Ухвала суду № 74972969, 21.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 125/38/17

Провадження №11-кп/772/656/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого – судді: Нешик Р.І.

суддів: Дедик В.П., Бурденюка С.І.

при секретарі: Олійник Т.П.

за участю прокурора: Кузьміна С.В.

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

розглянула 21 червня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № №12016020080000371 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 та прокурора на вирок Чернівецького районного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого;

засуджено за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України до позбавлення волі строком 7 років 4 місяці.

Вирішено питання з речовими доказами та цивільним позовом.

в с т а н о в и в :

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що 27.08.2016, близько 02год 30хв, перебуваючи у житловому будинку №40 по вул. Щорса м. Бар Вінницької області, під час спілкування із неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, почав вчиняти дії направлені на статеве збудження останньої, однак ОСОБА_4 на дії ОСОБА_2 відреагувала негативно, давши зрозуміти останньому, що будь-яких інтимних стосунків із ним не бажає. Після чого, ОСОБА_2, будучи обуреним на її відмову, діючи умисно, переслідуючи раптово виниклий умисел направлений на позбавлення життя ОСОБА_4, наніс останній декілька ударів кулаками правої та лівої руки в область голови та інші частини тіла, після чого, узявши шкіряний ремінь коричневого кольору, накинув його на шию ОСОБА_4 й застосовуючи фізичну силу, почав зтискати її, з метою позбавлення життя останньої шляхом удушення, в результаті чого ОСОБА_4 втратила свідомість.

Згідно із висновком експерта №8 від 23.12.2016 у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку (геморрагічне вогнище в лівій скроневій ділянці), синці та голові, крововилив на слизовій оболонці нижньої губи зліва, крововилив під кон'юнктиву правого ока, садна обличчя, внутрішньо шкірні крововиливи обличчя та передньої поверхні шиї; садна шиї, тулуба, кінцівок, синці на лівому передпліччі на правому передпліччі, на задній поверхні грудної клітки зліва, на правому стегні, в ділянці лівого колінного суглобу.

Вказані тілесні ушкодження ОСОБА_4 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо, в строк та за обставин вказаних у постанові про призначення експертизи - 27.08.2016 та за ступенем тяжкості належать: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку (геморрагічне вогнище в лівій скроневій ділянці), синці на голові, крововилив на слизовій оболонці нижньої губи зліва, крововилив під кон'юктиву правового ока, внутрішньо шкірні крововиливи обличчя, садна обличчя - до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я; внутрішньошкірні крововиливи та садна шиї, тулуба, кінцівок, синці на лівому передпліччі, правому передпліччі, на задній поверхні грудної клітки зліва, на правому стегні, в ділянці лівого колінного суглобу - до легких тілесних ушкоджень.

Характер, локалізація і морфологічні особливості названих вище тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 допускають можливість утворення внаслідок «ударів кулаками» та «здавлювання шиї ременем».

В подальшому ОСОБА_2, розуміючи протиправність своїх дій, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на позбавлення життя ОСОБА_4, пішов на кухню вищевказаного будинку, де підійшовши до газової плити, увімкнув газ на чотирьох конфорках та газової духовки, дверцята якої попередньо відкрив, тим самим спричинивши витік газу в будинку, де в одній із кімнат на ліжку без свідомості лежала ОСОБА_4

Виконавши вказані дії, ОСОБА_2, залишив приміщення будинку №40 по вул. Щорса у м. Бар Барського району Вінницької області, при цьому зачинив вхідні двері, вважаючи це достатнім для того, щоб настала смерть ОСОБА_4 від удушення природнім побутовим газом.

Однак, ОСОБА_2, не зміг довести свій злочинний умисел до кінця із причин, що не залежали від його волі, оскільки після того, як він залишив місце скоєння кримінального правопорушення, через деякий час ОСОБА_4 прийшла до свідомості, одразу вибігла із будинку та почала кликати на допомогу.

В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування вироку і постановлення нового із-за невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості призначеного покарання.

Прокурор посилався, що суд не врахував тяжкість скоєного, спосіб вчиненого, характеристику на обвинуваченого, невизнання вини та невідшкодування заподіяної шкоди.

Адвокат обвинуваченого просив вирок суду скасувати, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 на ч.1 ст.122 КК України, посилаючись на відсутність доказів в підтвердження умислу обвинуваченого на заподіяння смерті потерпілої та взяти до уваги його покази щодо побиття ОСОБА_4 і по наслідках для потерпілої оцінити дії винного.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали доводи поданої апеляційної скарги; заперечення прокурора проти її задоволення та підтримавшого доводи своєї апеляційної скарги; дослідивши обидві апеляційні скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку про залишення без змін судового рішення із наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 в закінченому замаху на умисне заподіяння смерті потерпілій вірні, ґрунтуються на безпосередньо досліджених в суді доказах та належно оцінених судом у вироку.

Зокрема, послідовні і логічні покази потерпілої засвідчують, що обвинувачений домагався її смерті після того, як вона відмовила йому в інтимній близькості, внаслідок чого він її побив, душив ременем, від чого вона втратила свідомість. Після того, як дійшла до тями відчула запах газу та одразу побігла до сусідів, які повідключали всі конфорки на газовій плиті.

При проведенні слідчого експерименту потерпіла на місці показала, яким чином діяв обвинувачений відносно неї в ту ніч, що об’єктивно узгоджується із показами.

Психолог ОСОБА_5 підтвердила правдивість показів неповнолітньої потерпілої.

Зазначені покази підтвердила сусідка – свідок ОСОБА_6 та мати потерпілої ОСОБА_7, пояснивши, що сусідка їй зателефонувала і повідомила, що дочка була до пояса роздягнена, а коли приїхала до будинку, сама побачила дочку, в якої обличчя було синє, опухле, в спальні лежав ремінь.

Фототаблиці, зроблені одразу на місці події та протокол огляду місця скоєння злочину підтверджують зазначені покази.

У висновках судово-медичної експертизи, зроблених при обстеженні потерпілої, описані численні ушкодження на голові, обличчі, грудній клітині, ногах. Допускають, що ушкодження шиї виникли від здавлення шиї шкіряним ременем, як і крововиливи на обличчі могли утворитись від таких же дій.

Суд вірно послався на покази допитаних свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 щодо наявності запаху газу, який вони одразу відчули в будинку де знаходилась потерпіла.

Тому суд об’єктивно критично оцінив покази обвинуваченого, що він не хотів смерті потерпілої, хоча не заперечував, що допускав настання смерті, коли душив потерпілу ременем.

Як і безпідставні його доводи в апеляційній скарзі лише про побиття ОСОБА_4

Сукупність вчинених дій винним, спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень, поведінка винного засвідчують про умисел обвинуваченого на позбавлення життя потерпілої.

Виходячи із пункту 3 постанови судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду України від 18 червня 2015 року, оскільки ОСОБА_2 відмовився від вбивства потерпілої вже після скоєння всіх дій, які він вважав за необхідне довести до кінця, але його не було закінчено із причин, що не залежали від його волі, судом вірно кваліфіковані його дії, як замах на умисне вбивство потерпілої вчинене, лише з прямим умислом.

Тому немає ніяких підстав до задоволення апеляційних вимог щодо перекваліфікації злочину на менш тяжкий.

Ні місцевий, ні апеляційний суди не наділені повноваженнями кваліфікувати дії винного за більш тяжкий злочин в тому разі, коли обвинувачення не пред'являлися, а такий злочин вбачається.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги захисника.

Також не вбачається підстав до скасування вироку із постановленням нового та призначенням покарання на 8 місяців більшого, ніж визначив місцевий суд, оскільки прокурор не навів доводів, за яких саме цей строк обрахований у місяцях, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження скоєння ним інших злочинів, посилаючись на обставини, зазначені в його апеляційній скарзі.

Зважаючи, що місцевий суд не допустив порушень при доведеності вини ОСОБА_2, при дачі юридичної оцінки скоєного та визначив покарання, яке відповідає нормам статті 65 КК України підстав до зміни чи скасування судового рішення немає.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги захисника обвинуваченого та прокурора залишити без задоволення.

Вирок Чернівецького районного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного Кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

Р.І. ОСОБА_9 ОСОБА_10 Дедик

Згідно з оригіналом:

Суддя: