Рішення № 74978480, 18.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 р. № 820/1227/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Радхан Огли до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 Радхан Огли звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати рішення Управління Державної міграційної служби у Луганській області від «31» серпня 2016 року про припинення ОСОБА_1 Радханом Огли громадянства України неправомірним та скасувати його;

- зобов'язати Управління Державної міграційної служби у Луганській області поновити громадянство України ОСОБА_1 Радхана Огли.

Ухвалою суду від 28.02.2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, а також призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

В обґрунтування позову вказано, що рішення Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 31.08.2016 року припинено позивачу громадянство України відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України» прийнято протиправно оскільки позивач є законослухняним громадянином, який у відповідності до ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» у встановленому порядку звернувся до відповідача із заявою про оформлення набуття громадянства України. Також позивачем вказано, що відповідно до положень діючого законодавства рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України приймає лише президент України, шляхом видання відповідного указу на підставі пропозицій, які вносяться комісією при Президентові України з питань громадянства. Відтак, на думку позивача, відповідачем порушено встановлений законодавством порядок припинення громадянства України.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує оскільки відповідно до наказу Державної міграційної служби України було здійснено перевірку матеріалів справ про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» та встановлено порушення під час прийняття рішення щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 Однак, позивач під час звернення із заявою до відповідача про оформлення громадянства України було засвідчено дійсність поданих документів, недостовірність яких в подальшому було встановлено відповідачем, то у відповідача були наявні підстави для припинення громадянства позивача на підставі ст.21 Закону України «Про громадянство України», що і послугувало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного у даній справі рішення. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними – задоволено та визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 Радхан Огли строку звернення до суду з позовом у справі №820/1227/18.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року закрито підготовче провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 18.06.2018 року в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

До Управління Державної міграційної служби України в Луганській області 01.10.2014 року від Новоайдарського РС УДМС України в Луганській області надійшло клопотання та матеріали справи про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» від громадянина ОСОБА_3 Грузія ОСОБА_2 Радхан огли, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3.

Як встановлено судовим розглядом справи 31.10.2014 року Управлінням Державної міграційної служби України в Луганській області було прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв’язку з чим 31.10.2014 року відповідачем у справі на ім'я ОСОБА_2 було оформлено довідку про реєстрацію громадянином України № 44/10.

На підставі вказаної довідки про реєстрацію громадянином України ОСОБА_2 був документований 14.11.2014 року Новоайдарським РС УДМС України в Луганській області паспортом громадянина України серії ЕН № 998266.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у заяві про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням №44/10 від 25.09.2014 зазначено, що мати позивача ОСОБА_2 Радхан огли ОСОБА_4 Бакір кизи, постійно проживала на території України в період з 21.09.1987 по 14.08.1988.

Як встановлено під час судового розгляду справи у зв'язку з подіями на Луганщині позивач був змушений покинути місце свого проживання та переїхав до міста Харкова, де 17.09.2015 року був зареєстрований як особа-переселенець, переміщена з тимчасово окупованої території України, на підтвердження чого до суду надано копію довідки № НОМЕР_1 від 17.09.2015 р.

Також у поданому до суду позові позивачем вказано, що у вересні 2017 року його сусіди, які залишились проживати у Луганській області повідомили позивача про те, що на його адресу надійшов лист про припинення громадянства України.

Як зазначено у позові, позивач з метою з'ясування обставин справи, звернувся до органів міграційної служби з щодо отримання роз'яснень та причин позбавлення його громадянства України.

Після неодноразових звернень позивача та його представника до органів міграційної служби позивачу листом № 12/3.2-43330 від 08.12.2017 р. ГУ ДМС в Луганській області було повідомлено, що рішення про набуття громадянства було оформлено на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України» та роз'яснено, що позивач набув громадянство України унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей та фальшивих документів, а також до листа додано копію довідки про припинення ОСОБА_2 Радхан Огли громадянства України №30, яка підписана начальником Управління Державної міграційної служби у Луганській області, в якій вказано, що підставою для припиненням громадянства України слугувало рішення Управлінням Державної міграційної служби у Луганській області від 31.08.2016 року.

