Ухвала суду № 74979023, 26.06.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3704/18

Провадження № 1-кс/202/2715/2018

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

26 червня 2018 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрієва Р.С.,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040000001423, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.12.2017 року за № 12017040000001423, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

25 червня 2018 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040000001423.

Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 25 червня 2018 року.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем заволодів чужим майном - грошовими коштами у сумі 123 630 гривень, що у 154 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - грошовими коштами у сумі 1 321 870 гривень, тобто в особливо великому розмірі, чим заподіяв державній установі - регіональній філії «Придніпровська залізниця» ПАТ "Українська залізниця" код матеріальні збитки на загальну суму 123 630 гривень, що у 154 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склав та видав завідомо неправдиві документи, що спричинило тяжкі наслідки.

Слідчий в обґрунтування необхідності накладення арешту зазначає, що підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у злочинах, за які передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3-х років та з конфіскацією майна, у зв'язку з чим, необхідно накласти арешт на ? квартири, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Жуковського Василя, 16/74, яка належить ОСОБА_3

Просив розглянути клопотання без виклику власника майна.

Слідчий у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання відбувається без участі власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.12.2017 року за № 12017040000001423, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

23.06.2018 року в межах зазначеного кримінального провадження ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України? арешт накладається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Разом з цим, слідчим не доведено співмірності розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням вартості майна, на яке просить накласти арешт.

Крім цього, матеріали клопотання не містять цивільного позову до підозрюваного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи викладене, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040000001423 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар