Рішення № 74976575, 20.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1037/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участі:

представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа» до Личаківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа» до Личаківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Львівській області з вимогами:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Личаківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 26.02.2018 року №0055451231 та №0055501231.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа» вимог п.57.1 ст. 57 ПК України, за результатами якої складено акт №81/13-06-12-31/33419843 від 24.01.2018 року. Під час проведення вказаної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань по податку на додану вартість. На підставі таких висновків, Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш» №0055501231 від 26.02.2018 року, яким нараховано штраф у розмірі 10% в сумі 11200,19 грн. та №0055451231 від 26.02.2018 року, яким нараховано штраф у розмірі 20% в сумі 135604,14 грн. Підприємство вважає такі рішення контролюючого органу протиправними з тих підстав, що податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа» розстрочений ухвалами Львівського окружного адміністративного суду та договором про розстрочення податкового боргу ГУ ДФС у Львівській області.

Зазначає, що при нарахуванні штрафної санкції відповідач керувався нормами ст. 57 ПК України які стосуються строків сплати податкових зобов’язань, визначених самостійно платником податків у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов’язань, які були стягнуті за рішенням суду. Крім того, ухвалою суду про розстрочення судового рішення встановлено інші строки сплати, а ніж передбачені законодавством для сплати податкових зобов’язань. Стверджує, що відповідач неправомірно ототожнив порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених Главою 9 ПК України, із порядком виконання судових рішень.

Представник відповідача долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків визначених ПК України, такий платник притягається до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до ст. 126 ПК України.

Ухвалою суду від 27.03.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 04.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, з’ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

ГУ ДФС у Львівській області 24 січня 2018 року проведено камеральну перевірка дотримання ТОВ «Галицька Основа» вимог п. 57.1. ст. 57 ПК України. За результатами перевірки складено Акт від 24.01.2018 р. № 81/13-06-12-31/33419843 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України ТОВ «Галицька Основа»,

Перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2756 -VI (зі змінами та доповненнями) щодо порушення строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 26.02.2018 року № НОМЕР_1, яким зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 11200,19 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 26.02.2018 року № НОМЕР_2, яким зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 135604,14 грн.

Судом встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року розстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року в адміністративній справі № 813/311/15 за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицька основа” про стягнення коштів з рахунків у банку в сумі 565739,17 грн., наступними платежами: за період з 01.07.2015 року по 31.03.2016 року до останнього робочого дня поточного місяця по 10000,00 грн. кожного місяця; за період з 01.04.2016 року по 31.03.2017 року до останнього робочого дня поточного місяця по 15000,00грн. кожного місяця; за період з 01.04.2017 року по 30.11.2017 року до останнього робочого дня поточного місяця по 30000,00 грн. кожного місяця; за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року до останнього робочого дня поточного місяця в сумі 45739,17 грн.

Крім того, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року у справі № 2а-8963/12/1370 змінено спосіб виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року шляхом коригування графіку погашення заборгованості в такому порядку: до 31.03.2015 року – 10000,00 грн., до 30.04.2015 року - 10000,00 грн., до 31.05.2015 року - 10000,00 грн., до 30.06.2015 року - 15 000,00 грн., до 31.07.2015 року - 15 000,00 грн., до 31.08.2015 року - 15 000,00 грн., до 30.09.2015 року - 15 000,00 грн., до 31.10.2015 року - 15 000,00 грн., до 30.11.2015 року - 15 000,00 грн., до 31.12.2015 року - 15 000,00 грн., до 31.01.2016 року - 15 000,00 грн., до 29.02.2016 року - 15 000,00 грн., до 31.03.2016 року - 15 000,00 грн., до 30.04.2016 року - 15 000,00 грн., до 31.05.2016 року - 15 000,00 грн., до 30.06.2016 року - 15 000,00 грн., до 31.07.2016 року - 15 000,00 грн., до 31.08.2016 року - 20 000.00 грн., до 30.09.2016 року -20 000 грн., до 31.10.2016 року - 20 000 грн., 30.11.2016 року - 20 000грн., 31.12.2016 року - 12 747,11 грн.

Обставини щодо існування податкової заборгованості в Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицька основа” встановлено постановами Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 року у справі №2а-8963/12/1370, та постановою від 06.02.2015 року у справі №813/311/15.

Також, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Галицька основа” та органом доходів і зборів в особі заступника начальника Головного управління ДФС у Львівській області укладено договір про розстрочення податкового боргу від 30.01.2017 року №3 строком з 30.01.2017 року по 20.12.2017 року.

