Ухвала суду № 74969716, 27.06.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

27 червня 2018 року Справа № 915/514/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватофис” (юридична адреса: 49044, м. Дніпро, вул. Узвіз Крутогірний, 14; фактична адреса: 49044, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; фактична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50)

про: звернення стягнення на предмет іпотеки ринковою вартістю 462388,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2018 року Національний банк України звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 18-0016/29324 від 09.05.2018 до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватофис”, в якій просить:

- в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України в розмірі 3674478038,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 42 від 11.03.2009, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю “Приватофис”, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 407, а саме на наступне майно: нежитлове приміщення (літ. Б), загальною площею 104,4 кв.м, що розташоване за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Веселинове, вул. Мозолевського (Леніна), будинок 4-а, та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Приватофис” на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області № 1078. Право власності зареєстровано за іпотекодавцем 04.03.2008 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Веселинівською філією Миколаївського міжміського БТІ за номером 17982372 (реєстраційний № 8612493);

- встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, за початковою ціною;

– 462388,00 грн. без ПДВ для нежитлових приміщень, загальною площею 316,0 кв.м, що розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, будинок 22;

– 6624000,00 грн. без ПДВ для предмета іпотеки – нежитлового приміщення (літ. Б), загальною площею 104,4 кв.м, що розташоване за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Веселинове, вул. Мозолевського (Леніна), будинок 4-а.

Ухвалою від 11.06.2018 суд залишив без руху позовну заяву Національного банку України № 18-0016/29324 від 09.05.2018 та приписав Національному банку України усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

26 червня 2018 року до суду від позивача надійшла заява № 18-0016/34758 від 23.06.2018 про усунення недоліків разом із заявою № 18-0016/34757 від 23.06.2018 про уточнення позовних вимог.

Так, наразі позивач просить:

- в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України в сумі 2674478038,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 45 від 12.03.2009, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю “Приватофис”, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 422, а саме на наступне майно: нежитлове приміщення (літ. Б), загальною площею 86,7 кв.м, що розташоване за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Веселинове, вул. Мозолевського (Леніна), будинок 4-а, та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Приватофис” на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області № 1079. Право власності зареєстровано за іпотекодавцем 04.03.2008 відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Веселинівською філією Миколаївського міжміського БТІ за номером 17982372 (реєстраційний № 8612493);

- встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, за початковою ціною:

– 6624000,00 грн. без ПДВ для предмета іпотеки – нежитлового приміщення (літ. Б), загальною площею 86,7 кв.м, що розташоване за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Веселинове, вул. Мозолевського (Леніна), будинок 4-а.

При цьому, судом встановлено, що позивачем так і не виконано вимог суду щодо надання суду доказів, які свідчать про збільшення загальної площі предмета іпотеки до 104,4 кв.м. саме шляхом перебудови/об’єднання з іншим предметом іпотеки (17,7 кв.м. + 86,7 кв.м.), тому суд витребовує зазначені докази у позивача.

Разом із тим, суд звертає увагу позивача на наступні приписи процесуального закону щодо доказів.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Крім того, позивач в позовній заяві вказав ціну позову 462388,00 грн., а в прохальній частині позовної заяви (з урахуванням уточнення позовних вимог) вказує початкову ціну 6624000,00 грн. Однак, доказів на підтвердження даної початкової ціни позивач суду не надає, з огляду на що суд витребовує зазначені докази у позивача, та у разі необхідності – докази доплати судового збору, виходячи з дійсної ціни позову.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як іпотекодержателя, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, належний на праві власності відповідачу, як іпотекодавцю, в рахунок часткового погашення заборгованості позичальника за кредитним договором.

Підставою – умови кредитного договору № 19 від 03.03.2009 (з додатковими договорами до нього), іпотечного договору № 45 від 12.03.2009 та застосування норм статті 55 Конституції України, статей 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 546, 572, 575, 589, 590, 612, 626, 627, 628, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статей 193, 299 Господарського кодексу України, статей 7, 25 Закону України “Про Національний банк України”, статей 1, 7, 33, 35, 39, 41, 43 Закону України “Про іпотеку”.

