Рішення № 74976942, 14.06.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 червня 2018 р. Справа № 802/1163/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 24320, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Б. Хмельницького, 23) до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (місцезнаходження: 24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 23) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 29 листопада 2017 року звернувся до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та за Списком № 2 подав всі необхідні документи.

Розпорядженням № 4 від 01 березня 2018 року відповідач відмовив у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку на 6 років. У якому зазначено, що відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 року документом, який підтверджує ліквідацію підприємства після 01.07.2004 року є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців, а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі - інші документи, які мають, підтверджувати факт припинення підприємств, установ, організацій в результаті їх ліквідації. Оскільки, у пакеті документів відсутні дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про ліквідацію підприємства, розгляд зазначених документів не можливий.

Відтак, відмова відповідача є протиправною, оскільки порушує конституційне право на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) в порядку статті 263 КАС України.

Разом з тим, відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду № 064-в/к від 14 травня 2018 року головуючий суддя Мультян Марина Бондівна перебувала у щорічній основній відпустці.

16 травня 2018 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області надійшов відзив на адміністративний позов. У якому зазначено, що відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років-мають право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначеним особам вік виходу на пенсію зменшується на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи в зоні посиленого радіологічного контролю, але не більше ніж на 5 років. Якщо зазначені особи відпрацювали на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений ст. 55 Закону № 796-ХП. Оскільки позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи та станом на 01.01.1993 року і по даний час проживає та працює в м. Ладижин, яке до 01 січня 2015 року відносилося до зони посиленого радіологічного контролю, тому має право на зниження пенсійного віку на 5 років. Щодо додаткового зниження позивачу пенсійного віку ще на 1 рік, як особі, що працювала на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, слід зазначити, що в позивача немає такого права оскільки ОСОБА_1 не зміг підтвердити 12 років 6 місяців роботи з шкідливими і важкими умовами праці. Стаж роботи позивача в спеціалізованому підприємстві "Укрспеценерго" на посаді ізолювальник-плівочник в період з 28 серпня 1985 року по 25 вересня 1986 року та з 26 листопада 1986 року по 09 січня 1992 року зараховується лише за наявності уточнюючої довідки від зазначеного підприємства або його правонаступника, або ж на підставі рішення Комісії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - у випадку ліквідації підприємства без правонаступництва. Оскільки зарахування зазначеного стажу на підставі інших документів не передбачено чинним законодавством, тому в Бершадського об'єднаного управління ПФУ не було правових підстав для зарахування ОСОБА_1 зазначеного періоду на підставі документів, наданих Печерською РДА.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

04 вересня 2017 року ОСОБА_1 виповнилося 54 роки, відтак з 05 вересня 2017 року останній отримав право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 6 років.

29 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Бершадського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та за Списком № 2 та подав необхідні документи.

Розпорядженням № 4 від 01 березня 2018 року відповідач відмовив у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку на 6 років. У якому зазначено, що відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 року документом, який підтверджує ліквідацію підприємства після 01.07.2004 року є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців, а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі - інші документи, які мають, підтверджувати факт припинення підприємств, установ, організацій в результаті їх ліквідації. Оскільки, у пакеті документів відсутні дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про ліквідацію підприємства, розгляд зазначених документів не можливий.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які постійно працювали або постійно проживають чи постійно працюють у зоні посиленого радіоактивного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року проживали або працювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якщо постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період та додатково на 1 рік за 3 роки проживання чи роботи, але не більше 5 років.

Згідно п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи:

- заяву про підтвердження стажу роботи;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (в тому числі архівні);

- трудову книжку;

- документи, видані архівними установами, зокрема:

- довідку про заробітну плату;

- копії документів про проведення атестації робочих місць;

- копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

З Переліку видів документів, пов’язаних із забезпеченням соціального захисту громадян, що мають надходити до архівних установ у разі ліквідації підприємств, установ, організацій, які не належить до джерел формування Національного архівного фонду, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 14.03.2013 № 430/5, випливає, що якщо підприємство ліквідовується, то певні види документів, перераховані в розділі III цього Переліку, передаються до архівних установ.

Як випливає із матеріалів справи, 11 липня 2014 року Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією надано архівну довідку на запит № 15-3226 від 16.06.2014 року щодо надання довідок про роботу на підприємстві "Укрспеценерго" ОСОБА_1 за 1985-1992 роки із зазначенням, що "Укрспецнерго" знаходилось на території Ладижинської ТЕС, надання копій наказів про прийняття та звільнення ОСОБА_1, наказів про атестацію робочих місць, копії особової картки П-2 та довідки, що посада ізолювальника плівочника відноситься до Списку № 2.