При цьому, з наданих представниками відповідача доказів встановлено, що наказом Державної міграційної служби України від 23.06.2016 № 111/АГ призначено проведення безвиїзної (дистанційної) перевірки Управління ДМС України у Луганській області щодо дотримання вимог законодавства».

Як встановлено судом, 17.08.2016 за вихідним № 6.5/8776 від 09.08.2016 від Державної міграційної служби України на адресу відповідача надійшла довідка за результатами перевірки матеріалів справ про набуття громадянства України за територіальних походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України».

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу із довідки, яку складено за результатами проведеної перевірки, під час проведення перевірки було виявлено низку порушень законодавства України про громадянство під час формування справ про набуття громадянства України за територіальним походженням та під час прийняття рішень стосовно, зокрема, позивача ОСОБА_2, а саме: підписи у заяві про оформлення набуття громадянства України та заяві - анкеті на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон належать різним особам; реєстрація місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання матері ОСОБА_2 – ОСОБА_4 Бакір здійснено нібито « 1.09.1987» та « 14.03.1988» (понеділок – вихідний день); назва області (Луганська) в штампах прописки та виписки (реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання) у будинковій книзі - не відповідає назві області на той час (Ворошиловградська); надана будинкова книга за адресою: Фащівка, вул. Пушкіна, 37 (Перевальський район, Луганська область), але штампи реєстрації та зняття з реєстрації проставлені щодо реєстрації у м. Брянка Луганської області.

Також, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів під час проведення перевірки Державною міграційною службою України встановлено факт реєстрації місця проживання позивача за одними й тим ж адресами, а саме за адресою: п. Новоайдар, вул. Кірова, 21, що є місцем реєстрації позивача, зареєстровано три інші іноземні громадянина.

Судовим розглядом встановлено, що 25.08.2016 головним спеціалістом Новоайдарського РВ Управління ДМС в Луганській області підготовлено подання №30 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України щодо позивача, зі змісту якого вбачається, що в якості підстави для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до положень ст.21 Закону України "Про громадянство України" є подання заявником свідомо неправдивих відомостей та фальшивих документів.

Як встановлено судом на підставі та за результатами розгляду вищевказаного подання т.в.о. начальника Новоайдарського РВ УДМС України у Луганській області за погодженням завідувача сектору громадянства Відділу з питань громадянства Реєстрації та роботи з громадянами в тимчасово окупованій території та затвердженням начальником УДМС України у Луганській області, прийнято рішення від 31.10.2016 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_2 Радхан огли разом із дітьми скасувати у зв'язку з тим, що громадянство України було набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей та фальшивих документів (а.с. 58).

На думку позивача, таке рішення є протиправним та таким, що порушує права позивача, оскільки прийнято відповідачем з порушенням встановленого порядку з огляду на те, що положеннями діючого законодавства передбачено враховуючи обставини наявності повноважень для прийняття рішення про прийняття до громадянства України та про припинення громадянства України лише у Президента України, шляхом видання відповідного указу на підставі пропозицій, які вносяться комісією при Президентові України з питань громадянства.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України "Про громадянство України" № 2235-III від 18.01.2001 року (далі Закону №2235-ІІІ).

Відповідно до положень ст. 1 Закону №2235-ІІІ громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках, а громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Як визначено приписами п.2 ст. 6 Закону №2235-ІІІ Громадянство України набувається за територіальним походженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №2235-ІІІ особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_4, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської ОСОБА_3, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної ОСОБА_3 (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

В той же час, положеннями ст.17 Закону №2235-ІІІ передбачено, що громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до положень п.2 ч.1 п.2 ст.19 Закону №2235-ІІІ підставами для втрати громадянства України є набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.

