Ухвала суду № 74972016, 19.06.2018, Немирівський районний суд Вінницької області

Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/2148/17

Провадження № 1-кс/140/448/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2018 р. м. Немирів

Слідчий суддя Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнко В.М., при секретарі судового засідання Вакар Г.І., прокурора Орлик А.А., слідчого Лівандовського С.В., скаржника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові

скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, на постанову слідчого від 06 жовтня 2017 року про закриття кримінального провадження № 12016020240000217, -

В С Т А Н О В И В :

До суду з скаргою звернувся адвокат ОСОБА_1 на постанову слідчого від 06.10.2017 року про закриття кримінального провадження № 12016020240000217. Дана скарга мотивована тим, що СВ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області проводилось досудове розслідування кримінального провадження № 12016020240000217 від 18.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

За результатом розслідування, слідчим СВ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3, 06.10.2017 року прийнято рішення у кримінальному провадженні про закриття за п. 2 ч. 1 cт. 284 КПК України.

18 квітня 2016 року близько 5:30 год., водій ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, рухаючись автодорогою «М-12», сполученням «Тернопіль-Стрій-Кіровоград-Знам'янка» в напрямку м. Вінниця, на автомобілі « Тойота Прадо» д.н.з. НОМЕР_1, на 119 км + 400 м неподалік с. Чаульське Немирівського району Вінницької області, з метою виконання обгону виїхав на смугу зустрічного руху, де у цей час у зустрічному напрямку рухався автомобіль марки «ВАЗ 21 1540-1 10-30» з д/н АВ 7272АС під керуванням водія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4.

Уникаючи зіткнення із автомобілем «Тойота Прадо», який в безпосередній близькості почав обгін, перебуваючи в аварійній ситуації, водій ОСОБА_2 спрямував керований ним автомобіль на узбіччя, по напрямку свого руху до м. Немирів, де і сталося зіткнення із автомобілем «Тойота Прадо», водій якого, в свою чергу, теж: спрямував свій автомобіль на узбіччя.

В результаті зіткнення тілесні ушкодження отримав ОСОБА_2

Постраждалого ОСОБА_2, з місця ДТП автомобілем ШМД було доставлено до Немирівської ЦРЛ, однак госпіталізації останній не потребував, тому того ж дня ОСОБА_2 було відпущено додому.

Рішення у кримінальному провадженні неодноразово скасовувалось і закривалось за п. 2 ч. 1cт. 284 КПК України, останній раз 06.10.2017 року.

Постанова слідчого Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області про закриття кримінального провадження за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, підлягає скасуванню як незаконна, з таких підстав:

Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження 06.10.2017 року, слідчим не було враховано і надано юридичної оцінки діям водія автомобіля «Тойота Прадо» з д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4, який з метою виконання обгону вантажного автомобіля що рухався попереду нього в попутному напрямку, виїхав на смугу зустрічного руху, не переконавшись у безпечності маневру ( відповідно до п. 10.1 ПДР України) та не врахувавши дорожню обстановку (відповідно до п. 12.1 ПДР України) так як проїзна частина дороги не проглядалась з місця водія, для того щоб безпечно почати і завершити маневр обгону, з урахуванням швидкостей як обганяємого автомобіля так і зустрічного.

В ході досудового розслідування слідчим не було встановлено, хто із водіїв першим виїхав на узбіччя з метою уникнення зіткнення та як автомобілі розташовувались відносно один одного і елементів дороги.

Слідчі експерименти які були проведені з кожним із водіїв, не відображають всіх тих відстаней, на яких знаходились транспортні засоби до краю проїзної частини дороги в момент виникнення небезпеки для руху та їх зіткненні на узбіччі, що є важливим, так як відстані на які вказували водії, не відображають того, де знаходились у цей час транспортні засоби ( на узбіччі чи на проїзній частині дороги).

Зважаючи на пошкодження транспортних засобів ( лівих передніх, бокових частин), водій автомобіля «ВАЗ 21 1540-1 10-30» ОСОБА_2, будучи вже на узбіччі зміщався як можна далі від проїзної частини дороги, уникаючи зіткнення вже на узбіччі, а водій автомобіля « Тойота Прадо», не маючи переваги у русі ( відповідно до п. 11.3 ПДР України ) не вжив ніяких заходів для уникнення зіткнення, ні шляхом гальмування, ні маневрування будучи на узбіччі.

При проведенні слідчого експерименту не було встановлено, на якій відстані до місця зіткнення водій ОСОБА_4 почав обгін вантажівки, на яку відстань при цьому проглядалась проїзна частина дороги та чи бачив він автомобіль під керуванням ОСОБА_2, перед початком маневру.

Вказані, невстановлені обставини, залишились поза увагою експерта при проведенні авто технічної експертизи, яка в результаті є неповною і не дає відповіді на всі запитання.

Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження за п.

2 ч. 1 cт. 284 КПК України, 30 червня 2017 року, слідчим у постанові

надається юридична оцінка дій водіїв, відповідність їх дій вимогам ПДР

України, Судова практика (Постанова Пленуму ВС України № 14 від 23.12.2005 р.) яка визначає характер порушень при вчиненні ДТП двома і більше водіями, причину порушень кожним із водіїв, та виключення відповідальності того із водії, який порушив ПДР вимушено, через створення аварійної ситуації іншим.

Очевидно, що слідчим 30.06.2017 року були винесена, обгрунтована постанова, якою надана юридична оцінка діям кожного із водіїв.

Незважаючи на те, що постанова слідчого від 30.06.2017 року, була скасована ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 06.09.2017 року , в якій серед недоліків вказано на те, що слідчим не досліджено всі матеріали справи, слідчий не провівши жодної слідчої дії, не виконавши ухвали апеляційного суду від 06.09.2017 року, виніс постанову про закриття провадження 06 жовтня 2017 року за п. 2 ч. 1 cт. 284 КПК України, яка підлягає скасуванню як незаконна.

В ухвалі апеляційного суду Вінницької області від 06.09.2017 року,

серед недоліків вказано на неналежний прокурорський контроль.

Так, під час проведення досудового розслідування прокурором

Немирівської місцевої прокуратури 27.05.2016 року за вих. № 74- 3559 вих-16, були надані письмові вказівки, які є обов’язковими для виконання і які слідчим Лівандовським С В. не виконані, зокрема:

- не проведено огляд транспортних засобів з метою фіксації їх пошкоджень;

- не призначена та не проведена експертиза технічного стану автомобілів;

- не допитані ОСОБА_4 і ОСОБА_2;

- не вжито заходів для встановлення свідків події;

- не призначена судово - медична експертиза тілесних ушкоджень

ОСОБА_2

Серед недоліків і неповноти досудового розслідування, також: слід зазначити, що у матеріалах кримінального провадження відсутні документи освідування водія ОСОБА_4 на стан сп’яніння. Очевидно, що ухилення від освідування на стан сп'яніння, вказує на порушення водієм ОСОБА_4 п. 2.9 ПДР України.

Висновки експерта авто технічної експертизи № 568а від 23.08.2016 року та № 963 а від 01.03.2017 року є неповними і ґрунтуються на неповних даних, здобутих під час розслідування. Експерт не дав вичерпних відповідей на запитання - хто із водіїв порушив технічні вимоги ПДР, які є у причинному зв'язку з ДТП, та чи мав водій ОСОБА_4 технічну можливість уникнути зіткнення, діючи у відповідності до вимог ПДР.

Під час досудового розслідування, для повноти слідства необхідно:

Виконати письмові вказівки прокурора:

-провести огляд транспортних засобів з метою фіксації їх пошкоджень;

-призначити експертизу технічного стану автомобілів;

-допитати ОСОБА_4 і ОСОБА_2;

-вжити заходів для встановлення свідків події;

-призначити судово - медичну експертизу тілесних ушкоджень

ОСОБА_2 по медичним документам.

Для уточнення технічних даних, після допиту ОСОБА_4

ОСОБА_2, провести з іх участю слідчі експерименти, під час яких

встановити:

- на якій відстані до краю дороги рухались транспортні засоби в момент

виникнення небезпеки для руху;

- на якій відстані до краю дороги відбулось зіткнення транспортних засобів, та якими частинами, як розташовувались транспортна засоби відносно один одного і елементів дороги під час зіткнення;

- Визначити оглядовість по напрямку руху з місця водія автомобіля « Тойота Прадо» під час початку маневру обгону, відстані до місця зіткнення під час початку обгону. Відстань яку подолав водій автомобіля « Тойота Прадо» під час обгону вантажного автомобіля.

