Ухвала суду № 74966357, 26.06.2018, Млинівський районний суд Рівненської області

Справа №566/799/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 червня 2018 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

Суддя Млинівського районного суду Рівненської області Лободзінський А.С., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування постанов державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Млинівського районного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області;

- скасувати постанову державного виконавця про накладення на позивача штрафу від 12.06.2018 року ВП №55975225 в розмірі 10200 грн.;

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у рівненській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Вивчивши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Так, в ч.1-ч.2 даної статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Із матеріалів справи, зокрема, з прохальної частини позову (пункт 1) вбачається, що позивач оскаржує дії державного виконавця, разом з тим, не вказує які саме дії, він просить визнати протиправними. Також, в пункті 3) прохальної частини позивач просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, не зазначаючи номер виконавчого провадження, дату постанови, що позбавляє суд можливості встановити, чи не пропущено строк звернення до суду із відповідною позовною вимогою, в силу положень ст.287 КАС України.

Разом з тим, приписами ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною-особою підприємцем встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року 1 762,00 грн.

При цьому, є необхідним зазначити, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

У даному випадку, позивачем оскаржується, зокрема, постанова відповідача, згідно якої на ГУПФ України у Рівненській області накладено штраф у сумі 10200 грн., а тому з урахуванням наведеного, заявлена позовна вимога є вимогою майнового характеру.

Тож, як вбачається із прохальної частини позову, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (про визнання протиправними дій відповідача, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження) та вимогу майнового характеру (про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.).

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подання до суду вказаної позовної заяви, що містить дві вимоги немайнового характеру і вимогу майнового характеру позивачу необхідно було сплатити за кожну вимогу окремим платіжним документом, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 3524,00 грн. (за вимоги немайнового характеру) та у розмірі 1762,00 грн. (за вимогу майнового характеру).

До позовної заяви документа про сплату судового збору позивачем не додано та не наведено підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Отже, за подання до суду позову, який містить вимоги майнового і немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірах, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та у кореспонденції із положеннями ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Крім цього, позивачу слід визначитись із тим, які саме дії державного виконавця він просить визнати протиправними та , виходячи із цього, обрати відповідний спосіб захисту, який би відповідав положенням ч.2 ст.245 КАС України.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суд вважає, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).

Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області до державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування постанов державного виконавця.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя