голосування селищна рада не має. Третій особі було вручене відповідне рішення і з метою поновлення її порушеного права, запропоноване звернутися з відповідною заявою на наступну сесію. На наступну сесії у кінці січня 2018 року третя особа не надала заяву з порушенням строку її подачі і тому її заява не була розглянута.

На наступній сесії, 20.04.2018 року, заяву третьої особи розглянули та рішення було прийняте на її користь.

Після того, як, на виконання судового рішення, 19.12.2017 року, заява третьої особи була повторно розглянута, 11.01.2018 року вони отримали постанову відповідача ВП № 554599391 про відкриття виконавчого провадження від 04.01.2018 року та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та стягнення з боржника виконавчого збору від 04.01.2018 року.

Позивач, не погодившись з вказаними постановами та 15.01.2018 року, звернувся до відповідача з листом в якому повідомили, що виконавче провадження відкрито помилково після фактичного виконання 19.12.2017 року рішення суду. З цього приводу прохали відповідача закрити виконавче провадження. Відповідач ігноруючи їх вимоги, не надавши відповіді на лист, 24.01.2018 року направив їм вимогу, яка надійшла до селищної ради 26.01.2018 року якою вимагав селищну раду вжити заходів до виконання виконавчого документа протягом трьох робочих днів про що повідомити відповідача.

Зрозумівши, що відповідач не скасував постанову виконавця про відкриття виконавчого провадження і виконавче провадження продовжується, вони змушені були звернутися до суду з даним позовом. Представник вважає дії відповідача незаконними, прохає задовольнити позовні вимоги у повному обсязі скасувати три постанови виконавця та провадження по справі закрити. Представник надала суду відповідь на заперечення на позов. Повідомила, що порушене право третьої особи було захищене, але не за вимогою виконавців, а за особистою заявою третьої особи, яку вона подала до Петропавлівської селищної ради 22.03.2018 року. Наголосила, що при ознайомленні матеріалів справи, вони помітили помилку у виконавчому документі, а саме не вірно вказана дата судового рішення, вважає, що це є одна з підстав для задоволення їх позову.

Представник Відповідача по справі надіслав відзив на позовну заяву в якому прохає суд розглядати справи в їх відсутність. У відзові зазначили, що позовні вимоги не визнають та прохають відмовити в задоволенні позову .

В обґрунтування відзиву зазначили, що 04.01.20018 року, отримавши виконавчий лист від третьої особи, відповідно до вимог ст..26 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби, винесено постанову від 04.01.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 55459391 з примусового виконання виконавчого документу. Вказаною постановою позивача (боржника) було зобов’язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, п.3 вказаної постанови було постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи. Вказана вище постанова про відкриття провадження була направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача.

04.01.2018 року державним виконавцем було винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 14892,00 гривен, та поставу про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 91.00 гривня.

24.01.2018 року на адресу відповідача надійшов лист від Петропавлівської селищної ради з документами та витягом з рішення протоколу засідання селищної ради №17 від 19.12.2017, де зазначено що рішення не прийнято. Таким чином боржник надав документи які свідчать про невиконання вимог виконавчого документу у спосіб та порядок визначений резолютивною частиною виконавчого листа, так як за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 від 28.04.2017 року з приводу внесення змін до рішення Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області №433-20/ІV від 19.07.2005 «Про передачу земельної ділянки у приватну власність з урахуванням висновків суду, боржник повинен був прийняти рішення або про задоволення або про відмову , що і було б фактичним виконанням вимог виконавчого документа. Таким чином, на думку відповідача, боржник (позивач) не виконав вимоги виконавчого листа у спосіб та порядок визначений резолютивною частиною виконавчого листа чим змусив стягувача за виконавчим провадженням звернутися за примусовим виконанням. Відповідач вважає, що державний виконавець діяв в межах чинного законодавства.

Представник третьої особи по справі, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ОСОБА_3Ф, в судовому засіданні підтвердила, що 19 грудня 2017 року , на розгляд засідання сесії селищної ради № 17 було винесене питання щодо розгляду заяви ОСОБА_4 від 28.04.2017 року про внесення змін у рішення Петропавлівської селищної ради від 19.07.2005 року .

Вона , як представник ОСОБА_4, була присутня на сесії і підтвердила в суді, що рішення по заяві не було прийняте через брак голосів депутатів.

Не отримавши позитивного результату, вона звернулась до суду, отримала виконавчий лист і направила його разом зі своєю заявою відповідачеві.

Пояснила, що її право поновлене 20.04.2018 року через прийняття на сесії селищної ради, за її заявою від 22.03.2018 року, рішення яке повністю виконало вимоги судового рішення. Голосів депутатів було достатньо. Третя особа надала суду копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.02.2017 року і повідомила суд, що на підставі винесеного рішення позивача від 20.04.2018 року, право приватної власності на земельну ділянку площею 0,097 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою Пушкіна,62, смт. Петропавлівка зареєстроване за ОСОБА_4.

Даний факт позивачем не оспорюється.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з оглядом на наступне.

Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у публічно правових відносинах. Виконавче провадження відкрито відповідачем по рішенню негайного характеру, а саме Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про зобов'язання позивача по справі вчинити певні дії не майнового характеру в інтересах третьої особи.

Частиною 1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

31 жовтня 2017 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом винесено постанову у справі № 188/756/17 (2-а/188/57/2017) за позовом ОСОБА_4 до Петропавлівської селищної ради про зобов’язання вчинити певну дію, де позивача по справі було зобов’язано повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 28.04.2017 року з приводу внесення змін до рішення Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області № 433-20/IV від 19.07.2005 року «Про передачу земельної ділянки у приватну власність» з урахуванням висновків суду.

19 грудня 2017 року на черговому засіданні сесії Петропавлівської селищної ради, з метою виконання вказаного рішення суду, було ПОВТОРНО ВИНЕСЕНО на РОЗГЛЯД заяву ОСОБА_4 від 28.04.2017 року з приводу внесення змін до рішення Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області № 433-20/IV від 19.07.2005 року «Про передачу земельної ділянки у приватну власність».

За результатами голосування позитивне рішення по поданому питанню прийнято не було, у зв’язку з тим, що більшість присутніх депутатів не проголосували «за». Витяг з протоколу засідання був наданий позивачу ОСОБА_4 особисто та роз’яснено про результати повторного розгляду його заяви.

21.12.2017 року ОСОБА_4 звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з заявою про видачу виконавчого листа по постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 188/756/17 (2-а/188/57/2017) від 31 жовтня 2017 року, зазначений виконавчий лист було направлено на адресу відповідача по справі, на підставі якого було розпочате виконавче провадження та відповідачем винесено три постанови, які позивач прохає скасувати.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача судом встановлено, що виконавчий лист Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ( а.с.43) виданий 21.12.2017 року , з яким третя особа звернулась до відповідача і на підставі якого розпочате виконавче провадження, видано з порушенням, а саме дата винесеного судового рішення вказана 23 серпня 2017 року . Дата, зазначена у виконавчому листі, це дата винесення рішення суду першої інстанції яке було скасоване Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 року, що підтверджується Постановою суду ( а.с. 3-5).

Отже, у виконавчому листі вказано дату скасованого судового рішення Петропавлівського районного суду від 23 серпня 2017 року ( а.с. 87-89) , резолютивна частина у виконавчому листі зазначена резолютивна частина Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 року та зазначено, що Постанова суду набрала законної сили 31.10.2017 року .

На вказану помилку, як письмовий доказ незаконності дій відповідача, вказав представник позивача у судовому засіданні і вона була досліджена під час вивчення матеріалів справи.

Відповідач, отримавши виконавчий лист 04.01.20018 року, на вказані порушення уваги не звернув і виніс постанову від 04.01.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 55459391 з примусового виконання судового рішення.

Отже, при відкритті виконавчого провадження головним державним виконавцем порушено вимоги ст..4 п.2 Закону України « Про виконавче провадження» в редакції 2016 року, а саме не перевірено дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ.

