Рішення № 74978348, 19.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1310/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Львів

11 год. 33 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М, позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов’язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі – відповідач, Ліквідаційна комісія) про визнання протиправною відмови відповідача у наданні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справи, викладену у листі № Ч-236/3і/31/01-2018 від 15.03.2018 року; зобов’язання відповідача визнати позивача ветераном органів внутрішніх справ, шляхом видачі відповідного посвідчення та нагрудного знака «Ветеран органів внутрішніх справ» належного зразка.

В обґрунтування позову зазначено те, що, чинним на даний час наказом УМВ України у Львівській області № 725о/с від 14.10.2004 року встановлено вислугу років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становила 24 роки 02 місяці 13 днів, у пільговому обчисленні - 31 рік 03 місяці 08 днів. Відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки, не видав позивачу посвідчення ветерана органів внутрішніх справ, а покликання на те, що навчання у вищих навчальних закладах не зараховується до вислуги років, що дає право на набуття статусу ветерана органів внутрішніх справ – необґрунтовані. У зв’язку з протиправністю, на переконання позивача вказаної відмови, останній звернувся до суду про зобов’язання визнати його ветераном органів внутрішніх справ, видати йому відповідне посвідчення та нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ» належного зразка.

Ухвалою суду від 20.04.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач явки уповноваженого представника у жодне судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце проведення яких був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення судового засідання чи іншого змісту, відзиву на позовну заяву на вимогу суду чи заяви про визнання позову не подавав.

Підстав для відкладення розгляду справи передбачених ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд заслухав вступне слово позивача, дослідив матеріали справи, доводи позовної заяви, з’ясував обставини справи та встановив таке.

ОСОБА_1 згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років (а.с. 11).

Згідно з випискою з наказом № 725о/с „По особовому складу” від 14.10.2004 у відповідності з Положенням про проходження службу рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за п. 65 „б” /по хворобі/ підполковника міліції ОСОБА_1 /Н586809/, заступника командира полку по роботі з персоналом полку патрульно-постової служби міліції ЛМУ УМВСУ, з 14.10.2004. Вислуга років на день звільнення становить: 26 років 07 місяців 13 днів, в календарному обчисленні 24 роки 02 місяці 13 днів, у пільговому вирахуванні: 31 рік 03 місяці 08 днів (а.с. 15).

Відповідно до виписки з наказу № 722о/с „По особовому складу” від 12.10.2014, у відповідності з наказом МВС України від 20.06.2004 № 684 встановлено стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугу років рядовому і начальницькому складу органів внутрішніх справ підполковнику міліції ОСОБА_1 /Н586809/, заступнику командира полку по роботі з персоналом полку патрульно-постової служби міліції ЛМУ УМВСУ, станом на 01.10.2004, в кількості: 26 років 07 місяців 00 днів. Підстава: висновок комісії УМВСУ від 10.10.2004 (а.с. 16).

Згідно з відповіддю Головного управління МВС України у Львівській області № Ч-236/3і/31/01-2018 від 15.03.2018 позивача повідомлено, що його звернення щодо надання статусу ветерана органів внутрішніх справ, розглянуто ліквідаційною комісією. Роз’яснено, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» ветеранами військової служби і ветеранами органів внутрішніх справ визнаються громадяни України, які бездоганно прослужили в органах внутрішніх справ 25 і більше років в календарному або 30 і більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.

До вислуги років, яка дає право на набуття статусу ветеранів внутрішніх справ зараховується тільки військова служба і служба в органах внутрішніх справ. Час навчання у ВУЗах в розрахунок не приймається.

Враховуючи те, що вислуга позивача в органах внутрішніх справ (без навчання у вузі) в календарному обчисленні становить 28 років 10 місяців 05 днів, тому правових підстав для надання позивачу, як зазначено у листі, статусу ветерана органів внутрішніх справ, не має (а.с. 12).

Вважаючи вказану відмову протиправною, такою, що порушує його право на отримання зазначеного статусу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Правові та організаційні засади реалізації громадянами прав, пов’язаних із отриманням ними статусу ветеранів органів внутрішніх справ, визначені Законом України № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998.

Частиною 1 статті 5 вказаного Закону передбачено, що ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України: 1) які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД;

Спір, що розглядається, виник внаслідок того, що відповідач відмовився зарахувати до двадцяти п’яти років служби, необхідних для надання позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ, періоду навчання в вищому навчальному закладі.

Аналізуючи приписи ч. 1 ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», суд зазначає, у вказаній правовій нормі міститься вимога щодо наявності 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) вислуги років.

Таким чином для одержання відповідного статусу, на переконання суду, передбачено альтернативні умови: необхідним є стаж або двадцяти п’яти років і більше вислуги років в календарному обчисленні, або тридцяти і більше років у пільговому обчисленні, з яких не менше двадцяти повинна становити вислуга років у календарному обчисленні

Порядок видачі посвідчення ветерана органів внутрішніх справ затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 742 від 01.06.2002, а саме: затверджено зразок та опис посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ», поширено дію Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака „Ветеран військової служби”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1601, на видачу посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран органів внутрішніх справ».

В свою чергу, пунктом 3 Порядку видачі посвідчення ветерана військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1601 від 30.08.1999, передбачено, що підставою для видачі посвідчення ветерана військової служби є наказ про звільнення з військової служби в запас або відставку.

Оскільки згідно з наказом № 725о/с «По особовому складу» від 14.10.2017 вислуга років на день звільнення позивача у пільговому вирахуванні становить 31 рік 03 місяці 08 днів, з яких, зі змісту цього ж наказу, у календарному обчисленні 24 роки 02 місяці 13 днів, така вислуга років є достатньою для надання позивачу відповідного статусу.

Суд зважає на покликання позивача про те, що у нього є достатнім і календарний стаж вислуги років з врахуванням часу у навчальному закладі – Львівському лісотехнічному інституті та проходження у ньому спеціальної військової підготовки (цей факт підтверджується Архівною довідкою № 24-68 від 14.05.2018 та відомостями військового квитка позивача) та підтвердження такого факту наказом Управління МВС України у Львівській області № 102о/с від 17.03.2018 у кількості 02 роки 05 місяців 00 днів, однак зазначає, що такий наказ до матеріалів справи не долучено, а правомірність обчислення вислуги років позивачу не є предметом розгляду цієї справи.

З врахуванням того, що вислуга років у пільговому обчисленні становить 31 рік 03 місяці 08 днів, при цьому 24 роки 02 місяці 13 днів у календарному обчисленні, відмова відповідача у наданні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ є протиправною.

Оскільки суд вважає необґрунтованими всі зазначені в листі від 15.08.2018 № Ч-236/3і/31/01-2018 підстави та доводи для відмови у визнанні позивача ветераном органів внутрішніх справ, суд вважає, що підлягає задоволенню також вимога про зобов’язання відповідача визнати позивача ветераном органів внутрішніх справ та видати йому відповідне посвідчення.

Що стосується позовної вимоги про вручення позивачу нагрудного знака ветерана органів внутрішніх справ, суд зазначає, що згідно з пунктом 1 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби» № 1601 від 30.08.1999, нагрудні знаки «Ветеран органів внутрішніх справ» видаються (вручаються) особам, які набули статусу ветеранів органів внутрішніх справ відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» №203/98-ВР від 24.03.1998.

Відтак, вручення позивачу нагрудного знака ветерана органів внутрішніх справ є наслідком отримання позивачем статусу ветерана органів внутрішніх справ. Таким чином, вимога у позові про вручення нагрудного знака ветерана органів внутрішніх справ є передчасною.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у наданні ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справи, викладену у листі № Ч-236/3і/31/01-2018 від 15.03.2018 року.

3. Зобов’язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області визнати ОСОБА_1 ветераном органів внутрішніх справ, шляхом видачі відповідного посвідчення.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (м. Львів, вул. Котляревського, 44/6, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; ідентифікаційний код юридичної особи: 08592247) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2018.

Суддя Качур Р.П.