Постанова № 7496622, 18.01.2010, Луганський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2010 року Справа № 2а-707/10/1270 Категорія 2.24.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Гапоновій І.В.,

за участю:

представника позивача: Мисік А.Ю. (довіреність № 1 від 04.01.2010р)

представник відповідача: не зявився.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Старобільського районного центру зайнятості до Акціонерного товариства закритого типу «Старобільський завод залізобетонних виробів» про стягнення недоїмки зі страхових внесків у розмірі 1557,22грн.,-

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2010 року Старобільський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Старобільський завод залізобетонних виробів» про стягнення недоїмки зі страхових внесків у розмірі 1557,22грн.

Позивач обґрунтовуючи позов зазначив, що відповідач Акціонерне товариство закритого типу «Старобільський завод залізобетонних виробів» зареєстрований у Старобільському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття згідно журналу реєстрації за № 122800013 від 30.09.1997 року. Всі роботодавці підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю повинні своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до цільового централізованого Фонду за найманих працівників у порядку і розмірах передбачених п.п. 2 п.2 ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533- ІІІ, та п.2 ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року № 2213 ІІІ.

Акціонерне товариство закритого типу «Старобільський завод залізобетонних виробів» не виконало покладені на нього вказаним Законом обовязки по сплаті страхових внесків, у звязку з чим станом на 01.10.2009 року згідно з даними Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2009 року недоїмка за платником зі сплати страхових внесків становить 1557грн. 22коп.

Представник позивача у судове засідання зявився позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних про права та обовязки сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідач Акціонерне товариство закритого типу «Старобільський завод залізобетонних виробів» зареєстрований у Старобільському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття згідно журналу реєстрації за № 122800013 від 30.09.1997 року. Всі роботодавці підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю повинні своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до цільового централізованого Фонду за найманих працівників у порядку і розмірах передбачених п.п. 2 п.2 ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533- ІІІ, та п.2 ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року № 2213 ІІІ.

Акціонерне товариство закритого типу «Старобільський завод залізобетонних виробів» не виконало покладені на нього вказаним Законом обовязки по сплаті страхових внесків, у звязку з чим станом на 01.10.2009 року згідно з даними Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2009 року недоїмка за платником зі сплати страхових внесків становить 1557грн. 22коп.

Відповідно до вимог ст.. 46 Конституції України, ст.. 11 Закону України «Про зайнятість населення», громадяни мають право на соціальний захист, в т.ч. і на забезпечення їх у випадку безробіття з незалежних від них обставин. Видатки повязані з соціальною та матеріальною підтримкою тимчасово непрацюючих громадян, здійснюються Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 16 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» джерелами формування коштів Фонду є страхові внески страхувальників роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку передбачених законодавством України.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Несплата недоїмки зі страхових внесків веде до суттєвого порушення інтересів держави, а саме внаслідок цього скорочується надходження на рахунок державної служби зайнятості, та як результат скорочується фінансування державних програм з соціального захисту населення, що в свою чергу є однією з причин, яка може призвести до затримки виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття громадянам, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших доходів та для яких ці кошти є єдиним засобом до існування.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню оскільки не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач Старобільський районний центр зайнятості звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 38 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”, ст.ст. 2, 17, 88, 94, 112, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Старобільського районного центру зайнятості до Акціонерного товариства закритого типу «Старобільський завод залізобетонних виробів» про стягнення недоїмки зі страхових внесків у розмірі 1557,22грн задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Старобільський завод залізобетонних виробів» (92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Південна,1, і.к. 03575422, р/р 2600830200424 у філії Старобільське відділення №589 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 364058) недоїмку по страхових внесках до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття в розмірі 1557,22грн на користь держави в собі Старобільського районного центру зайнятості, кошти перерахувати на р/р 37175972900331, код платежу 50040200, МФО 804013, отримувач Старобільський районний центр зайнятості, і.к. 13392409.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію постанови надіслати відповідачу.

Повний текст постанови складено та підписано 20 січня 2010 року.

СУДДЯ С.В.Борзаниця