Ухвала суду № 74978714, 27.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27 червня 2018 р. Справа № 820/4955/18Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 (фактично мешкає: АДРЕСА_1, адреса для листування: АДРЕСА_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_3) до Харківської районної державної адміністрації (61098,м.Харків, Комсомольське шосе, 52), третя особа: ОСОБА_2 (АДРЕСА_4) про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харків ської області № 288 від 21.01.2008 року, яким було затверджено акт Державної приймальної комісії прийняття закінченого будівництвом об'єкту в експлуа тацію, щодо будинку за адресою АДРЕСА_5 - визнати протиправним та скасувати з дня його підписання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_1 остання звернулась до суду з даним позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харків ської області № 288 від 21.01.2008 року.

Позивачем у позовній заяві вказано, що про існування акту вона дізналась в серпні 2017 р. та з зазначеної дати виникло право на звернення до суду. З урахуванням досудового вирішення спору та звернення до Жовтневого районного суду м. Харкова позивач вважає, що строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів нею не пропущено.

Судом встановлено, що позивач зверталась до Жовтневого районного суду м. Харкова з аналогічного змісту позовною заявою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.06.2018 р. у відкритті провадження у цивільній справі - відмовлено.

Роз'яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції Харківського окружного адміністративного суду.

У зв'язку з чим, позивач 25.06.2018 р. звернулась з позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Однак, як встановлено судом до Жовтневого районного суду м. Харкова позивач звернулась лише 19.06.2018 р., тоді як шестимісячний строк звернення до суду сплив у лютому 2018 р.

Посилання позивача на листи від 30.03.2018 р., 26.04.2018 р., як на порядок досудового вирішення спору, суд не приймає до уваги, оскільки згідно змісту листів розглядалось звернення позивача від 19.03.2018 р. та 05.04.2018 р., тоді як строк звернення до суду сплив у лютому 2018 р.

Згідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Водночас, слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, повернення позовної заяви не є порушенням права позивача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

За викладених обставин, суддя дійшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню відповідно до статті 123 КАС України.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що за правилами ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Характер спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін, дає змогу класифікувати вказаний спір - як спір про право на володіння, користування та розпорядження третіми особами, власним майном, у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Спірні правовідносини мають майновий характер, та пов'язані з реалізацією 3-ми особами їх майнових інтересів.

Визнання протиправним та скасування рішення у цій справі - матиме вплив на цивільні права та інтереси третіх осіб.

Вирішення питання щодо скасування дій, вчинених відповідачем у даній справі, не відповідають завданням адміністративного судочинства, так як у ході розгляду справи обов'язково виникне питання щодо права володіння житловою будівлею, а отже такий спір, у даному випадку - є спором про право.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 817/1048/16 (постанова від 04.04.2018) зазначено: "Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Судом встановлено, що Червонозаводським районним судом м. Харкова розглядалась справа про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за договором займу та неустойки за кожен день прострочки договору, за результатами розгляду якої прийнято рішення про справі №2-2973/11 про задоволення вимог ОСОБА_1 В подальшому ОСОБА_1 отримано виконавчий лист про стягнення вказаних сум та пред'явлено його до органів виконавчої служби.

Постановою державного виконавця від 14.12.2012 р. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника (ОСОБА_2.).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 817/1048/16 (постанова від 04.04.2018) зазначено: "З огляду на те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Таку правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі № 21-41а16 та від 11 квітня 2017 року у справі № 808/2298/15, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від цієї позиції».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не заявляє вимог щодо визнання свого права на володіння будинком (зі змісту позову) третьої особи ОСОБА_2 Однак питання правомірності будівництва третьою особою, та введення дома в експлуатацію відповідачем, який належить (належав раніше) третій особі, обов'язково стане перед судом, який буде вирішувати цей спір.

Скасування рішень відповідача, що стосується акта Державної приймальної комісії прийняття закінченого будівництвом об'єкту в експлуа тацію, обов'язково будуть впливати на майнові права третьої особи, чи інших осіб, які не є відповідачем і щодо яких не заявлено позовних вимог.

Зважаючи на наведене, суд дійшов до висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про повернення позивачу сплаченої суми судового збору, відповідно до платіжного доручення від 22.06.2018 р. №48161 на суму 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_3) до Харківської районної державної адміністрації (61098, м. Харків, Комсомольське шосе, 52), третя особа: ОСОБА_2 (АДРЕСА_4) про визнання протиправним та скасування розпорядження - повернути позивачу.

Повернути з державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011, код класифікації доходів бюджету 22030101) ОСОБА_1 (фактично мешкає: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 704,80 грн., відповідно до платіжного доручення про сплату судового збору №48161 від 22.06.2018 р.

Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено чим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у строк, визначений ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення ухвали. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сагайдак В.В.