Рішення № 74969547, 20.06.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2018р. Справа №914/88/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Іванчук С.В., суддів Бортник О.Ю. та Рим Т.Я., при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши матеріали справи за позовом: Головного управління Національної гвардії України, м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Будівельне управління – 62”, м.Новий Розділ, Львівська область

за участю Військової прокуратури Західного регіону України, м. Львів

про зобов’язання вчинити дії

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – представник;

від відповідача: ОСОБА_2 – представник; ОСОБА_3 Юрієвич – голова правління;

від прокуратури: ОСОБА_4 – прокурор.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Головного управління Національної гвардії України до Приватного акціонерного товариства “Будівельне управління – 62” за участю Військової прокуратури Західного регіону України про зобов’язання Приватного акціонерного товариства “Будівельне управління – 62” надати на погодження та підписання Головному управлінню Національної гвардії України обґрунтовані пропозиції щодо передачі на користь Головного управління Національної гвардії України квартир загальною житловою площею 558,14 кв. м. відповідно до контракту № 84 від 19 січня 2004 року, з урахуванням додаткової угоди від 3 вересня 2011 року №3/20/1- 84/11Д2 у вигляді переліку житлових квартир у збудованих будинках або таких, що будуються, із зазначенням їх технічних характеристик, адреси розташування, термінів передачі, що підписаний та скріплений печаткою приватного акціонерного товариства “Будівельне управління-62”.

Позовні вимоги обґрунтовані таким. Позивач зазначає, що 19.01.2004р. між ГУВВ МВС України (замовник) та ЗАТ “БУ-62” (підрядник) було укладено контракт № 84 щодо будівництва багатоповерхових багатосекційних житлових будинків на 181 квартиру з об'єктами громадського призначення по вул. Рубчака у м. Львові на території військової частини 4114 (у редакції додаткової угоди від 03.12.2006 № 1/346). Відповідно до п. 1.2.1. контракту, замовник зобов’язаний забезпечити проведення заходів по підєднанню новопрокладених електро-, водо-, тепломереж, каналізації, інших мереж і комунікацій до діючих мереж міста, прийняти від підрядника по акту здачі в експлуатацію завершений будівництвом об’єкт, а згідно з п.п. 1.2.2 та 4.3.1 вказаного контракту відповідач зобов'язався збудувати, ввести в експлуатацію та передати позивачу 25% введених в експлуатацію квартир (житлової площі) від загальної кількості квартир (житлової площі) у завершеному об'єкті будівництва на території військової частини 4114 в якості відшкодування витрат замовника на забудову території. Джерелами фінансування цього контракту визначені: кошти замовника, кошти партнерів-дольовиків, які можуть бути залучені в процесі виконання цього контракту, інші кошти (п. 1.3. контракту). Згідно з п. 4.10. контракту, при неспроможності замовника оплатити виконані роботи за підзвітний квартал, а також провести розрахунки за цим контрактом зверх встановленого терміну більш ніж 30 календарних днів, підрядник стає власником певної кількості виконаних на об’єкті будівельно-монтажних робіт, що при кінцевих розрахунках між сторонами відповідатиме певній кількості квартир будинку, що будується за цим контрактом (на умовах п. 4.3.). Позивач зазначає, що земельна ділянка, на якій планувалося будівництво житлових будинків по вул. Рубчака у м. Львові перебувала в державній власності, знаходилася в користуванні внутрішніх військ МВС України в особі військової частини 4114, тому укладений контракт має певні ознаки договору про спільну діяльність, а відповідно до ст. 1139 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки. Позивач зазначає, що свої зобов'язання, передбачені контрактом виконав, однак, відповідачем передано позивачу лише житлову площу у розмірі 1038,4 кв.м. Як стверджує позивач, відповідач у порушення вимог пункту 4.3.1 контракту не передав на користь замовника (позивача) 558,15кв.м. житлової площі. Позивач також зазначає, що внаслідок неодноразового судового розгляду господарської справи 914/487/15, предметом якого була позовна вимога про зобов’язання ПрАТ “Будівельне управління – 62” передати Головному управлінню Національної гвардії України 426,75 кв. м. квартир (житлової площі) у багатоповерхових багатосекційних житлових будинках на 181 квартиру по вул. Рубчака в м. Львові на території військової частини 4114, у задоволенні позову було відмовлено з тих підстав, що у підрядника - ПрАТ “БУ-62” немає вільної житлової площі у житлових будинках по вул. Рубчака у м. Львові. Разом з тим, судовою колегією встановлено правомірність позовних вимог прокурора в інтересах замовника щодо виконання підрядником пункту 4.3.1 контракту та передачі 25 відсотків житла збудованого за контрактом. Позивач зазначає, що звертався з претензіями до відповідача з вимогою надати пропозиції щодо повного виконання своїх зобов’язань шляхом передачі 558, 14 кв. м. житлової площі за іншими адресами, однак відповідач вимоги претензії не виконав, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.05.2017р. у справі №914/88/17 у задоволенні позовних вимог Головного управління Національної гвардії України до Приватного акціонерного товариства “Будівельне управління – 62” за участю Військової прокуратури Західного регіону України про зобов’язання вчинити дії, відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2017р. рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2017р. у справі №914/88/17 залишено без змін, апеляційну скаргу Головного управління Національної гвардії України – без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 року у справі №914/88/17 касаційну скаргу Головного управління Національної гвардії України задоволено частково, рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2017р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2017р. у справі №914/88/17 скасовано, справу №914/88/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.11.2017р. прийнято справу до розгляду та призначено її розгляд на 12.12.2017р. Ухвалою суду від 12.12.2017р. призначено колегіальний розгляд справи №914/88/17 у складі трьох суддів.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області та згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.12.2017р., проведено автоматизований розподіл та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Іванчук С.В., суддя Бортник О.Ю. та суддя Пазичев В.М. Ухвалою суду від 14.12.2017р. прийнято справу №914/88/17 до розгляду колегіально у складі суддів: головуючий суддя Іванчук С.В., суддя Бортник О.Ю. та суддя Пазичев В.М. та призначено до розгляду на 31.01.2018р.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З врахуванням положення п. 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, розгляд даного спору проведено за правилами, що діють після набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р. за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.01.2018р. провадження у справі № 914/88/17 зупинялось до вирішення питання про відвід головуючого судді Іванчук С.В. та матеріали справи № 914/88/17 передавались на вирішення судом заяви про відвід головуючого судді Іванчук С.В. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.01.2018 року, суд ухвалив в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства “Будівельне управління – 62” за вих. № 15 від 29.01.2018 р. про відвід судді Іванчук С.В. у справі № 914/88/17 відмовити. Ухвалою суду від 08.02.2018р. поновлено провадження у справі та підготовче засідання призначено на 21.02.2018р. Ухвалами суду від 21.02.2018р. та від 21.03.2018р. підготовче засідання відкладалось.

В зв’язку із тимчасовою втратою працездатності судді Пазичева В.М., 21.03.2018р. за розпорядженням керівника апарату господарського суду Львівської області протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів було проведено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №914/88/17, в результаті якого визначено суддю Рим Т.Я.

Ухвалою суду від 08.05.2018р. строк підготовчого провадження у справі продовжувався та підготовче засідання відкладалось на 06.06.2018р. Ухвалою суду від 06.06.2018р. підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 20.06.2018 р.

В судове засідання 20.06.2018р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях №50/34-750 від 21.03.2018р. (вх.№1018/18 від 21.03.2018р.), просить суд позов задоволити. В поясненнях №50/34-750 від 21.03.2018р. (вх.№1018/18 від 21.03.2018р.) позивач зазначає, що за змістом пункту 4.10 Контракту при неспроможності Замовника оплатити виконані роботи за підзвітний квартал, Підрядник стає власником певної кількості виконаних будівельно-монтажних робіт, що при кінцевих розрахунках із Замовником відповідатиме певній кількості квартир будинку, який будується за цим контрактом (на умовах п. 4.3.). Отже, Контрактом можливість фінансування не лише грошовими коштами, а й іншими засобами, у тому числі вже збудованою житловою площею (квартирами). Позивач зазначає, що зі змісту пунктів 4.3, 4.4 та 4.10 вбачається, що не зменшуваною часткою Замовника у збудованій житловій площі є 25 відсотків квартир та вказаний відсоток у Контракті жодним чином не прив’язаний до будь- якої суми грошового фінансування з боку замовника, та визначає уже понесені ним витрати. Первинними витратами та вкладом замовника у будівництво, який і визначив відсоток квартир, як зазначає позивач, є земельна ділянка, на якій проводилося будівництво, і яка до моменту укладення договору, перебувала у розпорядженні замовника та вклад позивача у реалізацію Контракту у вигляді земельної ділянки підтверджується, зокрема постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2016р. № 914/487/15. Позивач зазначає, що ПрАТ «БУ-62» визнало контракт дійсним, а також добровільно визнало себе зобов'язаною стороною за контрактом перед Головним управлінням НГУ щодо передачі житлової площі, а відтак і визнало первинними витратами та вкладом Головного управління внутрішніх військ МВС України, а також його правонаступника Головного управління НГУ в будівництво - земельну ділянку, на якій проводилося будівництво, і який визначив відсоток квартир, що підлягає передачі Головному управлінню НГУ.

15.06.2018р. від відповідача через канцелярію суду (вх.№22202/18) подано заяву №86 від 15.06.2018р. з доданими до неї документами згідно додатків.

Згідно із ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідачем не подано доказів надіслання учасникам справи заяви №86 від 15.06.2018р. (вх.№22202/18 від 15.06.2018р.) та доданих до неї документів.

В судове засідання 20.06.2018р. відповідач явку повноважних представників забезпечив, які позовні вимоги заперечили з підстав викладених у відзиві №12 від 25.01.2018р. (вх.№2864/18 від 26.01.2018р.) на позовну заяву та запереченнях №61 від 03.05.2018р. (вх.№15516/18 від 03.05.2018р.) на пояснення позивача, просять в задоволенні позову відмовити.

Відповідач у відзиві №12 від 25.01.2018р. (вх.№2864/18 від 26.01.2018р.) на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях долучених до матеріалів справи зазначає, що жодних витрат на забудову території військової частини 4114 ГУ Нацгвардії України не понесло, так як всі його зобов’язання як замовника, змушено було взяти на себе ПрАТ «Будівельне управління-62», внаслідок чого ним витрачено значні кошти. Відповідач зазначає, що згідно із ч.2 ст. 1133 ЦК України грошова оцінка вкладу учасника проводиться за погодженням між учасниками спільної діяльності та такої істотної договірної умови в Контракті №84 немає,отже, викладене, на думку відповідача, свідчить не тільки про відсутність між сторонами Договору (угоди) простого товариства про спільну діяльність, але відповідних договірних умов в Контракті № 84 від 19.01.2004р. Відповідач зазначає, що відповідно до Актів розподілу квартир в блок-секціях житлових будинків було передано підрядником замовнику всю кількість квартир по Актах приймання-передачі квартир в 1-5 б/секціях житлового будинку по вул.Рубчака, 5 у м.Львові від 07.07.2011р., в 6-7 б/секціях житлового будинку по вул.Рубчака, 7 у м.Львові від 22 січня 2014р., в 8-9 б/секціях житлового будинку по вул.Рубчака, 7 у м.Львові від 14 серпня 2015р. При цьому розподіл квартир між сторонами визначено згідно з пунктом 4.10 Контракту № 84 від 19.01.2004р., про що зазначено в даних актах. Відповідач зазначає, що нормою вказаного пункту встановлено, що при неспроможності замовника оплатити виконані підрядником роботи за підзвітний квартал, а також провести розрахунки за цим Контрактом зверх встановленого терміну більш ніж на 30 календарних днів підрядник стає власником певної кількості виконаних на об’єкті будівельно-монтажних робіт, що при кінцевих розрахунках між сторонами, відповідатиме певній кількості квартир будинку що будується за цим Контрактом (на умовах пункту 4.3). Відповідач стверджує, що із зазначеною кількістю квартир (житлової площі) в розмірі 16,7% по зданих в експлуатацію 1-5, 6-7 і 8-9 блок-секціях, зарахованих і переданих по Актах приймання-передачі, замовник погодився, про що свідчить відсутність зауважень в них та він ніяких претензій в момент передачі йому квартир не заявляв. З огляду на вищевикладене, відповідач просить позовні вимоги залишити без задоволення.

