Ухвала суду № 74967999, 22.06.2018, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 4-с/759/121/18

ун. № 759/22226/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі

головуючого-судді Петренко Н.О.,

за участю секретаря судових засідань Намазової Г.Л.

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пилипчука Костянтина Ростиславовича про винесення постанови від 30.05.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачеві,

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «Державний ощадний банк» ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Пилипчука К.Р. в якій просить визнати постанову головного державного виконавця Святошинського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 30.05.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачеві у рамках виконавчого провадження № 52108288 неправомірною та скасувати; зобов»язати державного виконавця відновити виконавче провадження № 52108288.

В обгрунтування скарги посилався на те, що у провадженні Святошинського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві з 06.09.2016р. перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 759/22226/14-ц від 11.09.2014р. виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» боргу у розмірі 20 478,69 доларів США та судові витрати 3 654,00 грн. 30.05.2017р. постановою державного виконавця Пилипчуком К.Р. виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Оскаржувану постанову та оригінал виконавчого документа було отримано наручно представником АТ «Ощадбанк» 23.05.2018р. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу є відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійсненні виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Представник заявника вважає, що державним виконавцем не проведено в повному обсязі передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» та Інстукції з організації примусвоого виконання рішень затвердженої наказом Міністерства Юстиції України 29.09.2016р. за № 2832/5 дій щодо вжиття всіх необхідних заходів з примусвового виконання рішення суду з часу відкриття виконавчого провадження до часу повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки докази вжиття всіх заходів щодо примусового виконання судового рішення, своєчасно і в повному обсязі вчинення виконавчих дій відсутні, а тому оскаржувана постанова є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник заявника у судовому засіданні скаргу підтримав та просив суд її задовольнити. Будь-яких клопотань від представника заявника не надійшло.

Представник Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві ГТУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про день та час розгляду скарги, матеріали виконавчого провадження суду не надав.

Суд, вислухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали скарги, встановив наступне.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.2015 р. стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії Головного управління по м. Києву Київської області АТ «Ощадний Банк» заборгованість у сумі 20 478 дол. США 69 центів та сплачений судовий збір у розмірі 3 654,00 грн/а.с.87-89/.

Представником позивача 11.09.2015р. отримано виконавчий лист/а.с.102/.

Постановою державного виконавця ВП № 52108288 від 06.09.2016р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 759/22226/14-ц виданого Святошинським районним судом м. Києва.

Постановою державного виконавця від 30.05.2017р. виконавчий лист № 759/22226/14-ц повернуто на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Пунктом 16 Постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ № 6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено , що відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Представник заявника посилається на те, що отримав постанову 23.05.2018р., однак суд не приймає за достовірний доказ дану обставину, оскільки постанова завірена тільки представником заявника, що є не належним доказом отримання постанови. Також, слід зазначити, що постанова про повернення виконавчого документа була винесена ще 30.05.2017р. і представник не був позбавлений можливості раніше ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд ввжає, що скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 13,81,89, 447-451 ЦПКУ, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ

Відмовити у задоволені скарги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пилипчука Костянтина Ростиславовича про винесення постанови від 30.05.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачеві .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Святошинського районний суду міста Києва, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення .

Учасники справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О. Петренко