
Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1655/17
Провадження № 2/382/82/18
РІШЕННЯ
Іменем України
/заочне/
18 червня 2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Литвин Л.І.
при секретарі Чемерис С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Сьома київська державна нотаріальна контора в особі Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ, провулок Музейний, 2-Д, про визнання права власності на спадкове майно,
Встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Сьома київська державна нотаріальна контора в особі Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на спадкове майно, в котрому зазначено, що 24 березня 2005 року помер її батько ОСОБА_3. 15 вересня 2005 року вона звернулася до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, як спадкоємиця за заповітом. 15 вересня 2005 року до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини померлого ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_4 (дружина померлого). Сьомою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 922/2005 до майна ОСОБА_3, який помер 24 березня 2005 року. 27 вересня 2005 року (з пропуском 6-місячного строку, передбаченого ст.1270 ЦК України) до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини померлого ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_2 (донька померлого). За час життя ОСОБА_3 склав заповіт на все майно на неї та на ОСОБА_2. З 29 вересня 1951 року до моменту смерті ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 На момент смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_4, як - непрацездатна вдова (пенсіонер за віком), відповідно до чинного законодавства отримала право на обов’язкову частку у спадщині. Враховуючи, що на момент смерті ОСОБА_3 спадкоємцями першої черги були 3 (три) особи: ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_2 (донька) та ОСОБА_5 (донька), то обов’язкова частка ОСОБА_4 у спадщині ОСОБА_3 склала 1/6 частина (1/3 : 2 = 1/6). Оскільки вона прийняла спадщину за заповітом, а ОСОБА_2 пропустила строк на прийняття спадщини, а також беручи до уваги право ОСОБА_4 на обов’язкову частку у спадщині, то частки у спадщині ОСОБА_3 розподілилися між його спадкоємцями таким чином: вона набула 5/6 частки, а 1/6 частки набула ОСОБА_4 За життя ОСОБА_3 уклав Договір купівлі-продажу №1-2220 від 30.08.1994 року, щодо придбання 1/2 житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20671104 від 22.10.2008 р. Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період шлюбу набули у власність 1/2 житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області та володіли на праві спільної сумісної власності 1/2 частиною житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області, а відтак кожному з них належала половина зазначеного домоволодіння - тобто 1/4 частина. Враховуючи вищевикладене, до складу спадщини ОСОБА_3 увійшло, зокрема, таке майно: 1/4 частина житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області (частка майна набутого в спільну сумісну власність в шлюбі з ОСОБА_4О.). Оскільки ОСОБА_4 та вона -ОСОБА_5 своєчасно прийняли спадщину ОСОБА_3, то незважаючи на відсутність свідоцтв про право на спадщину: 1/24 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області успадкувала ОСОБА_4, а вона успадкувала 5/24 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області. Відповідно до п. 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Державний нотаріус Сьомої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 роз’яснила про необхідність надання оригіналу Договору купівді-продажу № 1-2220 від 30.08.1994 року. 06 липня 2017 року держаним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2013/02-31, у зв’язку з не наданням правовстановлюючих документів на майно.
01 жовтня 2011 року померла її мати - ОСОБА_4. Вона є спадкоємицею першої черги за законом після смерті матері, іншою спадкоємицею є ОСОБА_2, відповідачка по справі. В передбачений законодавством термін вона звернулася до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини померлої ОСОБА_4, як спадкоємець першої черги за законом. Крім того, до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини померлої ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_2 Сьомою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 754/2011 до майна ОСОБА_4, яка померла 01 жовтня 2011 року. Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у вигляді 7/24 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться но вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області (1/4 частина домоволодіння як частка майна набутого в спільну сумісну власність в шлюбі з ОСОБА_3 та 1/24 частина домоволодіння набута в порядку спадкування майна ОСОБА_3И.). При цьому, у неї відсутні документи, які містять інформацію, що ОСОБА_4 дійсно володіла відповідними частками будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області. У зв"язку з відсутністю у неї документів на 7/24 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області, вона не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину. Просила визнати за нею право власності на 5/24 частин будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в с. Супоївка Яготинського району Київської області, та належала ОСОБА_3, та право власності на 7/48 частин будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в с. Супоївка Яготинського району Київської області, та належала ОСОБА_4.
