Рішення № 74975976, 22.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 р. Справа№805/2545/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення: 13:20

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,-

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт

від відповідача – ОСОБА_2, довіреність

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради в якому просить:

- визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам з 22 лютого 2018 року;

- зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити та виплатити щомісячну адресну грошову допомогу ОСОБА_1, починаючи з 22 лютого 2018 року;

- стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вона є особою, яка переміщена з тимчасово окупованої території України, що підтверджується довідкою від 30 жовтня 2014 року. З 06 лютого 2018 року вона почала працювати фахівцем провідного відділу з топливно - енергетичних ресурсів комунальної установи «Обласний центр з матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я де і працює на даний час. Протягом тривалого часу вона не отримувала адресну допомогу, оскільки перебувала у відпустці по догляду за дитиною по досягненню трьох років (27 грудня 2013 року – 27 грудня 2016 року). 22 лютого 2018 року вона звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради з питання надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання. 26 лютого 2018 року їй надійшло повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради в якому їй було відмовлено в призначенні вказаної допомоги на підставі п. 3, 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житво-комунальних послуг», а саме якщо працездатна особа не працевлаштувалася протягом двох місяців з дня призначення допомоги на проживання її розмір наступні два місяці зменшується на 50%, а на наступний період припиняється.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року, якщо у складі сім’ї, якій призначено адресну допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми, які до досягненнями ними трирічного віку, громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягненнями ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами 1 групи або дітьми – інвалідами віком до 18 років, або інвалідом І чи ІІ групи в насідок психічного розгляду, або особами, які досягли 80-річного віку, а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги , та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період припиняється.

На підставі аналізу пунктів 2-7, 12 Постанови № 505, грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи. У разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2-7, 12 Постанови № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Постановою № 505 від 01 жовтня 2014 року визначені виключні підстави, коли грошова допомога не призначається, серед яких відсутня така підстава, як звернення особи за призначенням грошової допомоги після припинення виплати даній особі відповідно до пункту 7 цієї Постанови.

Вважає такі дії відповідача протиправними, у зв’язку з чим змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав із даним позовом.

В установлений судом строк, відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду був наданий відзив на адміністративний позов позивача, в якому відповідач заперечував проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, звернулася 30 жовтня 2014 року до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради із заявою як внутрішньо переміщена особа.

Згідно «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», ОСОБА_1 була взята на облік як внутрішньо переміщена особа та отримала довідку № 1426/1814 від 30 жовтня 2014 року.

30 жовтня 2014 року позивачка, як уповноважений представник сім’ї звернулася до управління із Заявою про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово -комунальних послуг», грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Грошова допомога особам, які переміщується, призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї у таких розмірах:

- для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) – 884 грн. на одну особу (члена сім’ї);

- для працездатних осіб – 442 грн. на одну особу (члена сім’ї).

Загальна сума допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2400 грн. (п. 3 Постанови КМУ від 01 жовтня 2014 року № 505).

В управлінні сім’я позивача у складі:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 – представник сім’ї;

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 - чоловік;

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 – син;

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 – дочка;

зареєстровані у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб з 30 жовтня 2014 року.

До управління з питання призначення адресної допомоги Позивач як представник сім’ї зверталася неодноразово: 30 жовтня 2014 року, 21 травня 2015 року, 30 жовтня 2015 року, 08 липня 2016 року, 10 січня 2017 року, 10 липня 2017 року, 10 січня 2018 року.

Допомога виплачена у повному обсязі.

Згідно п. 7 Порядку № 505, якщо у склад сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (окрім громадян, які доглядають за дітьми до досягненнями ними три річного віку (три роки виповнилося 27 грудня 2016 року), громадяни, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Допомога позивачу зменшувалася з досягненням дитини трьох років, а саме при зверненні з заявою від 10 січня 2017 року. Згідно рішення від 10 березня 2017 року допомога була призначена на ОСОБА_1 (як на уповноваженого члена сім’ї) на період з 10 січня 2017 року по 05 березня 2017 року у розмірі 2400 грн., з 06 березня 2017 року по 09 липня 2017 року у розмірі 2210 грн., тобто, ОСОБА_1 останній раз отримала допомогу у липні 2017 року.

Відповідно до п. 2 Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

У заявах позивач вказувала, що вона є безробітною особою, та лише у лютому 2018 року надала довідку про працевлаштування. Але згідно Порядку № 505 призначення адресної допомоги для працездатної особи призначається протягом 2-х місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні 2 місяці зменшується на 50%, а на наступний період – припиняється.

З урахуванням зазначеної інформації та п. 7 Порядку № 505 адресна допомога призначена на період з липня 2017 року по січень 2018 року у розмірі 2210 грн. (на дітей по 884 грн. на кожну дитину та на чоловіка у розмірі 442 грн.).

Випрати позивачу припинені з 2017 року у зв’язку з не працевлаштуванням.

Позивач ще з липня 2017 року була обізнана щодо сума допомоги, яка виплачувалася їй тільки на дітей та чоловіка, однак до суду звернулася з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.

Позивачка не надала жодних письмових істотних доказів про пропущення строку звернення до суду з 2017 року по теперішній час, які підтверджують дійсну неможливість звернутися до суду у вищезазначений період.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисти населення Краматорської міської ради в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачу про відмову в призначенні їй допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг стало відомо 26 лютого 2018 року, після отримання нею від Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, відповідного повідомлення.

Доводи відповідача в частини того, що ОСОБА_1 про припинення виплат переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг стало відомо ще в липні 2017 року, суд відкидає з огляду на те, що позивач за призначенням адресної допомоги звернулася 10 січня 2018 року та не згодна з припиненням виплат переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 22 лютого 2018 року.

Отже, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів в межах встановленого законодавством строку.

Судом при розгляді справи встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач, ОСОБА_1, громадянка України, відповідно до паспорта серії ВС № 511151, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, пр.-т. ПанфиловаАДРЕСА_1.

Відповідно до довідки від 30 жовтня 2014 року № 1426/1814, та від 26 лютого 2018 року № 1814, ОСОБА_1 взято на облік, як особу яка переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, тобто визнано внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання позивача визначено за адресою: АДРЕСА_2.

Грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї);

Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

До управління з питання призначення адресної допомоги Позивач як представник сім’ї зверталася неодноразово: 30 жовтня 2014 року, 21 травня 2015 року, 30 жовтня 2015 року, 08 липня 2016 року, 10 січня 2017 року, 10 липня 2017 року, 10 січня 2018 року.

Виплата позивачу ОСОБА_1 була призначена відповідно до Порядку № 505 від 01 жовтня 2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» .

Як вбачається з матеріалів справи, в управлінні сім’я позивача вказана у складі:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 – представник сім’ї;

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 - чоловік;

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 – син;

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 – дочка.

Як зазначає відповідач виплата адресної допомоги на ОСОБА_1 була припинена на підставі п. 2, 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року у зв’язку з тим, що позивач ОСОБА_1 не працевлаштувалася.

Відповідно до повідомлення про надання допомоги переміщеним особам на проживання, з 22 лютого 2018 року по 09 липня 2018 року адресна допомога призначена на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10. На ОСОБА_1 адресна допомога не призначена на підставі п. 3, 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.

Будь-яких інших доказів в обґрунтування своєї відмови відповідачем до матеріалів справи не надано.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у призначенні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Згідно абз. 1 частини першої статті 1 Закону № 1706-VІІ внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно частинами другою, третьою статті 7 Закону № 1706-VІІ Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Відповідно до п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01 жовтня 2014 року № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно до п. 7 якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у період з 27 грудня 2013 року по 27 грудня 2016 року перебувала у відпустці по досягненню дитиною трирічного віку.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 вона працювала у ПАТ «Укртелеком» м. Донецьк, звідки пішла у декрет зі збереженням робочого місця. З початком бойових дій на території м. Донецька вона, як тимчасово переміщена особа з району проведення антитерористичної операції, перемітилася до м. Краматорськ де з 30 жовтня 2014 року отримувала соціальну допомогу.

Відповідно довідки Краматорського міського центру зайнятості від 12 червня 2018 року, позивач була зареєстрована як безробітна з 04 липня 2017 року та з 21 лютого 2017 року та отримувала виплати на випадок безробіття.

Як вбачається з матеріалів справи та визнано відповідачем, відповідно довідки № 14 від 06 лютого 2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює провідним фахівцем відділу з топливно-енергетичних ресурсів комунальної установи «Обласний центр з матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я» з 06 лютого 2018 року по теперішній час (наказ № 3-к/п від 05.02.2018).

Наведене також підтверджується записом у трудовій книжці ОСОБА_1 № 40 від 06.02.2018 року відповідно якого ОСОБА_1 прийнята на посаду фахівця провідного відділу з топливно -енергетичних ресурсів.

Верховним Судом у постанові від 27 березня 2018 року по аналогічній адміністративній справі №333/3750/17 (2-а/333/199/17) висловлено правову позицію, що у разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому. З системного аналізу пункту 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена але її виплата була припинена з зазначених підстав. Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше. Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути пролонговано.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України Суд зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.

На підставі аналізу пунктів п. 2-7,12 Порядку №505 суд дійшов висновку, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2-7,12 Порядку №505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Позивач ОСОБА_1 з 06 лютого 2018 року працевлаштована, до цього часу, у період з 04 липня 2017 року та з 21 лютого 2017 року позивач була зареєстрована як безробітна та отримувала виплати на випадок безробіття у Краматорському міському центрі зайнятості.

Враховуючи те, що позивач звернулася 10 січня 2018 року до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги з наданням довідки з місця роботи, суд вважає позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити і виплатити щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг обґрунтованими та такими, що піддягають задоволенню.

Таким чином, спірна відмова суб'єкта владних повноважень не може бути визнана судом обґрунтованою.

Таким чином, надана судом юридична оцінка обставинам відсутності перешкод для призначення спірної виплати є обов’язковою для відповідача як владного суб’єкта.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 1161-5444-0841-0132 від 07 березня 2018 року.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії в повному обсязі, то з відповідача суб’єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені у справі судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам з 22.02.2018 року.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити та виплатити щомісячну адресну грошову допомогу ОСОБА_1 починаючи з 22.02.2018 року

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд.23) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок на користь ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_3).

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті 22 червня 2018 року та проголошено в судовому засіданні в присутності представників сторін.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 червня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кочанова П.В.