За результатами розгляду надано архівну довідку про підтвердження трудового стажу та архівні копії:

- наказу № 283 лс від 28.08.1985 року про прийняття на роботу ОСОБА_1;

- наказу № 9 ос від 13.01.1992 року про звільнення ОСОБА_1;

- наказу № 93 від 04.10.1994 року про проведення атестації за умовами праці;

- наказу № 80 від 16.10.1995 року про результати атестації за умовами праці;

- карт умов праці слюсаря по ремонту обладнання КТЦ і пилеприготувальних цехів та ізолювальника-плівочника;

- особової картки ОСОБА_2.

Відповідно до архівної довідки № 11-13/166 від 11 липня 2014 року виданої Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією відповідно до архівних документів Печерської райдержадміністрації ОСОБА_1 дійсно працював у Спеціалізованому підприємстві "Укрспеценерго" (з 1990 року - Орендне підприємство "Укрспеценерго"; з 1993 року - колективне підприємство "Міжрегіональна компанія "Спеценерго"):

- наказом № 283 лс від 8 серпня 1985 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийнято на роботу ізолювальником - плівочником 3 розряду з 28 серпня 1985 року на Ладижинську МД;

- наказом № 335 лс від 01 жовтня 1986 року ОСОБА_1, ізолювальника-плівочника 3 розряду, переведено водієм 3 класу на автомашину УАЗ-452 "Д" з 26 вересня 1986 року;

- наказом № 417лс від 25 листопада 1986 року ОСОБА_1, водія 3 класу автомашини УАЗ-452 "Д", переведено автослюсарем 3 розряду на період ремонту машини з 27 жовтня 1986 року;

- наказом № 417лс від 25 листопада 1986 року ОСОБА_1, водія 3 класу автомашини УАЗ-452 "Д", переведено ізолювальником - плівочником 3 розряду з 26 листопада 1986 року;

- наказом № 402лс від 06 грудня 1988 року ОСОБА_1, ізолювальнику - плівочнику 3 розряду Ладижинського МД, присвоєно 4 розряд ізолювальника плівочника з 05 грудня 1988 року;

- наказом № 9ос від 13 січня 1992 року ОСОБА_1, ізолювальника-плівочника 4 розряду Ладижинської МД, звільнено з 09 січня 1992 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

Так, відповідачем у відзиві зазначено, що стаж роботи ОСОБА_1 в спеціалізованому підприємстві "Укрспеценерго" ізолювальник-плівочник в період з 28.08.1985 р. по 25.09.1986 р. та з 26.11.1986 по 09.01.1992 р. зараховується лише за наявності уточнюючої довідки від зазначеного підприємства або його правонаступника, або ж на підставі рішення Комісії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області — у випадку ліквідації підприємства без правонаступництва. Оскільки зарахування зазначеного стажу на підставі інших документів не передбачено чинним законодавством, тому в об'єднаного управління ПФУ не було правових підстав для зарахування ОСОБА_1 зазначеного періоду на підставі документів, наданих Печерською РДА.

Разом з тим, інших підстав для відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідачем не зазначено.

Так, відповідачем не заперечується наявність у позивача пільгового стажу роботи, разом з тим, відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії у зв'язку із відсутністю документів про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку № 22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і направлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.

Разом з тим, відповідач приймаючи розпорядження від 01.03.2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 не вжив заходів щодо з'ясування тієї обставини, чи є припиненим (ліквідованим) спеціалізоване підприємство "Укрспеценерго" на дату прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, дана аргументація відповідача щодо відмови у призначенні пільгової пенсії позивачу є необґрунтованою.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктів 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої відповідно до ЗУ "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" № 137-V 14 вересня 2006 року, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Варто зазначити, що частиною другою статті 8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини ще в 1974 році у справі "Міллер проти Австрії" (ухвала щодо прийняття заяви № 6849/72 від 16 грудня 1974 року) сформулював позицію щодо права власності громадянина на пенсію. Зокрема, у рішенні суду було зазначено, що у зв'язку із сплатою обов'язкових внесків до пенсійного фонду виникає право власності на пенсію щодо внесеної частини до цього фонду, а як наслідок і на підвищення розміру пенсійної виплати внаслідок її перерахунку, призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами - учасницями положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державою принципу "правомірних або законних очікувань" та захисту прав людини через призму цього принципу.

Окрім того, згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Таким чином, дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним розпорядження № 4 від 01.03.2018 Бершадського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов’язати Бершадське об’єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 період роботи з 28.08.1985 по 25.09.1986 та з 26.11.1986 по 09.01.1992 (6 років 01 місяць 13 днів) у колективному підприємстві "Міжрегіональна компанія "Спеценерго" на посаді ізолювальника-плівочника.

Зобов’язати Бершадське об’єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", по Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року з 05 вересня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: 24320, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Б. Хмельницького, 23, ідентифікаційнийномер НОМЕР_1);

Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (місцезнаходження: 24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 23, код ЄДРПОУ 40382655);

Суддя Мультян Марина Бондівна