При цьому, відповідно до приписів ст. 21 Закону №2235-ІІІ рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Згідно із ст. 24 Закону №2235-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо: 1) встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону; 2) прийняття заяв разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства України дітей у випадках, передбачених частинами десятою дванадцятою статті 18 цього Закону, перевірки правильності оформлення документів, наявності умов для прийняття до громадянства України і відсутності підстав, з яких особа не приймається до громадянства України, наявності підстав для виходу з громадянства України і відсутності підстав, з яких не допускається вихід з громадянства України, надсилання заяв разом зі своїм висновком на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; 3) підготовки подань про втрату особами громадянства України і разом із необхідними документами надсилання їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; 4) прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону; 5) скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону; 6) виконання рішень Президента України з питань громадянства; 7) видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України; 8) вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України; 9) ведення обліку осіб, які набули громадянство України, та осіб, які припинили громадянство України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, один раз на півріччя інформує Комісію при Президентові України з питань громадянства про виконання рішень Президента України з питань громадянства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження, передбачені частиною першою цієї статті, стосовно осіб, які проживають на території України.

Суд зазначає, що Указом Президента України «Питання Державної міграційної служби України» №405/2011 від 06.04.2011 затверджено Положення про Державну міграційну службу України.

Відповідно до положень п. 7 Положення про Державну міграційну службу України ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в областях, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної ОСОБА_3 Крим) значення.

Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який затверджено Указом Президента України від 27.03.2001 року №215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Відтак, відповідно до положень п. 88 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.

Як передбачено положеннями п.96 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної ОСОБА_3 Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.

Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній ОСОБА_3 Крим, області, містах Києві та Севастополі.

При цьому, відповідно до п. 97 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній ОСОБА_3 Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної ОСОБА_3 Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної ОСОБА_3 Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

З аналізу вищевикладених норм законодавства слід дійти висновку, що прийняття рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України належить до компетенції та приймається начальником головного управління (управління) міграційної служби в області або його заступником за результатами розгляду та на підставі подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, до якого долучаються документи, визначені порядком.

Таким чином, доводи позивача в адміністративному позові стосовно прийняття відповідачем оскаржуваного рішення за межами повноважень є такими, що не підтвердились під час судового розгляду справи.

Як встановлено під час судового розгляду справи підставами для прийняття відповідачем спірного у даній справі рішення слугували обставини встановлення неправдивих відомостей, повідомлених позивачем під час подання документів про надання громадянства України за територіальним походженням.

Стосовно встановлення обставин того, що підписи у заяві про оформлення набуття громадянства України позивача та заяві - анкеті на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон належать різним особам суд зазначає, що вказаний довід не може вважатися належним, оскільки відповідачем під час розгляду не надано доказів встановлення зазначеної невідповідності підписів, а також не надано належних доказів зазначеному.

Стосовно встановлення обставин того, що реєстрація місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання матері ОСОБА_2 – ОСОБА_4 Бакір здійснено нібито « 21.09.1987» та « 14.03.1988» (понеділок – вихідний день) суд зазначає, що відповідачем вказано у відзиві на позов на обставини того, що у паспортній службі понеділок є вихідним днем, оскільки робочим днем паспортної служби є субота, однак на підтвердження вказаного відповідачем не надано до суду жодних доказів.

Стосовно встановлення обставин того, що назва області (Луганська) в штампах прописки та виписки (реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання) у будинковій книзі щодо матері ОСОБА_2 – ОСОБА_4 Бакір - не відповідає назві області на той час (Ворошиловградська), а також обставин того, що надана будинкова книга за адресою: Фащівка, вул. Пушкіна, 37 (Перевальський район, Луганська область), але штампи реєстрації та зняття з реєстрації проставлені щодо реєстрації у м. Брянка Луганської області суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що у період проживання матері позивача за вказаною адресою Луганської області не існувало.

Суд зазначає, що Указом Президії Верховної Ради Української ССР «Про перейменування м. Ворошиловграда та Ворошиловградської області» від 04.05.1990 № 9169-ХІ область Ворошиловградська була перейменована в область Луганську, лише у травні 1990 року.

З наданого до суду відповідачем відзиву на позов вбачається висновок відповідача стосовно не справжності проставленого штампу місця реєстрації матері позивача.

Суд з дослідження наявних в матеріалах справи доказів приходить до висновку, що наявність у поданих позивачем документів розбіжностей та суперечностей викликає обґрунтований сумнів стосовно їх справжності.

Натомість, суд зазначає, що в адміністративному позові позивачем не надано жодних доводів на спростування вищевказаних висновків відповідача, або ж пояснень з приводу вказаних обставин.

При цьому, вказані відповідачем обставини в сукупності з урахуванням наданих доказів підтверджують факт того, що набуття позивачем громадянства України відбулося внаслідок подання останнім свідомо неправдивих відомостей та фальшивих документів.

В той же час, потребує уваги той факт, що позивач, звертаючись до суду з позовом задля захисту своїх порушених прав, відповідно до положень ст. 77 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту адміністративного позову вбачається фактично обґрунтування заявленого позову тільки порушенням відповідачем порядку прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, зі змісту позову вбачається, що позивачем самостійно зазначено про те, що з 21.09.1987 року його мати, Мамедова Нійар Бакір, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживала в Україні за адресою: вул. Леніна, буд. 162, смт. Чорнухіне, Перевальський р-н, Луганської області, однак із поданих до відповідача документів для набуття громадянства України вбачається, що з 21.08.1987 року по 14.03.1988 року ОСОБА_4 Бакір кизи, ІНФОРМАЦІЯ_6, була зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 (Перевальський район, Луганська область), хоча в той же час штампи реєстрації та зняття з реєстрації проставлені із зазначенням м. Брянка Луганської області, яке є іншим містом Луганської області.

Крім того, як вбачається з позовної заяви позивач звернувся до суду і зазначив власні прізвище, ім’я та по-батькові як «ОСОБА_1 Радхан Огли», проте з усіх наявних у справі документів вбачається, що дійсне прізвище позивача – ОСОБА_4.

При цьому, позивач при зверненні до суду з даним позовом надав копію паспорту громадянина України серії ЕН 998266, виданого на ім’я ОСОБА_2 Радхан огли Новоайдарським РС УДМС України в Луганській області 14.11.2014 року, в якому 18.11.2014 року проставлено штамп місця реєстрації Перевальського РС УДМС України в Луганській області за адресою: смт. Чорнухіне, вул. Леніна, буд. 162.

Однак, позивачем у адміністративному позові вказано, що 29.09.2016 р. року він втратив свій паспорт громадянина України серії ЕН №998266 та в той же день з приводу вказаного питання звернувся до Московського відділу поліції (м. Харків) Головного управління Національної поліції в Харківській області із відповідною заявою про вжиття заходів щодо розшуку загубленого паспорту.

Як вказано позивачем та підтверджено наданими до суду доказами 11.10.2016 р. Московським відділом поліції (м. Харків) Головного управління Національної поліції в Харківській області було надано відповідь із зазначенням того, що пошуки результатів не дали.

Натомість як вбачається з матеріалів справи жодних інших документів позивач не отримував.

Та крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в тому числі і смт. Чорнухіне Перевальського району Луганської області.

З метою уточнення встановлених під час судового розгляду справи розбіжностей із наявних у справі доказів, а також отримання від позивача пояснень стосовно встановлених ДМС України порушень під час проведення перевірки стосовно позивача, ухвалою суду від 24.05.2018 року, зокрема, було визнано обов’язковою участь позивача у судовому засіданні.

Проте у судове засідання позивач не прибув, а від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

З огляду на вище викладене суд зазначає, що під час судового розгляду справи не підтверджено доводів позивача стосовно порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваного рішення, а відповідачем обґрунтовано правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Радхан Огли.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 Радхан Огли до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення в порядку письмового провадження виготовлено 27 червня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.