Постанова № 74966203, 19.06.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/9539/17 Номер провадження 22-ц/786/1435/18Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Абрамова П.С., Хіль Л.М.

За участю секретаря : Кальник А.М.

Розглянула в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави в складі судді Чуванової А.М. від 10 квітня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Концерну радіомовлення в особі Полтавської філії Концерну РРТ про зобов’язання нарахування та стягнення заробітної плати у зв’язку із порушенням законодавства про працю та про оплату праці, умов колективного та трудового договору,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопадні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Концерну радіомовлення в особі Полтавської філії Концерну РРТ, в якому просив:

визнати неправомірною зміну розміру надбавки за високі досягнення в праці, що обумовлено наказом №111 від 16.10.2015 року;

поновити попередні умови оплати праці, що були передбачені наказами №28/вк від 10.11.2008 року та №129 від 25.09.2009 року (щомісячної надбавки у розмірі 50% від окладу юрисконсульта);

зобов’язати відповідача здійснити відповідні йому нарахування та примусово стягнути донараховані суми заробітної плати з урахуванням виплат, що розраховуються методом обчислення середньої заробітної плати, які не нараховувались за спірний період з 01.10.2015 року по поточну дату розгляду справи судом (відпускних, відряджень, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, лікарняних) та додатково відповідної індексації заробітної плати за спірний період;

зобов’язати здійснити нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати;

зобов’язати здійснити нарахування 3% річних за весь час прострочення;

відшкодувати моральну (немайнову) шкоду в розмірі 5000 грн.

Вимоги обґрунтовані тим, що він перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем, до жовтня 2015 року отримував надбавку за високі досягнення в праці у розмірі, що складає 50% посадового окладу. В подальшому, згідно наказу №111 «Про зміну розмірів та скасування надбавок за високі досягнення у праці зв’язку з несвоєчасним виконанням завдань та погіршенням якості роботи» від 16.10.2015 року вказаний розмір було зменшено до 19,4 % посадового окладу.

Вважає, що він своєчасно та в повному обсязі планує та виконує свою роботу, з вказаним наказом не був ознайомлений, а відповідач зменшивши відсоток надбавки невірно нараховував та виплачував заробітну плату, що призвело до порушення його трудових прав та завдало моральної шкоди.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 квітня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Концерну радіомовлення в особі Полтавської філії Концерну РРТ про зобов’язання нарахування та стягнення заробітної плати, у зв’язку із порушенням законодавства про працю та про оплату праці, умов колективного та трудового договору відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1409,60 грн.

Відмова в задоволенні позову обумовлена відсутністю підтвердження безпідставності дій відповідача в частині зменшення заробітної плати, з посиланням на положення ст. 97 КЗпП України і ст.15 Закону України «Про оплату праці».

При цьому суд встановив, що саме директор, на підставі умов колективного договору, одноособово визначає розмір надбавки за високі досягнення в праці.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд.

Зокрема вказує, що власник не мав права в односторонньому порядку вирішувати питання оплати праці, що погіршують умови встановлені колективним договором, в даному випадку зменшення вказаної надбавки.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, ОСОБА_2 згідно наказу №2/вк від 01.03.2002 року був прийнятий на роботу до Полтавської філії концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення на посаду електромеханіка засобів радіо і телебачення.

Протягом тривалого часу позивач неодноразово переводився з однієї посади на іншу.

Згідно наказу №129 від 25.09.2009 року ОСОБА_2 переведено на посаду юрисконсульта першої категорії з посадовим окладом 2073 гривень, з встановленням надбавки за високі досягнення в праці у розмірі 1035 гривень, що складає 50% встановленого цим наказом посадового окладу юрисконсульта.

В подальшому, наказом №111 від 16.10.2015 року «Про зміну розмірів та скасування надбавок за високі досягнення у праці ОСОБА_2, ОСОБА_3М.» відповідно до положення Колективного договору про порядок встановлення і скасування надбавки за високі досягнення у праці, за несвоєчасне виконання завдань та погіршення якості роботи з 01.10.2015 року ОСОБА_2 юрисконсульту 1 категорії змінено надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 19,4% посадового окладу.

За змістом статті 13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Відповідно до ст. 18 КЗпП України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Умовами колективного договору, а саме розділом 5 «Оплата праці» визначено, що в межах коштів визначеного та затвердженого фонду оплати праці адміністрація підприємства встановлює працівникам Концерну РРТ доплати та надбавки в розмірах, що визначаються у відсотках до тарифної ставки (окладу), посадового окладу працівника за основною посадою за фактично відпрацьований час (п.5.7.). Порядок призначення доплати за високі досягнення в праці керівникам, професіоналам, фахівцям визначений п.5.7.14 призначається у розмірі до 50%.

Також Колективним договором п. 5.12. встановлено, що за наявності фінансової можливості проводити поточне преміювання працівників за Порядком преміювання працівників за основні результати виробничої та фінансово-господарської діяльності, у розмірах, визначених філіями Концерну РРТ та дирекцією у розмірах преміювання за основні результати виробничої та фінансово - господарської діяльності, в межах визначеного та затвердженого фонду заробітної плати

Відповідно до положення про порядок встановлення надбавки за високі досягнення у праці, який затверджено Директором Полтавської філії Концерну РРТ та Головою первинної профспілкової організації Концерну РРТ надбавка встановлюється на підставі показників, що характеризують рівень кваліфікації працівника, наказом директора філії на підставі цього положення. При погіршенні показників праці або погіршення трудової і виробничої дисципліни надбавка зменшується або скасовується наказом.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що Колективним договором та положенням про порядок встановлення надбавки, яке є невід’ємною частиною договору, чітко визначено право директора філії за наявності фінансової можливості та в межах коштів визначеного та затвердженого фонду оплати праці встановлювати надбавки за високі досягнення праці.

За змістом наведених нормативних документів, вказані надбавки, які встановлюються керівництвом підприємства і можуть змінюватися в разі погіршення показників праці або трудової і виробничої дисципліни, не свідчать про погіршення умов праці, як про це стверджує апелянт, посилаючись на положення ч. 4 ст. 97 КЗпП України, оскільки є самостійним правом керівництва.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, що діюче законодавство тільки зобов’язує власника встановлювати конкретні розміри надбавок на умовах та в розмірі, що визначені нормативно-правовими актами з урахуванням вимог колективного договору, а у разі, якщо вони не передбачені актами чинного законодавства або провадяться понад встановлені зазначеними актами норми відповідно до вимог колективного договору.

Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри надбавок, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника надбавок обов’язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено колективним договором або іншим локальними документами підприємства.

Колегією суддів, як і судом першої інстанції під час розгляду справи, не встановлено обставин, які б свідчили про погіршення умов праці позивача діями роботодавця, оскільки питання зменшення розміру надбавки за високі досягнення в праці вирішено відповідачем з дотриманням норм трудового законодавства.

Посилання апелянта на безстроковість нарахування надбавки, тобто постійну та безумовну її виплату в розмірі 50% є помилковим, з огляду на те, що надбавка за високі досягнення праці виплачується в розмірі до 50%, тобто її розмір не є чітко визначеним, та за наявності фінансової можливості у роботодавця, що і передбачають умови Колективного договору.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 не доведено факту порушення його трудових прав у відповідності до норм статті 81 ЦПК України, не містять таких доказів і доводи апеляційної скарги.

Враховуючи, що твердження апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, як постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 червня 2018 року.

Судді : (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1