Державний виконавець повинен був помітити невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст..4 ЗУ « Про виконавче провадження», та повідомити стягувача, що той має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Зазначеною постановою відповідач зобов’язав Петропавлівську селищну раду (боржника) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, п.3 вказаної постанови було постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи. Вказана вище постанова про відкриття провадження була направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача.

04.01.2018 року державним виконавцем було винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 14892,00 гривен, та поставу про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 91.00 гривня.

24.01.2018 року на адресу відповідача надійшов лист від Петропавлівської селищної ради з документами та витягом з рішення протоколу засідання селищної ради №17 від 19.12.2017 де зазначено, що рішення суду фактично виконане, але через відсутність голосів депутатів його розгляд перенесений на іншу сесію селищної ради . Відповідачем дана обставина не була прийнята до уваги

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачає зазначення державним виконавцем про стягнення виконавчого збору у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору (статті 26, 27 Закону).

Дослідивши надані докази та врахувавши думку сторін суд прийшов до обґрунтованого висновку, що вказані постанови також підлягають скасуванню через безпідставність стягнення виконавчого збору , тому, що рішення немайнового характеру не передбачає можливості його виконання без участі боржника.

Стаття 63 Закону "Про виконавче провадження" вказує, що під час виконання рішень немайнового характеру державний виконавець фактично надає боржнику строк на добровільне виконання рішення, а у випадку повторного невиконання боржником рішення протягом наданого строку законодавець диференціює подальші дії державного виконавця залежно від участі боржника в процесі виконання рішення. Так, якщо рішення можливо виконати без участі боржника державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто не вживає жодних заходів примусового виконання рішення.

Таким чином, положення Закону, що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.

Отже, судом встановлено, виконавче провадження по заяві третьої особи було відкрите за виконавчим документом, що не відповідає вимогам закону, фактично судове рішення державним виконавцем виконане не було. Рішення виконане фактично позивачем за заявою третьої особи, яка подаючи заяву на розгляд сесії, відмовилась від примусового виконання рішення.

Державний виконавець не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених ст.10 Закону. Більш того, постанова рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 року може бути виконана лише боржником ( позивачем по справі), державний виконавець взагалі не в змозі без участі боржника в примусовому порядку виконати дане рішення, а отже й відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, суд вважає, що в даному випадку стягнення виконавчого збору з позивача згідно постанови державного виконавця від 04.01.2018 року ВП № 55459391 є безпідставним та необґрунтованим, що свідчить про протиправність спірної постанови в частині стягнення з боржника виконавчого збору.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 2ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Пунктами 4,5 частини 1 Статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктами 4,5,6 ч.1 ст.4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначені принципи діяльності органів державної виконавчої служби і засади виконавчого провадження, а самедиспозитивності , справедливості, неупередженості, об'єктивності та обов'язковості виконання рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування п Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При вирішення питання щодо судових витрат суд враховує, що при відкритті провадження по справі позивачу було відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по справі на підставі ст.133 КАС України. Позовні вимоги судом задоволені повністю, тому суд, в порядку ч.2 ст. 139 КАС України вважає за необхідне стягнути з позивача судовий збір в сумі 1762 гривні на користь держави.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 133, 139,159, 181 86, 255 КАС України, статті 129-1 Конституції України, ст.ст. 2,4,63 ЗУ « Про виконавче провадження» суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов, Петропавлівської селищної ради до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_4, про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов'язання вчинити певні дії

задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження № 55459391, провадження по справі закрити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Данилевської Т.М. від 04.01.2018 року ВП № 55459391, щодо стягнення з боржника - Петропавлівської селищної ради, виконавчого збору у розмірі 14892,00 гривен.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Данилевської Т.М. від 04.01.2018 року ВП № 55459391, щодо стягнення з боржника - Петропавлівської селищної ради, витрат виконавчого провадження у сумі 91,00 гривен.

Стягнути з Петропавлівської селищної ради, Петропавлівського району Дніпропетровської області ( ЄДРПОУ 04338486, юридична адреса: смт. Петропавлівка, вул. Героїв України,52, Петропавлівського району, Дніпропетровської області), судовий збір на користь держави в розмірі 1762 гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя ОСОБА_7