Рішення № 74977560, 24.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2018 року 13:32 № 826/4645/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю сторін:

представника позивача - Грабовський А.М.,

представника відповідача - Левенець В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» до Головного управління Держспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» (далі - позивач, ТОВ «Зара Україна») з позовом до Головного управління Держспоживслужби в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №12 від 16.03.2017 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді штрафу в розмірі 58049,09 грн.

В обґрунтування позивач посилався на те, що застосування до нього санкції за створення перешкод у проведенні перевірки є безпідставним, оскільки посадові особи відповідача не були допущені до проведення перевірки у зв'язку із відсутністю законодавчо визначених підстав для її проведення. Позивач посилався на те, що його не було повідомлено про проведення планового заходу, а також на те, що у 2016 році вже здійснювались планові перевірки позивача контролюючими органами.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що суб'єкти господарювання зобов'язані допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду, а тому відмова позивача у допуску посадових осіб відповідача до перевірки є перешкоджанням у проведенні перевірки, за що передбачена відповідальність статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Відповідачем видано 25.08.2016 наказ №668 про проведення планового заходу у ТОВ «Зара Україна» у термін з 12.09.2016 по 30.09.2016. Про проведення планового заходу позивача повідомлено 23.08.2016.

Посадовими особами відповідача 30.09.2016 на підставі плану здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на ІІІ квартал 2016 року, наказу на проведення планової перевірки від 25.08.2016 №668 та направлення на перевірку здійснено вихід на адресу позивача для проведення перевірки з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів в торгово-розважальному центрі «Караван» (м. Київ, вул. Лугова, 12). Позивач відмовив відповідачу у допуску до проведення перевірки, внаслідок чого відповідачем складено акт про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки від 30.09.2016.

Відповідачем було складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 30.09.2016 №000131, згідно висновків якого, ТОВ «Зара Україна» порушено вимоги статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме створено перешкоди службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування, зо що передбачена відповідальність згідно статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 188-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Даний акт підписаний позивачем із зауваженнями, а саме вказано про незаконність проведення перевірки, що є підставою для не допуску посадових осіб до проведення перевірки.

ТОВ «Зара України» подало заперечення до акту перевірки №000181 від 30.09.2016, в якому зазначило, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, плановий захід щодо позивача вже здійснювався у 2016 році, а також відсутнє повідомлення про проведення планового заходу. Крім того, позивач вказав на порушення вимог законодавства, допущені відповідачем при складанні акта перевірки.

Листом від 06.03.2017 №2585 відповідач повідомив позивача про розгляд справи про накладення стягнення на підставі акта №000181 від 30.09.2016.

16.03.2017 відповідачем винесено постанову №12 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до ТОВ «Зара Україна» застосовано штраф у розмірі 58 049,09 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач оскаржив її до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 названого Закону його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до положень частини 2 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо суб'єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно - одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб'єкта господарювання.

Складання та затвердження плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

План комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) затверджується для всіх органів державного нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду.

Здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено.

Здійснення органом державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання планових заходів державного нагляду (контролю) протягом одного планового періоду заборонено, якщо в цьому плановому періоді такий суб'єкт господарювання включений до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) іншого органу державного нагляду (контролю).

Внесення одного й того самого суб'єкта господарювання до планів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб'єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.

Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства та не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом.

Матеріали справи свідчать про те, що до ТОВ «Зара України» надійшли повідомлення від контролюючих органів про проведення планових заходів в період з 01.09.2016 по 21.09.2016, відповідно до статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

У вказаний період планові заходи щодо ТОВ «Зара Україна» здійснені Печерським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві, Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області, про що складено відповідні акти. Крім того, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області 26.01.2016 здійснено планову виїзну перевірку ТОВ «Зара Україна» за адресою: Одеська обл. Комінтернівський р-н, с. Фонтанка, ТРЦ «Рів'єра».

Таким чином, станом на дату виходу посадової особи відповідача на адресу ТОВ «Зара Україна»: м. Київ, вул. Лугова, 12, ТРЦ «Караван» з метою проведення планового заходу вже були проведені планові заходи щодо позивача органом Держспоживслужби, а також органами Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Враховуючи наведені обставини, позивач скористався своїм правом відмови у допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до перевірки, наданим статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не повідомив його про проведення щодо нього контролюючих заходів іншими контролюючими органами, оскільки в акті перевірки №000181 від 30.09.2016 у розділі ІІІ «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складання акта, що мають місце з боку суб'єкта господарювання» ТОВ «Зара Україна» вказало, що у допуску до перевірки відмовлено саме з підстав порушення періодичності перевірок контролюючими органами, згідно положень частини 2 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Крім того, у письмових запереченнях на акт перевірки ТОВ «Зара Україна» також вказало на порушення положень частини 2 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо періодичності проведення планових заходів.

Отже, на момент прийняття оскаржуваної постанови, відповідачу було відомо про підстави не допуску посадової особи відповідача до проведення планового заходу. Позивач зазначив, що про підстави не допуску до перевірки також було вказано при розгляді справи про накладення стягнення, однак відповідач не врахував надані пояснення позивача.

В судовому засіданні опитано свідка ОСОБА_3 директора магазину ТОВ «Зара Україна» в торгово-розважальному центрі «Караван» за адресою: м.Київ, вул. Лугова, 12. Свідок зазначила, що особисто вчиняла запис в акті перевірки про не допуск посадових осіб відповідача до перевірки. Зазначила, що документальне підтвердження проведення контролюючих заходів у магазині іншими контролюючими органами в 2016 році представнику відповідача не надавала, оскільки у неї такі документи відсутні і їх не запитувала посадова особа відповідача.

Також судом опитано в якості свідка ОСОБА_4 головного спеціаліста Головного управління Держспоживслужби в м. Києві на момент проведення перевірки позивача, яка зазначила, що вона вийшла 30.09.2016 за адресою м. Київ, вул. Лугова, 12, ТРЦ «Караван» з метою здійснення планової перевірки ТОВ «Зара Україна», однак директор магазину ОСОБА_3 не допустила її до перевірки. Про те, що ОСОБА_3 представилась директором магазину та зазначила, що до проведення перевірки її не допустять, оскільки органами Держспоживслужби вже проводились планові перевірки ТОВ «Зара Україна». Свідок зазначила, що їй не відомо чи здійснювались іншими органами Держспоживслужби перевірки ТОВ «Зара Україна» в 2016 році.

Враховуючи наведені положення законодавства, пояснення представників сторін та свідків, суд дійшов висновку, що ТОВ «Зара Україна» обґрунтовано не допустило посадову особу відповідача до перевірки, оскільки контролюючі заходи мали бути здійснені відповідачем одночасно із проведенням планових перевірок у 2016 році іншими контролюючими органами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 6, 8, 9, 77, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держспоживслужби в місті Києві про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді штрафу в розмірі 58049,09 грн.

3. Стягнути судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» (код ЄДРПОУ 35534116, адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21А) у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держспоживслужби в місті Києві (код ЄДРПОУ 40414833, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 12).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 18.06.2018.

Суддя Є.В. Аблов