
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2018 р. № 814/1058/18 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Ізраїль до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 про:зобов’язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулась з позовом до Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва, Миколаївської області (надалі – відповідач або Управління) про зобов’язання призначити та виплачувати пенсію за віком з 28.09.2017 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що Управління безпідставно відмовило їй у призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон № 1058).
13.06.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву (ар. с. 131-136), в якому вказав, що він не приймав рішення про відмову у призначенні пенсії, а лише роз’яснив, які документи необхідно надати для призначення пенсії та яким чином вони мають бути оформлені.
25.03.2018 до суду надійшла відповідь на відзив відповідача. Оскільки, відповідно до частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, суд зазначений документ до уваги не приймав.
Дослідивши письмові докази, суд
В С Т А Н О В И В:
Листом від 03.10.2017 № 14373/М-Н (ар. с. 137) Пенсійний фонд України направив до Управління для розгляду по суті звернення представника позивача від 21.09.2017 №1540 (ар. с. 138) та копії, що були додані до звернення. У листі Пенсійний фонду України вказав, що оскільки ОСОБА_1 до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю проживала в м. Миколаєві, управлінням, визначеним для розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, є Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області. Також у листі Пенсійного фонду України містилися роз’яснення представнику позивача про порядок звернення за призначенням пенсії та оформлення документів для призначення пенсії.
28.09.2017 до відповідача надійшла заява представника позивача № 1469 щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком (надалі – Заява, ар. с. 60-62). До Заяви були додані: копія апостильованої довіреності представника позивача, копія свідоцтва про шлюб, оригінал апостильованої заяви від 27.07.2017 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком (ар. с. 59), копія апостильованого ізраїльського посвідчення особи, копія трудової книжки позивача, копія диплому позивача.
30.10.2017 до Управління надійшло звернення представника позивача про подання додаткових документів для призначення пенсії, а саме: копії облікової карти платника податків, копії апостильованої довіреності представника позивача та оригіналів довідок про заробітну плату від 04.10.2017 № 05/1-462 та № 05/1-463, що були видані Державним підприємством «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «ЗОРЯ-МАШПРОЕКТ» (від 18.10.2017 № 1655, ар. с. 118).
Листом від 12.10.2017 № 330-М-01 (ар. с. 64-66) та листом від 23.10.2017 № 9172-01 (ар. с. 68-70) представника позивача було повідомлено про те, що обсяг та зміст поданих ним документів не відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (надалі – Порядок), що унеможливлює розгляд по суті про призначення пенсії.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Задоволення позовної вимоги про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії можливо у випадку встановлення судом факту протиправної бездіяльності такого суб’єкта. Виходячи з предмету позову у цій справі, суд визначив, що встановленню підлягають факти, які, на думку позивача, свідчать про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено в преамбулі, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначаються Законом № 1058.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з пунктом 1.1 Порядку, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до пункту 2.9 Порядку, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред’явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України.
Документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VІ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка;д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Відповідно до пункту 2.23 Порядку, документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Матеріалами справи не підтверджено, що позивач надав відповідачу всі необхідні документи, що передбачені Порядком, а також надав належним чином засвідчені копії документів.
Пунктом 4.1 Порядку встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Тобто вказаним пунктом визначено обов’язкову форму заяви, яка має подаватися для призначення пенсії. Згідно з пунктом 4.2 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
На виконання вказаних пунктів Управлінням виявлені невідповідності заяви позивача про призначення пенсії, а саме: відсутня назва та адреса управління Пенсійного фонду України, до якого звернувся позивач, відсутній реєстраційний номер облікової карти платника податків, невірно вказана дата подання заяви та відсутнє продовження заяви про призначення/перерахунок пенсії, а саме розписка-повідомлення, в якій повинно зазначатися перелік документів, які додані до заяви на дату звернення тощо (детальніше викладено у відзиві).
На думку суду, відповідач не допустив протиправної бездіяльності. Законом № 1058 та Порядком встановлені вимоги до подання заяви для призначення пенсії та вказано, яким чином мають засвідчуватися документи, що повинні додаватися до цієї заяви. Після роз’яснення Управлінням представнику позивача, як має оформлюватися заява про призначення пенсії та які документи повинні бути додані, позивач до Управління не звертався. Твердження позивача, що відповідач відмовив у призначенні пенсії не відповідає дійсності.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ізраїль, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна
Судове рішення № 74976702, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 26.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/1058/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: