Рішення № 74968067, 26.06.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10500/17

пр. № 2-а/759/61/18

26 червня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Шум Л.М.

при секретарі Васюрі Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у липні 2017 р. звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що у 2000 р. вн пішов у відставку з посади судді Київського господарського суду, перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду, отримує довічне щомісячне грошове утримання. На підставі стажу роботи суддею понад 20 р., розмір довічного грошового утримання складає 80 % заробітної плати працюючого на той час судді. На підставі рішення Конституційного суду України від 03.06.2013 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України положення щодо нарахування пенсії позивачу. При звернені до відповідача із заявою про перерахунок суми довічного утримання, позивачу було відмовлено через відсутність правових підстав для проведення такого перерахунку. Вказану відмову позивач вважає необґрунтованою, такою, що суперечить положенням закону, а тому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови судді у відставці здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується у розмірі 80 % від заробітної плати працюючого судді, здійснити відшкодування витрат.

Сторони до суду не з'явились, представники подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача позов підтримала, представник відповідача проти позову заперечувала (ас. 39, 40).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов зазначив, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2016 р. зобов'язано Управління провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80 % від заробітної плати працюючого судді згідно довідкою Господарського суду м. Києва від 15.12.2015 р. №08-35/456 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Управління дане рішення суду виконало. 28.12.2016 р. при зверненні позивача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки Господарського суду м. Києва від 26.12.2016 р., ОСОБА_1 було відмовлено, з огляду на те, що перерахунок проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових винагороди, з 01.12.2016 р. змінилися розміри винагороди, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. №1774-VІІІ визначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 740 грн. При цьому, з 30.09.2016 р. набрав чинності Закону України «Про судоустрій та статус суддів» який не передбачав обмеження щомісячного довічного грошового утримання максимальним розміром. Тому перерахунок пенсії на підставі заяви від 28.12.2016 р. призвів би до зменшення грошового утримання (а.с. 25-26).

У відповіді на відзив від 28.02.2018 р. позивач зазначив, що закон, на який посилається відповідач як на підставу відмови у проведенні перерахунку, набрав чинності 01.01.2017 р., а він звернувся з позовом до набрання чинності вказаним законом (а.с. 31).

Суд, дослідивши матеріали справи та оглянувши у підготовчому засіданні 13.02.2018 р. матеріали пенсійної справи ОСОБА_1, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Верховної ради України від 23.03.2000 р. ОСОБА_1 звільнено з посади судді, першого заступника голови арбітражного суду м. Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с. 10).

Позивач перебуває на обліку в Управлінні з 01.02.2007 р. та отримує щомісячне довічне грошове утримання згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до довідки Господарського суду м. Києва №08-35/298 від 26.12.2016 р. заробітна плата позивача, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці становить 24 800,00 грн. (а.с. 8).

28.12.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку суми щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Господарського суду м. Києва №08-35/298 від 26.12.2016 р. (а.с. 35).

Відповідно до розпорядження Управління №860527 від 17.11.2016 р. розмір утримання складає 17 087,20 грн. (а.с. 34).

Управління листом №3631/06 від 16.01.2017 р. повідомило що з 01.01.2017 р. діє Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. №1774-VІІІ яким передбачається, що з 31.12.2017 р. максимальний розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці не може перевищувати 10 740 грн. А тому перерахунок призведе до зменшення розміру пенсії (а.с. 9).

В частині третій статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 126 Конституції, незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення; обчислення суддівського стажу; вирішення житлових проблем; медичного обслуговування суддів та членів їх сімей; порядку соціального захисту суддів України, суддівська винагорода, щомісячне довічне грошове утримання є елементами статусу судді. Збереження наявного статусу судді, недопущення його скасування або звуження його змісту та обсягу є однією з основоположних гарантій незалежності судді.

Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженного правосуддя.

Тобто гарантії незалежності суддів не можуть бути звужені чи скасовані під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних.

Крім того, незалежність судді забезпечується, серед іншого, належним його матеріальним та соціальним забезпеченням, що передбачено міжнародними стандартами у сфері судочинства.

Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Особливий статус судді, гарантії його незалежності визначаються Конституцією України і законами, що виключає в процесі його конкретизації та розвитку обмеження законодавчо встановлених гарантій статусу судді або зниження їх рівня.

Будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя і права громадян на захист прав і свобод незалежним судом.

Відповідно до пункту 3.1 розділу III Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 25 січня 2008 року, обовязок підготовки подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та оформлення необхідних для цього документів, покладено на уповноважену особу суду за останнім місцем роботи судді.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів (далі Закон).

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.

Зокрема, суддя після виходу на пенсію або у відставку, використовуючи конституційне право на призначення пенсії державного службовця чи щомісячного грошового довічного утримання, не може бути при цьому позбавлений гарантій незалежності суддів, включаючи заходи їх правового захисту, матеріального і соціального забезпечення в частині перерахунку пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 (справа № 1-8 2016 про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними, положення ряду статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-УІ у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-УІІІ, та відновлено право суддів у відставці на призначення (перерахунок) та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді; за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного утримання: у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання: пенсія або щомісячне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку.

Вказане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.

У відповідності до ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Відтак розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці залежить від суми грошового утримання діючого судді, та виходячи з принципу єдності статусу суддів, у разі підвищення розміру грошового утримання діючого судді має здійснюватися перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання і судді у відставці будь-якої судової інстанції системи судів загальної юрисдикції.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

З 1 грудня 2016 року на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" збільшився розмір прожиткового мінімуму до 1600 грн. Тому з 1 грудня 2016 року змінився розмір грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді - посадовий оклад 16 000,00 грн. Як наслідок - має бути здійснений з грудня 2016 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з прожиткового мінімуму в 1600 грн.

Встановлено, що позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці, яке нараховане в розмірі 80 % від заробітної плати.

З 01.12.2016 року у відповідності до ст. 8 Закону України від 25.12.2015 року № 928- УІІІ "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року суддівська винагорода (заробітна плата) працюючого на відповідній посаді судді відповідно до довідки Господарського суду м. Києва становить 24 800 грн. та складається із посадового окладу у розмірі 16 000,00 грн., надбавки 8000 ,00 грн., інші виплати, які враховуються при обчисленні довічного грошового утримання 800,00 грн. - доплата 5 % посадового окладу судді, який займав посаду заступника голови суду.

З огляду на наведене, у зв'язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму та, відповідно розміру грошового утримання судді, позивач набув право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання саме з 01.12.2016 року, на підставі заяви від 28.12.2016 року.

Частиною 1 статті 51 та частиною 5 статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» закріплено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та даного закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з суддів України і здійснює правосуддя на професійній основі; за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканості, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20 лютого 2012року, 14, 28 травня та 06 листопада 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21-350а13 відповідно) в яких суд зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, які в силу статті 244-2 КАС України є обовязковими для всіх судів України.

Слід також зазначити, що в рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп2007 вказано, що щомісячне довічне грошове утримання як і пенсія, є особливою формою соціального забезпечення суддів, тобто, довічне грошове утримання є аналогом пенсійного забезпечення.

Стосовно доводів що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774 встановлено максимальне обмеження перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зазначений період колегія суддів зазначає, що в Рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 у справі № 1-8/2016 Конституційний Суд України роз'яснив, що закони та інші правові акти або окремі їх положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є «обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені» (частина друга статті 150 Конституції України).

Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).

Отже питання регулювання довічного грошового утримання визначено вже в Рішенні Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, а тому, відповідачем не може бути відмовлено в перерахунку грошового утримання з підстав перевищення максимального розміру пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно дост. 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вирішує справи відповідно до Конституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Позов Кривенка Григорія України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначеніКонституцієюта законами України. У відповідності до ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 244-246, 293, 295, 371, 382 КАС України, суд,

ВИРІШИВ :

ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови судді у відставці ОСОБА_1 здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 80 % від заробітної плати працюючого судді згідно з довідки Господарського суду м. Києва №08-35/298 від 26.12.2016 р. про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Стягнути з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя :