Рішення № 74977467, 26.06.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/332/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Нафта-Газ" про стягнення боргу.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Нафта-Газ" податковий борг на загальну суму - 2674137,83 грн, з яких: 220882,88 грн - в місцевий бюджет, 2453254,95 грн - в Державний бюджет України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 2674137,83 грн. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

Позивачем подано до суду клопотання, в якому просив провести розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судові засідання призначені на 15.05.2018 р. та 31.05.2018 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, явку представників не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується відмітками про вручення рекомендованих поштових відправлення від 25.04.2018 р. та 21.05.2018 р.

Відповідно до ч. 8 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Враховуючи приписи ст.ст. 126, 194 та 205 КАС України, суд вважає, що подання до суду позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також неприбуття без поважних причин відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Нафта-Газ" (вул. Миколаївська, 51, м.Чернівці, код ЄДРПОУ 39177507) зареєстроване як юридична особа 11.04.2014 р. та взяте на облік, як платник податків (а.с. 86-90).

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як видно з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу наступні декларації з податку на додану вартість:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 06.02.2018 р., у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2017 р., в якій самостійно нараховано основний платіж у розмірі 160,00 грн та штрафну санкцію, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 5,00 грн, всього на суму 165,00 грн (а.с. 72);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 06.02.2018 р., у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 р., в якій самостійно нараховано основний платіж у розмірі 176,00 грн та штрафну санкцію, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 5,00 грн, всього на суму 181,00 грн (а.с. 67);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 06.02.2018 р., у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2017 р., в якій самостійно нараховано основний платіж у розмірі 103,00 грн та штрафну санкцію, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 3,00 грн, всього на суму 106,00 грн (а.с. 70);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 12.02.2018 р., у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2017 р., в якій самостійно нараховано основний платіж у розмірі 59,00 грн (а.с. 66);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 12.02.2018 р., у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2017 р., в якій самостійно нараховано основний платіж у розмірі 32,00 грн (а.с. 71);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 12.02.2018 р., у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2017 р, в якій самостійно нараховано основний платіж у розмірі 15,00 грн та штрафну санкцію, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 1,00 грн, всього на суму 16,00 грн (а.с. 73);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 02.03.2018 р., у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2017 р., в якій самостійно нараховано штрафну санкцію, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 2,00 грн (а.с. 68);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 02.03.2018 р., у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2017 р., в якій самостійно нараховано штрафну санкцію, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 1,00 грн (а.с. 69).

Отже, в уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідачем самостійно визначено до сплати суму в розмірі 562,00 грн.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (п. 42.1, 42.2 ст 42 ПК України).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як видно із матеріалів справи, позивачем винесено наступні податкові повідомлення - рішення за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 2042241,00 грн, зокрема:

- від 31.08.2016 р. №0001701401, яким позивачу визначено грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 753729,00 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 640424,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 113305,00 грн (а.с. 24);

- від 15.12.2016 р. №0021751202, яким позивачу визначено грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 1288512,00 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 859008,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 429504,00 грн (а.с. 31).

З матеріалів справи також видно, що позивачем винесено наступні податкові повідомлення - рішення за платежем пальне на загальну суму 220882,88 грн, зокрема:

- від 31.08.2016 р. №0001234000, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем пальне у розмірі 215013,89 грн (а.с. 25);

- від 20.10.2016 р. №0001584000, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем пальне у розмірі 4549,65 грн (а.с. 40);

- від 12.06.2017 р. №0002624000, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем пальне у розмірі 1319,34 грн (а.с. 37);

Крім того, позивачем винесено наступні податкові повідомлення - рішення за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2675,81 грн, зокрема :

- від 02.11.2017 р. №0015311205, яким до позивача застосовано штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2620,00 грн (а.с. 45);

- від 02.11.2017 р. №0015321205, яким до позивача застосовано штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6,61 грн (а.с. 46);

- від 06.02.2018 р. №0011635401, яким до позивача застосовано штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 49,20 грн (а.с. 62).

Судом встановлено, що вказані вище податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 02.09.2016 р., 21.12.2016 р., 12.02.2018 р., що підтверджується відмітками в рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень (а.с. 27, 35, 41, 60).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення - рішення від 31.08.2016 р. №0001701401, від 31.08.2016 р. №0001234000 та від 15.12.2016 р. №0021751202.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.09.2017 р. у справі № 824/292/17-а, яка набрало законної сили 24.10.2017 р., в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Нафта-Газ" про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.12.2016 р. №0021751202 відмовлено повністю (а.с. 120-129).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.12.2017 р. у справі № 824/145/17-а, яка набрала законної сили 09.01.2018 р., в задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Нафта-Газ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2016 р. №0001701401, від 31.08.2016 р. №0001234000 відмовлено повністю (а.с. 103-119).

З матеріалів справи видно, що решта податкові повідомлення-рішення, які наведені вище, відповідачем в адміністративному, або судовому порядку не оскаржувалися.

Таким чином, сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість, яка самостійно визначена відповідачем в уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість та визначена контролюючим органом в податкових повідомленнях за платежами “пальне”, “податок на прибуток” та “податок на додану вартість” є узгодженою та складає 2266361,69 грн (562,00 грн + 2042241,00 грн + 220882,88 грн + 2675,81 грн).

З матеріалів позову видно, що позивачем по податковому повідомленні - рішенні від 02.11.2017 р. №0015311205 на суму 2620,00 грн включено до розрахунку заборгованості суму в розмірі 2145,11 грн, тобто на 474,89 грн менше.

Отже, загальна сума податкового зобов'язання складає 2265886,80 грн (2266361,69 грн - 474,89 грн).

Відповідно до п.п. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пунктом 129.1 ст. 129 ПК України встановлено, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Судом встановлено та підтверджується інтегрованими картками платника, що у зв'язку із порушенням відповідачем строків погашення грошового зобов'язання за платежами “пальне”, “податок на прибуток” та “податок на додану вартість” контролюючим органом нарахована пеня у сумі 408251,03 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 2674137,83 грн, який складається із податкових зобов’язань на суму 2265886,80 грн та нарахованої пені у сумі 408251,03 грн. Вказана обставина підтверджується інтегрованими картками платника (відповідача).

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, позивачем сформовано податкову вимогу форми "Ю" № 1089-17 від 22.07.2016 р. на суму 18685,20 грн.

Вищевказана податкова вимога отримана уповноваженою особою відповідача, а саме юрисконсультом ОСОБА_1 27.02.2016 р., що підтверджується її підписом в корінці податкової вимоги (а.с. 74).

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася, але борг відповідачем не було погашено, відповідачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.2, п. 95.3, п.95.4 ст.95 ПК України).

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 126, 194, 205, 241 та 246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Нафта-Газ" (вул. Миколаївська, 51, м.Чернівці, код ЄДРПОУ 39177507), яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу 2674137,83 грн, з яких з яких: 220882,88 грн - в місцевий бюджет, 2453254,95 грн - в Державний бюджет України.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя В.К. Левицький