Позивач, не погоджуючись із рішенням контролюючого органу, звернувся із даним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Як передбачено пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, порушення якого стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, зазначене положення Кодексу стосується строків сплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов'язань, які були стягнуті за постановою суду. Таким чином, відповідач необґрунтовано розповсюджує дію цього положення Кодексу на правовідносини, які нею не регулюються, а також не враховує, що постановою суду встановлені інші строки сплати розстрочених податкових зобов'язань, ніж передбачені законодавством для сплати податкових зобов'язань згідно поданої платником податку податкової декларації.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, який став підставою для застосування штрафу до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, суд зазначає, що зазначене положення Кодексу встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом. У даному ж випадку сплата податкових зобов'язань була розстрочена позивачу та строки сплати податкового зобов'язання були визначені ухвалою суду.

Таким чином, відповідач у даному випадку ототожнює порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених главою 9 Податкового кодексу України, із порядком виконання судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частин першої-другої статті 257 цього Кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Оскільки ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року по справі № 813/311/15 та від 25.03.2015 року по справі №2а-8963/12/1370 набрали законної сили, то вони мають виконуватись Товариством з обмеженою відповідальністю “Галицька основа”, з урахуванням способу та порядку виконання, встановленого в них.

Крім того, як визначено пунктом 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Визначення строків сплати податкового боргу має проводитись податковим органом з урахуванням їх перенесення, про яке йдеться в умовах розстрочення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не допущено порушення строків сплати розстроченого податкового боргу за ухвалою суду.

Також, як зазначалося вище, Личаківською ОПІ ГУ ДФС у Львівській області проведена перевірка своєчасності сплати ПДВ.

Зі змісту Акту перевірки від 24.01.2018 р. № 81/13-06-12-31/33419843 встановлено, що перевірка проведена на підставі п. п. 57.1. ст. 57 ПК України.

За своєю правовою природою перевірка проведена Личаківською ОПІ ГУ ДФС у Львівській області є камеральною перевіркою.

Відповідно до п.п.75.1.1 ст.75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно зі ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПКУ у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Отже, камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

У відповідності до п. 202.1 ст. 202 ПКУ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. В свою чергу, податкова декларація, згідно п.203.1 ст. 203 ПКУ, подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як встановлено з Акту перевірки від 24.01.2018 р. № 81/13-06-12- 31/33419843, камеральна перевірка декларацій ТОВ «Галицька Основа» проведена 24.01.2018. р, тобто з порушенням строку проведення камеральних перевірок, встановленого ст. ст. 76, 200 ПКУ.

Згідно зі п. 57.1 ст. 57 ПКУ Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

В силу дії п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків! неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/ або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно зі ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Системний аналіз викладених норм права дає підстави стверджувати, що строк встановлений п. 102.1 ст. 102 ПКУ для застосування до ТОВ «Галицька Основа» вищевказаних штрафних санкцій по певних сплатах вже минув. Більше того, такий висновок кореспондується з вимогами ст. 114 ПКУ, яка відсилає на норми ст. 102 ПК України: контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Також, суд зазначає, що системний аналіз п. п.75.1.1 ст.75, п. 76.1 ст. 76, п. 102.1 ст. 102, ст. 114, ст. 126, п. 200.10 ст. 200, п. 202.1 ст. 202 ПКУ дає підстави для висновку, що законодавець обмежив строки проведення камеральних перевірок даних заявлених в декларації з ПДВ та своєчасності сплати ПДВ так і обмежив граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків. Тобто, податковий орган зобов’язаний дотримуватися імперативних положень ПК України, а не трактувати його на свою користь.

Водночас, згідно п. 56.21 кодексу, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно зі ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Звертаємо увагу суду, що в Акт перевірки від 24.01.2018 р. № 81/13-06-12- 31/33419843 на вказано на підставі, яких норм проведено камеральну перевірку, не вказано, за який період проведено камеральну перевірку, не вказано суть порушення: за який період та підставі якого документу було визначено податкове зобов’язання, не вказано чітких розрахунків. При цьому, в Акті перевірки від 24.01.2018 року № 81/13-06-12-31/33419843 вказано, що під час перевірки був присутній керівник ТОВ «Галицька Основа», однак його підпис відсутній.

Таким чином, Акт перевірки від 24.01.2018 р. N 81/13-06-12- 31/33419843 не відповідає вимогам закону.

У зв’язку із порушенням процедури проведення камеральної перевірки, її результати у вигляді сформованого Акту перевірки від 24.01.2018 р. N 81/13-06-12-31/33419843 є законодавчо необґрунтованими, а тому не можуть розцінюватися як законна підстава для складання відповідних податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого дані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України згідно з якими, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0055451231 та №0055501231 від 26.02.2018 року.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа» (79017, м. Львів,, вул. Водогінна, 2 оф.229; ЄДРПОУ 33419843) 2202 (дві тисячі двісті дві) грн. 06 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2018 року.