Постанова № 74979257, 25.06.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2018 справа № 908/2255/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:Зубченко І.В., Попков Д.О., Радіонова О.О. Голембо І.В.за участю представників: від позивача:не з'явивсявід відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль", с.Нижнє Солотвино Закарпатської областіна рішення господарського суду Запорізької областівід02.03.2018р. (повний текст підписано 13.03.2018р.)у справі№908/2255/17 (суддя Дроздова С.С.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль", с.Нижнє Солотвино Закарпатської областідо Фізичної особи - підприємця Данченко Руслана Сергійовича, м.Запоріжжяпростягнення 40061,31грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль", с.Нижнє Солотвино Закарпатської області, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця Данченко Руслана Сергійовича, м.Запоріжжя про стягнення 40061,31грн., які складаються з 29319,90грн. боргу, 4645,19грн. пені, 1199,82грн. 3% річних, 4896,40грн. інфляційних. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання №69-04/16 від 27.04.2016р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої продукції, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення основного боргу та нарахованих на суму простроченої заборгованості пені, 3% річних та інфляційних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.03.2018р. (повний текст підписано 13.03.2018р.) у справі №908/2255/17 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки спірної продукції.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає порушення місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та, як наслідок, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Так, на підтвердження наявності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивач звертає увагу суду на сукупність наступних обставин:

- факт доставки спірної продукції відповідачем не оспорюється, проте спростовується факт його отримання. При цьому, судом не надано оцінки тій обставині, що будь-яких повідомлень щодо відмови прийняти товар та (або) вимоги про заміну товару від Фізичної особи - підприємця Данченко Руслана Сергійовича, як передбачено приписами статей 689, 690 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на адресу позивача не надходило;

- господарський суд Запорізької області не надав належної оцінки тій обставині, що первинні бухгалтерські документи були передані разом з товаром відповідачу, проте всупереч вимогам п.8.2.1 договору не були повернуті останнім продавцю;

- суд не врахував належним чином, що матеріали справи, на підтвердження факту отримання відповідачем спірної продукції, містять відповідні складені та зареєстровані податкові накладні, а уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань здійснений відповідачем після подання позовної заяви;

- відмова відповідача надати заяву свідка є незаконною;

- клопотання представника позивача, подане безпосередньо перед судовим засіданням на електронну адресу суду, безпідставно не вирішувалось судом.

Разом з тим, у резолютивній частині апеляційної скарги містяться клопотання: про визнання відсутніми підстав для відмови Фізичної особи - підприємця Данченко Руслана Сергійовича від відповіді у формі заяви свідка та зобов'язання останнього надати таку відповідь (запитання: чи здійснювалося ним приймання товару за адресою: Запорізька область, с.Степне, вул.Урожайна, 16); про виклик та допит як свідка ОСОБА_6 щодо відомостей про фактичний зміст спірних господарських операцій.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 23.04.2018р. сформовано наступний склад колегії суддів: Зубченко І.В. (головуючий, суддя-доповідач), Попков Д.О., Радіонова О.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.05.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2018р. (повний текст підписано 13.03.2018р.) у справі №908/2255/17. Зобов'язано відповідача до 23.05.2018р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику

Разом з тим, на адресу суду надішла ще одна апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль", аналогічна за формою, змістом та вимогами, що викладені в прохальній частині раніше поданої апеляційної скарги. Крім того, як вбачається з доданого до пізніше поданої апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянтом було подано дві аналогічні за змістом апеляційні скарги - до Донецького апеляційного господарського суду та до господарського суду Запорізької області. У зв'язку з наведеним колегія суддів в ухвалі від 02.05.2018р. дійшла висновку про об'єднання апеляційних скарг в одне провадження та розгляд їх як однієї апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2018р. (повний текст підписано 13.03.2018р.) у справі №908/2255/17.

На поштову адресу суду від Фізичної особи - підприємця Данченко Руслана Сергійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого відповідач просить залишити без змін оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області, а апеляційну скаргу - залишити без змін. При цьому відповідач наголошує, що розвантажувальні роботи та приймання товару за договором від позивача за адресою: Запорізька область, с.Степне, вул.Урожайна, 16 не здійснювалося, накладні на товар підписані не були, отже право власності на товар до відповідача не переходило, і, відповідно, не виникло обов'язку оплати такого товару. Відповідач зазначає про безпідставність посилань скаржника на зареєстровані податкові накладні як на доказ отримання відповідачем товару, оскільки жодних дій покупцем щодо підтвердження реєстрації або прийняття накладної не здійснювалося. Крім того, щодо внесення коригувань до податкового кредиту стверджує, що це процеси бухгалтерського обліку, правильність здійснення яких не є предметом спору, що розглядається.

На підставі розпорядження керівника апарату суду, за протоколом повторного автоматизованого розподілу від 29.05.2018р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді зі складу колегії Попкова Д.О., для вирішення питання про призначення справи до розгляду сформовано колегію суддів у складі: Зубченко І.В. (головуючий, суддя-доповідач), Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2018р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" у задоволенні клопотань: про визнання відсутніми підстав для відмови Фізичної особи - підприємця Данченко Руслана Сергійовича від відповіді у формі заяви свідка та зобов'язання його надати відповідь у формі заяви свідка; про виклик та допит як свідка ОСОБА_6. Призначено розгляд справи на 12.06.2018р.

У судове засідання 12.06.2018р. представники сторін не з'явилися. Від Фізичної особи - підприємця Данченко Руслана Сергійовича надійшла заява про розгляд справи без його участі. Разом з тим, з огляду на приписи ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи відсутність відомостей щодо повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" про дату, час і місце судового засідання (поштове повідомлення про вручення ухвали про призначення справи до розгляду на адресу суду не повернулося), судова колегія дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 25.06.2018р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2018р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" про участь у судовому засіданні, що призначене на 25.06.2018р. у справі №908/2255/17, в режимі відеоконференції з викладених в ухвалі підстав.

На підставі розпорядження керівника апарату суду, за протоколом повторного автоматизованого розподілу від 25.06.2018р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді зі складу колегії Черноти Л.Ф., з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду апеляційної скарги, сформовано колегію суддів у складі: Зубченко І.В. (головуючий, суддя-доповідач), Попков Д.О., Радіонова О.О.

Представники сторін у судове засідання 25.06.2018р. повторно не з'явилися. Представник позивача про причини неявки суд не повідомив. Від відповідача, як зазначалося раніше, надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника. Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що їх явка не була визнана судом обов'язковою, з огляду на те, що позиція позивача викладена безпосередньо в апеляційній скарзі, а позиція відповідача - у відзиві на неї, задовольняючи клопотання останнього про розгляд справи без участі його повноважного представника, приймаючи до уваги достатність наявних матеріалів справи, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося, складено протокол судового засідання.

У судовому засіданні 25.06.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 27.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторний Комплекс "Деренівська Купіль" (далі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Данченко Русланом Сергійовичем (далі - покупець) укладено договір постачання №69-04/16 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за продукцію в порядку і на умовах договору в терміни, в об'ємах і асортименті, визначених у заявках покупця, прийнятими і погодженими постачальником, згідно цін, вказаних у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Асортимент, кількість і ціна кожної партії продукції, що поставляється, узгоджуються сторонами у відповідних заявках і вказуються у відповідних накладних. Покупець купує продукцію з мстою подальшої дистрибуції (реалізації) на території України відповідно до цього договору (п.1.2, 1.3).

Відповідно до п.2.1 договору продукція поставляється за цінами, вказаними в специфікації (додаток №1), що діє на дату заявки. Ціна вказується в накладних і включає вартість як самої продукції, так і упаковки, маркування, податку на додану вартість і витрат на доставку.

Згідно з п.3.1 договору покупець оплачує за товар в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, вказаний в договорі, або іншим способом, не забороненим чинним законодавством України. Відстрочення платежу за поставлений товар за договором складає 45 (сорок п'ять) днів з моменту постачання такого товару.

У матеріалах справи містяться накладні №СК00507 від 28.04.2016р. на суму 39138,00грн. (у тому числі ПДВ) та №СК00509 від 28.04.2016р. на суму 22453,20грн. (у тому числі ПДВ) (містять підписи та печатки представників сторін), факт отримання продукції за якими Фізичною особою - підприємцем Данченко Русланом Сергійовичем не оспорюється. Відповідач у повному обсязі здійснив оплату за поставлену продукцію на суму 61591,20грн., що підтверджується платіжним дорученням №1719 від 14.06.2016р.

Разом з тим, до позовної заяви додана накладна №СК00508 від 28.04.2016р. на суму 29418,00грн. (у тому числі ПДВ), факт отримання товару за якою заперечується відповідачем.

Неналежне виконання Фізичною особою - підприємцем Данченко Русланом Сергійовичем умов договору постачання №69-04/16 від 27.04.2016р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої за накладною №СК00508 від 28.04.2016р. продукції стало підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" з позовом до суду за захистом порушеного права.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

З огляду на приписи ст.265 ГК України та ст.712 ЦК України за договором поставки обов'язку постачальника передати (поставити) у зумовлені строки (строк) товар (товари) кореспондується обов'язок покупця прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Передбачена статтею 77 ГПК України вимога процесуального законодавства щодо допустимості доказів знаходить своє вираження в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

У справі №908/2255/17 доказуванню підлягає факт здійснення господарської операції з постачання продукції позивачем та приймання такої продукції відповідачем, а саме продукції згідно накладної №СК00508 від 28.04.2016р. на суму 29418,00грн. (з ПДВ).

Щодо належності накладної №СК00508 від 28.04.2016р. судова колегія зазначає наступне.

За приписами ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємств від імені яких складено документ; назву документа (форми); дату і місце складання; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.1, 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Разом з тим, як вірно зазначено місцевим господарським судом, надана Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" спірна накладна №СК00508 від 28.04.2016р. на суму 29418,00грн. (з ПДВ) не містить підпису Фізичної особи - підприємця Данченко Руслана Сергійовича (або його уповноваженого представника) та печатки останнього, з огляду на що не відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому посилання скаржника на те, що після отримання продукції відповідачем всупереч умовам договору не було повернуто оформленого зі своєї сторони відповідного примірника накладної, судовою колегією не приймаються, оскільки позивачем не доведено факту передання примірника спірної накладної безпосередньо Фізичній особі - підприємцю Данченко Руслану Сергійовичу або його повноважному представнику.

Відсутність належним чином оформленого первинного документу, поданого в якості доказу, свідчить про недоведеність обставин, на які посилається позивач, тобто про недоведеність факту поставки спірної продукції.

Крім того, як вбачається з товарно-транспортної накладної, копія якої наявна в матеріалах справи, відпуск продукції з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" здійснив громадянин ОСОБА_8 Однак, з наданої позивачем спірної накладної №СК00508 від 28.04.2016р. вбачається, що відпуск товару здійснив директор заводу по розливу води ОСОБА_9

Надана Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" копія товарно-транспортної накладної від 28.04.2016р. також не містить підпису відповідальної особи відповідача про отримання товару. Така відмітка ставиться на зворотному боці товарно-транспортної накладної, однак позивачем не надано суду копії зворотного боку товарно-транспортної накладної.

У матеріалах справи наявна копія податкової декларації відповідача з податку на додану вартість за квітень 2016р., в якій відображено податковий кредит за податковими накладними з Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль". Однак, згідно листа-довідки "Про надання інформації" Головного управління ДФС у Запорізькій області Вознесенівського управління у місті Запоріжжя, 19.12.2017р. Фізичною особою - підприємцем Данченко Русланом Сергійовичем було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №927111980 за квітень 2016р. Даним уточнюючим розрахунком зменшено обсяг постачання від постачальника з індивідуальним податковим номером 015978407146 на суму 24515,00грн. (без ПДВ) та зменшено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 4903,00грн., яка була сплачена 21.12.2017р. у повному обсязі.

Як вірно наголосив господарський суд Запорізької області, податкові накладні, які відповідно до чинного законодавства реєструються позивачем одноособово, не є доказом здійснення господарської операції та/або приймання передачі товару.

Згідно зі ст.44.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що існування зареєстрованої податкової накладної, та/або податкового кредиту у відповідача, який було скореговане, не є належним та допустимим доказом здійснення поставки спірної продукції та не тягне за собою зобов'язань з боку відповідача перед позивачем за договором поставки №69-04/16 від 27.04.2016 р.

За твердженнями апелянта, судом не надано оцінки тій обставині, що будь-яких повідомлень щодо відмови прийняти товар та (або) вимоги про заміну товару від Фізичної особи - підприємця Данченко Руслана Сергійовича, як передбачено приписами статей 689, 690 ЦК України, на адресу позивача не надходило. Разом з тим, вимога заміни товару або відмова прийняти товар є саме правом покупця. При цьому, як зазначено вище, матеріалами справи не доведено факту поставки спірної продукції, що виключає підстави для посилання позивача на приписи названих норм ЦК України.

Посилання скаржника на те, що клопотання представника позивача, подане безпосередньо перед судовим засіданням на електронну адресу суду, безпідставно не вирішувалось судом, є безпідставним з огляду на те, що зазначене клопотання, згідно штампу канцелярії суду, було отримане 03.03.2018р., у той час як оскаржуване рішення винесене 02.03.2018р.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовані матеріалами справи та викладеними вище висновками судів і не впливають на правомірність рішення господарського суду Запорізької області.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль", с.Нижнє Солотвино Закарпатської області на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2018р. (повний текст підписано 13.03.2018р.) у справі №908/2255/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2018р. (повний текст підписано 13.03.2018р.) у справі №908/2255/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 25.06.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2018р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді Д.О. Попков

О.О. Радіонова

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЗО