Рішення № 74977723, 21.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2018 року 17:38Справа № 808/219/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О.

та представників

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 січня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 (далі – позивач або ОСОБА_4В.) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним дії заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5 по затвердженню нової редакції п. 2.1.1 Акту перевірки ФОП ОСОБА_4 від 09.11.2017 №4693/08-01-13-05/НОМЕР_1 та зобов’язати утриматися від використання та посилання на нову редакцію п. 2.1.1 Акту перевірки ФОП ОСОБА_4 від 09.11.2017 №4693/08-01-13-05/НОМЕР_1.

Ухвалою суду від 23 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 808/219/18, призначено підготовче засідання на 23 лютого 2018 року.

Ухвалою суду від 23 лютого 2018 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судових засіданнях представник позивача пояснив, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4, за результатами якої складено акт від 09.11.2017 №4693/08-01-13-05/НОМЕР_1. Не погоджуючись із висновками акту, 20.11.2017 позивач подав заперечення, на розгляді яких він був присутній та надавав додаткові пояснення та документи. 19.12.2017 ОСОБА_4 одержав відповідь на заперечення від 01.12.2017 №3705/14/08-01-13-05-00, якою п. 2.1.1 акту перевірки викладено в новій редакції, а саме зазначено про зовсім інші порушення податкового законодавства. 26.12.2017 позивачем подано заперечення на акт перевірки в новій редакції, проте відповіді не одержано. На думку представника позивача такі дії є протиправними, оскільки в новій редакції акту викладені дані, які позивача позбавили можливості спростувати. Крім того, зазначає, що заступник начальника не мав права підпису нової редакції акта, у зв’язку з тим, що він не є особою, яка відповідно до наказу проводила перевірку. За таких обставин, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач позов не визнав, надав відзив від 23 лютого 2018 року (вх. № 6197), в якому пояснив, що за результатами перевірки позивача та з урахуванням пояснень, викладених у запереченнях, податковим органом прийнято рішення викласти п. 2.1.1 Акту перевірки ФОП ОСОБА_4 від 09.11.2017 №4693/08-01-13-05/НОМЕР_1 у новій редакції. Посилається на Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, відповідно до якого участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта (довідки) документальної перевірки є обов’язковою. У задоволенні позову просить відмовити.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 21 травня 2018 року на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 з 11.08.2014 по 28.07.2016 мав статус фізичної особи-підприємця та перебував на податковому обліку в Запорізькій об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя), що підтверджується Витягом з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У зв’язку з припиненням підприємницької діяльності, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.10.2017 №2898, у період з 25.10.2017 по 02.11.2017 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 12.08.2014 по 28.07.2016, за результатами якої складено акт від 09.11.2017 №4693/08-01-13-05/НОМЕР_1 (далі по тексту – акт перевірки).

Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 р. 2 акту перевірки контролюючим органом встановлено факт виконання позивачем робіт, які за кодом КВЕД відмінні від робіт, зазначених ним у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування. Податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 291.6 ст. 291, абз. 4 пп. 298.2.3. п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, а саме ФОП ОСОБА_4 не перейшов на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, при застосуванні платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України.

20.11.2017 позивачем подано заперечення на акт перевірки.

Листом від 01.12.2017 №3705/14/08-01-13-05-00 відповідачем за підписом заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5 надано відповідь на заперечення, якою пп. 2.1.1 акту перевірки викладено в новій редакції.

26.12.2017 позивач подав заперечення на акт перевірки в новій редакції, проте відповіді не отримав.

Вважаючи дії відповідача по затвердженню нової редакції акта перевірки протиправними, ОСОБА_4 звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПК України; тут та надалі – в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Пунктом 78.8 ст. 78 ПК України передбачено, що Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

За правилами пункту 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п. 2 р. I Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі – Порядок оформлення результатів документальних перевірок; тут та надалі – в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Пунктом 58.3 ст. 53 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Абзацами п’ятим-дев’ятим пункту 6 розділу V Порядку оформлення результатів документальних перевірок встановлено, що за результатами розгляду заперечень складається висновок, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) документальної перевірки висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення та/або додаткові документи платником податків, короткий зміст заперечень, перелік документів та їх зміст, наводиться обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень та/або можливості врахування додаткових документів.

Висновок підписується посадовими особами контролюючих органів, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими особами контролюючих органів, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою).

Висновок у день його затвердження реєструється в журналі реєстрації висновків, складених за результатами розгляду заперечень та/або додаткових документів платника податків до акта (довідки) документальної перевірки (далі - Журнал реєстрації висновків) контролюючого органу, що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу. Номер висновку складається з порядкового номера у Журналі реєстрації висновків, номера акта (довідки) документальної перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, які залишаються в контролюючому органі, та враховується керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою), при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень та/або додаткових документів, яка підписується керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою), та надсилається платнику податків у порядку, встановленому абзацом другим цього пункту.

Матеріали справи містять Висновок від 01.12.2017 №29/08-01-13-05/НОМЕР_1 на заперечення до акту документальної планової невиїзної перевірки від 09.11.2017 №4693/08-01-13-05/НОМЕР_1, підписаний головним державним ревізором інспектором Квіткою О.А., який проводив у період з 25.10.2017 по 02.11.2017 перевірку позивача, та затверджений заступником начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5

Відповідь на заперечення оскаржується позивачем з мотивів її підписання неналежною особою та у зв’язку із тим, що законодавством не передбачено такої форми оформлення результатів перевірки як нова редакція акту перевірки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що абзацом дев’ятим пункту 6 розділу V Порядку оформлення результатів документальних перевірок заступнику керівника контролюючого органу надано право підпису письмової відповіді щодо результатів розгляду заперечень. Повноваження ОСОБА_5 підтверджені наказом ГУ ДФС у Запорізькій області від 30.11.2017 №3291 «Про розподіл обов’язків між керівництвом ГУ ДФС у Запорізькій області», відповідно до пп. 1.5.4 якого останній здійснює координацію роботи Управління податків і зборів з фізичних осіб.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що законодавець не конкретизує, в якому форматі має надаватися відповідь на заперечення платника, обов’язковим є лише її викладення в письмовій формі та обґрунтованість. Крім того, за наслідками розгляду заперечень на акт перевірки контролюючий орган може дійти висновку про їх обґрунтованість, що матиме наслідком неприйняття податкового повідомлення-рішення.

Окремого документу, яким би затверджувалась нова редакція п. 2.1.1 Акту перевірки ФОП ОСОБА_4 від 09.11.2017 №4693/08-01-13-05/НОМЕР_1, податковий орган не складав.

Судом досліджено оскаржувану відповідь від 01.12.2017 №3705/14/08-01-13-05-00 та встановлено, що вона надана по суті поставлених у запереченнях питань, у письмовій формі; факт її надіслання у встановленому порядку позивач не заперечує.

Крім того, ані акт перевірки та викладені в ньому факти і висновки, ані відповідь податкового органу на заперечення до такого акту не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а відтак не породжує негативних наслідків для позивача, оскільки зменшення (збільшення) грошового зобов'язання платнику податків може бути здійснено лише шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення згідно зі ст. 58 ПК України. При цьому, оцінка акта перевірки або відповіді на заперечення до нього, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо їх складання, а також самих висновків перевірки, надається судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що податковий орган при наданні позивачу відповіді на заперечення до акту перевірки від 09.11.2017 №4693/08-01-13-05/НОМЕР_1 діяв на підставі, в порядку та у спосіб, передбачений законодавством.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 30.05.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко