Рішення № 74969692, 19.06.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2018р. Справа №914/2383/17

місто Львів

За позовом: Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі позивач:Державна екологічна інспекція у Львівській області, м. Львів,до відповідача:Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Яворів,третя особа 1:Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкобінат",третя особа 2:Військова частина А4150. СуддяОСОБА_1Секретар судового засіданняОСОБА_2Представники:прокурора:ОСОБА_3 – службове посвідчення №036378 від 27.11.2015,позивача:не з'явився,відповідача:не з'явився,третьої особи 1:ОСОБА_4 – довіреність №09 від 03.01.2018,третьої особи 2:не з'явився.Судові процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Заступника військового прокурора Львівського гарнізону, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 73'647,35 грн. Ухвалою від 21.11.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.12.2017. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області від 19.03.2018 №135 призначено повторний автоматизований розподіли справи з огляду на тимчасову непрацездатність судді Горецької З.В. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, головуючим суддею визначено суддю Рима Т.Я.

В судовому засіданні 20.03.2018 судом ухвалено прийняти до провадження у зміненому складі суду справу, на підставі частини 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України проводити повторне підготовче провадження, яке призначено на 04.04.2018. Ухвалою суду від 04.04.2018 суд залучив державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та Військову частину А4150 третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В підготовче засідання 23.05.2018 з'явилися представники прокуратури та третіх осіб. Представники позивача та відповідача не з'явились, причин неявки не повідомили суду, хоча належним чином були повідомленні про час та місце засідання. Зважаючи на виконання всіх завдань підготовчого провадження, подання учасниками справи всіх наявних доказів та повідомлення всіх відомих їм обставин, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 06.06.2018.

В судове засідання 06.06.2018 з'явилися представники всіх учасників справи. Представник прокуратури заявив клопотання про відкладення розгляду справи. У зв'язку із зазначеним, узгодивши з учасниками справи дату та час наступного судового засідання, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 19.06.2018. Перед судовим засіданням 19.06.2018 до суду подано клопотання позивача про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці до 27.06.2018. В судовому засіданні суд ухвалив відхилити подане клопотання. Мотиви будуть наведені у мотивувальній частині цього рішення.

Аргументи сторін.

Позиція прокурора та позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано обставинами, які зазначені в позовній заяві та запереченнях на відзив (а.с. 108-109). Зокрема, Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району є належним лісокористувачем земель, до складу яких входять, зокрема, три лісництва: Верблянське, Старицьке, Майданське. У грудні 2015 року в кварталах 11 та 37 Старицького військового лісництва, кварталах 2 та 64 Верблянського військового лісництва, кварталі 33 Майданського лісництва проведена незаконна вирубка дерев різних порід. Внаслідок такої вирубки заподіяно шкоду у розмірі 73'647,35 грн. Відповідно до статей 17, 18, 19, 86 Лісового кодексу України обов'язок із вчинення дій щодо захисту лісів покладається на постійних лісокористувачів. Такою особою є винятково Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району, оскільки саме вона зазначена у відповідному державному акті на право постійного користування.

Відзив на позовну заяву відповідача.

Відповідач повністю заперечив проти вимог позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (а.с. 40). Зокрема, відповідно до статті 101 Лісового кодексу України охорона, захист, використання та відтворення лісів на землях оборони проводиться спеціалізованими лісогосподарськими підрозділами. Відповідач не належить до таких підрозділів. Таким підприємством є Старицький військовий лісгосп державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат". Земельна ділянка, на якій виявлено факти незаконної рубки дерев, разом з військовим містечком №21 "Штаб полігону" 27.03.2006 передано військовій частині А4150 на відповідальне збереження та експлуатацію. Отже, охорону земельної ділянки зобов'язана здійснювати військова частина А4150. Окрім того, при складенні акту позивачем допущено низку недоліків: не додано протоколи огляду, схеми місця вчинення порушення лісового законодавства, актів вимірювань площі ділянок вирубки. Позивачем не надано доказів притягнення до відповідальності посадових осіб відповідача за порушення обов'язку охорони та захисту лісових насаджень, які б дали змогу зробити висновок про наявність вини таких посадових осіб у завданні шкоди.

Відповідь позивача на відзив.

Позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с. 153-154), у якій зазначив таке. Факт завдання шкоди внаслідок незаконної вирубки дерев підтверджується актом №456-06 від 14.12.2015 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів та розрахунком шкоди. Позивачем встановлено, що державні акти на право постійного користування землями лісового фонду Старицького військового лісгоспу ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" виписані на відповідача. Відповідно до статті 17 Лісового кодексу України право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення. Згідно зі статтею 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Акт прийому-передачі від 27.03.2006 відповідачем третій особі 2 на відповідальне збереження та експлуатацію військового містечка №21 не змінює права постійного лісокористування.

Заперечення відповідача.

Відповідач заперечив проти позиції позивача у своїх поясненнях (а.с. 203-204, 229-231). Зокрема, при проведенні позивачем перевірки, до акту перевірки не додано запротокольованого та відображеного на схемі, плані ділянки конкретного місця, де було виявлено незаконну рубку. Зважаючи на це, акт перевірки не є належним доказом того, що відбулась порубка дерев, що знаходились на земельній ділянці відповідача. Окрім того, при проведенні позивачем перевірки, не було залучено жодного представника ані відповідача, ані третьої особи 2.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.02.2014 №3-аг затверджено розрахункові лісосіки для постійного лісокористувача – Старицького військового лісгоспу Івано-Франківського військового лісокомбінату. Таким чином, фактично Старицький військовий лісгосп здійснює лісогосподарську діяльність на землях, що належать відповідачу на праві постійного користування.

Пояснення третьої особи 1.

Третя особа 1 надала пояснення (а.с. 194-196), де зазначила наступне. Старицький військовий лісгосп є структурним підрозділом третьої особи і не є юридичною особою. Лісовий кодекс України обов'язок охорони і захисту лісів покладає на постійних землекористувачів, яким є відповідач. У Старицькому лісгоспі відсутній акт на постійне користування відповідною земельною ділянкою, про що зазначено в акті позапланової перевірки №465-06. Відповідно до акту передачі земельної ділянки спеціального призначення під особисту відповідальність командира військової частини, начальника установи округу проведена передача земельної ділянки площею 12,4 га під особисту відповідальність начальника Старицького військового лісгоспу. Тому стверджувати, що незаконні рубки здійснені на земельних ділянках, які передані Старицькому військовому лісгоспу для ведення господарської діяльності, без належних доказів не можна. Старицький військовий лісгосп веде свою господарську діяльність на території Міжнародного центру миротворчості та безпеки (Яворівський полігон), доступ на яку обмежений, у зв'язку зі щоденним цілодобовим проведенням планових стрільб. Акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів №465-06 від 14.12.2015 не стосується відповідача, а тому не може бути належним доказом у справі.

Пояснення третьої особи 2.

Третя особа 2 надала наступні пояснення (а.с. 178-179). Лісовий кодекс України встановлює, що охорона, захист, використання та відтворення лісів на землях оборони проводяться спеціалізованими лісогосподарськими підрозділами. Таким спеціалізованим лісогосподарським підрозділом є третя особа 1. Відповідач та третя особа 2 не мають прав здійснювати охорону, захист, використання та відтворення лісових насаджень. Відповідно до пункту 1.3 розділу І Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448, охорона лісонасаджень на землях оборони не належить до завдань квартирно-експлуатаційних органів Збройних Сил України, яким є відповідач. Статті 17-19 Лісового кодексу України не можуть застосовуватись до відповідача та третьої особи 2, оскільки норми цих статей передбачають порядок лісокористування. Відповідач та третя особа 2, в свою чергу, не є користувачами лісу, а використовують землі для виконання покладених на них функцій (користувачі земель лісогосподарського призначення не є одночасно користувачами лісу). Під час виявлення порушення та оформлення акту позапланової перевірки №465-06 були присутні представники третьої особи 1, котрі жодних зауважень не заявили. Ця обставина свідчить про їхню згоду з виявленими порушеннями. Положеннями статуту третьої особи 1 передбачено, що третя особа 1 є спеціалізованим лісогосподарським підприємством, на яке покладається обов'язок виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. У разі відсутності необхідних документів на земельні ділянки, де здійснюється лісогосподарська діяльність, та уточнення меж зазначених земельних ділянок, керівник третьої особи 1 забезпечити оформлення таких документів. Третя особа 2 не може нести відповідальність за збитки, заподіяні державі внаслідок господарської діяльності іншого суб'єкта господарювання (третьої особи 1).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Як убачається з Державного акту на право користування землею Б №040634, у 1980 році за Янівською квартирно-експлуатаційною частиною району Яворівського району закріплено на праві безстрокового і безкоштового користування 39'163,82 га землі (а.с. 135-140). Відповідач є правонаступником цієї установи, що підтверджується всіма учасниками справи.

Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району є самостійною юридичною особою та діє на підставі Положення, затвердженого наказом Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням від 13.11.2017 №171 (а.с. 94-101).

Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району передала будови, споруди і територію військового містечка 21, а також земельну ділянку площею 36'024,1 га, Військовій частині А4150, про що складено акт від 27.03.2006 (а.с. 43).

Наказом начальника Старицького гарнізону від 03.02.2015 №4 за військовою частиною А4150 закріплено земельні ділянки, будівлі та споруди військового містечка №21 "Штаб полігону", площа земельної ділянки 35'165,0689 га (а.с. 76-78).

Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Старицьким військовим лісгоспом державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат". За результатами перевірки складено акт №456-06 від 14.12.2015 (а.с. 18-24).

В ході перевірки виявлено випадки незаконних рубок дерев:

- у кварталі 11 Старицького військового лісництва – одна береза з діаметром пня 56 см;

- у кварталі 37 Старицького військового лісництва – 14 дерев породи сосна, бук;

- у кварталі 2 Верблянського військового лісництва – один граб з діаметром пня 42 см;

- у кварталі 64 Верблянського військового лісництва – одна липа з діаметром пня 56 см;

- у кварталі 33 Майданського військового лісництва – 48 дерев породи сосна, граб, дуб.

Зазначений акт перевірки без застережень підписали головний лісничий ОСОБА_5, в.о. лісничого Верблянського військового лісництва ОСОБА_6, лісничий Старицького військового лісництва ОСОБА_7, лісничий Майданського військового лісництва ОСОБА_8 Примірник акта отримав начальник Старицького військового лісгоспу ОСОБА_9

З огляду на зазначені обставини на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області подано позов першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції до державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкобінат" про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 73'648,35 грн. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2016 №909/518/16 в задоволенні позову було відмовлено. При цьому суд виходив з того, що Старицький військовий лісгосп ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкобінат" не є належним лісокористувачем, а тому не може відповідати за забезпечення охорони та захисту лісових насаджень. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін. В касаційному порядку рішення не було оскаржено.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до Господарського суду Львівської області з позовом до належного лісокористувача – Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району.

ОЦІНКА СУДУ.

Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

З моменту прийняття суддею Римом Т.Я. до провадження справи, позивач з'явився в судове засідання лише один раз – 06.06.2018. Суд звертає увагу, що позивач був обізнаний про всі судові засідання, адже отримував кореспонденцію суду. В судовому засіданні 06.06.2018 суд узгоджував зі всіма учасниками справи, в тому числі й з позивачем, дату та час наступного судового засідання для розгляду справи по суті. Позивач погодив запропоновану судом дату, не повідомляючи про перебування одного з представників відповідача у відпустці у призначений день. Натомість 19.06.2018 перед судовим засіданням позивач подав клопотання про відкладення судового засідання, повідомляючи суд про перебування уповноваженого представника у відпустці.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов'язки учасників справи. Водночас, відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Зважаючи на попередню незацікавленість позивача процесом розгляду справи, його поведінку під час судового засідання 06.06.2018 щодо узгодження дати призначення судового засідання, суд робить висновок про намагання позивача затягнути розгляд справи. Згідно з частиною 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з врахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Зважаючи на зазначене, суд визнав дії позивача зловживанням своїми процесуальними правами та залишив клопотання про відкладення судового засідання без розгляду. Окрім того, суд звертає увагу на закінчення встановлених Господарським процесуальним кодексом України строків розгляду справи.

Щодо суті спору.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов’язанням, тобто зобов’язанням з відшкодування шкоди. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов’язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв’язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Протиправна поведінка та вина.

Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 16, частинами 1 та 4 статті 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Як убачається з Державного акту на право користування землею Б №040634, за Янівською квартирно-експлуатаційною частиною району Яворівського району закріплено на праві безстрокового і безкоштовного користування 39'163,82 га землі.

Пункт 1 частини 2 статті 19 Лісового кодексу України встановлює загальне правило стосовно обов'язку забезпечувати охорону земель. Зокрема, постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Разом з тим, правовий статус земель оборони, правила їх використання характеризуються істотними особливостями.

Стаття 1, частини 1 та 4 статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" встановлюють, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини). Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.

Стаття 101 Лісового кодексу України визначає особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях оборони. Так, ліси, розташовані на землях оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до закону. Охорона, захист, використання та відтворення лісів на землях оборони проводяться спеціалізованими лісогосподарськими підрозділами з урахуванням режиму цих територій в порядку, встановленому Законом України "Про використання земель оборони", цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Наказом Міністра оброни України від 28.07.2011 №458 затверджено Положення про організацію ведення лісового господарства на землях оборони. Пунктом 2.2 цього положення передбачено, що охорона лісів від незаконних рубок та інших лісопорушень, захист від шкідників і хвороб, покладається на спеціалізовані лісогосподарські підрозділи в межах їх діяльності.

З огляду на істотні особливості правил охорони лісу на землях оборони Кабінетом Міністрів України постановою від 28.08.2013 №651 затверджено Порядок взаємодії командирів (начальників) військових частин із спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами, іншими державними підприємствами, установами та організаціями, у яких утворено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, під час проведення заходів бойової підготовки Збройних Сил. Так, пунктами 2 та 4 цього Порядку передбачено, що ведення лісового господарства на лісових ділянках навколо полігонів, у межах заборонених зон навколо арсеналів, баз і складів, на яких зберігаються військові засоби ураження і компоненти рідкого ракетного палива, здійснюється лісогосподарськими підприємствами за погодженням з командирами (начальниками) військових частин. Під час проведення заходів бойової підготовки Збройних Сил допуск представників лісогосподарських підприємств до лісових ділянок навколо полігонів, на яких проводяться зазначені заходи, здійснюється з дозволу командира (начальника) відповідної військової частини.

Таким чином, здійснення охорони лісу від незаконних рубок здійснюється не лише за погодженням з командиром військової частини, а й спеціально уповноваженим суб'єктом – спеціалізованим лісогосподарським підприємством, а також враховуючи режим відповідних територій.

Відповідно до Положення про Яворівську квартирно-експлуатаційну частину району, остання є державною установою, яка створена Міністерством оборони України. Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району призначена для забезпечення життєдіяльності функціонування військових частин та установ у межах її відповідальності, питань квартирно-експлуатаційного забезпечення, розвитку системи технічної експлуатації казармено-житлового фонду та комунальних споруд, забезпечення розквартирування для підтримання військ (сил) у високій бойовій та мобілізаційній готовності, реалізації державної політики щодо забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України, осіб, звільнених з військової служби в запас або відставку, членів їх сімей, які мають право на отримання житла за рахунок Міністерства оборони України. Таким чином, Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району не є спеціалізованим лісогосподарським підрозділом, на який покладається обов'язок здійснювати охорону лісів від незаконних рубок.

Як установлено судом, відповідач передав територію військового містечка, площею 36'024,1 га Військовій частина А4150. Відповідно до пункту 1 наказу начальника Старицького гарнізону №4 від 03.02.2015 "Про перезакріплення земельних ділянок, будівель, споруд та елементів благоустрою за військовими частинами, установами та організаціями гарнізону" та пункту 1 наказу начальника Старицького гарнізону №13 від 08.06.2015 "Про перезакріплення земельних ділянок, будівель, споруд та елементів благоустрою за військовими частинами, установами та організаціями гарнізону" військове містечко №21 "Штаб полігону", Яворівський район, село Старичі, площа земельної ділянки 35'165,0689 га, будівлі №21/1, 21/3, 21/10, 21/8, 21/4, 21/7, 21/11, закріплено за Військовою частиною А4150.

Зважаючи на зазначене, відповідач, хоч і є постійним лісокористувачем, однак в силу законодавчих норм не вправі на загальних умовах забезпечувати охорону лісу, а відтак суд вважає, що прокурором не доведено протиправності поведінки (бездіяльності) відповідача, а самим відповідачем доведено відсутність його вини у завданні шкоди. Зазначене є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати.

Оскільки суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати залишаються за прокурором.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.06.2018.

Суддя Рим Т.Я.