Рішення № 74968322, 19.06.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 червня 2018 р. Справа № 903/68/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Айвер"

до відповідача: Комунального підприємства "Луцьке"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Луцька районна державна адміністрація Волинської області; Відділ освіти, молоді та з питань фізичної культури і спорту Луцької районної державної адміністрації Волинської області

про стягнення 282623,88 грн.

Суддя Шум М.С.

секретар с/з ОСОБА_1

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 03.04.2018р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 05.01.2017р.

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Луцька районна державна адміністрація Волинської області: ОСОБА_4 – перший заступник голови Луцької РДА

Відділ освіти, молоді та з питань фізичної культури і спорту Луцької районної державної адміністрації Волинської області: ОСОБА_5 – керівник відділу

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю “Айвер” звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Комунального підприємства "Луцьке" про стягнення 282623,88 грн., з них: 246662 грн. заборгованості та 35961,88 грн. – інфляційних втрат, які виникли наслідок невиконання умов договорів, щодо оплати за надані послуги, №1/07 від 14 липня 2015р. на виконання робіт капітального ремонту покрівлі ОСОБА_6 ст. с.Боратин Луцького району (корпуси №1,2,3) та №2/08-15 на виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі ОСОБА_6 ст. с.Боратин Луцького району (корпус № 4,5).

Ухвалою суду від 05.06.2018р. розгляд справи по суті відкладено на 19.06.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.06.2018р. просив позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача щодо задоволення судом позовних вимог не заперечив.

Представники третіх осіб в судовому засіданні підтримали позицію відповідача щодо визнання останнім позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

14.07.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айвер" та Комунальним підприємством "Луцьке" укладено договір №1/07 на виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі ЗОШ I-III ступеня ст. с. Боратин, Луцького р-н. (корпус №1,2,3,).

Пунктом 2.2 договору сторони визначили, що оплата за виконанні роботи здійснюється протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаної роботи.

27.07.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айвер" та Комунальним підприємством "Луцьке" укладено договір субпідряду №2/08-15 на виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі ЗОШ I-III ступеня ст. с. Боратин, Луцького р-н. (корпус №4,5).

Розділом 3 договору сторони визначили, що кінцевий розрахунок в повному обсязі здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов договорів ТОВ Айвер" виконало роботи по капітальному ремонту покрівлі ЗОШ I-III ст. с. Боратин, Луцького р-н, на суму 1391090,40 грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних будівельних робіт (а.с.16-43).

Однак, комунальне підприємство "Луцьке" лише частково оплатило вартість виконаних робіт на суму 514 325,20грн., отже неоплаченою залишилась сума 246 662 грн.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором..

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки

Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку, відносини між позивачем та відповідачем носять договірний характер, укладений між останніми Договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно ч.5 ст.22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.1 ст.75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч.4 ст.191ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом, відповідно до ст.ст. 42, 191 ГПК України, прийнято визнання відповідачем позову, останнє є таким, що не суперечить законодавству, також судом не встановлено порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи визнання позову відповідачем, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову та вважає за необхідне позовні вимоги задоволити, стягнути з відповідача на користь позивача 246 662 грн. заборгованості.

Щодо стягнення з відповідача 35 961,88 грн. інфляційних втрат, суд зазначає.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат, вважає, що останній підставним та таким, що підлягає до задоволення.

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази сторін, господарський суд, оцінюючи їх за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. З відповідача слід стягнути 282 623,88 грн., з них 246 662 грн. – заборгованості та 35961,88 грн. – інфляційних втрат.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У зв'язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст.ст.129 ГПК України, на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Луцьке" (45624, Волинська обл., Луцький район, село Великий Омеляник, вул. Володимирська, буд. 5, код 36716814 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айвер" (45061, Волинська обл., Луцький район, село Коршів, вул. Лесі Українки, буд.82, код 39785524) 282 623,88 грн., з них: 246662 грн. заборгованості та 35961,88 грн. – інфляційних втрат, а також 4 239,36 грн. витрат позивача по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення

Повний текст рішення складено

27.06.2018

Суддя М. С. Шум