
Справа № 129/3358/17
Провадження № 2-а/135/14/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2018 року м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Патраманського І.О.,
при секретарі
судового засідання ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до начальника СРПП №3 Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом до начальника СРПП №3 Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_3, на обґрунтування якого зазначив, що 04.12.2017року, о 22 годині 40 хвилин, рухаючись на автомобілі ВАЗ 11053, ДНЗ 60999ХМ, по вул. Грудневій у м. Гайсин, на неосвітленій ділянці дороги був зупинений відповідачем. Після зупинки автомобіля, він уточнив про причину зупинки, оскільки жодних вимог правил дорожнього руху не порушував, однак ОСОБА_3 відповів, що причиною зупинки є перевірка документів, для чого попросив надати йому для огляду посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. На його зауваження, що вичерпний перелік підстав зупинки транспортного засобу визначений в ч. 1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію" і в даній статті немає такої причини, як перевірка документів та поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті, ОСОБА_3 не відреагував. Також відповідачу було роз'яснено, що страховий поліс пред'являється тільки у випадках, передбачених п. 21.2 ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме при складані протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів ДТП. Тобто, підстав зупинки його автомобіля та перевірки документів у співробітника поліції не було, однак, не зважаючи на це, ОСОБА_3 оформив постанову, серії НК № 445009, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст.126 КУпАП у виді штрафу, у розмірі 425 грн., яку він вважає незаконною та просить скасувати її, а дії відповідача визнати неправомірними.
У судове засіданні позивач не з'явився, однак на адресу суду подав заяву, у якій просив його позов задовольнити, а розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча копію ухвали та позову з додатками отримав завчасно, про що свідчить розписка у рекомендованому повідомленні. Однак відзиву на позовну заяву до суду та позивачу не направляв.
Дослідивши докази та надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог пункту 5 розділу IV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у формі, затвердженій додатком 5 вказаної Інструкції, і заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї ж Інструкції. Відповідно до п.8 розділу XIII Інструкції заповнення в письмові формі протоколів про адміністративне правопорушення, постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, тимчасових дозволів здійснюється чорнилом (пастою) чорного або синього кольору. Записи здійснюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідності, її місце проживання (перебування), місце робот, а також посада, спеціальне звання та прізвище, ім'я, по батькові поліцейського вписуються друкованими літерами.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає, серед іншого, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 та абз. 2 ч. 2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій має право знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи. Водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з п. 21.2 ст. 21 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до підп. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який у відповідності до підп. «а» п. 2.4 на вимогу поліцейського повинен пред’явити для перевірки.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 04.12.2017року, о 22 год. 40 хв., рухаючись на автомобілі ВАЗ 11053, ДНЗ 60999ХМ Правил дорожнього руху не порушував, адміністративного правопорушення не вчиняв.
Дані факти підтверджуються вимогами законів та сукупністю доказів, що не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 445009 від 04.12.2017 року видно, що начальником СРПП №3 Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області, старшим лейтенантом поліції, ОСОБА_3, було зупинено ОСОБА_2 за те, що він керував транспорнтим засобом, не мав при собі страхового полісу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, та був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Цей доказ суд приймає до уваги, оскільки він зібраний із дотриманням вимог законів та ніким не оскаржуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч. 1ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З постанови серії НК № 445009 від 04.12.2017 року не вбачається, що ОСОБА_2 було вчинено інше адміністративне правопорушення або вчинення дорожньо – транспортної пригоди, що стало причиною зупинки транспортного засобу та вимагання пред’явлення страхового полісу.
Разом з тим, відповідач не надав доказів чи заперечень, які могли б спростувати доводи позивача, а тому суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про визнання неправомірною постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 445009 від 04.12.2017 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00гривень.
Окрім того, неподання відповідачем відзиву на позов суд оцінює як визнання позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимоги щодо визнання дій відповідача неправомірними, адже це не узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 286 КАС України, яка передбачає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, підлягає стягненню з Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області судовий збір у розмірі 704,80 грн.
На підставі ст. ст. 2, 6, 9, 72, 73, 75, 77, 241, 242, 244, 245 КАС України, керуючись ст. ст. 7, 9, 245, 254, 278,279, 280 КУпАП, суд-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до начальника СРПП №3 Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 445009 від 04.12.2017 року щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу, у розмірі 425 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_2 — закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У задоволенні позову в частині визнання дій відповідача неправомірними – відмовити.
Судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок — відрахувати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень: Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення (зважаючи на п. 15.5перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено «21» червня 2018 року.
Суддя
Судове рішення № 74972019, Ладижинський міський суд Вінницької області було прийнято 21.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 129/3358/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: