Ухвала суду № 74970289, 21.06.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1761/16-к Провадження №11-кп/773/260/18 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія: ч.1 ст.368 КК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів – Клока О.М., Подолюка В.А.,

з участю

секретаря – Старенько Л.М.,

прокурорів – Кондрашової В.Ф., Давидова Є.О.,

захисника – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №42016030220000079 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Любомльського районного суду Волинської області від 24 січня 2018 року, щодо останнього

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища Літин Вінницької області, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, вищої освіти, одружений, начальник 3-го відділення інспекторів прикордонної служби ВПС «Рівне» Луцького прикордонного загону ДПС України, раніше не судимий,

засуджений:

- за ч.1 ст.368 КК України до покарання у вигляді арешту строком у 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади представника влади строком на 2(два) роки.

Строк відбуття покарання у вигляді арешту ОСОБА_2 постановлено рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Вирішено питання про судові витрати та речові докази. Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він як начальник 3-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Рівне» Луцького прикордонного загону, будучи військовою службовою особою та працівником правоохоронного органу спеціального призначення, постійно обіймаючи в органі державної влади пов’язану із здійсненням функцій представника влади посаду, в порушення вимог ст.ст.11, 16 Статуту Збройних Сил України, ст.ст.2, 3, 6, 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України», п.п.3, 4, 8, 9, 10, 11 частини 2 «Інструкції з організації оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 29.12.2009 року №1040, посадової інструкції начальника відділення відділу прикордонної служби «Рівне», діючи умисно, з метою протиправного збагачення та з корисливих мотивів і з використанням наданої йому влади та службового становища, за сприяння у створенні сприятливих умов проходження військової служби в прикордонному наряді у міжнародному пункті пропуску «Ягодин-авто» одержав від інспектора прикордонної служби 1-ї категорії прапорщика ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 3000 гривень за непереведення останнього з прикордонного наряду «Вартовий шлагбаума – тил» в прикордонний наряді «Прикордонний патрульний», а саме: 02.03.2016 року біля 09 години 40 хвилин біля адміністративної будівлі ВПС «Рівне», що по вулиці Прикордонників 1 в селі Старовойтове Любомльського району Волинської області, готівкові кошти в сумі 1000 гривень; 03.03.2016 біля 09 години 45 хвилин в адміністративній будівлі ВПС «Рівне» – готівкові кошти в сумі 2000 гривень.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник в поданій апеляційній скарзі вважає вирок незаконним і таким, що підлягає скасуванню в зв’язку із невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Просить вирок скасувати та постановити новий, яким виправдати ОСОБА_2 за ч.1 ст.368 КК України, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення та за відсутністю кримінального правопорушення в якому обвинувачувався ОСОБА_2

В поданих на апеляційну скаргу захисника запереченнях прокурор просить апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та захисника, які апеляційну скаргу підтримали, прокурорів, які проти задоволення апеляційної скарги заперечили, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, за обставин, вказаних у вироку, стверджуються зібраними в провадженні та перевіреними в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за даною статтею кримінального закону.

Посилання захисника на те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Так в ході судового розгляду встановлено, що винність ОСОБА_2 у вчиненому повністю підтверджується наступними доказами, зокрема:

-показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_4 з яких вбачається, що до нього звернувся ОСОБА_3 та повідомив, що в нього ОСОБА_2 вимагає гроші для залишення його в попередньому прикордонному наряді. Вказав, що був присутнім при написанні ОСОБА_3 заяви та пояснень, та що при цьому проводився відеозапис;

-показаннями даними в судовому засіданні ОСОБА_5 в яких останній пояснив, що ОСОБА_3 звернувся із заявою про вимагання грошей ОСОБА_2 в Управління захисту економіки у Волинській області. Зазначив, що був присутній при ідентифікації готівки, яку надав ОСОБА_3 для викриття ОСОБА_2, та приймав участь в огляді місяця події при вилученні в обвинуваченого коштів;

