Вирок № 74973418, 12.06.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/6618/17

1-кп/264/190/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя під головуванням судді Литвиненко Н.В., за участю секретаря Атанової Г.О., прокурора Дженчако І.С., обвинуваченої ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, яка народилась 22.10.1982 року в м.Обоянь Курської області, РФ, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не заміжньої, яка має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, раніше не судимої, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4 (Кам’янське) АДРЕСА_1, фактично мешкає в АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 09 листопада 2017 року, приблизно о 23-00 годині, перебуваючи на сходовому майданчику під’їзду №3 будинку №137 по пр.Металургів в Кальміуському районі м.Маріуполя, втрутившись у раніше розпочатий конфлікт між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та раніше невідомою жінкою на ґрунті виниклих неприязних відносин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підійшла до лежачої на підлозі потерпілої та нанесла ОСОБА_2 взутою правою ногою зі значною силою не менше п’яти ударів у життєво важливі органи потерпілої, в область ребер з правого боку, в результаті чого спричинила останній закриту травму грудної клітини, перелам 9 ребра з правого боку по середньо паховій лінії, що ускладнився посттравматичним пневмотораксом з правого боку та підшкірною емфіземою з правого боку. Вказані тілесні ушкодження по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та є небезпечними для життя в момент їх заподіяння.

Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого їй злочину визнала повністю та пояснила, що дійсно вона 09 листопада 2017 року, приблизно о 23-00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, та знаходячись на сходовому майданчику під’їзду №3 будинку №137 по пр.Металургів в м.Маріуполі, втрутилась у раніше розпочатий конфлікт між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та раніше невідомою потерпілою ОСОБА_2 та нанесла зі значною силою лежачій на підлозі потерпілій не менше п’яти ударів в область ребер з правого боку. У скоєному вона щиро розкаюється, принесла вибачення потерпілій, відшкодувала їй шкоду в сумі 1000 грн. та примирилась з нею. Цивільний позов Маріупольської місцевої прокуратури №2 про відшкодування витрат на лікування потерпілої в сумі 4396,04 грн. повністю визнала.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, переконавшись у добровільності та істинності її позиції за згодою сторін, у відповідності до ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу.

При цьому суд з’ясував правильність розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, з’ясував, чи не має сумнівів в добровільності її позиції, а також роз’яснив обвинуваченій, що вона буде позбавлена права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у нанесенні умисних тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, доказана повністю, а її дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченої, яка скоїла тяжкий злочин, вперше притягається до кримінальної відповідальності, раніше не судима, має родину, а також має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліках в медичних закладах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, скарг зі сторони родичів та сусідів не надходило, приводів до поліції не мала. Крім того, обвинувачена принесла вибачення потерпілій, яка їх прийняла, активно сприяла в розкритті злочину, вину свою в судовому засіданні визнала відразу та повністю, не намагалася уникнути відповідальності за інкримінований їй злочин, в скоєнні якого вона щиро розкаюється, усвідомлює всі негативні наслідки скоєного нею злочину та просить суд не позбавляти її волі, беручи до уваги вищевказане.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні просила не обирати ОСОБА_1 покарання пов’язане з позбавлення волі та суворо не карати, оскільки остання принесла їй вибачення, відшкодувала їй шкоду в сумі 1000 грн., вони примирились, цивільного позову не заявляла.

Таким чином, суд визнає обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченої – щире каяття, повне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілій шкоди.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи всі ці обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, про можливість призначення обвинуваченій покарання у вигляді позбавлення волі без його відбування з випробуванням, застосувавши до неї вимоги ст.75 КК України та покладенням на неї обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

Прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 пред’явлено позов в інтересах держави в особі в особі Маріупольської міської ради до обвинуваченої про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину у розмірі 4396 гривень. Позов визнаний обвинуваченою в повному обсязі. Дослідивши матеріали справи, суд вважає доцільним задовольнити позов, стягнувши із обвинуваченої витрати на стаціонарне лікування потерпілої в КУ «Маріупольська міська лікарня №4» в сумі 4396,04 грн.

Ухвалою слідчого судді Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 29.11.2017 року обвинуваченій обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, а тому вказаний запобіжний захід слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити їй покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді п’яті років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на два роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 на період іспитового строку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов’язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради (р/р № 31411544700053 в ГУ ДКСУ України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37989721) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в сумі 4396,04 грн. (чотири тисячі триста дев’яносто шість гривень чотири копійки).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя : Литвиненко Н. В.