Рішення № 74976848, 21.06.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м.Житомир справа № 806/1747/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Шевчук Т. А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Військової частини А 2900 про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію і компенсації втрати частини доходів,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини А2900 - щодо не виплати ОСОБА_3 індексації грошового забезпечення.

- зобов'язати військову частину А2900 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день звільнення - 15.07.2016 з урахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.

- зобов’язати військову частину А290 надати до суду довідку з розрахунком індексації а також місяця підвищення і визначеної раніше суми за вказаний період.

- зобов'язати військову частину А2900 надати до суду звіт про виконання постанови суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства у період з 01 січня 2016 року по день звільнення не здійснював індексацію грошового забезпечення та не виплачував належні йому суми, тому просить зобов'язати відповідача виплатити заборгованість та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення. Зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача має право на отримання компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати, на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21 червня 2018 року було зарите підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Посилався на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зазначає, що індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин роз'яснення від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, згідно яких, у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення. Враховуючи зазначене, індексація грошового забезпечення за 2016-2017 роки не нараховувалася. З урахуванням зазначеного, просить у позові відмовити за безпідставністю.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, дослідивши псьмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 проходив військову службу в Збройних Силах України на посаді заступника командира роти матеріального забезпечення з озброєння військової частини А2900.

Наказом командира військової частини А2900 від 15.07.2016 №137 виключений зі списків особового складу з 15.07.2016.

У січні 2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації за період з 01.01.2016 по 15.07.2016.

Відповідач листом від 26.02.2018 №2155 повідомив позивача про відмову в нарахуванні індексації, з посиланням на телеграму Міністерства оборони України від 31.12.2015 №248/3/9/1/1150, а саме пункту 7, згідно якого індексація грошового забезпечення не нараховується до окремого доручення.

Позивач вважаючи, що він має право на виплату сум індексації грошового забезпечення, на отримання компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати, на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, звернувся із позовом до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Як встановлено в ході розгляду справи, позивачу за період з січня 2016 року по липень 2016 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Відповідачем вказаний факт не заперечується.

З приводу наявності у позивача права на проведення індексації його грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. (ст.9 Закону)

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Згідно п. 6 Порядку Проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, - виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) Індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються і т.д.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

З огляду на викладене, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.

За таких підстав не нараховування та не виплата позивачу індексація грошового забезпечення з 01.01.2016 по 15.07.2016, є протиправною.

При цьому, щодо посилань відповідача на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 та роз'яснення Мінсоцполітики від 09.06.2016 №2252/10/136-16, роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 №10685/0/14-15/10, роз'яснення Міністерства соціальної політики України вхідний Міністерства оборони України від 23.08.2012 №259/10/136-12, суд вважає ці доводи безпідставними, оскільки роз'яснення і листи не є нормативно-правовими актами, тому судом до уваги не приймаються.

Військова частина А2900 має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу, а тому суд критично ставиться до таких посилання відповідача як підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивача.

Крім того, що стосується посилань представника відповідача на відсутність фінансових ресурсів для виплати індексації грошового забезпечення у років, то суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З огляду на викладене, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

За таких обставин не нарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 15.07.2016 є протиправною.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій військової частини А2900 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" строк, що є порушенням права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину А2900 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.07.2016.

При цьому, що стосується вимоги про зобов'язання військову частину А3814 надати суду довідку з помісячним розрахунком індексації та базового місяця і визначеної раніше суми за період з 0101.2016 по 15.07.2016, суд відмовляє у її задоволенні, оскільки зазначена вимога не відповідає вимогам ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, тому порушене право позивача не може бути захищене зазначеним шляхом.

Щодо вимоги виплатити індексацію з урахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Вказаним пунктом визначено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати, у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Зазначена вимога обргунтована для того, щоб базовим місяцем не встановлювали січень 2016 року, так як у вказаному місяці позивачу виплачену премію, яка має разовий характер. Представник позивача в судовому засіданні погодився з відповідачем, щодо визначення базового місяця червня 2015 року. Тому у вказаній частині позовних вимог слід відмовити.

Крім того, зазначена довідка надана позивачу в судовому засіданні.

Щодо вимоги про зобов'язання виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.

Статтею 43 Конституції України проголошено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджене Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі – Положення № 1153/2008), яке визначає порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулює питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.

Відповідно до п. 242 Положення №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

У даному випадку мало місце виключення позивача зі списку особового складу без проведення остаточного розрахунку, а саме: не виплачено індексацію грошового забезпечення.

При розгляді даної справи суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 24.10.2011 у справі № 6-39цс11, а тому для визначення розміру середнього заробітку при звільненні мають враховуватись такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

Як встановлено судом, при звільненні з військової служби позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення.

Для проведення розрахунків належної до стягнення суми суд має встановити розмір недоплаченої суми та визначити істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника. Водночас, у матеріалах справи відсутні розрахунки суми недоплаченої індексації грошового забезпечення.

Нарахування індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача, а тому після набрання даним рішенням законної сили та його виконання відповідачем, позивач не позбавлений права звернутись з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині наразі є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем в порушення ч.2 ст. 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність дій військової частини А2900 щодо не виплати ОСОБА_3 індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення та подання відповідачем звіту про виконання рішення на підставі ст.382 КАС України суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення в даній справі.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А 2900 щодо не виплати ОСОБА_3 індексації грошового забезпечення.

Зобов'язати Військову частину А 2900 (вул.Чуднівська, 114, м.Житомир, 10005, код ЄДРПОУ 26616327) нарахувати та виплатити ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 10024, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по день звільнення.

В частині позовних вимог щодо виплати грошової індексації з урахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та зобов'язання Військову частину А 2900 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 компенсацію витрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.С. Токарева

Повне судове рішення складене 27 червня 2018 року