Ухвала суду № 74974095, 23.06.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3288/15-а

Провадження № 8-а/234/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2018 року

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Науменко А.Е.,

за участю заявника ОСОБА_1,

справа № 8-а/234/1/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Краматорського міського суду Донецької області від 19.05.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій незаконними, зобов'язання відновлення виплати пенсії, зобов'язання нарахувати пенсію, визнання права на стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

18.05.2018 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Краматорського міського суду Донецької області від 19.05.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій незаконними, зобов'язання відновлення виплати пенсії, зобов'язання нарахувати пенсію, визнання права на стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтував тим, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник зазначив істотні для справи обставини, що не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи, а саме: рішення міжвідомчої наради від 13.02.2015 року, на яке посилається Краматорській міський суд у своїй постанові від 19.05.2015 року не існує, про що позивачу стало відомо з відповіді Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Крім того, з листа Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2015 року позивачу стало відомо про те, що Міністерство охорони здоров’я України надало Кабінету Міністрів України інформацію про рішення міжвідомчої наради, якого не існує, тобто надало недостовірну інформацію, що є істотною обставиною.

Також, зазначеного рішення міжвідомчої наради не має і в Протокольному Рішенні від 13.02.2015 року, що свідчить про те, що зазначеного рішення міжвідомчої наради не існує.

Протокольне рішення від 13.02.2015 року міжвідомчої наради як документ для виконання не існує, про цю обставину позивачу стало відомо з отриманого листа Міністерства охорони здоров’я України від 31.01.2018 року, що також є нововиявленою обставиною.

Крім того, система електронного документообігу також не підтверджує факт створення Протокольного рішення від 13.02.2015 року міжвідомчої наради. Про ці нововиявлені обставини позивач дізнався після ознайомлення із зазначеними нормативно-правовими актами.

Протокольне рішення від 13.02.2015 року міжвідомчої наради не є законом або іншим нормативно-правовим актом, про цю обставину позивачу стало відомо в квітні 2017 року з відповіді Представника Уповноваженого з питань дотримання прав внутрішньо переміщених осіб, що також є нововиявленою обставиною.

Однією із нововиявлених підстав, позивач вважає й те, що міжвідомча нарада не мала та не має статусу нарада, оскільки проводилась під головуванням Директора Департаменту, а не під головуванням Міністра охорони здоров’я, що передбачено п. 3 Порядку інформаційно - організаційного та документального забезпечення підготовки та проведення нарад у Міністерстві охорони здоров’я України, затвердженого наказом МОЗ України від 29.07.2013 року.

Крім того, Міністерство соціальної політики України в листі від 11.03.2015 року та Міністерство охорони здоров’я України помилково застосували до позивача рішення міжвідомчої наради від 13.02.2015 року, так як зазначили, що позивач є внутрішньо-переміщеною особою. Однак, це помилкове рішення, оскільки позивач не є внутрішньо переміщеною особою. Зазначене рішення міжвідомчої наради було прийнято тільки відносно внутрішньо переміщених осіб. Про це позивачу стало відомо з листа Міністерства охорони здоров’я від 20.02.2015 року.

Згідно відповіді від 30.03.2015 року Міністерство охорони здоров’я України зобов’язало позивача пройти переогляд не в офтальмологічної МСЕК, а в міжрайонній травматологічно - неврологічної МСЕК у м. Краматорську, у якій у зазначений період не було повноважень проводити огляд хворих із патологією зору. З цього приводу позивач звернувся із запитом до Міністерства охорони здоров’я, але йому було відмовлено у надані інформації. Таким чином, Міністерство охорони здоров’я відмовило позивачу надати документи, які підтверджують повноваження зазначеної травматологічно - неврологічною МСЕК проводити огляд хворих з патологією зору, тобто у Краматорського міського суду не було підстав посилатися на роз’яснення про необхідність повторно пройти огляд на підконтрольній Україні території, а саме у міжрайонній травматологічно - неврологічної МСЕК у м. Краматорську, у зв’язку з відсутністю доказів про існування повноважень зазначеної МСЕК проводити огляд хворих із патологією зору.

Управління ПФУ у м. Краматорську на підставі п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014 року та розпорядження ПФУ, яким заборонено Управлінню ПФУ у м. Краматорську продовжувати виплати пенсії за документами, виданими на тимчасово на неконтрольованій території, відмовило позивачу продовжити йому виплату пенсії по виписці із ату огляду МСЕК від 17.12.2014 року, у зв’язку з тим, що зазначена виписка була видана на тимчасово неконтрольованій території України. Однак, як стало відомо позивачу, зазначене розпорядження ПФУ не є розпорядженням ПФУ, а є створеним в Головному Управління ПФУ в Донецькій області оглядом питань пенсійного забезпечення, які розглядались на семінарі в Управлінні ПФУ в Донецькій області 10.12.2014 року, але позивачу невідомо чи підписаний зазначений документ, оскільки на запит позивача, про надання йому копії зазначеного документа, Головним Управлінням ПФУ в Донецькій області було відмовлено. Таким чином, позивач вважає зазначену відмову у наданні відповіді нововиявленою обставиною, оскільки у суду були відсутні докази того, що ПФУ або Головне Управління ПФУ в Донецькій області видавало розпорядження про заборону виплат пенсії інвалідам по випискам МСЕК, отриманих на тимчасово неконтрольованій території України в 2014 році. Про ці обставини позивачу стало відомо після отримання відповіді Головного Управління ПФУ у Донецькій області.