- Відстань, на якій водій автомобіля « Тойота Прадо» побачив зустрічний автомобіль під керуванням ОСОБА_2 і де в цей час перебував вантажний автомобіль, інше;

За результатом проведених слідчих експериментів призначити авто технічну, транспртно - трасологічну експертизу експертам Вінницького відділення КНДІСЕ, щодо відповідності дій водії технічним вимогам ПДР України, наявності у водіїв технічної можливості уникнути зіткнення, та наявності причинного зв 'язку між порушеннями технічних вимог ПДР у водіїв та наслідками .

Долучити документи, які би підтверджували чи спростовували освідування на вміст алкоголю водія ОСОБА_4

Відповідно до ч. 7 Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також: про адміністративні правопорушення на транспорті» {Із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду /V 18 від 19.12.2008), у випадках, коли передбачені cт. 286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також: чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.

Очевидно, що саме водій автомобіля «ТОЙОТА ПРАДО» ОСОБА_4 своїми діями створив аварійну ситуацію, а водій ОСОБА_2, вимушено виїхав на узбіччя уникаючи зіткнення, а тому в його діях відсутні будь-які порушення Правил Дорожнього руху України,.

Відсутність в діях водія ОСОБА_2 порушень ПДР України, не знайшло свого відображення у постанові слідчого від 06.10.2017 року при закритті справи, що є порушення вимог Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 N14.

Постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 06.10.2017 року ОСОБА_2 отримав 31.05.2018 року, після письмового звернення до керівника місцевої прокуратури ( копія звернення додається). У той же день — 31.05.2018 року він і дізнався про прийняте у справі рішення, а тому вважає, що строк оскарження постанови про закриття ОСОБА_2 не пропущений.

У зв'язку з викладеним постанова слідчого від 06.10.2017 року про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.

В судовому засіданні заявник – адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу підтримав, просить її задовольнити з мотивів викладених в ній.

Слідчий Лівандовський С.В. в судовому засіданні повідомив, що він виконав усі слідчі дії, на його думку постанова є законною.

Прокурор Орлик А.А. в судовому засіданні повідомив, що в задоволенні скарги слід відмовити, оскільки постанова слідчого є законною. Крім того повідомив, що суд не вправі давати вказівки по кримінальному провадженню слідчому.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників розгляду скарги, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги із скасуванням постанови слідчого про закриття кримінального провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобовязані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого. А також обставини, що помякшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, в ній повинна бути викладені суть заяви особи, яка звернулась за захистом своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають кримінальне провадження та обумовлюють його закриття.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.

Між тим, зі змісту оскаржуваної постанови слідчого вбачається, що таких висновків про наявність підстав для закриття провадження слідчий дійшов без виконання усіх необхідних процесуальних дій для прийняття об'єктивного та неупередженого рішення.

Судом встановлено, що 18 квітня 2017 року близько 5 години 30 хвилин, водій ОСОБА_4, рухаючись автодорогою «М12» сполученням Тернопіль-Стрій-Кіровоград-Знамянка» , на автомобілі «Тойота Прадо» д/н НОМЕР_2 в напрямку м. Вінниця, на 119 км. + 400 м. неподалік с. Чаульське Немирівського району Вінницької області з метою виконання обгону виїхав на смугу зустрічного руху, де в цей час рухався автомобіль НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 дорожньо транспортної пригоди, обидва водія виїхали на узбіччя в напрямку руху м. Немирів, де і сталося зіткнення.

Відомості по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2016 року за № 120160-20240000217, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України постановою слідчого від 30 квітня 2016 року, яку було скасовано Немирівською місцевою прокуратурою 24 травня 2016 року в зв’язку з неповнотою проведеного досудового розслідування, оскільки не було проведено слідчі експерименти з водіями та не було проведено авто-технічну експертизу.

30.06.2017 року слідчим СВ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12016020240000217 від 18.04.2016 року у зв’язку з відсутністю в діях кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Пунктом 2 частиною 5 статті 110 КПК України передбачено, що постанова слідчого складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть ретельно вивчені. А висновки не будуть обґрунтовані (рішення у справі № 43577/98 та 43579/98, п. 131 Nachovaand others v. Bulgaria, рішення у справі Михалков та інші проти України від 13.01.2013 року п. 42, рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року п. 67). Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись зясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v.Bulgaria) від 8 жовтня 1998 року, п. 103 з подальшим посиланням, Reports of Judgments and Decisions 1998-VIII).»

