Рішення № 74977492, 19.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/1674/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Львів

17 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М, представника відповідача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2 (далі – позивачка, ОСОБА_2П.) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, просила визнати неправомірними дії Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області по прийняттю рішення про відмову врахувати при перерахунку пенсії державного службовця достовірні відомості про всі суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (єдиний внесок) на підставі довідки Управління комунальної власності ДЕР Львівської міської ради від 26.03.2018 року за № 2302-вих-2125, про складові її заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією; зобов’язати Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату позивачці її пенсії за віком як державному службовцю з 10.04.2018 року на підставі довідки Управління комунальної власності ДЕР Львівської міської ради від 26.03.2018 року за № 2302-вих-2325 про складові її заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, з урахуванням усіх сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (єдиний внесок), а саме: надбавок за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премій, щомісячних премій до державних, професійних свят та ювілейних дат, матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, з проведенням індексації пенсії згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» без змін базового місяця для обчислення індексації, визначеного при призначенні пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.09.2014 року позивачка звільнилась з управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, та 16.09.2014 року їй було призначено пенсію за віком як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ. З 03.10.2014 року позивачка за рекомендацією відповідача перейшла на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 10.04.2018 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про переведення її на пенсію державного службовця та проведення перерахунку такої пенсії відповідно до довідки управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 26.03.2018 року № 2302-вих-2125 про складові заробітної плати, врахувавши при перерахунку пенсії всі отримані нею виплати, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року – єдиний внесок.

Листом від 13.04.2018 року № 1208/02-09 відповідач відмовив позивачці у проведенні такого перерахунку, зазначив, що враховувати довідку управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 26.03.2018 року № 2302-вих-2125 немає підстав, оскільки пенсію було обраховано відповідно до вимог чинного законодавства України.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивачка звернулась з цим позовом до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином.

17.05.2018 за вх. № 15049 від позивачки надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити (а.с. 30).

Представниця відповідача проти доводів адміністративного позову заперечила повністю, підтримала доводи, викладені у відзиві на адміністративний позов за вх. № 15847 від 23.05.2018. Зазначила, що позивачку згідно поданої заяви від 10.04.2018 року переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, однак, при визначенні розміру її пенсії не було взято до уваги подану нею довідку, оскільки розмір пенсії визначено до вимог чинного законодавства, а враховувати зазначені у довідці надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, щомісячні премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати, компенсацій за невикористані відпустки немає підстав. З Врахуванням наведеного, просила у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.

Суд заслухав вступне слово представниці відповідача, дослідив матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву на позовну заяву, встановив наступні обставини справи, законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та при вирішенні спору керується таким.

ОСОБА_2 15.09.2014 року звільнилась з управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, та 16.09.2014 року їй було призначено пенсію за віком як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ. З 03.10.2014 року позивачка за рекомендацією відповідача перейшла на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

10.04.2018 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про переведення її на пенсію державного службовця та проведення перерахунку такої пенсії відповідно до довідки управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 26.03.2018 року № 2302-вих-2125 про складові заробітної плати, де вказано надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, щомісячні премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати, компенсацій за невикористані, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року – єдиний внесок.

Листом від 13.04.2018 року № 1208/02-09 відповідач відмовив позивачці у проведенні такого перерахунку, зазначив, що враховувати довідку управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 26.03.2018 року № 2302-вих-2125 немає підстав, оскільки пенсію було обраховано відповідно до вимог чинного законодавства України.

Не погоджуючись із зазначено відмовою, бажаючи відновити свої порушені права, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Як зазначила в судовому засіданні представниця відповідача, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області позивачку згідно поданої заяви від 10.04.2018 року переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, однак, при визначенні розміру її пенсії не було взято до уваги подану нею довідку, оскільки розмір пенсії визначено до вимог чинного законодавства України.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 90 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону №108/95-ВР, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені в постановах від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13, від 16 вересня 2014 року у справі № 21-314а14, від 03 червня 2014 року у справі № 21-134а14 та Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалах від 10 січня 2017 року у справі № 712/13554/15-а, від 23 січня 2017 року у справі №221/2125/15-а.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 697 від 18.05.1998 затверджено Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, який втратив чинність 01 січня 2011 року, в якому відсутні таки види виплат як індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

01.01.2011 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170, якою затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та в якій також відсутні таки види виплат як надбавки, премії, індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, доплата за виконання роботи тимчасово відсутнього працівника.

У довідці управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 2302-вих-2125 від 26.03.2018 зазначено, що на всі виплати, що включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011– єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на розрахунок пенсії з урахуванням сум усіх виплат, зазначених у довідці управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради за № 2302-вих-2125 від 26.03.2018 року.

Крім цього, суд зазначає, що статтею 1 Закону України від 3.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до ст. 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Згідно із пунктом 5 Порядку у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.

Виходячи з викладеного, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком. У разі підвищення сум доходів громадян, без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць в якому відбулося таке підвищення вважається базовим, та в наступному місяці відбувається обчислення та нарахування нового індексу споживчих цін для провадження індексації грошових виплат. У разі якщо підвищення мінімальних розмірів виплат не спричинило зростання доходів громадян, нарахування індексації провадиться на загальних підставах.

Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії, не може бути підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.

Перерахунок пенсії на підставі рішення суду є відновленням порушеного права позивачки на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця.

Таким чином, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачки відповідач має врахувати раніше визначений базовий місяць індексації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача, належним чином не довів правомірність своїх дій, а позивачка навела переконливі та нормативно обґрунтовані докази про порушення чинного законодавства відповідачем, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач станом на час звернення до суду з даним позовом був звільнений від їх сплати в установленому порядку, а ст.139 КАС України не передбачено їх стягнення в цьому випадку.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову врахувати при перерахунку пенсії державного службовця ОСОБА_2 достовірні відомості про всі суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (єдиний внесок) на підставі довідки Управління комунальної власності ДЕР Львівської міської ради від 26.03.2018 року за № 2302-вих-2125, про складові її заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією;

3. Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 43/5; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) її пенсію за віком як державному службовцю з 10.04.2018 року на підставі довідки Управління комунальної власності ДЕР Львівської міської ради від 26.03.2018 року за № 2302-вих-2325 про складові її заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, з урахуванням усіх сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (єдиний внесок), з проведенням індексації пенсії згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» без змін базового місяця для обчислення індексації, визначеного при призначенні пенсії.

4. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2018.

Суддя Качур Р.П.