Згідно з ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приймає позовну заяву до розгляду та відкриває провадження у даній справі, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд залучити до участі в даній справі Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Так, як вбачається з матеріалів позову, між позивачем та ТОВ “Приватофис” укладено іпотечний договір № 45 від 12.03.2009 в забезпечення вимог позивача, які випливають з кредитного договору № 19 від 03.03.2009, укладеного між позивачем та ПАТ КБ “ПриватБанк”.

Тобто, відповідач у даній справі виступає іпотекодавцем перед позивачем, як іпотекодержателем, в забезпечення виконання ПАТ КБ “ПриватБанк”, як позичальником, зобов’язань за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 перед позивачем, як кредитором.

Отже, даний спір зачіпає інтереси ПАТ КБ “ПриватБанк”, оскільки в результаті ухвалення судового рішення сторони можуть набути відповідні права стосовно ПАТ КБ “ПриватБанк”.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк”, оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов’язки останнього.

При цьому суд констатує, що позивачем до позову надано документи, які підтверджують відправлення третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів (фіскальний чек № 2315 від 30.05.2018, список відправлень та опис вкладення з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв’язку від 30.05.2018), а також заяви про усунення недоліків та заяви про уточнення позовних вимог (фіскальний чек № 0286 від 23.06.2018, список відправлень та опис вкладення з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв’язку від 23.06.2018).

Також у позовній заяві позивач, з посиланням на ч. 7 ст. 30 Закону України “Про інформацію”, статті 60, 61 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень”, просить розгляд даної справи проводити в закритому судовому засіданні.

Так, у відповідності до статті 8 Закону України “Про доступ до публічної інформації” таємною є інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Стаття 60 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачає, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею(ч. 1); Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів (ч. 6).

Частиною 4 статті 61 Закону України “Про банки і банківську діяльність” закріплено, що органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов’язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

Статтею 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-сайті судової влади України, крім випадків, установлених законом.

Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим рішенням суду може бути видалена із зали судового засідання.

Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, передбачених законом.

За змістом ч. 1 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 8-12 статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності – свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Використання систем відеоконференц-зв’язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються.

Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Частиною 4 статті 9 ГПК України встановлено, що у разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні інформація щодо справи не розкривається, крім відомостей про учасників справи, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.

Враховуючи, що відкритий судовий розгляд даної справи може мати наслідком розголошення банківської таємниці, суд дійшов висновку про необхідність проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 50, 165, 168, 174, 176, 177, 181 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 915/514/18, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

2. РОЗГЛЯД СПРАВИ № 915/506/18 ПРОВОДИТИ У ЗАКРИТОМУ СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ ПОВНІСТЮ.

3. Підготовче засідання у справі призначити на 26 липня 2018 року об 11 год. 45 хв.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду

за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, 9 поверх.

4. ПОЗИВАЧУ в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали надати суду письмову заяву з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 ГПК України, до якої додати належні та допустимі докази:

- які свідчать про збільшення загальної площі предмета іпотеки до 104,4 кв.м. саме шляхом перебудови/об’єднання з іншим предметом іпотеки (17,7 кв.м. + 86,7 кв.м.);

- на підтвердження початкової ціни в розмірі 6624000,00 грн. та, у разі необхідності, – докази доплати судового збору, виходячи з дійсної ціни позову.

5. Зобов’язати ПОЗИВАЧА надати суду для огляду в судовому засіданні оригінал іпотечного договору № 45 від 12.03.2009 з додатковими договорами до нього.

6. ВІДПОВІДАЧ має право в 15-денний строк від дня отримання даної ухвали надати суду відзив на державній мові з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

7. Залучити до участі у справі Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

8. ТРЕТЯ ОСОБА має право в 15-денний строк від дня отримання даної ухвали надати суду пояснення щодо позову на державній мові з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 168 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до них: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Звернути увагу учасників справи на наступне:

- заяви і клопотання у справі необхідно оформлювати згідно вимог ст. 170 Господарського процесуального кодексу України і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до судових засідань (ст. 169 Господарського процесуального кодексу України);

- згідно з п. 3.5.6 Інструкції з діловодства в господарських судах України справа формується з документів, які пройшли реєстрацію службою діловодства суду;

- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів (ч. ч. 3, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України);

- якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. ч. 4, 8-9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України);

- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 “Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії;

- на веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя О.Г. Смородінова