Вирок № 74979293, 21.06.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.06.2018 Єдиний унікальний номер 205/8688/17

Єд.унік.№205/8688/17

Провадження №1кп/205/406/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року Ленінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді Нощенка І.С.

при секретарі: Безгіновій І.А.

за участю: прокурора Аракелян О.В.

захисника: адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12017040690002855 від 24 листопада 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 краю Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше засудженого:

- 30.10.2007 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 02.09.2011 року на підставі ст.3 п. «Б» Закону України «Про амністію»;

- 01.12.2011 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.186, ч. 2 ст.15, ч. 2 ст.186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільненого 11.12.2015 року у зв’язку з відбуттям строку покарання, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4: вул. К. Маркса 52\4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи раніше засудженим за ст.186 ч.2, 15 ч.2-186 ч.2 КК України та вчиняючи злочин повторно, 24 листопада 2017 року, близько 06 годин, знаходився біля буд.53 по вул.Сергія Нігояна, в м. Дніпро, де у нього раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилося у колодязі підземної кабельної каналізації. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_2, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, спустився всередину колодязю підземної кабельної каналізації, тим самим проник до сховища, де за допомогою заздалегідь заготовлених невстановлених предметів, демонтував телефонний кабель ТПП 200х2х04, довжиною 3 м., вартістю 622,68 грн. та кабель ТПП 50х2х04, довжиною 70 м., вартістю 3951,50 грн., а всього на загальну суму 4574,18 грн., після чого з місця злочину зник, завдавши ОСОБА_3 «Фарлеп-Інвест» майнову шкоду на зазначену суму.

Допитаний в якості обвинуваченого, ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся за вчинене та підтвердив суду, що дійсно він, при вказаних у цьому вироку обставинах, у вказаних місці та час, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_3 «Фарлеп-Інвест», на загальну суму 4574,18 грн. Крім цього, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав цивільний позов у повному обсязі.

Представник потерпілого ОСОБА_3 «Фарлеп-Інвест» - ОСОБА_4, до зали суду не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому просив задовольнити цивільний позов у повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого.

Таким чином, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово засуджений, характеризується посередньо, неповнолітніх дітей на утриманні не має.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2, передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

При цьому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки підстави для призначення покарання більш м'якого, ніж передбачене законом, судом не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Представником потерпілого ОСОБА_3 «Фарлеп-Інвест» - ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 майнової шкоди в сумі 1935 грн. 50 коп. Вирішуючи заявлений цивільний позовом, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Майнова шкода, відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди, завданої ОСОБА_3 «Фарлеп-Інвест» та визнані обвинуваченим ОСОБА_2, підлягають задоволенню у повному обсязі та стягненню з обвинуваченого.

На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 593,22 грн., 190 грн. та 989,60 грн.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 24 листопада 2017 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 «Фарлеп-Інвест» (код ЄДРПОУ 19199961, р/р № 26006962498663 в ПАТ ПУМБ «РЦ в м. Київ», МФО 334851) в рахунок відшкодування майнової шкоди 1935 (одна тисяча дев’ятсот тридцять п’ять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні:

-судової дактилоскопічної експертизи №27/4.6/1850 від 15 грудня 2017 року в розмірі 593 гривень 22 копійок;

-судової товарознавчої експертизи №3936 від 05 грудня 2017 року в розмірі 190 гривень;

-судової трасологічної експертизи №25/4.2/1711 від 27 грудня 2017 року в розмірі 989 гривень 60 копійок.

Речові докази по справі:

- компакт-диск CD-RW з відео файлами - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- фрагмент кабелю, металевий крюк, ножове полотно, кухонний ніж з білою рукояткою, які зберігаються в камері схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- рукавичку, канцелярський ніж, поліетиленовий пакет з фрагментами кабелю, обмотку від кабелю, які зберігаються в камері схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- два фрагмента кабелю ТПП 50х2х04, ТПП 200х2х04, які зберігаються в камері схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: І.С. Нощенко