Тобто, мотиви прийняття рішення це викладення слідчим у постанові обставин і їх оцінка переконливості, що робить суть прийнятого зрозумілим не тільки для учасників кримінального провадження, а навіть сторонньому спостерігачу, тому що мотиви прийняття рішень це сукупність міркувань і доводів, за якими слідчий приймає своє рішення та які він наводить на підтвердження правильності власних висновків, як самостійної процесуальної особи, які є внутрішніми процесами, причинами, що спонукають слідчого діяти певним чином і визначають спрямованість відповідної ним дії.

Так, слідчий, в оскаржуваній постанові зазначив, що кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 286 КК України настає у разі порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, склад даного кримінального правопорушення у діях водіїв зазначених вище транспортних засобів - учасників ДТП, незалежно від виконання ним вимог Правил дорожнього руху відсутній. Тому відсутня необхідність у подальшому проведенні судового розслідування у даному кримінальному провадженні та воно підлягає закриттю. З яких саме мотивів та міркувань слідчий прийшов до висновку, що ним доказана відсутність складу кримінального правопорушення, а також є наявність щодо доказовості підстав, які дають можливість йому закрити кримінальне провадження, конкретно не навів.

Аналізуючи постанову про закриття кримінального провадження від 06.10.2017 року слідчим суддею встановлено, що вона винесена з порушенням вище вказаних вимог Закону.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися органом досудового розслідування лише після всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Між тим, вказані вимоги закону слідчим не дотримані

Враховуючи порушення слідчим вимог КПК України при прийняття рішення про закриття кримінального провадження, зокрема слідчим не проаналізовані висновки експертиз, не надано жодної оцінки діям ОСОБА_4 та ОСОБА_2, не проведено всіх необхідних слідчих дій, з приводу встановлення обставин справи, не досліджені інші обставини справи.

Ані прокурор, ані слідчий правом заперечувати доводи скарги не скористалися, доказів на підтвердження повноти слідства та обґрунтованості постанови про закриття кримінального провадження № 12016020240000217 слідчому судді не надали.

За таких обставин постанова слідчого від 06 жовтня 2017 року про закриття кримінального провадження № 12016020240000217, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286 КК України, є передчасною та ґрунтується на неповному досліджені всіх обставин справи, не відповідає вимогам законності, тому існують підстави для скасування даної постанови слідчого.

Крім того, згідно ст. 304 ч.1 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Судом встановлено, що в матеріалах кримінального провадження не міститься відомості щодо належної відправки слідчим копії постанови та оскаржувана постанова слідчого про закриття кримінального провадження №12016020240000217 внесеного в ЄРДР 18.04.2016 року ОСОБА_2 отримав 31.05.2018 року, тому строк на звернення до суду зі скаргою на вищезазначену постанову підлягає поновленню.

Так, слідчий під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12016020240000217 внесеного в ЄРДР 18.04.2016 року, в порядку ст. 40 КПК України, не виконав у повному обсязі вимог названої статті, не вичерпав можливості отримання доказів по справі, не провів належного досудового розслідування усіх обставин кримінального правопорушення, досудове розслідування проведено неповно, оскільки не проведено усіх слідчих дій на які посилається скаржник, чим порушено вимоги ст. 9 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 22, 26, 38, 55, 303, 304, 305, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.

У Х В А Л И В :

Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, на постанову слідчого від 06 жовтня 2017 року про закриття кримінального провадження № 12016020240000217 – задовольнити.

Поновити строк оскарження постанови слідчого від 06.10.2017 року про закриття кримінального провадження №12016020240000217 внесеного в ЄРДР 18.04.2016 року.

Скасувати постанову слідчого Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 С В. від 06.10.2017 року, про закриття кримінального провадження №12016020240000217 внесеного в ЄРДР 18.04.2016 року.

Зобов'язати слідчого провести досудове розслідування кримінального провадження внесеного в ЄРДР №12016020240000217 від 18.04.2016 року з дотриманням вимог ст. 9 КПК України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: