Ухвала суду № 74969520, 11.06.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження

"11" червня 2018 р. Справа № 911/3981/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А.,

за позовом Національного банку України

до Приватного акціонерного товариства “Білоцерківська теплоелектроцентраль”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит”

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №18-0014/19783 від 06.04.2018)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №2825/04 від 20.12.2016)

від третьої особи: ОСОБА_4 (довіреність №88 від 23.03.2018)

встановив:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №911/3981/16 за позовом Національного банку України (далі – НБУ/позивач) до Приватного акціонерного товариства “Білоцерківська теплоелектроцентраль” (далі - ПрАТ “Білоцерківська теплоелектроцентраль”/відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами від 16.02.2015 та 17.06.2015, укладеними між Національним банком України та Приватним акціонерним товариством “Білоцерківська теплоелектроцентраль”, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” (далі – ПАТ “Банк “Фінанси та кредит”/третя особа) за генеральними кредитними договорами №44 від 16.02.2015, №47 від 17.06.2015 та рядом кредитних договорів, укладених в межах відповідних генеральних кредитних договорів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2018, зокрема, поновлено провадження в справі №911/3981/16 та призначено підготовче засідання на 22.05.2018.

22.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження в справі №911/3981/16 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №910/24075/16, №910/1948/18 та №910/2308/18, оскільки у відповідних справах ПрАТ “Білоцерківська теплоелектроцентраль” оспорює дійсність іпотечних договорів від 16.02.2015 та 17.06.2015. На підтвердження зазначених обставин суду надано копії заяви про уточнення позову в справі №910/24075/16, позовних заяв ПрАТ “Білоцерківська теплоелектроцентраль” до Національного банку України та ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” про визнання договорів недійсними, а також копії ухвал господарського суду міста Києва від 15.03.2018 та 28.02.2018 про відкриття провадження у справах №910/1948/18 та №910/2308/18 за відповідно поданими позовами.

До того ж, у вказаному клопотанні відповідач зазначає, що у суду відсутня можливість при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, надавати правову оцінку договорам іпотеки, на підставі яких НБУ заявлено позов та, у разі наявності відповідних правових підстав, застосовувати положення щодо визнання вказаних правочинів недійсними, оскільки це призведе до виходу за межі позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2018 відкладено підготовче засідання на 05.06.2018

05.06.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від НБУ надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження, відповідно до яких позивач зазначає, що суд не позбавлений можливості під час розгляду справи по суті надати правову оцінку договорам іпотеки. До того ж, позивачем зауважено, що постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 17.01.2017 у справі №911/3981/16, якою вже зупинялось провадження до вирішення справ №910/24075/16 та №910/24073/16.

До того ж, у судовому засіданні 05.06.2018 представник позивача зауважив, що в матеріалах справи відсутні докази визнання іпотечних договорів від 16.02.2015 та 17.06.2015 недійсними, а тому застосовується презумпція дійсності відповідних правочинів.

У судовому засіданні 05.06.2018 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.06.2018.

У судовому засіданні 11.06.2018 представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження та подав доповнення до заперечення на клопотання про зупинення провадження.

Як вбачається з матеріалів справи №911/3981/16, предметом позову у даній справі є вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами від 16.02.2015 та 17.06.2015, укладеними між Національним банком України та Приватним акціонерним товариством “Білоцерківська теплоелектроцентраль” в забезпечення виконання ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” зобов'язань за генеральними кредитними договорами №44 від 16.02.2015, №47 від 17.06.2015 та рядом кредитних договорів, укладених в межах відповідних генеральних кредитних договорів.

Водночас, предметами позовів у справах №№910/24075/16, 910/1948/18 та 910/2308/18 є вимоги ПрАТ “Білоцерківська теплоелектроцентраль” про визнання недійсними іпотечних договорів від 16.02.2015 та 17.06.2015, на підставі яких Національний банк України просить суд задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на майно у справі №911/3981/16.

Відповідно до п. 5 ч. 1 Господарського процесуального кодексу України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у випадку об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Що ж до посилання позивача на обставини скасування ухвали господарського суду Київської області від 17.01.2017 про зупинення провадження в даній справі до вирішення господарським судом міста Києва справи №910/24075/16 та справи №910/24073/16 та можливість самостійно надати правову оцінку договорам іпотеки в межах даної справи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Скасовуючи ухвалу господарського суду Київської області від 17.01.2017 про зупинення провадження у справі №911/3981/16, Вищий господарський суду України у постанові від 10.10.2017, зокрема, зазначив, що господарський суд не позбавлений можливості при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, надати правову оцінку договорам іпотеки, на підставі яких заявлено цей позов і у разі наявності відповідних правових підстав вправі застосувати положення п. 1 ст. 83 ГПК України щодо визнання вказаних правочинів недійсними.

Водночас, відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017, що набрав чинності 15.12.2017, (далі - Господарський процесуальний кодекс України), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч.ч. 2, 3 с. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, станом на 11.06.2018 від позивача не надходило заяв про визнання недійсними повністю чи у певній частині іпотечних договорів від 16.02.2015 та 17.06.2015.

Системний аналіз положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що станом на момент звернення відповідача з клопотанням про зупинення провадження в справі №911/3981/16 до вирішення справ №№910/24075/16, 910/1948/18 та 910/2308/18, у суду відсутня можливість в межах даної справи самостійно надати правову оцінку договорам іпотеки, на підставі яких Національний банк України просить звернути стягнення в даній справі в розрізі їх

Посилання ж позивача на застосування судом презумпції дійсності правочинів спростовується наступним.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Приписами ст. 209 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

Враховуючи зазначене, а також те, що ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2018 постановлено розглядати справу №911/3981/16 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, суд позбавлений можливості на стадії підготовчого провадження досліджувати обставини дійсності/недійсності іпотечних договорів від 16.02.2015 та 17.06.2015.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених 5 частини першої статті 227 цього Кодексу – до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також існування об’єктивної неможливості розгляду цієї справи, оскільки встановлення у справах №№910/24075/16, 910/1948/18 та 910/2308/18 обставин дійсності/недійсності іпотечних договорів від 16.02.2015 та 17.06.2015 може вплинути на встановлення істотних обставин та їх правову оцінку в межах справи №911/3981/16, суд дійшов висновку про зупинення провадження в даній справі.

Керуючись ст. 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Зупинити провадження у справі №911/3981/16 набрання законної сили судовими рішеннями у справах №910/24075/16, №910/1948/18 та №910/2308/18.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду протягом десяти днів з дня складення повної ухвали у відповідності до ч. 2 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, відповідно до підпункту 17.5) підпункту 17) пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повна ухвала складена 22.06.2018.

Суддя В.А. Ярема