Згідно відповіді Департаменту охорони здоров’я Донецької обласної державної адміністрації від 21.02.2018 року, позивачу стало відомо, що оригінали медичних документів по діагностиці та лікуванню за 2013 рік та 2014 рік на даний час знаходяться на тимчасово неконтрольованій території України, у зв’язку з чим, позивач не має можливості пройти повторний огляд МСЕК, оскільки для його проходження необхідно надати оригінали медичних документів.

Позивач вважає, що викладені вище нововиявлені обставини підтверджують той факт, що Управління ПФУ у м. Краматорську незаконно відмовило йому відновити виплату пенсії на підставі виписки з акту огляду МСЕК від 17.12.2014 року, не маючи на то законних підстав.

Просить суд задовольнити заяву про перегляд постанови Краматорського міського суду Донецької області від 19.05.2015 року за нововиявленими обставинами. Скасувати постанову Краматорського міського суду Донецької області від 19.05.2015 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи своєї заяви в повному обсязі та просив суд переглянути постанову Краматорського міського суду Донецької області від 19травня 2015 року по адміністративній справі № 234/3288/15-а та скасувати зазначену постанову, прийняти нову постанову по справі, якої задовольнити його позовні вимоги до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області.

Представник Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області надано відзив на заяву про перегляд судового рішення, згідно якого просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд постанови Краматорського міського суду Донецької області від 19.05.2015 року. Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області не вважає листи та відповіді державних установ та організацій нововиявленими обставинами, які б могли вплинути на прийняття Краматорським міським судом Донецької області постанови. Крім того, обставини, на які посилається позивач, взагалі неможливо віднести до істотних або до таких, що могли б вплинути на зміст судового рішення. Вважає, що постанову Краматорського міського суду Донецької області від 19.05.2015 року прийнято законно та обґрунтовано, відповідно до вимог діючого законодавства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 368 КАС України, станом на час розгляду заяви про перегляд, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин поданої заяви та доданих сторонами доказів, досліджених у судовому засіданні, із врахуванням аргументів та доводів сторін, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права прийшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частинами 1 ст.365 КАС України передбачено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п’ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Судом встановлено, що постановою Краматорського міського суду Донецької області від 19травня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську про визнання дій незаконними, зобов'язання відновлення виплати пенсії, зобов'язання нарахувати пенсію, визнання права на стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено (т. 1 а.с. 90-92)

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року постанову Краматорського міського суду Донецької області від 19травня 2015 року по адміністративній справі № 234/3288/15-а залишено без змін (т. 1 а.с. 136 -138)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2015 року постанову Краматорського міського суду Донецької області від 19травня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року залишено без змін (т. 1 а.с. 167 - 173)

Частиною 2 ст. 361 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Тобто, з вище викладеної норми вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи, а також доказів, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Істотність обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особи» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.

Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, така істотна обставина обов'язково повинна була існувати на час розгляду справи.

Слід зазначити, що нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення.

У ході розгляду заяви про перегляд судом з'ясовано, що як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на листи та відповіді державних установ та організацій, які були отримані ним після винесення постанови Краматорського міського суду Донецької області від 19.05.2015 року по справі № 234/3288/15-а.

Згідно ч. 6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відтак, суд приходить до висновку, що заявник не навів жодної істотної обставини, на підставі якої постанова Краматорського міського суду Донецької області від 19.05.2015 року по справі № 234/3288/15-а мала б переглядатися, а обставина наведена ним у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами, не є нововиявленою, оскільки не може вважатися нововиявленою обставина, яка грунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Також суд зазначає, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.

Правова певність передбачає дотримання принципу resjudicata…, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі «Правєдная проти Росії», №. 69529/01; у справі «Рябих проти Росії», № 52854/99, п.52; у справі «Брумареску проти Румунії», № 28342/95, п. 61).

Тому, суд додатково зазначає, що в контексті п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд не підлягає задоволенню, оскільки обставини, зазначені заявником як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, такими не являються.

Відповідно вимог ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене суд зазначає, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для скасування постанови Краматорського міського суду Донецької області від 19.05.2015 року у суду відсутні, а заява задоволенню не підлягає.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 241-243, 248, 256, 361- 369 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Краматорського міського суду Донецької області від 19.05.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій незаконними, зобов'язання відновлення виплати пенсії, зобов'язання нарахувати пенсію, визнання права на стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити та залишити відповідну постанову в силі.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Краматорський міський суд Донецької області.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.06.2018 року.

Суддя:

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та надруковано в одному примірнику.

Суддя: