Рішення № 74976315, 04.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року №356/1390/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Терлецька О.О.,

при секретарі судового засідання Мкртчян Н.Ц.,

за участю:

позивачів - ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника позивача - ОСОБА_5

відповідача - не з‘явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 до Березанської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (далі – позивачі) до Березанської міської ради Київської області (далі – відповідач), - про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дію.

Зміст позову складають вимоги: зобов’язати Березанську міську раду Київської області звернутись до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної речі – будинку №30 по вулиці Березанській шлях в м. Березань Київської області (далі – спірний будинок).

Позовні вимоги позивачі обґрунтовують наступними обставинами. Позивачі є мешканцями будинку №30 по вулиці Березанській шлях в м. Березань Київської області і постійно проживають в ньому понад останніх 27 років.

Згідно пояснень позивачів в судовому засіданні, не спростованих відповідачем, зазначений вище будинок раніше був на балансі Ремонтно-транспортного підприємства і використовувався в якості гуртожитку. У зв’язку з зазначеним реєстрація проживання позивачів у спірному будинку мала тимчасовий характер до 1998 року, а з 2002 року – постійний. З середини 1990 років (1995-1996) державне підприємство Ремонтно-транспортне підприємство (далі – РТП) розпочало процедуру зміни організаційної форми і мало передати об’єкти соціальної інфраструктури на баланс Березанської міськради. При цьому РТП видало позивачам сертифікати про те, що позивачі стали власниками певної кількості акцій РТП.

Не маючи відомостей щодо того, чи відбулась передача житлового фонду РТП на баланс відповідача згідно ст.24 Закону України «Про приватизацію державного майна», позивачі звернулись до відповідача з листом від 19.07.2017 з проханням поставити спірний будинок на баланс міста, оскільки позивачі не мають можливості отримати будь-які правовстановлюючі документи на своє житло.

Листом від 4.10.2017 №14-14-404 відповідач повідомив позивачів, що для вивчення цього питання та прийняття відповідного рішення позивачам необхідно надати правовстановлюючі документи на житло, яке їм належить. Такі документи позивачами не були надані.

У зв’язку з такою відмовою позивачі звернулись до суду з проханням зобов’язати відповідача поставити спірний будинок на баланс відповідача як безхазяйне майно.

Відповідач проти позову подав відзив, з якого слідує, що звернення позивачів від 19.07.2017 не є належним зверненням щодо передачі спірного будинку на баланс відповідача, оскільки таке звернення не містить вказівку на визначення статусу спірного будинку саме як безхазяйного майна. Окрім того, зі змісту відзиву слідує, що відповідач не мав можливості вирішити питання щодо прийняття спірного будинку на баланс відповідача оскільки позивачі не подали правовстановлюючі документи щодо спірного будинку.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З матеріалів справи, пояснень позивачів, та представника відповідача слідує, що позивачі проживають постійно та понад останніх 27 років у будинку№30, який знаходиться за адресою вул. Березанський шлях (колишня - Войкова) у м. Березань Київської області.

З метою з’ясування правого статусу спірного будинку позивачі звернулись з відповідним запитом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Київській області. У відповідь на цей запит Регіональне відділення ФДМУ по Київській області листом від 14.11.2017 надало відповідь №14-07-5451, з якої слідує, що відділення відповідно до Закону України «Про управління об’єктами державної власності», Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказам ФДМУ та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68 здійснює управління державним майном, яке під час приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але залишилось у них на балансі. Серед об’єктів державної власності, управління якими здійснює Регіональне відділення ФДМУ по Київській області, житловий будинок у м. Березань по вул. Березанський шлях (колишня - Войкова), 30 – відсутній.

Актом обстеження побутових умов проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 №3/8 підтверджується також, що позивачі звертались до відповідача з заявами вирішити питання щодо визнання спірного будинку безхазяйним майном та оформлення його як об’єкта комунальної власності громади м. Березань. Це спростовує доводи відповідача про те, що позивачі не звертались до нього щодо визнання спірного будинку безхазяйним майном.

На час звернення до суду зазначене приміщення не зареєстроване в передбаченому законодавством порядку за відповідною юридичною чи фізичною особою, державним органом, не зареєстроване як майно комунальної власності.

Позивачі, проживаючи в спірному будинку позбавлені можливості використовувати спірний будинок з врахуванням його законного правового статусу та в межах належно оформлених юридичних відносин з комунальними службами м. Березань.

Не вирішення питання щодо оформлення спірного будинку як майна комунальної власності порушує права позивачів на юридичне оформлення права користування житлом. Окрім того, суд визнає за позивачами інтерес у вирішенні питання відповідачам щодо прийняття спірного будинку як безхазяйного майна на баланс комунальної власності м. Березань, оскільки подальше використання спірного будинку без належного визначення його правового статусу в подальшому створює умови для позивачів неможливості оформлення правових актів щодо цього будинку.

Відповідач по справі не заперечує ту обставину, що на час розгляду справи спірний будинок, де проживають позивачі не зареєстрований ні в державній власності, ні в комунальній, ні в приватній. Відповідач також вказує на відсутність будь-яких правовстановлюючих документів щодо спірної будівлі чи на їх можливих володільців.

Відповідачем по справі також не спростовано ту обставину, що можливий володілець правовстановлюючих документів щодо спірного будинку, а саме Ремонтно-транспортне підприємство здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України.

Відповідачем не вказано, що ним було вчинено які-небудь дій по захисту прав позивачів щодо користування майном, яке знаходиться на території громади м. Березань і не має відомостей щодо власника, а відтак – щодо якого відповідач компетентний вирішити питання щодо надання йому статусу безхазяйної речі з відповідним поставленням на баланс відповідача як комунальної власності.

Відповідно до ст.335 Цивільного кодексу України, - безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майно відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Відповідно до ст.1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 4.09.2008, - володіння жилим приміщенням у гуртожитку на правових підставах - право володіння жилим приміщенням у гуртожитку, на який поширюється дія цього Закону, що виникає на підставі приватизації мешканцями гуртожитків жилих і нежилих (житлових і нежитлових) приміщень у таких гуртожитках відповідно до цього Закону та Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також на підставі правочинів, укладених відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не заборонено законом.

Гуртожитки, включені до статутних капіталів, - гуртожитки, збудовані за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) за загальнодержавні кошти (у тому числі за кошти державних і колективних підприємств та організацій), що були включені до статутних капіталів (фондів) господарських товариств та інших організацій, створених у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств (організацій), у тому числі ті, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 4.09.2008, - Забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, здійснюється з дотриманням таких підходів всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад. Передача гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього Закону здійснюється в порядку та строки, передбачені Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад, затвердженою законом. Передача гуртожитків згідно із цим Законом у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього Закону.

Зміст зазначених норм та аналіз обставин справи, приводить суд до висновку, що вирішення питання щодо віднесення спірного будинку (гуртожитку) до безхазяйного майна та передачі його на баланс відповідача як комунального майна – відноситься до компетенції відповідача.

За таких умов бездіяльність відповідача, яка полягає у не вирішенні вищезазначених питань порушує права позивачів та є відповідно протиправною в силу вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Березанську міську раду Київської області звернутись до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної речі - будинку №30 по вулиці Березанський шлях в м. Березань Київської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 22 червня 2018 р.