19.06.2018р. від Військової прокуратури Західного регіону України подано через канцелярію суду (вх.№22518/18) клопотання №10/2/3-411вих.-18 від 14.06.2018р. про долучення до матеріалів справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 08.06.2018р.

Згідно із ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Прокуратурою не подано доказів надіслання учасникам справи копій документів, які позивач просить долучити до справи.

Військова прокуратура Західного регіону України в судове засідання 20.06.2018р. явку прокурора забезпечила, який підтримав позовні вимоги та просить позов задоволити.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

19.01.2004р. між Головним управлінням Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, правонаступником якого з 31.07.2014р. є Головне управління Національної гвардії України, (замовник) та закритим акціонерним товариством “Будівельне управління – 62”, правонаступником якого є приватне акціонерне товариство “Будівельне управління – 62” (підрядник) було укладено контракт №84 на забудову території спортивного майданчика військової частини 4114 в кварталі вулиць Тролейбусна-Наукова-Рубчака в м.Львові.

Сторонами укладено додаткові угоди від 03.12.2009 № 1/346, від 03.09.2011 № 3/20/1-84/11/Д2 до контракту. Вказані додаткові угоди є невід’ємними частинами контракту №84 від 19.01.2004р.

Згідно із п. 1.1 контракту (з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 03.12.2009 №1/346) предметом контракту є будівництво багатоповерхових багатосекційних житлових будинків з об'єктами громадського призначення на вул. Рубчака в м. Львові на території в/ч 4114 на 181 квартиру.

Пунктом 1.2.1. контракту, визначено, що замовник зобов'язаний забезпечити проведення заходів по під’єднанню новопрокладених електро-, водо-, тепломереж, каналізації, інших мереж і комунікацій до діючих мереж міста та прийняти від підрядника по акту здачі в експлуатацію завершений будівництвом об’єкт.

Відповідно до 1.2.2 контракту встановлено, що підрядник в межах договірної ціни, яка підлягає коригуванню у разі зміни ціноутворюючих факторів, зобов’язаний виконати власними і залученими засобами всі передбачені цим контрактом і додатками до нього роботи, здати в обумовлені строки завершений будівництвом об’єкт замовнику, усунути на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт.

Згідно із п. 1.3 контракту, джерелами фінансування цього контракту визначені кошти замовника, кошти партнерів-дольовиків, які можуть бути залучені в процесі виконання цього контракту, інші кошти.

Розділом 2 контракту визначено, що договірна ціна доручених підряднику за цим контрактом робіт розраховується і погоджується сторонами до 01 квітня 2004 року згідно затвердженої до виконання проектно-кошторисної документації на підставі кошторисної вартості об'єкту і діючих Державних будівельних норм, встановлена орієнтовно у розмірі 13 800 000,00 грн. Договірна ціна може коригуватися за наступних обставин: зміна обсягів і складу робіт, зупинка робіт за рішеннями або з вини замовника, прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт, суттєва відмінність фактичних умов виробництва від проектних, передбачити які при узгодженні ціни підрядник не міг. Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом узгодження нової договірної ціни або додатків до договірної ціни.

Пунктами 4.1, 4.2 контракту, сторони дійшли згоди, що замовник забезпечує безперервне фінансування будівництва об'єкту і своєчасну оплату виконаних підрядником робіт у відповідності з умовами цього контракту. Фінансування будівництва проводиться замовником грошовими коштами та іншими засобами по узгодженню сторін.

Пунктом 4.3 контракту визначено, що при недостатньому фінансуванні з боку замовника підрядник має право вкласти власні кошти або залучити дольовиків для фінансування будівництва. При цьому, в якості відшкодування витрат замовника на забудову території в/ч 4114 підрядником зараховується на користь замовника 25 відсотків квартир (житлової площі) від загальної кількості квартир (житлової площі) введених (ої) в експлуатацію (п. 4.3.1. контракту).

Відповідно до п. 4.4. контракту, після закінчення будівництва дольовики отримують частину квартир пропорційно фінансовому вкладу в загальну вартість будівництва зменшеному на суму інвестицій на користь замовника.

Пунктом 4.5. контракту передбачено, що Замовник не пізніше 30 банківських днів до передачі підряднику будівельного майданчика для виконання робіт перераховує на банківський рахунок останнього в розмірі 30% вартості робіт за цим контрактом.

Кінцеві розрахунки з підрядником за виконані роботи здійснюється замовником не пізніше 30 банківських днів після підписання акту про здачу об’єкта в експлуатацію шляхом перерахунку належної до сплати грошової суми на банківський рахунок підрядника (п. 4.6. контракту).

Згідно із п. 4.10 контракту, при неспроможності замовника оплатити виконані підрядником роботи за підзвітний квартал, а також провести розрахунки за цим контрактом зверх встановленого терміну більш ніж на 30 календарних днів, підрядник стає власником певної кількості виконаних на об’єкті будівельно-монтажних робіт, що, при кінцевих розрахунках між сторонами, відповідатиме певній кількості квартир будинку, що будується за цим контрактом (на умовах п. 4.3. контракту).

Вартість квартир, які переходять у власність підрядника при неплатоспроможності замовника, визначається згідно кошторисної документації і з врахуванням коефіцієнтів інфляційного подорожчання робіт і повинна дорівнювати сумі заборгованості замовника перед підрядником на момент передачі цих квартир останньому (п. 4.11 контракту).

Про своє рішення стати власником певної кількості виконаних на об’єкті БМР, підрядник письмово повідомляє замовника (п. 4.12. контракту). Факт передачі квартир у власність підрядника підтверджується актом приймання-передачі, підписаним повноваженими представниками сторін, який, одночасно, буде і підставою для зарахування вартості переданих квартир в погашення заборгованості замовника перед підрядником (п. 4.13 контракту).

03.09.2011р. між сторонами укладено додаткову угоду № 3/20/1-84/11/Д2 до контракту, в п. 1 якої сторони погодили доповнити розділ 4 “Розрахунки і платежі” контракту пунктом 4.14. наступного змісту: “п. 4.14. за взаємною згодою сторін, передача замовнику загальної житлової площі відповідно до пункту 4.3.1. контракту може бути здійснена підрядником за іншими адресами шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі загальної житлової площі та оформлення права власності (оперативного управління) на зазначену площу за замовником. Адреса, перелік квартир, їх характеристика буде погоджуватись додатково”.

Ухвалою Львівської міської ради від 25.10.2007 №1178 “Про затвердження в/ч 4114 ВВ МВС України проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на вул. Тролейбусній - вул. ОСОБА_5 - вул. Науковій у м. Львові” було затверджено військовій частині 4114 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України проект відведення зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва житлових будинків та соціальної інфраструктури.

03.04.2008р. військовій частині 4114 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України було видано Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою площею 0,81 га з цільовим призначенням - будівництво житлових будинків та соціальної інфраструктури.

Позивач зазначає, що на виконання контракту відповідачу була передана земельна ділянка для будівництва житлових будинків та соціальної інфраструктури, що не заперечується відповідачем. На виконання умов договору відповідачем протягом 2008-2015 років збудовано 9 секцій будинку на вул. ОСОБА_5 на території в/ч 4114.

За результатами завершення будівництва будинку, позивачу було передано 31 квартиру, що підтверджується актами приймання-передачі житла та актами розподілу квартир від 07.07.2011р., від 22.01.2014р., від 14.08.2015р., які підписані сторонами, та актом звірки безоплатної передачі за контрактом станом на 01.11.2015р. підписаним стороною позивача, 2 квартири було передано Львівській міській раді, решту квартир відповідач реалізував фізичним та юридичним особам, які були дольовиками та стали їх власниками (копії вказаних актів долучено до матеріалів справи).

Позивач зазначає, що свої зобов'язання, передбачені контрактом виконав, однак, відповідачем передано позивачу лише житлову площу у розмірі 1038,4 кв.м. та відповідач у порушення вимог пункту 4.3.1 контракту не передав на користь замовника (позивача) 558,15кв.м. житлової площі.

Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідач листом від 28.07.2016р. №179 неправомірно відмовився від виконання передбаченого п.п.4.3.1, 4.14 контракту №84 від 19.01.2004р. (в редакції додаткової угоди від 03.09.2011р. №3/20/1-84/11Д2) обов'язку надати Управлінню на погодження та підписання обґрунтовані пропозиції щодо передачі на користь замовника житлової площі за іншими адресами у вигляді переліку житлових квартир у збудованих будинках або таких, що будуються, із зазначенням їх технічних характеристик, адреси, розташування, термінів передачі.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні обставини щодо наявності у відповідача обов’язку передати 25% житлової площі позивачу на підставі п.4.3.1 контракту №84 від 19.01.2004р. встановлені судовими рішеннями у справі №914/487/15 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України до Приватного акціонерного товариства “Будівельне управління 62” про зобов’язання виконати умови договору, тому не підлягають доведенню при вирішенні даного спору в силу імперативних приписів ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Судовими рішеннями у справі №914/487/15 надано правову оцінку контракту від 19.01.2004р. №84 та зазначено, що даний контракт за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 875-886 Цивільного кодексу України та статей 317-324 Господарського кодексу України.

Як зазначалось вище, пунктами 4.2. - 4.4. Контракту передбачено, що фінансування будівництва проводиться Замовником грошовими коштами та іншими засобами. При недостатньому фінансуванні з боку Замовника підрядник має право вкласти власні кошти або залучити кошти дольовиків для фінансування будівництва. При цьому, в якості відшкодування витрат замовника на забудову території військової частини 4114 підрядником зараховуються на користь Замовника 25 відсотків квартир (житлової площі) від загальної кількості квартир (житлової площі) введених (ої) в експлуатацію (пункт 4.3.1). Як встановлено судом, відповідачем не передано 25 відсотків житлової площі квартир від загальної кількості житлової площі квартир введених в експлуатацію. Доказів внесення змін в п.4.3.1 котракту, в тому числі щодо збільшення/зменшення 25 відсотків житлової площі квартир від загальної кількості житлової площі квартир не подано.

Згідно з деклараціями про готовність об’єктів до експлуатації, зареєстрованих інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 7 червня 2011 року, 30 грудня 2013 року та 25 вересня 2015 року в експлуатацію введено 180 квартир за адресою будівельного майданчика вул. Рубчака у м. Львові загальною житловою площею 6 715,8 кв. м.

Відповідно до положень Контракту (пункт 4.3.1) частка житлової площі, яка підлягала до передачі Замовнику складає 1 678,95 кв. м. (6 715,8/100х25).

Згідно до актів приймання-передачі житла від 07.07.2011р., від 03.09.2011р., від 22.01.2014р. та від 14.08.2015р. замовником отримано квартир з житловою площею у розмірі 1 038,4 кв. м. за адресою будівництва та 82,4 кв.м. за іншими адресами, всього – 1120,8кв.м. Отже, у порушення вимог пункту 4.3.1 Контракту підрядник не передав на користь замовника 558,15 кв.м. житлової площі (1678,95 – 1120,8).

За змістом пункту 4.10 Контракту при неспроможності Замовника оплатити виконані роботи за підзвітний квартал, Підрядник стає власником певної кількості виконаних будівельно-монтажних робіт, що при кінцевих розрахунках із Замовником відповідатиме певній кількості квартир будинку, який будується за цим контрактом (на умовах п. 4.3.). Отже, Контрактом передбачена можливість фінансування не лише грошовими коштами, а й іншими засобами, у тому числі вже збудованою житловою площею (квартирами).

На виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 06.11.2017 року у справі №914/88/17 учасниками справи не представлено доказів в підтвердження фінансування замовником будівництва грошовими коштами.

При цьому, зі змісту пунктів 4.3, 4.4 та 4.10 вбачається, що не зменшуваною часткою Замовника у збудованій житловій площі є 25 відсотків квартир. Первинними витратами та вкладом замовника у будівництво, який і визначив відсоток квартир є земельна ділянка, на якій проводилося будівництво, і яка до моменту укладення договору, перебувала у розпорядженні замовника.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2016р. у справі №914/487/15 встановлено, що земельна ділянка, на якій було заплановано будівництво багатоповерхових багатосекційних житлових будинків з об’єктами громадського призначення на вул. Рубчака в м. Львові на території в/ч 4114 на 181 квартиру на момент укладення Контракту №84 від 19.01.2004р. перебувала на праві постійного користування у Львівській квартирно-експлуатаційній частині району ВВ МВС України. В подальшому ухвалою Львівської міської ради від 23.02.2006 року №3346 “Про зміну в/ч 4114 ВВ МВС України цільового призначення земельної ділянки на вул. Тролейбусній-вул. ОСОБА_5 - вул. Наукові у м. Львові” військовій частині 4114 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України погоджено зміну цільового призначення та надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,81 га на вул.. Тролейбусній – вул. ОСОБА_5 - вул. Науковій. Ухвалою Львівської міської ради від 25.10.2007 року №1178 “Про затвердження в/ч 4114 ВВ МВС України проекту відведення зміни цільового призначення земельної ділянки на вул. Тролейбусній-вул. ОСОБА_5 - вул. Наукові у м. Львові” було затверджено проект відведення зміни цільового призначення згаданої вище земельної ділянки у постійне користування за рахунок земель промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення для будівництва житлових будинків і соціальної інфраструктури. Згодом, ухвалою Львівської міської ради від 25.10.2007року №1179 “Про затвердження в/ч 4114 ВВ МВС України проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на вул.Тролейбусній-вул.Рубчака-вул.Наукові у м. Львові”, було затверджено Військовій частині 4114 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва житлових будинків і соціальної інфраструктури. 03.04.2008р. Військовій частині 4114 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,81 га з цільовим призначенням – будівництво житлових будинків і соціальної інфраструктури.

Відповідно до п.4.14 додаткової угоди № 3/20/1-84/11/Д2 до контракту, за взаємною згодою сторін, передача замовнику загальної житлової площі відповідно до пункту 4.3.1. контракту може бути здійснена підрядником за іншими адресами шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі загальної житлової площі та оформлення права власності (оперативного управління) на зазначену площу за замовником. Адреса, перелік квартир, їх характеристика буде погоджуватись додатково.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість виконання договору сторонами.

Згідно приписів ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 607 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

У постанові Верховного Суду України від 12.06.2013р. у справі №6-32цс13 висловлено правову позицію, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статті 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У постанові Вищого господарського суду України від 06.11.2017 року у справі №914/88/17 визнано передчасним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для відмови у захисті прав замовника способом спонукання підрядника до належного виконання договірних зобов'язань з узгодження інших адрес квартир (у збудованих будинках чи тих, що будуються), їх переліку та характеристик, що необхідні для подальшої передачі позивачу житлової площі за актами приймання-передачі шляхом додаткового погодження, оскільки, по-перше, така відмова у судовому захисті суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості, закріпленим ч.3 статті 509 Цивільного кодексу України, як наслідок, неправомірно звільняє боржника від відповідальності у зв'язку з неможливістю виконання зобов'язання за контрактом, який (контракт) з боку замовника виконано належним чином; по-друге, за наявних фактичних обставин обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (примусове виконання обов'язку в натурі) є єдино можливим правовим засобом спонукати підрядника до належного виконання зобов'язань за контрактом.

Суд зазначає, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про спонукання відповідача до виконання обов'язку в натурі шляхом надання Управлінню на погодження та підписання обгрунтованих пропозицій щодо передачі на користь замовника житлової площі відповідно до п.4.14 контракту №84 від 19.01.2004р. (в редакції додаткової угоди від 03.09.2011р. №3/20/1-84/11Д2) у збудованих будинках або таких, що будуються Товариством, що відповідає способу захисту цивільних прав, передбаченому п.5 ч.2 статті 16 Цивільного кодексу України. Заявлення вимоги на виконання умов контракту, щодо надання на погодження письмових пропозицій щодо подальшого узгодження виконання умов контракту не є тотожним фактичній передачі житлової площі квартир.

У постанові Вищого господарського суду України від 06.11.2017 року у справі №914/88/17, зазначено, що питання реальної неможливості передачі відповідачем позивачу житлової площі за іншими адресами у м. Львові (окрім розташованих по вул. ОСОБА_5) у зв'язку з фактичною відсутністю у власності відповідача квартир та їх належністю іншим юридичним чи фізичним особам на праві власності, мають вирішуватися в ході виконавчого провадження, оскільки замовник наполягає саме на примусовому виконанні обов'язку в натурі навіть після завершення апеляційного перегляду справи №914/487/15, предметом позову в якій було зобов'язання ПАТ "Будівельне управління-62" передати Головному управлінню Національної гвардії України 426,75кв.м. квартир (житлової площі) у багатоповерхових багатосекційних житлових будинках на 181 квартиру по вул. Рубчака в м. Львові на території військової частини 4114. Таким чином поданий у даній справі позов про примусове виконання відповідачем обов'язку за контрактом №84 від 19.01.2004р., який (позов) відповідає способам захисту цивільних прав замовника, переконливо свідчить про те, що виконання боржником (відповідачем) свого договірного зобов'язання на даний час не втратило інтерес для кредитора (позивача).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Зобов’язати Приватне акціонерне товариство “Будівельне управління – 62” (81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Шевченка, 6, ідентифікаційний код 01272427) надати на погодження та підписання Головному управлінню Національної гвардії України (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 9-А, ідентифікаційний код 08803498) обґрунтовані пропозиції щодо передачі на користь Головного управління Національної гвардії України квартир загальною житловою площею 558,14 кв. м. відповідно до контракту № 84 від 19 січня 2004 року, з урахуванням додаткової угоди від 3 вересня 2011 року №3/20/1- 84/11Д2 у вигляді переліку житлових квартир у збудованих будинках або таких, що будуються, із зазначенням їх технічних характеристик, адреси розташування, термінів передачі, що підписаний та скріплений печаткою приватного акціонерного товариства “Будівельне управління-62”.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Будівельне управління – 62” (81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Шевченка, 6, ідентифікаційний код 01272427) на користь Головного управління Національної гвардії України (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 9-А, ідентифікаційний код 08803498) 1378,00грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 25.06.2018р.

Головуючий суддя Іванчук С.В.

суддя Бортник О.Ю.

суддя Рим Т.Я.