Ухвала суду № 74972712, 27.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/12779/18

Провадження №11-сс/772/411/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковбаса Ю. П.

Доповідач : Кривошея А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Вінниця

Колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого - судді Кривошеї А.І.

суддів: Спринчука В.В. та Дедик В.П.

при участі секретаря Табачук В.О.

прокурора Вознюка Д.В.

власників майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3

адвоката Хоміча О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 15.06.2018, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Вінницькій області підполковника поліції Череваня Д.А. про арешт майна та повернуто ОСОБА_2 майно, яке вилучене під час обшуку 24.05.2018 в транспортному засобі марки «VOLKSVAGEN PASSAT», р/н НОМЕР_1, 2014 року виготовлення, в рамках кримінального провадження № 42018020110000055 внесеного до ЄРДР 20.04.2018.

Слідчий суддя мотивував прийняте рішення тим, що в судовому засіданні не було доведено наявності підстав і мету арешту відповідно до положень статті 170, 173 КПК України, а також те, що у клопотанні вказано лише кількість та номінал банкнот без уточнення їх індивідуальних ознак: номера, серії тощо. Крім того до клопотання не додано оригінали або копії документів, якими слідчий, прокурор обгрунтовує доводи клопотання. Крім того, будь - які докази в підтвердження причетності ОСОБА_2 до кримінального правопорушення відсутні.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам та ухвалити нове рішення, яким накласти арешт на вилучене майно з автомобіля, який належить ОСОБА_6

На думку прокурора, вилучені грошові банкноти відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки є предметом злочину, передбаченого ч.1 ст. 199 КК України, а тому факт підроблення грошової валюти може бути доведено лише за висновком експерта.

Накладення арешту шляхом лише заборони використання майна чи розпорядження ним не можуть бути застосовані, оскільки це суперечитиме вимогам ч.4, 5 ст.170 КПК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити його апеляційну скаргу та скасувати ухвалу слідчого судді задовольнивши клопотання слідчого, власників майна: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та адвоката Хоміча О.О., які просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Як встановив Суд, за зверненням ОСОБА_7 про придбання ним під час обміну валюти на Центральному ринку м.Вінниці підробних 100 доларів США, здійснюється кримінальне провадження №42018020110000055 за ст.199 ч.1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.05.2018 надано дозвіл на проведення обшуку в салоні автомобіля марки «VOLKSVAGEN PASSAT», р/н НОМЕР_1, 2014 року виготовлення, який належить ОСОБА_2 з метою відшукання та вилучення підробленої іноземної валюти.

На підставі зазначеної вище ухвали слідчого судді, з салону автомобіля «VOLKSVAGEN PASSAT», р/н НОМЕР_1, підроблені гроші не вилучались, а вилучена вся іноземна валюта: російські рублі - як тимчасово вилучене майно, про що складено протокол від 24.05.2018.

Згідно цього протоку, в ході обшуку в автомобілі, проведено ще й особистий обшук ОСОБА_3, помилково зазначеного під прізвищем ОСОБА_8, в якого вилучили 14705 доларів США, 12220 євро та 690 злотих.

Це тимчасово вилучене майно було оглянуто слідчим та визнано речовими доказами про що прокурором надано копії протоколів під час апеляційного розгляду.

Аналізуючи норми закону Суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації.

Згідно ч.4 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України .

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України, а ч.10 ст.170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Повертаючись до матеріалів справи Суд зазначає, що згідно пояснень потерпілого ОСОБА_9, протокол допиту якого оголошено під час апеляційного розгляду справи, підроблені 100 доларів США йому продав чоловік 45-50 років. Тобто підстав вважати, що ОСОБА_2 - жінка, чи ОСОБА_3 - молода людина, є саме цими особами у слідства немає, а отже і підозрювати, що вилучена у них валюта - підробна.

Окрім того, досудове розслідування у даному провадженні здійснюється щодо збуту саме підроблених доларів США, які у ОСОБА_2 не було.

Тому клопотання про накладення арешту на інше тимчасово вилучене майно у ОСОБА_2 - російські рублі, є безпідставним, оскільки вони не мають значення для даного кримінального провадження.

Згідно ч.5 ст. 236 КПК України обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку. Хід і результати особистого обшуку підлягають обов'язковій фіксації у відповідному протоколі.

Однак як пояснив ОСОБА_3 і його свідчення підтверджуються протоколом обшуку від 24.05.2018 року один з понятих була жінка. Тобто його особистий обшук проведено з порушеннм вимог ч.5 ст.236 КПК України, що викликає сумнів у визнані допусимим доказом визнання слідчим вилучених у нього коштів речовими доказами.

Згідно ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Прокурором як і слідчим під час розгляду його клопотання, не було доведено наявності підстав і мету арешту відповідно до положень статті 170, 173 КПК України.

Таким чином Суд дійшов висновку, що слідчий суддя обгрунтовано відмовив в задоволенні клопотання слідчого та повернув тимчасово вилучене майно його власникам.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 15.06.2018 є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги прокурора не вбачається.

Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 15.06.2018, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Вінницькій області підполковника поліції Череваня Д.А. про арешт майна та повернуто ОСОБА_2 майно, яке вилучене під час обшуку 24.05.2018 в транспортному засобі марки «VOLKSVAGEN PASSAT», р/н НОМЕР_1, 2014 року виготовлення, в рамках кримінального провадження № 42018020110000055 внесеного до ЄРДР 20.04.2018 - залишити без зміни.

Ухвала остаточна оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

А.І. Кривошея В.П. Дедик В.В. Спринчук