
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2018 р. Справа№805/1900/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про:
- визнання протиправною бездіяльність щодо зарахування для спеціального пільгового страхового стажу (в умовах зайнятості повний робочий день під землею) спірні періоди роботи на підприємствах: у СГП «Мегавахт»; Шахта «ім. М. Горького» п/о «Донецьквугілля»; ТОВ «Донбасвуглепроходка»; ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»;
- зобов’язати зробити перерахунок розміру пенсії з 28.12.2017 року зарахувавши до спеціального пільгового страхового стажу (в умовах зайнятості повний робочий день під землею) періоди роботи з 29.01.1993 року по 26.04.1996 року та з 06.05.1996 року по 16.07.1996 року у СГП «Мегавахт»; з 16.05.1986 року по 20.08.1986 року на підприємстві Шахта «ім. М. Горького» п/о «Донецьквугілля»; з 23.03.2007 року по 06.11.2008 року на підприємстві ТОВ «Донбасвуглепроходка»; з 18.11.2008 року по 02.12.2014 року та з 10.02.2016 року по 30.03.2016 року на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо неврахування періоди роботи на підприємствах при призначені пенсії та зобов’язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було здійснено звернення до пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки наявний пільговий стаж понад десять років за списком робіт і професій, затвердженим Постановою КМУ №202 та №461. За наслідком розгляду заяви пенсійним фондом не здійснено перерахунок пенсії, вважає бездіяльність відповідача протиправною, оскільки ним було надано всі необхідні документи на підтвердження права на перерахунок пенсії у зв’язку з наявністю необхідного пільгового стажу. Вважає, що відповідач таким чином порушує його право на отримання пенсії на пільгових умовах.
16.04.2018 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, де зазначив, що вимоги позивача суперечать чинному законодавству та не підлягають задоволенню, оскільки 28.12.2017 року позивачу призначено пенсію за віком на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до пільгового стажу не зараховано: період роботи з 17.11.1992 року по 26.04.1996 року та з 06.05.1996 року по 16.07.1996 року оскільки довідка, яка підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті надана архівним відділом Селидівської міської ради; період роботи з 16.05.1986 року по 20.08.1986 року, з 23.03.2007 року по 06.11.2008 року з 18.11.2008 року по 02.12.2014 року, з 10.02.2016 року по 30.03.2016 року, оскільки підприємства, що надалі довідки не здійснили перереєстрацію на підконтрольну українській владі територію. З огляду на вищевказане Селидовське об'єднане УПФУ Донецької області вважає, що не порушило прав позивача та діяло в межах наданих йому законами та нормативними актами повноважень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.03.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання по справі на 12.04.2018 року, ухвалою суду від 12.04.2018 року розгляд справи відкладено на 08.05.2018 року, ухвалою суду від 08.05.2018 року витребувано документи та призначено справу до розгляду на 23.05.2018 року, ухвалою суду від 23.05.2018 року здійснено перехід розгляду адміністравної справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.05.2018 року, повторно витребувано у сторін вищевказані докази, ухвалою суду від 29.05.2018 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 05.06.2018 року, ухвалою суду від 05.06.2018 року у визнано обов’язковою участь начальника Селидівського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області у розгляді даної справи, в-третє витребувано у відповідача документи та оголошено перерву до 20.06.2018 року, справа розглядалась суддею Кірієнком В.О. та у зв’язку з перебуванням судді у щорічній відпустці протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 13.06.2018 року здійснено розподіл справи № 805/1900/18-а, справу передано до провадження судді Христофорова А.Б, ухвалою суду від 14.06.2018 року справу прийнято до провадження судді Христофорова А.Б.,ухвалою суду від 20.06.2018 року розгляд справи відкладено до 25.06.2018 року.
Про дату, час та місце судового засідання, призначене на 25.06.2018 року сторони повідомлені належним чином.
Позивачем разом з позовною заявою надано клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
На підставі частини дев’ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України 25.06.2018 року, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1), громадянин України, перебуває на обліку Селидовського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.
Селидовське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом – Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до повідомлення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16.02.2018 року до пільгового стажу ОСОБА_1, не зараховано період роботи:
- з 17.11.1992 року по 29.01.1993 року на підприємстві Концерн «Піраміда», з 29.01.1993 року по 26.04.1996 року, з 06.05.1996 року по 16.07.1996 року на підприємстві «Мегавахт» оскільки довідки, які підтверджують зайнятість повний робочий день у шахті, надані Селидівською міською радою архівний відділ та ВАТ «Архів Донбасс -центр»;
- 16.05.1986 року по 20.08.1986 року на підприємстві Шахта «ім. М. Горького» п/о «Донецьквугілля», з 23.03.2007 року по 06.11.2008 року на підприємстві ТОВ «Донбасвуглепроходка», з 18.11.2008 року по 02.12.2014 року, з 10.02.2016 року по 30.03.2016 року на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопрходка», у зв’язку з тим, що підприємства не здійснювали реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території і перевірити достовірність виданих довідок не має можливості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058), зокрема, у стаття 1 і 8 відповідно.
Названими правовими нормами Законів визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених Законом № 1788.
За змістом статті 13 Закону №1788, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.
Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.
Так, відповідно до наданої трудової книжки вбачається, що позивач з 17.11.1992 року по 29.01.1993 року працював на підприємстві Концерн «Піраміда» гірничим майстром, з 29.01.1993 року по 26.04.1996 року працював на ТОВ «Селидовське шахтобудівельне підприємство» уч.№2 змінним інженером з повним робочим днем у шахті; з 06.05.1996 року по 16.07.1996 року працював на СГП «Мегавахт» заступником начальника ділянки з повним робочим днем на шахті; 16.05.1986 року по 20.08.1986 року на підприємстві Шахта «ім. М. Горького» п/о «Донецьквугілля» працював підземним гірничим з повним робочим днем у шахті; з 23.03.2007 року по 06.11.2008 року працював на підприємстві ТОВ «Донбасвуглепроходка» прохідником з повним робочим днем під землею; з 18.11.2008 року по 02.12.2014 року працював на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопрходка» прохідником з повним робочим днем під землею, помічником начальника ділянки з повним робочим днем під землею, гірничим майстром з повним робочим днем під землею; з 10.02.2016 року по 30.03.2016 року працював на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» прохідником з повним робочим днем під землею.
Відповідно до позовних вимог для позивача не є спірним питанням період роботи з 17.11.1992 року по 29.01.1993 року на підприємстві Концерн «Піраміда» гірничим майстром, хоча у повідомленні пенсійного фонду зазначений період також був досліджений, отже, зазначений період не є предметом позову.
З огляду на вищезазначене, у трудовій книжці наявні записи про перебування під час виконання роботи повний робочий день на підземних роботах: 29.01.1993 року по 26.04.1996 року; з 06.05.1996 року по 16.07.1996 року; 16.05.1986 року по 20.08.1986 року; з 23.03.2007 року по 06.11.2008 року; з 18.11.2008 року по 02.12.2014 року; з 10.02.2016 року по 30.03.2016 року.
Суд зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього повний робочий день на підземних роботах, тобто позивачем доведено пільговий характер своєї роботи у спірний періоди, записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірний періоди є підтвердженим та не потребує додаткового доказування, отже пенсійних орган не мав правових підстав не включати ці періоди роботи до пільгового стажу позивача, а доводи відповідача, викладені у відзиві щодо необхідності додаткових доказів для підтвердження пільгового характеру роботи позивача є безпідставними.
Однак, як вбачається з повідомлення пенсійного фонду, позивачу не зараховано до пільгового стажу з 29.01.1993 року по 26.04.1996 року та з 06.05.1996 року по 16.07.1996 року період роботи у СГП «Мегавахт» оскільки довідки, які підтверджують зайнятість повний робочий день у шахті надані Селидівською міською радою архівний відділ.
Відповідно до довідок наданих архівним відділом Селидівської міської ради від 06.11.2012 року №385-31 підтверджені періоди роботи позивача на підприємстві «Мегавахт» та ТОВ «Селидовське шахтобудівельне підприємство».
Відповідачем не обґрунтовані підстави неприйняття до уваги довідок наданих архівним відділом Селідівської міської ради, отже, відповідачем протиправно не досліджені довідки при обрахуванні пільгового стажу з 29.01.1993 року по 26.04.1996 року період роботи у ТОВ «Селидовське шахтобудівельне підприємство», з 06.05.1996 року по 16.07.1996 року період роботи у СГП «Мегавахт».
Також, відповідно до повідомлення відповідача щодо перерахунку пенсії вбачається, що підставою не зарахування до пільгового стажу періоди роботи з 16.05.1986 року по 20.08.1986 року на підприємстві Шахта «ім. М. Горького» п/о «Донецьквугілля», з 23.03.2007 року по 06.11.2008 року на підприємстві ТОВ «Донбасвуглепроходка», з 18.11.2008 року по 02.12.2014 року, з 10.02.2016 року по 30.03.2016 року на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопрходка», є те, що підприємства не здійснювали реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території і перевірити достовірність виданих довідок не має можливості.
Щодо розташовання на тимчасово окупованій території підприємств та той факт, що на даний час юридичні особи на підконтрольній українській владі території не перереєструвалась суд зазначає наступне.
Дійсно, відповідно до ст. 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII) ці довідки є недійсними і не створюють правових наслідків.
Проте, в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи, у зв'язку з знаходженням підприємств на території, тимчасово непідконтрольній українській владі та не перереєстрації його на території підконтрольній українській владі.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами....
Таким чином, відповідачем протиправно не досліджені при обчислені пільгового стажу періоди роботи позивача з 16.05.1986 року по 20.08.1986 року на підприємстві Шахта «ім. М. Горького» п/о «Донецьквугілля», з 23.03.2007 року по 06.11.2008 року на підприємстві ТОВ «Донбасвуглепроходка», з 18.11.2008 року по 02.12.2014 року, з 10.02.2016 року по 30.03.2016 року на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопрходка».
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб’єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності дій під час здійснення перерахунку пенсії позивачу, отже відповідачем порушено вимоги статті 19 Конституції України, при цьому, відповідач не допустив бездіяльності, а навпаки вчинив дії, що полягали у невірному застосуванні норм при здійснені перерахунку пенсії, а тому саме дії відповідача є протиправними.
Суд зазначає, що позивачем заявлені вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування для спеціального пільгового страхового стажу (в умовах зайнятості повний робочий день під землею) спірні періоди роботи на підприємствах: у СГП «Мегавахт»; Шахта «ім. М. Горького» п/о «Донецьквугілля»; ТОВ «Донбасвуглепроходка»; ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»,однак на думку суду правильним способом захисту порушених прав позивача буде визання протиправними дії Селидовського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до спеціального пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1: з 29.01.1993 року по 26.04.1996 року період роботи у ТОВ «Селидовське шахтобудівельне підприємство»; з 06.05.1996 року по 16.07.1996 року період роботи у СГП «Мегавахт»; з 16.05.1986 року по 20.08.1986 року на підприємстві Шахта «ім. М. Горького» п/о «Донецьквугілля»; з 23.03.2007 року по 06.11.2008 року на підприємстві ТОВ «Донбасвуглепроходка»; з 18.11.2008 року по 02.12.2014 року, з 10.02.2016 року по 30.03.2016 року на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка».
Однак, оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з врахуванням вищенаведених обставин.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог яке полягає у визнаній дій відповідача протиправними та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.
Згідно з частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, у відповідності до чого підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 528,60 грн (75%).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 (пр.-т Визволителів Донбасу, буд.31Акв.44,м. Гірник Донецька область 85487) до Селидовського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (вул. Героїв праці, 6, м. Селидове, Донецька область, 85400) про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Селидовського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до спеціального пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1: з 29.01.1993 року по 26.04.1996 року період роботи у ТОВ «Селидовське шахтобудівельне підприємство»; з 06.05.1996 року по 16.07.1996 року період роботи у СГП «Мегавахт»; з 16.05.1986 року по 20.08.1986 року на підприємстві Шахта «ім. М. Горького» п/о «Донецьквугілля»; з 23.03.2007 року по 06.11.2008 року на підприємстві ТОВ «Донбасвуглепроходка»; з 18.11.2008 року по 02.12.2014 року, з 10.02.2016 року по 30.03.2016 року на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка».
Зобов'язати Селидовське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області розглянути повторно заяву від 03.01.2018 року про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 528 (п’ятсот двадцять вісім) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту його підписання суддею.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.06.2018 року.
Суддя Христофоров А.Б.
Судове рішення № 74975824, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 27.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/1900/18-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: