Ухвала суду № 74969794, 08.06.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

(за результатами розгляду скарги при виконанні судового рішення)

08.06.2018 Справа № 917/494/15

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на дії посадових осіб органу ДВС по справі № 917/494/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерне товариство "Кременчукгаз" ( вул. Г. Бреста, 46, буд. 12, м. Кременчук, Полтавська область)

про стягнення грошових коштів у розмірі 275 669 433,89 грн.

Головуючий суддя Киричук О.А.

Судді: Тимощенко О.М., Семчук О.С.

Представники сторін:

від стягувача: ОСОБА_2

від заявника (боржника): ОСОБА_3, ОСОБА_4

від ДВС: ОСОБА_5

від третьої особи: не з"явився

14.05.18 р. до господарського суду Полтавської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" від 11.05.18 р. № 10-75/7587 на дії посадових осіб органу ДВС в якій скаржник просить визнати дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 16.04.2018 р., вимоги про списання коштів та виконавчого збору в АТ “Таксомбанк” неправомірними, в зв’язку з порушенням вимог ст. ст. 2, 18, 27, 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою від 15.05.2018р. суд прийняв скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на дії органів державної виконавчої служби - відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до розгляду, розгляд скарги призначив на 23 травня 2018 р.

23.05.2018р. від скаржника через канцелярію суду надійшло клопотання про виправлення описки (вх. № 5086 від 23.05.2018р.), в якому ПАТ "Полтаваобленерго" повідомило про допущення описки у додатках до скарги від 11.05.2018р. та надало копію заяви від 30.11.2017р. № 10-75/15656.

Також, 23.05.2018р. від скаржника через канцелярію суду надійшло клопотання про залишення без розгляду скарги в частині визнання дій посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неправомірними щодо вимог про списання коштів та виконавчого збору в AT “Таскомбанк” (вх. № 5094 від 23.05.2018р.)

Ухвалою від 23.05.2018р. суд розгляд скарги відклав на 01.06.2018 р.

29.05.2018р. від стягувача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - надійшли заперечення на скаргу (вх. № 5225 від 29.05.2018р.).

У зв"язку з направленням головуючого судді Киричука О.А. у відрядження 01.06.2018-судове засідання по справі № 917/494/15, що призначене на вказану дату, не відбулося.

Ухвалою від 29.05.2018р. суд розгляд скарги призначив на 08.06.2018 р. на 9 год. 00 хв.

30.05.2018р. від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № 51897152 (вх. № 5307).

31.05.2018р. до суду від стягувача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - надійшли пояснення (вх. № 5345 від 31.05.2018р.).

04.06.2018р. від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до суду надійшов відзив (вх. № 5427).

07.06.2018р. від скаржника через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 5588 від 07.06.2018р.).

В судовому засіданні 08.06.2018р. представники скаржника на задоволенні скарги наполягали за обгрунтуванням, наведеним у скарзі.

Представник ВДС та стягувача в судовому засіданні 08.06.2018р. проти скарги заперечили за обгрунтуванням, наведеним у запереченнях та відзиві.

Розглянувши матеріали скарги, суд встановив:

Господарським судом Полтавської області 01.03.2016р. прийняте рішення у даній справі, яким позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 108 615 673,09 грн. боргу, 47 496 681,47 грн. пені, 10 817 412,23 грн. 3% річних, 135 849 244,17 грн. інфляційних нарахувань, 73080,00 грн. судового збору, відмовлено в частині стягнення 11874171 грн. пені, в іншій частині - провадження у справі припинено.

Після перегляду апеляційним судом, рішення господарського суду Полтавської області від 01 березня 2016 року у справі № 917/494/15 змінено в частині суми стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, викладено в наступній редакції "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 878 600,30 грн. пені, 5 141 781,63 грн. 3% річних, 63 044 378,40 інфляційних нарахувань, відмовити в частині стягнення 25 907 403, 20 грн. пені". В іншій частині рішення залишене без змін.

На виконання рішення суду по справі № 917/494/15 господарським судом Полтавської області 11.07.16 видано відповідний наказ, про стягнення з Боржника 108 615 673,09 грн. боргу, 2 878 600,30 грн. пені, 5 141 781,63 грн. 3% річних, 63 044 378,40 грн. інфляційних нарахувань, 73 080,00 грн. судового збору.

25.08.16 ухвалою господарського суду Полтавської області № 917/494/15 виконання вказаного рішення задоволено частково, розстрочено його виконання на 30 місяців рівними частинами.

09.08.2017 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відношенні примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 11.07.2016 року у справі № 917/494/15.

16.04.18 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. В даній постанові державним виконавчцем встановлено, зокрема, наступне: "В ході проведених виконавчих дій з'ясовано, що боржником частково у сьомому, в повному розмірі у восьмому, дев'ятому, десятому місяці 2017 року порушено строки виконання рішення суду, а саме несвоєчасно сплачено заборгованість, а також у березні 2018 не сплачено в повному розмірі щомісячний платіж, не сплачено 3 320 413,68 грн. Згідно відповіді ДФС України виявлено рахунки боржника.

Відповідно до статті 56 Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.".

З врахуванням викладеного, керуючись статтею 56 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець постановив накласти арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунку(ах), а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 5 741 979,77 грн.

Скаржник вважає дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 16.04.2018р. ВП № 51897152 по справі №917/494/15 неправомірними, тому звернувся до суду зі скаргою на вказані дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Так, в обгрунтування скарги ПАТ “Полтаваобленерго” зазначило, що у період з вересня 2016р. по червень 2017р. включно рівними частинами сплачувало кошти на рахунок стягувача, виконуючи вимоги ухвали господарського суду Полтавської області від 25.08.2016р.по справі №917/494/15. Крім цього, 16.12.2016р. товариством на користь стягувача у розмірі 73 080,00 грн. було сплачено судовий збір по даній справі.

Крім того, як зазначає скаржник, 20.06.2017р. у т.ч. між сторонами по справі підписано договір про проведення взаєморозрахунків №120/332/3044, у якому сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору поставки природного газу № 294-ПР від 18.02.2014р. невиконання якого є предметом спору між ПАТ “Полтаваобленерго” та ПАТ “НАК “Нафтогаз України”. У відповідності до вимог п.13 (зобов'язання сторін) даного Договору ПАТ “Полтаваобленерго” 16.11.2017р. перерахувало 47 459 586,00 грн. на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, для погашення основної заборгованості за природний газ згідно з договором від 18.02.2014р. № 294-ПР, який був предметом спору між сторонами по справі №917/494/15. Сплативши 47 459 586,00 грн. ПАТ “Полтаваобленерго” виконало вимоги ухвали господарського суду Полтавської області від 25.08.2016р. про розстрочку виконання рішення суду по справі №917/494/15 до березня 2018 року включно. Про даний факт, ПАТ “Полтаваобленерго” повідомляло ВПВР Департаменту ДВС МЮУ (ст.д/в ОСОБА_6Е.) своєю заявою № 10-75/15656 від 30.11.2017р.з відповідними додатками - платіжних доручень та копії договору від 20.06.2017р. №120/332/3044.

Враховуючи викладене, ПАТ “Полтаваобленерго” вважає, що свої зобов'язання по щомісячній сплаті коштів у розмірі 5 991 783, 78 грн. виконувало своєчасно, не порушуючи вимог ухвали суду від 25.08. 2016р. та договору про взаєморозрахунки № 120/332/3044 від 20.06.2017р.

Також, 23.04.2018р. ПАТ “Полтаваобленерго” на рахунок ПАТ “НАК “Нафтогаз України” перерахувало платіжним дорученням кошти по справі №917/494/15 у сумі 5 741 979,77 грн., про що повідомило орган ДВС своєю заявою.

Таким чином, ПАТ “Полтаваобленерго” вважає, що своїми неправомірними діями по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 16.04.2018р. ст.д/в відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 порушив вимоги ст.ст. 2, 18, 27, 48, 56 Закону України “Про виконавче провадження”.

Скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України “Про виконавче провадження” (далі -Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень та законності.

Частиною 1 ст.18 Закону визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім цього, згідно з п.1 ч.2 ст.18 Закону - виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст.10 Закону заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно з ч.З ст.48 Закону - звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Причому відповідно до абз.1 ч.2 ст.48 Закону - стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 1 ст.52 Закону визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана.

Положеннями Закону визначений порядок вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішень при наданій судом розстрочці його виконання.

Так ч.1 ст.33 Закону № 1404 визначено, що - рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як зазначалось вище, судом у вказаній справі був встановлений порядок виконання рішення шляхом сплати по 5 991 783,78 грн. щомісячно.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з вересня 2016р. по червень 2017р. ПАТ “Полтаваобленерго” включно рівними частинами сплачувало кошти на рахунок стягувача, виконуючи вимоги ухвали господарського суду Полтавської області від 25.08.2016р.по справі №917/494/15. Крім цього, 16.12.2016р. товариством на користь стягувача у розмірі 73 080,00 грн. було сплачено судовий збір по даній справі.

Крім того, 20.06.2017р. у т.ч. між сторонами по справі підписано договір про проведення взаєморозрахунків №120/332/3044, у якому сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору поставки природного газу № 294-ПР від 18.02.2014р. невиконання якого є предметом спору між ПАТ “Полтаваобленерго” та ПАТ “НАК “Нафтогаз України”. У відповідності до вимог п.13 (зобов'язання сторін) даного Договору ПАТ “Полтаваобленерго” 16.11.2017р. перерахувало 47 459 586,00 грн. на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, для погашення основної заборгованості за природний газ згідно з договором від 18.02.2014р. № 294-ПР, який був предметом спору між сторонами по справі №917/494/15. Сплативши 47 459 586,00 грн. ПАТ “Полтаваобленерго” виконало вимоги ухвали господарського суду Полтавської області від 25.08.2016р.про розстрочку виконання рішення суду по справі №917/494/15 до березня 2018 року включно. Як зазначає скаржник, про даний факт ПАТ “Полтаваобленерго” повідомляло ВПВР Департаменту ДВС МЮУ своєю заявою № 10-75/15656 від 30.11.2017р. з відповідними додатками - платіжних доручень та копії договору від 20.06.2017р. №120/332/3044. на підтвердження факту відправлення вказаної заяви скаржником надано список поштових відправлень від 30.11.17 р. (т.8 а.с. 16-169). Фактичне отримання зазначеної заяви не заперечується ВПВР Департаменту ДВС МЮУ.

Також, 23.04.2018р. ПАТ “Полтаваобленерго” на рахунок ПАТ “НАК “Нафтогаз України” перерахувало платіжним дорученням кошти по справі №917/494/15 у сумі 5 741 979,77 грн., про що повідомило орган ДВС своєю заявою.

Оцінивши надані суду докази, судом встановлено, що фактично, на виконання вимог ухвали господарського суду Полтавської області від 25.08.2016р. по справі №917/494/15 ПАТ “Полтаваобленерго” не сплатило 3 320 413,68 грн. (щомісячний платіж за березень 2018), що і встановлено державним виконавцем при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 16.04.2018р. ВП № 51897152.

Так, з посиланням на лист стягувача від 02.04.18 р., представник ВПВР Департаменту ДВС МЮУ у відзиві на подану скаргу підтверджує, що станом на 30.03.18 р. заборгованість за рішенням суду складає 69 230 035,28 грн., тобто сума несплачених боржником платежів за графіком розстрочки становить 3 320 413,68 грн.

Згідно пояснень наданих в судовому засіданні представником ВПВР Департаменту ДВС МЮУ при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 16.04.2018р. при визначенні суми в межах якої накладено арешт (5 741 979,77 грн.) враховано саме сума несплачених боржником платежів в розмірі 3 320 413,68 грн., виконавчий збір та витрати виконавчого провадження в розмірі 108,60 грн. При цьому, представником ВПВР Департаменту ДВС МЮУ підтверджено, що і фактичне стягнення за даним виконавчим провадженням здійснено на суму 3 320 413,68 грн.

Доказів, які б свідчили про фактичне стягнення іншої суми за виконавчим провадженням № 51897152, суду не надані.

Відповідно ч. 3 ст. 56 Закону №1404-VІІІ арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Суд приймає до уваги, що відповідно до частин 1, 2 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За змістом наведених норм Закону №1404-VІІІ обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення; вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Таким чином, законодавець визначив, що виконавчий збір справляється з фактично стягнутої суми, а розмір виконавчого збору вираховується з фактично стягнутої суми.

Наведена норма також кореспондується із положеннями п. 3 ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, якими передбачено, що у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми.

Як зазначено вже вище, на виконання вимог ухвали господарського суду Полтавської області від 25.08.2016р. по справі №917/494/15 ПАТ “Полтаваобленерго” не сплатило 3 320 413,68 грн. (щомісячний платіж за березень 2018).

Вказана сума була списана в примусовому порядку шляхом звернення стягнення на майно боржника, про що зазначено у відзиві органу ДВС на скаргу та не заперечувалося сторонами при розгляді скарги на дії ДВС.

Докази виконання рішення суду у даній справі в примусовому порядку, зокрема, шляхом звернення стягнення на майно боржника, вилучення у нього грошових коштів, інших цінностей тощо, в частині іншої суми заборгованості, визначеної рішенням по справі №917/494/15, відсутні.

За даних обставин, з огляду на положення статті 27 Закону №1404-VІІІ, виходячи з розміру фактично стягнутої суми (3 320 413,68 грн.), виконавчий збір має становити 332 041,37 грн. (10 % від 3 320 413,68 грн.)

Крім того, судом взято до уваги, що матеріалами підтверджено розмір витрат на проведення виконавчих дій у сумі 108,60 грн., що визначений постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.04.2018р. ВП № 51897152 (про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження).

Таким чином, при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 16.04.118 р. та

визначенні суми в межах якої накладено арешт, державним виконавцем безпідставно зазначена сума в розмірі 5 741 979,77 грн.

Так, заборгованість 3 320 413,68 грн. + виконавчий збір 332 041,37 грн. + витрати на проведення виконавчих дій 108,60 грн. становить 3 652 563,65грн.

Після здійсненого судом перерахунку, суд приходить до висновку, що дія державного виконавця при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 16.04.2018р. ВП № 51897152 по справі №917/494/15 є неправомірною в частині накладення арешту в сумі 2 089 416,12 грн. (5 741 979,77 грн. - 3 652 563,65грн.)

Доводи органу ДВС про те, що у процесі виконання боржником рішення господарського суду Полтавської області від 01 березня 2016 року у справі № 917/494/15 з врахуванням ухвали господарського суду Полтавської області від 25.08.2016р. про розстрочку виконання вказаного рішення суду частково у сьомому, в повному розмірі у восьмому, дев'ятому, десятому місяці 2017 року порушено строки виконання рішення суду, а саме несвоєчасно сплачено заборгованість не є підставою для стягнення виконавчого збору у розмірі, визначеному державним виконавцем у постанові про арешт коштів боржника від 16.04.2018р. ВП № 51897152 з огляду на положення статті 27 Закону №1404-VІІІ.

У матеріалах справи немає доказів вчинення органом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України дій з примусового виконання рішення господарського суду Полтавської області від 01 березня 2016 року у справі № 917/494/15 (окрім суми 3 320 413,68 грн.) станом на дату вчинення по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 16.04.2018р. ВП № 51897152

Відповідно до ст.74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Що стосується вимоги про визнання дій посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неправомірними щодо винесення вимоги про списання коштів, та виконавчого збору в AT “Таскомбанк”, суд враховує подання скаржником клопотання про залишення вказаної вимоги без розгляду (вх. № 5094 від 23.05.2018р.) та залишає скаргу в цій частині без розгляду.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Скаргу задовольнити частково.

2. Визнати дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 16.04.2018р. ВП № 51897152 по справі №917/494/15 неправомірними в частині накладення арешту в сумі 2 089 416,12 грн.

3. В іншій частині відмовити в задоволенні скарги.

4. В частині визнання дій посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неправомірними щодо винесення вимоги про списання коштів, та виконавчого збору в AT “Таскомбанк” скаргу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

У судовому засіданні 08.06.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст складено і підписано 12.06.18 р.

Головуючий суддя Киричук О.А.

Судді Тимощенко О.М.

ОСОБА_7