Рішення № 74979498, 23.06.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2018 року Чернігів Справа № 825/1962/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Шевченко А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління про скасування наказів та поновлення на військовій службі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить визнати протиправними та скасувати накази начальника 105 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби від 29.03.2018 № 368-АГ, від 29.03.2018 № 128-ОС, від 30.03.2018 № 130-ОС; поновити його на військовій службі; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані накази за результатами службового розслідування, яким безпідставно встановлено факт одержання позивачем неправомірної вигоди, у зв’язку з чим на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки позивача затримано відділом внутрішньої безпеки по Чернігівському прикордонному загону під процесуальним керівництвом військової прокуратури Центрального регіону України в м. Чернігові під час вимагання неправомірної вигоди у сумі 10000,00 грн. від громадянина за сприяння йому у влаштуванні на військову службу за контрактом у Чернігівському прикордонному загоні. Стверджує, що з позивачем постійно проводились особисті бесіди та під підпис доводилась інформація про заборону втягування в протиправну діяльність, отримання неправомірної вигоди та відповідальність за скоєння корупційних правопорушень.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що викладені відповідачем обставини не відповідають дійсності, фактично є сфальсифікованими. Зазначає, що 26.03.2018 позивач в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні був затриманий прокурорами слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України та перерубував під вартою до закінчення судових засідань у Новозаводському районному суді міста Чернігова щодо обрання стосовно нього запобіжного заходу та розгляду клопотання прокурора про відсторонення позивача від посади. Також 29.03.2018 позивачу не було відомо про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та 28.03.2018 посадовою особою відповідача пояснення не відбиралися.

Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач з 01.06.2016 проходив військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України, що підтверджується копією витягу з наказу Начальника Чернігівського прикордонного загону від 01.06.2016 № 113-ос, копією контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (а.с. 8, 62-65).

У зв’язку з внесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення щодо факту одержання неправомірної вигоди позивачем з правовою кваліфікацією за частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України та затримання позивача, начальником Чернігівського прикордонного загону полковником ОСОБА_4 винесено наказ від 27.03.2018 № 354-АГ «Про призначення службового розслідування» проведення якого доручено групі офіцерів яку очолив полковник ОСОБА_4, у складі: заступника начальника прикордонного загону – начальника відділу персоналу полковника ОСОБА_5, начальника відділення по роботі з персоналом відділу персоналу майора ОСОБА_6 (а.с. 92, 116).

За результатами службового розслідування 28.03.2018 складено висновок службового розслідування, яким рекомендовано притягнути сержанта ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності (а.с 17-25).

Під час проведення службового розслідування було встановлено, що в діях інспектора прикордонної служби 3 категорії - номера обслуги оперативної зенітно-артилерійської прикордонної застави сержанта ОСОБА_3, вбачаються порушення вимог: статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, а саме про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов’язків військовослужбовець зобов’язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові; пункту 1 статті 24 Розділу IV Закону України «Про запобігання корупції; пункту 1 Контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.

В подальшому начальником Чернігівського прикордонного загону полковником ОСОБА_4 винесено наказ від 29.03.2018 № 368-АГ «Про результати службового розслідування», яким на інспектора прикордонної служби 3 категорії – номера обслуги оперативної зенітно-артилерійської прикордонної застави сержанта ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю» (а.с. 15-16).

Наказами начальника 105 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29.03.2018 № 128-ОС та від 30.03.2018 № 130-ОС сержанта ОСОБА_3, інспектора прикордонної служби 3 категорії – номера обслуги 1 зенітно-артилерійського відділення оперативної зенітно-артилерійської прикордонної застави звільнено з військової служби за пунктом «е» (через службову невідповідність) частини шостої статті 26 із застосуванням частини восьмої статті 26 в запас, без права носіння військової форми одягу, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с. 9, 78).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Сутність військової дисципліни, обов’язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Так, згідно статті 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов’язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов’язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення.

Пунктом «ж» статті 49 Дисциплінарного статуту визначено, що на солдатів (матросів) (крім військовослужбовців строкової військової служби) можуть бути накладені такі стягнення, як звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (частина перша статті 84 Дисциплінарного статуту).

З аналізу викладених норм слідує, що накладенню дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, прийняття рішення про необхідність його проведення належить до дискреційних повноважень посадової особи, уповноваженої приймати рішення про притягнення відповідного військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.02.2005 № 111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 за № 261/10541, затверджено Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України (далі - Інструкція).

Пунктом 2 Інструкції передбачено, що службове розслідування в обов'язковому порядку проводиться у разі, зокрема, вчинення правопорушення, що містить ознаки кримінального правопорушення або адміністративного корупційного правопорушення.

Рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування призначається письмовим наказом. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, мета та термін проведення, а також посадова особа (особи), якій (яким) доручено його проведення (абзаци перший, третій пункту 5 Інструкції).

Відповідно до пункту 6 Інструкції підставою для призначення службового розслідування можуть бути рапорти посадових та службових осіб добового (прикордонного) наряду, командирів підрозділів, начальників служб, інших посадових осіб, окремих військовослужбовців, заяви (скарги) громадян, подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, а також інші повідомлення про правопорушення, події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.

Згідно з пунктом 17 Інструкції розслідування має встановити: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено; ступінь провини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму провини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Приписами пункту 18 Інструкції визначено, що за результатами службового розслідування складається висновок, у якому, крім положень, визначених пунктом 17 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються, в тому числі, які вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено кожним із військовослужбовців; обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; висновок щодо наявності чи відсутності в діянні військовослужбовця складу дисциплінарного правопорушення та в чому воно (за наявності такого) полягало; пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності правами відповідного начальника (командира) без зазначення конкретного виду стягнення; інші заходи, які пропонується здійснити для усунення причин правопорушення та умов, що йому сприяли; дата складання висновку. Висновки щодо допущених військовослужбовцем порушень в обов'язковому порядку повинні підтверджуватися посиланнями на наявні докази.

У відповідності до абзацу першого пункту 27 Інструкції якщо провину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, воно проведене на підставі, в межах повноважень та у строки, визначені Інструкцією, під час якого групою офіцерів зібрано докази, відібрано пояснення у ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, проаналізовано положення чинного законодавства України та обґрунтовано зроблено висновок про вчинення правопорушення ОСОБА_3

Статтею 12 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі – Статут) встановлено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень врегульовані Законом України «Про запобігання корупції».

Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів, зокрема: відмовитися від пропозиції; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Однак, незважаючи на вищевикладені вимоги нормативно-правових актів та проведення цільової роботи з позивачем (особисті бесіди, інструктажі) про заборону втягування в протиправну діяльність, отримання неправомірної вигоди та відповідальність за скоєння корупційних правопорушень, після отримання пропозиції щодо отримання грошових коштів в розмірі 10000,00 грн. для сприяння у працевлаштуванні ОСОБА_11 до Прикордонного загону не повідомив керівництво про протиправну пропозицію.

Вказане підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_3, які написано власноруч, без доповнень та зауважень, та без застосування заходів фізичного чи психологічного впливу.

Посилання представника позивача, що пояснення відібрані у позивача 30.03.2018, а не 28.03.2018 як зазначено в самих поясненнях, спростовуються показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що перебуваючи у складі групи, 28.03.2018 відібрала пояснення у позивача стосовно подій, які відбулися 26.03.2018.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача, що на даний час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні, а тому відповідач не мав права виносити наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності без судового рішення, оскільки оцінка відповідачем обставин вчинення позивачем дій стосується виконання ним службових обов’язків, як військовослужбовцем, відбувалася незалежно від обставин досудового розслідування у кримінальному провадженні та доведення чи не доведення його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно пункту «е» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через службову невідповідність.

Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків (пункт «е» частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Підпунктом 1 пункту 267 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною шостою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», з ініціативи командування органу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених пунктами «а», «б», «в», «г», «е», «є», «ж», «и», «і», «ї», «й» та «л» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

При вказаних обставинах, суд прийшов до висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та правомірність винесення відповідачем наказу від 29.03.2018 № 368-АГ «Про результати службового розслідування» та наказів від 29.03.2018 № 128-ОС та від 30.03.2018 № 130-ОС, відповідно до яких позивача звільнено з військової служби, виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_3 необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 14000, РНОКПП НОМЕР_1) до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління (вул. Квітнева, буд. 3-В, м. Чернігів, 14026, код ЄДРПОУ 14321765) про скасування наказів та поновлення на військовій службі – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 червня 2018 року.

Суддя В.О. Непочатих