В судове засідання позивачка не з"явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, звернулася до суду з заявою, в котрій просила розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідачка в судове засідання не з"явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві до суду просив розглянути справу у його відсутності.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, враховуючи, що в справі є достатньо доказів для її заочного розгляду, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В силу ст. 1223 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з вимогами ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов"язкова частка).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В силу ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В судовому засіданні встановлено, що 24 березня 2005 року помер батько позивачки ОСОБА_3, (свідоцтво про смерть, а.с. 18, копія свідоцтва про народження, а.с. 15). Після одруження позивачка змінила дошлюбне прізвище на "Колеснікова", (а.с.15), а після повторного одруження змінила своє прізвище на "Грицай" (а.с.16). Після розірвання шлюбу знову змінила прізвище на "Колеснікова", (а.с.16). 15 вересня 2005 року позивачка звернулася до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, як спадкоємиця за заповітом, (а.с. 103, 107 матеріалів спадкової справи). 15 вересня 2005 року до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 також звернулася його дружина- Лінецька ОСОБА_7, (а.с.102, матеріалів спадкової справи). Сьомою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 922/2005 до майна ОСОБА_3, який помер 24 березня 2005 року, (а.с. 101-121). 27 вересня 2005 року (з пропуском 6-місячного строку, передбаченого ст.1270 ЦК України) до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини померлого ОСОБА_3 звернулася відповідачка по справі -ОСОБА_2, донька померлого, (а.с.103 матеріалів спадкової справи). З 29 вересня 1951 року до моменту смерті ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про одруження серії ЯТ № 198967 від 29.09.1951 року, (а.с.106 матеріалів спадкової справи), а тому ОСОБА_4, як непрацездатна вдова (пенсіонер за віком), відповідно до чинного законодавства отримала право на обов’язкову частку у спадщині після смерті чоловіка, яка склала 1/6 частину.
Відповідачка пропустила строк на прийняття спадщини після смерті батька. З матеріалів спадкової справи (а.с. 116) вбачається, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 3 травня 2006 року ОСОБА_2 встановлено додатковий двохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3, однак, в матеріалах справи відсутня заява останньої про прийняття нею спадщини після набрання рішенням законної сили у визначений їй строк.
Таким чином, після смерті батька позивачка набула право власності на 5/6 частки будинку, а 1/6 частки набула ОСОБА_4
За час життя батько позивачки ОСОБА_3 уклав Договір купівлі-продажу №1-2220 від 30.08.1994 року щодо придбання 1/2 житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20671104 від 22.10.2008 р., (а.с. 22). Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період шлюбу набули у власність 1/2 житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області та володіли на праві спільної сумісної власності 1/2 частиною вказаного будинку- по 1/4 частині. Таким чином, позивачка успадкувала після смерті батька 5/24 частин житлового будинку, а її матір успадкувала 1/24 частину вказаного будинку.
01 жовтня 2011 року померла матір позивачки - ОСОБА_4, (а.с. 89 матеріалів спадкової справи). Після смерті останньої залишилася спадщина у вигляді 7/24 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області (1/4 частина домоволодіння як частка майна, набутого в спільну сумісну власність в шлюбі з ОСОБА_3 та 1/24 частина домоволодіння набута в порядку спадкування після смерті чоловіка). В силу ст. 1261 ЦК України позивачка є спадкоємицею першої черги за законом після смерті матері, іншою спадкоємицею є ОСОБА_2, відповідачка по справі. 28 вересня 2005 року ОСОБА_4 був складений заповіт на користь позивачки, ( а.с.89). 20 квітня 1994 року ОСОБА_4 також був складений заповіт на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 90 матеріалів спадкової справи), однак ОСОБА_2 відмовилася від отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, (а.с.87 матеріалів спадкової справи). 16 листопада 2011 року позивачка звернулася до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини померлої ОСОБА_4, як спадкоємець першої черги за законом. Відповідачка також звернулася 16.11.2011 року до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері (а.с. 87 матеріалів спадкової справи). У зв"язку з відсутністю у позивачки правовстановлюючих документів на спадкове майно, в тому числі на 7/24 частки житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області, що підтверджують право власності її матері на майно, вона не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.
Ті обставини, що померлому ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності належала 1/2 частина житлового будинку № 34 по вул. Молодіжна в с. Супоївка Яготинського району Київської області підтверджуються Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно номер: 20671124 від 22.10.2008 року.
З довідки КП "Господар" житлово-експлуатаційної дільниці № 222 (а.с. 104) також видно, що ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 з 08.02.1985 року до дня його смерті, за адресою: АДРЕСА_1, що також доводить ті обставини, що ОСОБА_4 та її померлий чоловік володіли на праві спільної сумісної власності по 1/4 частині вказаного будинку.
Оскільки матір позивачки, як дружина померлого, отримала право на обов"язкову частку у спадщині після смерті чоловіка та прийняла спадщину після смерті останнього, то її частка у спадщині становить 7/24 частин будинку.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що в судовому засіданні достовірно встановлено те, що померла матір позивачки володіла належною їй часткою (7/24) будинку по вулиці Молодіжна, 34 в селі Супоївка, Яготинського району Київської області.
Приймаючи до уваги положення ст.1218 ЦК України, згідно котрої до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, суд вважає, що позовні вимоги грунтуються на законі та підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 81,206,259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 321,357,1218,1223,1224, 1261,1267, 1270 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 до ОСОБА_2, АДРЕСА_2, паспорт серія СН 898617, виданий Дарницьким РУГУ МВС України в м. Києві 01.10.1998 року, третя особа: Сьома київська державна нотаріальна контора в особі Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ, провулок Музейний, 2-Д, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/24 частин будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в с. Супоївка Яготинського району Київської області, та належала ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/48 частин будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по вулиці Молодіжна, 34 в с. Супоївка Яготинського району Київської області, та належала ОСОБА_4.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Литвин Л.І.
Судове рішення № 74971540, Яготинський районний суд Київської області було прийнято 18.06.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 382/1655/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: