Рішення № 74976657, 06.06.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2934/17

Провадження № 2/0203/171/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменка С.В.,

при секретарі Пилипенко А.С.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості –

встановив:

15 серпня 2017 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» через свого представника ОСОБА_4, з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що між позивачем та відповідачкою був укладений договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. ОСОБА_3 своїх зобов’язань за договором не виконує, має заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку, яка станом на 30 червня 2017 року становить 80 811,19 грн., яка складається з 4 492,78 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 68 004,07 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 990 грн. – заборгованість по пені та комісії, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 3 824,34 грн. – штраф (процентна складова), також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі (а.с.3-6).

Представник позивача у в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі. Вказував, що анкета-заява подається для здійсненні ідентифікації у банку та підтверджує факт приєднання до умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, які разом із заявою складають договір про надання банківських послуг. Оскільки відповідачкою судова-економічна експертиза не заявлялась то вважати розрахунок заборгованості неналежним доказом підстав немає. Вказував, що банком надані усі докази на підтвердження своїх позовних вимог. Заперечував проти застосування строку позовної давності.

Представник відповідачки в судовому засіданні проти позову заперечував, просили застосувати строки позовної давності, вказував, що банком не було надано доказів отримання позивачкою платіжної картки із терміном дії до 2017 року.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

30 грудня 2006 року ОСОБА_3 звернулась до позивача із заявою № б/н, в якій просила надати їй кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 500 грн. на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.16-17).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписана банком та відповідачем анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в спільно з відповідними Умовами і Правилами становлять договір про надання банківських послуг (а.с.17).

Представник відповідачки не заперечував проти того, що відповідачці було видано платіжну картку із терміном дії до 2014 року, із встановленням кредитного ліміту в розмірі 500 грн., з подальшою його зміною.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за договором № б/н від 30 грудня 2006 року вбачається, що у відповідачки перед позивачем наявна заборгованість, яка станом на 30 червня 2017 року становить 80 811,19 грн., яка складається з 4 492,78 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 68 004,07 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 990 грн. – заборгованість по пені та комісії, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 3 824,34 грн. – штраф (процентна складова) (а.с.7-15).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданої позивачем виписки по картковому рахунку ОСОБА_5 вбачається, що останні платіж був здійснений 31 січня 2014 року, де відбулось поповнення готівкою в терміналі самообслуговування. (а.с.164)

З доданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 30 грудня 2006 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_3, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, вбачається, що останній платіж по погашенню тіла кредиту було здійснено 27 березня 2014 року, по відсоткам 31 січня 2014 року (а.с.13).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно Умов та правил надання банківських послуг, наданих позивачем, мінімальний обов'язковий платіж це розмір боргових зобов'язань позичальника, які щомісячно підлягають сплаті позичальником на протязі строку дії картки.

Відповідно до п. 3.1.1 Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказується на лицевій стороні картки (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця. (а.с. 27)

Пунктом 3.1.3 Правил користування платіжною карткою встановлено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується Банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії картки) не надійшла письмова заява держателя картки щодо закриття карткового рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг з виконання операцій по картковому рахунку, та при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором. (а.с.27)

Зі змісту п. 5.4 Правил вбачається, що строк погашення кредиту у повному обсязі здійснюється не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці у полі «місяць». (а.с.28)

Відповідно до п.9.4 Умов і правил надання банківських послуг вбачається, що у разі наявності перевитрати платіжного ліміту по картці та непогашення його клієнтом на протязі шести місяців, картка закривається. (а.с.26)

Згідно статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З наданої виписки по рахунку вбачається, що станом на 31 січня 2014 року у позивачки була заборгованість по тілу кредиту по договору у розмірі 4 739,43 грн. (а.с.164)

Останні платіж по погашенню заборгованості був здійснений 31 січня 2014 року, що вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку розрахунку заборгованості (а.с. а.с. 13, 164)

Тобто право вимоги за кредитним договором у позивача виникло з моменту коли відповідачка припинила здійснювати погашення кредиту та сплати відсотків, а саме з лютого 2014 року, оскільки відповідачка зобов’язалась щомісячно сплачувати платіж по погашенню тілу кредиту та сплаті відсотків, таким чином строк позовної давності слід обраховувати саме з цієї дати, коли у позивача виникло право на пред’явлення позову.

З огляду на зазначене, враховуючи, що загальний строк позовної давності становить три роки, останнім місяцем пред’явлення права вимоги був лютого 2017 року, в той час як з зазначеним позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду лише 15 серпня 2017 року, суд приходить до висновку, що даний позов було подано з пропуском строку позовної давності.

Посилання на те, що строк позовної давності переривався оскільки відповідачка в 2014 році отримала нову платіжну картку із строком дії до 2017 року, а тому договір був автоматично пролонгований не можуть бути прийняті до уваги, оскільки до матеріалів справи не було надано доказів того, що відповідачкою дійсно було отримано дану платіжну картку, як вбачається з виписки та розрахунку жодних додаткових коштів відповідачка не отримувала і платежів не вносила, будь-які інші дії на виконання договору сторонами з 2014 року не вчинялись.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Представником відповідачки в судовому засіданні було заявлено про застосування строків позовної давності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність застосування строків позовної давності і відмови у зв’язку із цим у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 253, 256, 261, 526, 527, 610, 1054 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 12, 54, 76-77, 82, 141, 158, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

вирішив:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 30 грудня 2006 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи – безпосередньо до апеляційного суду. Строк подання апеляційної скарги – 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 15.06.2018.

Суддя С.В. Єдаменко