-показаннями свідка ОСОБА_6 з яких вбачається, що її 01 та 02 березня було залучено у якості понятої при огляді та врученні коштів ОСОБА_3;

-показаннями даними свідком ОСОБА_7, з яких вбачається, що його було залучено понятим під час огляду місця події біля готелю «Гриль». Вказав, що обвинувачений був вдягнутий у військову форму та деякий час відмовлявся виходити з-за керма автомобіля марки «Ауді». Зазначив, що обвинувачений добровільно видав кошти, які знаходились в його кишенях та підлокітнику в автомобілі та що на частині вказаних коштів було виявлено сліди світіння. Вказав, що протокол складався в м.Луцьку;

-показаннями свідка ОСОБА_8, який вказав, що ОСОБА_2 планував службу нарядів і хоча остаточне рішення приймав начальник відділу прикордонної служби «Рівне», міг змінити вид наряду за погодженням з начальником відділу;

-показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 з яких вбачається, що до нього звертались військовослужбовці відділу з приводу влаштування ОСОБА_2 в прикордонні наряди за гроші, однак започатковувати офіційну процедуру відмовлялись;

-заявою ОСОБА_3 від 25.02.2016 року, в якій останній повідомив начальника УЗЕ у Волинській області про вимагання у нього 3000 гривень неправомірної вигоди начальником відділення ВПС «Рівне» ОСОБА_2 за надання можливості виконувати службові обов’язки з охорони державного кордону в прикордонному наряді «вартовий шлагбаума – тил» пункту пропуску «Ягодин». В цій же заяві ОСОБА_3 дав згоду на сприяння працівникам поліції у виявленні таких фактів з боку ОСОБА_2 і надання для цього власних коштів.;

-протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 01.03.2016 року;

- протоколом огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів від 02.03.2016 року;

- протоколом огляду місця події від 03.03.2016 року, який проводився з 11:00 по 12:40 годину на прилеглій до мотелю «Гриль» території, що по вулиці Миру в 10 в селі Старовойтове Любомльського району Волинської області;

- протоколами про результати аудіо-, відео-контролю особи від 21.03.2016 року в яких зазначено, що матеріали негласних слідчих(розшукових) дій представляють собою 8 відео-файлів з верхньої камери на носії інформації microSD №4т та чотири відео-файли з нижньої камери на носії інформації microSD №5т. На відео-файлах зафіксовані зустрічі між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 02 та 03 березня 2016 року, запис їх розмов між собою, перерахунок готівки ОСОБА_3;

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 21.03.2016 року, який містить такі ж дані і констатує передачу ОСОБА_3 ОСОБА_2 02.03.2016 року 1000 гривень, 03.03.2016 року – 2000 гривень;

- висновком експерта №1377 стверджено, що вилучені у ОСОБА_2 5 банкнот Національного банку України номіналом 200 гривень за номерами ЄЄ2859245, КБ5293534, ЗЕ9765976, ЄЖ0970518, КВ3821645, 8 банкнот номіналом 100 гривень за номерами ЗВ8719138, МН3150390, ГК1368401, МИ0188293, ЗЕ0554455, МИ8797777, ГД6111180, ВВ6209448, 19 банкнот номіналом 50 гривень за номерами ПЖ4667243, СБ6059731, СЙ4587535, ПД3335505, РЖ0767671, ПД8173696, РЄ3278592, РЗ0605627, ПА2332817, РБ6182312, ПЕ8043288, СЕ6830967, КФ8047374, СМ8558785, РЄ9893926, КР6956218, ЕЄ5311659, РЖ6214735, КЦ0474742 відповідають аналогічним, що знаходяться в офіційному обігу;

- висновком експерта №161хс згідно якого на купюрі номіналом 200 гривень за номером ЄЄ2859245, на 8 купюрах номіналом 100 гривень за номерами ЗВ8719138, МН3150390, ГК1368401, МИ0188293, ЗЕ0554455, МИ8797777, ГД6111180, ВВ6209448, на 19 купюрах номіналом 50 гривень за номерами ПЖ4667243, СБ6059731, СЙ4587535, ПД3335505, РЖ0767671, ПД8173696, РЄ3278592, РЗ0605627, ПА2332817, РБ6182312, ПЕ8043288, СЕ6830967, КФ8047374, СМ8558785, РЄ9893926, КР6956218, ЕЄ5311659, РЖ6214735, КЦ0474742, на марлевому тампоні із змивами з правої та лівої рук ОСОБА_2, на внутрішній поверхні розташованої на коліні правої кишені, на клапані цієї кишені, на внутрішній поверхні правої прорізної кишені штанів ОСОБА_2 виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, однакової в межах вивчених фізико-хімічних властивостей між собою та з речовиною, наданою як зразок для порівняння;

- висновком експерта №1500 з якого вбачається, що рукописний текс заяви від 25.02.2016 року та підпис в ній виконані ОСОБА_3, рукописний текст письмових пояснень від 26.02.2016 року та підпис в них, підписи в протоколах від 01 та 02 березня 2016 року виконані ОСОБА_3;

- висновком експерта №3095/07 згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приймали участь в розмовах, записаних на картках пам’яті microSD за номерами 4т, 5т; фрагменти розмов відповідають складеним протоколам за результатами проведення негласних слідчих(розшукових) дій від 21.03.2016 року.

Відповідно суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку показання свідків, документальні та інші докази, які є послідовними та узгоджуються між собою, яким суд дав вірну оцінку, що спростовує доводи захисника про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.368 КК України.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що вирок суду ґрунтується на недопустимих доказах, а саме отриманих під час здійснення НСРД, оскільки їм не було відкрито в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області від 29.02.2016 року №01/227т, то вони не заслуговують на увагу, так як в матеріалах провадження наявна вказана ухвала, яка була досліджена судом.

Також не заслуговують на увагу твердження захисника про недопустимість доказів, а саме протоколів огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів від 01 та 02 березня 2016 року та інших протоколів за результатами НСРД, так як вони складені співробітниками оперативного підрозділу та з порушенням строків їх складення, оскільки проведення огляду, ідентифікації коштів оперативним працівником УЗЕ у Волинській області проводилось на підставі доручення військового прокурора, яке містилось в матеріалах кримінального провадження і досліджувалось в судовому засіданні, та в межах строку дії ухвали слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області.

Не є слушними і твердження захисту щодо штучного обтяження кваліфікації при внесенні відомостей в ЄРДР, оскільки із заяви ОСОБА_3 від 25.02.2016 року достатньо чітко вбачається повідомлення про вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_2, що давало достатні підстави для оцінки діяння за кваліфікуючою ознакою вимагання відповідно до диспозиції ч.3 ст.368 КК України, а подальша зміна обвинувачення в сторону пом’якшення не суперечить процесуальному закону.

Крім того є безпідставними доводи про те, що ОСОБА_2 не є суб’єктом злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 планував службу зміни, підписував іменний список персоналу на кожну зміну, у зв’язку з чим підготовлена пропозиція і підписання іменного списку щодо включення військовослужбовця в конкретний прикордонний наряд буде такою дією, яка передбаченою диспозицією ч.1 ст.368 КК України.

Крім того з матеріалів провадження вбачається, що стороною захисту під час судового розгляду в суді першої інстанції подавалася заява про визнання недопустимими доказів, яка була предметом розгляду в суді першої інстанції і якій у вироку була дана вірна оцінка.

Інших доводів щодо незаконності постановленого відносно ОСОБА_2 судового рішення, які б давали підстави для його зміни чи скасування, та які б спростовували висновки суду першої інстанції у апеляційній скарзі не наведено.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин провадження на підставі дослідження всіх матеріалів представлених у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, у зв’язку з чим залишає апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Любомльського районного суду Волинської області від 24 січня 2018 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 21.06.2018р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай