Ухвала суду № 74977503, 26.06.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/138/18

Провадження № 1-кп/185/342/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року м.Павлоград

Колегія суддів Павлоградського міськрайонного суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого – судді Щербини О.О.,

суддів - Гаврилова В.А., Зінченко А.С.,

за участю секретаря – Редьки Ю.І.,

прокурора –Денисенко Д.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додаткакми у кримінальному провадженню № 12016040480000554 зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18 грудня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, маючого середню освіту, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 03 квітня 1998 року Добропільським районним судом Донецької області за ч. 4 ст. 81, ст. 44 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на трок два роки;

- 23 січня 2001 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ст. 45 КК Украхни вважати засудженим умовно з іспитовим строком два роки. Штраф 680 грн.

- 22 липня 2002 року Красноармійським міським судом Донецької області за ст.ст. 141 ч. 2, 42, 43 КК України до покараня у вигляді позбавлення волі на строк пять років;

- 24 листопада 2005 року Великоновоселківським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк пять років;

- 14 березня 2011 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк пять років шість місяців позбавлення волі;

- 12 травня 2017 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покараннфя у вигляді позбавлення волі на строк три роки

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 1, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадження Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт з додатками за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 1, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

У підготовчому судовому засіданні колегія суддів, заслухавши думку сторін кримінального провадження з питань передбачених ст.ст. 314, 315 КПК України, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимоги встановлені кримінальним процесуальним законом до обвинувального акту є безумовними і такими, що підлягають досконалому виконанню слідчим та прокурором.

Стаття 291 КПК України включає вичерпний перелік відомостей, які повинні міститься в обвинувальному акті. При цьому такий перелік відомостей повинен бути перевірений судом у підготовчому судовому засіданні з точки зору можливості призначення судового розгляду.

Крім того, одним з важливих критеріїв забезпечення права на захист особи відповідно до КПК є обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

З обвинувального акту вбачається, що обвинувачення, яке було пред`явлено ОСОБА_2 відноситься до особливо тяжких злочинів.

Відтак, участь захисника у зазначеній справі, відповідно до ч.1 ст. 52 КПК є обов’язковою з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Разом з тим, реєстр матеріалів досудового розслідування проведених під час досудового розслідування процесуальних дій не містить даних про те, що процесуальні дії за участю підозрюваного ОСОБА_2, проводились за участю захисника, що свідчить про порушення права на захист обвинуваченого.

Згідно з реєстром досудового розслідування, долученого до даного обвинувального акту, за участю захисника проводилося лише ознайомлення обвинуваченого з матеріалами досудового розслідування.

Отже, виходячи з доданих до обвинувального акту документів неможливо зробити висновок чи дотримано органом досудового розслідування процедури досудового розслідування, передбаченої кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки у реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені відомості про те, коли і який у справі був залучений захисник підозрюваного.

Крім того, з доданих до обвинувального акту документів неможливо зробити висновок, кому безпосередньо, в який спосіб вручено повідомлення про підозру та чи вручалося воно взагалі в установленому законом порядку.

В свою чергу, у рішенні «ОСОБА_4 проти України» від 28 жовтня 2010 року, п.57 ЄСПЛ в обґрунтування порушення п. 1 ст. 6 у поєднанні з підп. «с» п. 3 ст. 6 Конвенції зазначив, що «національні суди проігнорували обмеження права заявника на захист під час первісної стадії попри те, що заявник зазначав про це у касаційній скарзі до Верховного Суду України, та те, що відповідно до національного законодавства воно становило істотне порушення кримінально-процесуального закону, яке передбачало скасування вироку. Цей недолік не міг бути виправлений ані юридичною допомогою, наданою заявнику пізніше, ані змагальним характером подальшого провадження (п. 58 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Салдуз проти Туреччини»; пункти 39–41 рішення ЄСПЛ від 31 березня 2009 року у справі «Плонка проти Польщі»).

КПК України із цього приводу зобов’язує сторону обвинувачення використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема прав на захист, доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання в приватне життя) в разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (ст.7).

Статтею 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положення статті 9 КПК додатково конкретизують зміст статті 8 КПК, зокрема, що під час кримінального провадження суд, прокурор зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Обидві норми статей 8 і 9 КПК передбачають застосування норм КПК у кримінальному провадженні з урахуванням практики ЄСПЛ, в т.ч. зазначеної вище.

Як вбачається з обвинувального акту по данному кримінальному провадженню, виклад фактичних обставин справи та формування обвинувачення містять посилання на докази, які є в розпорядженні органу досудового розслідування, зокрема висновок судово-медико криміналістичної експертизи, висновок судово-медичної експертизи, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 291 КПК України.

Наведені порушення свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, що, з урахуванням положень ст.ст. 2, 7, ч. 6 ст. 9, ст. ст. 21, 22, ч. 4 ст. 291 КПК України, визначаються колегією суду інстотним порушенням вимог КПК України, яке фактично нівелює принципи безсторонності, обєктивності та неупередженості суду до початку судового розгляду на підставі обвинувального акту, а з урахуванням положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України - є підставою для поверення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків.

Також реєстр матеріалів досудового розслідування не містить всіх необхідних реквізитів процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, елементами яких є місце прийняття рішення, дані про посадову особу, яка приймала ці рішення, їх назву, відповідно до вимог КПК України, а саме: не має всіх даних про місце прийняття цих рішень, відсутні текстові дані щодо осіб, відносно яких приймались такі рішення, тощо.

При поверненні обвинувального акту прокурору, колегія суддів враховує недотримання норм кримінального процесуального кодексу України при направленні обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 1, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, що унеможливлює призначення судового розгляду без надання належних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, які покладені на суд згідно зі ст. 22 КПК України, що тягне за собою безумовне повернення обвинувального акту.

Керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040480000554 від 18 грудня 2016 року відносно ОСОБА_2 - повернути прокурору для усунення зазначених недоліків.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом семи днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

_____ ______ ______

Головуючий суддя Суддя Суддя

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7