Ухвала суду № 74978100, 27.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 червня 2018 року м. Київ № 826/7918/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., дослідивши матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до 1) Міністерства оборони України,

2) Тернопільського обласного військового комісаріату

про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Тернопільського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язати вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Після відкриття провадження у справі суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та як стверджує позивач 03 березня 2018 року він звернувся до Міністерства оборони України із заявою щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням ІІІ групи інвалідності, яка виникла внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

Про рішення Міністерства оборони України у формі затвердження керівником Міністерства оборони від 23 травня 2016 року Протоколу комісії від 20 травня 2016 року, позивачу стало відомо з листа Міністерства оборони України від 09 лютого 2018 року за вих. №248/3/3/413, щодо відмови у виплаті вищевказаної грошової допомоги.

Тобто, як стверджує позивач про порушення його права на отримання одноразової грошової допомоги він дізнався саме 09 лютого 2018 року.

Разом з тим, 20 червня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що 01 грудня 2015 року позивач звертався до Тернопільського обласного військового комісаріату з письмовою заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги.

Департаментом Фінансів Міністерства оборони України за від 23 травня 2016 року було прийнято рішення №248/3/6/2389 про повернення документів для призначення одноразової грошової допомоги позивачу про, що позивача було повідомлено листом від 01 червня 2016 року №10/2/4840.

23 червня 2016 року позивач з заявою звернувся до військового комісара, з вимогою роз'яснити йому причини невиплати одноразової грошової допомоги, вище зазначена заява була зареєстрована у журналі вхідної кореспонденції від 29 червня 2016 року №5440. Позивачу повторно було відправлено роз'яснення від 02 липня 2016 року №10/2/5776 з причинами невиплати коштів та повернуто вищевказані матеріали під особистий підпис позивача.

Відтак, як стверджує відповідач про рішення комісії Міністерства оборони України позивачу стало відомо ще 01 червня 2016 року, а не 09 лютого 2018 року. Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на те, що матеріали справи містять суперечливі відомості щодо дати коли позивачу стало відомо про порушення свого права, суд не вбачає за можливе за наявності виявлених недоліків, встановити чи дотримано позивачем строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Отже, відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків в межах десяти днів з дня отримання цієї ухвали суду.

Виявлені недоліки підлягають усуненню шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та письмових пояснень щодо пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом .

Окрім того, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача надати усі наявні у нього докази щодо звернення до Міністерства оборони України від 03.03.2018 року на предмет виплати одноразової грошової допомоги, або письмові пояснення щодо відсутності вказаного звернення.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву без руху .

2. Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до змісту частини другої статті 256 та пункту 5 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності.

Суддя В.В. Аверкова