Рішення № 74976150, 25.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1676/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю), представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо несвоєчасного виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду у справі №815/5699/16 від 23.01.2018 року;

- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 04.04.2017 року по момент фактичного поновлення на роботі – 12.03.2018 року у загальному розмірі 53967,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.04.2017 року Одеським окружним адміністративним судом у справі № 815/5699/16 за позовом ОСОБА_3 до начальника управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_4, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_5 щодо скасування наказу про звільнення позивача та поновлення його на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, було прийнято постанову про часткове задоволення позову, а саме: було скасовано наказ про звільнення позивача, але не було вирішено питання про поновлення його на роботі і виплату йому коштів за вимушений прогул. Не погодившись з вищевказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу.

Позивач вказав, що згідно з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду у справі № 815/5699/16 від 23 січня 2018 року, рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення його на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 вересня 2016 року по 04 квітня 2017 року у розмірі 31826,94 грн.

Позивач зазначив, що 23 січня 2018 року рішення Одеського апеляційного адміністративного суду вступило в законну силу, представник відповідача брав участь в засіданні, в якому було проголошено рішення, але незважаючи на це, відповідач поновив позивача на роботі лише 12.03.2018 року, і відшкодування за вимушений прогул не виплатив. Позивач вказав, що після виходу на роботу, він звернувся до бухгалтерії відповідача з питанням щодо виплати іншої частини суми за вимушений прогул за період з 04 квітня 2017 року по момент фактичного поновлення на роботі - 12 березня 2018 року, однак, йому було усно відмовлено.

Позивач вважав, що з урахуванням приписів ст.236 КЗпП України, він має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 04 квітня 2017 року по 12 березня 2018 року у загальному розмірі 53967,42 грн.

Ухвалою судді від 27 квітня 2018 року було прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою судді від 27 квітня 2018 року витребувано у відповідача докази.

Ухвалою від 11 червня 2018 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_3 від 25.05.2018 року про зміну позовних вимог.

Ухвалою від 11 червня 2018 року повернуто відповідачу заперечення на відповідь на відзив, подані до суду 04.06.2018 року, з порушенням встановленого судом строку.

У судове засідання, призначене на 20 червня 2018 року на 12:00 годину, з’явились представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 22.05.2018 року подав письмовий відзив на позов, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та вважав позов необґрунтованим. Представник відповідача зазначив, що копії підписаної складом суду постанови Одеського апеляційного ад міністративного суду від 23.01.2018 року у справі №815/5699/16 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від суду не отримало. Наказ про поновлення ОСОБА_6 на посаді начальника Управління фігосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській облас ті було видано 02.03.2018 року

Представник відповідача вказав, що будь-яких документів виконавчого провадження у справі №815/5699/16 щодо поновлення ОСОБА_6 на посаді, до Головного управ ління не надходило, що може свідчити про те, що позивач взагалі не отримував ви конавчого листа у справі.

Представник відповідача вважав, що ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області не допущено порушення чинного законодавства в части ні виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 року у справі №815/5699/16, і відповідно відсутні підстави, за якими стат тею 236 Кодексу законів про працю України передбачено покладення на роботодав ця (суб'єкта призначення) виплати працівникові середнього заробітку за час виму шеного прогулу.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_3 до начальника управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_4, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5, про скасування наказу та поновлення на посаді. Скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 254-к від 16 вересня 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 10-17).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області задоволено частково. Скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до начальника управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_4, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, третя особа - ОСОБА_5, про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Прийнято по справі нову постанову, якою позовні вимоги задоволено:

- скасовано наказ № 254-к від 16 вересня 2016 року про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області;

- поновлено на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області;

- стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 вересня 2016 року по 04 квітня 2017 року у розмірі 31826,94 грн. (а.с. 18-24).

Вказане рішення набрало законної сили 23.01.2018 року.

02 березня 2018 року начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято наказ №67-к "Про поновлення ОСОБА_3В." (а.с. 57).

Відповідно до вказаного наказу наказано: поновити ОСОБА_3 на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області з 02.03.2018 року; виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.09.2016 року по 04.04.2017 року у розмірі 31826,94 грн.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 7 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно ст.236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача відносно того, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 року не була виконана вчасно відповідачем через те, що останній не отримував копії зазначеної постанови, та через те, що будь-яких документів виконавчого провадження у справі №815/5699/17 щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді, до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області не надходило, що може свідчити про те, що позивач взагалі не отримував виконавчого листа у справі, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що наведені вище положення Кодексу законів про працю України свідчать про те, що рішення суду про поновлення працівника на роботі має бути негайно виконане роботодавцем.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов’язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства (частина п’ята статті 124 Конституції України). Отже, з огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень за змістом статей 14, 371 КАС України судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов’язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

У пункті 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов’язків.

Тобто, законодавець передбачає обов’язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов’язок полягає у тому, що у роботодавця обов’язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.3 ст.14 КАС України).

Як вбачається з постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 року, суд апеляційної інстанції поновив на посаді ОСОБА_3 та стягнув з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Під час винесення вказаної постанови, у судовому засіданні 23.01.2018 року був присутній представник відповідача - ОСОБА_2, тобто відповідач був обізнаний про ухвалене судом рішення в день його проголошення, проте позивача поновили на посаді наказом начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області лише 02 березня 2018 року.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Крім того, постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, що передбачено ч.1 ст.325 КАС України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_7 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо несвоєчасного виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 року по справі № 815/5699/16 в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі, підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суд зазначає наступне.

Затримка виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі складає 27 робочих днів (за період з 24.01.2018 року по 01.03.2018 року включно).

Як вбачається з постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 року (а.с. 24) та довідки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області (а.с. 58), середньоденний розмір грошового забезпечення позивача складає 230,63 грн.

Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі за період з 24.01.2018 року по 01.03.2018 року включно складає 6227,01 грн. (230,63 грн. х 27 днів).

При цьому доводи позивача про те, що відповідно до ст.236 КЗпП України належить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 04 квітня 2017 року суд вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року позивача вказаним рішенням не було поновлено на роботі, а тому обов'язку видання відповідного наказу у відповідача не виникло. Тому вимога позивача про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду за період з 04.04.2017 року по 22.01.2018 року не грунтується на законі та в цій частині позову належить відмовити.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 02.03.2018 року по 12.03.2018 року, оскільки наказом відповідача від 02.03.2018 року №67-к позивача поновлено на роботі з 02.03.2018 року, а тому на період з 02.03.2018 року по 12.03.2018 року положення ст.236 КЗпП України не поширюються, тому як рішення суду 02.03.2018 року вже виконане.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 14, 72, 77, 90, 241-246, 371, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо несвоєчасного виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 року по справі № 815/5699/16 в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (адреса: 65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) на користь ОСОБА_3 (адреса: 65123, АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 24.01.2018 року по 01.03.2018 року включно в розмірі 6227,01 грн. (шість тисяч двісті двадцять сім гривень 01 копійка).

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (адреса: 65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) на користь ОСОБА_3 (адреса: 65123, АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 червня 2018 року.

Суддя В.В. Андрухів

.