Вирок № 74966035, 26.06.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2344/17

Провадження № 1-кп/541/41/2018

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Куцин В. М,

секретаря судових засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2

кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12017170260000109 від 06.02.2017 року та за №12017170260001061 від 17.11.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, утриманців не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 17.02.2017 Миргородським міськрайонним судом за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу – 850 грн.; 18.01.2018 Апеляційним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, з урахуванням ст.ст.70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України

з участю сторін та інших учасників судового провадження

прокурора Безмаль О. В.

захисника,адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Миргороді вищевказане кримінальне провадження

В С Т А Н О В И В :

У ніч із 05.02.2017 на 06.02.2017 ОСОБА_3, правомірно перебував у під’їзді гуртожитку, розташованого за адресою: м. Миргород, вул. Вовка, 80/30. Переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, у повній мірі усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом. З корисливих мотивів, шляхом вільного доступу через відчинені двері санітарного вузла загальної житлової секції третього поверху гуртожитку, викрав належний потерпілому ОСОБА_5 велосипед марки «Formula Atlant AM DD» (рама – VLT1676558) чорно-салатного кольору. Ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта №1809/1 від 18.09.2017 становить 3753,95 грн., чим завдав потерпілому матеріальних збитків на вищевказану суму.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, а саме: направився на викраденому велосипеді до свого знайомого, попередньо домовившись із ним про продаж велосипеду, та в подальшому продав велосипед марки «Formula Atlant AM DD», тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим повністю довів до кінця свій злочинний намір , направлений на таємне викрадення чужого майна.

09 липня 2017 року у період із 12.00 год. до 19.00 год. ОСОБА_3, перебуваючи поблизу домоволодіння потерпілого ОСОБА_6, розташованого за адресою: м. Миргород, вулиця Гурамішвілі, 137/13, повторно діючи таємно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з прямим умислом, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав належний потерпілому ОСОБА_6 велосипед «марки Premier» спортивного типу. Який знаходився поблизу вхідних дверей житлового будинку на неогородженій території домоволодіння за вищевказаною адресою. Ринкова вартість викраденого велосипеда відповідно до висновку експерта №663 від 05.09.2017 складає 2589,30 грн., чим завдав потерпілому матеріальних збитків на вищезазначену суму.

Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим повністю довів до кінця свій злочинний намір.

2 листопада 2017, в період часу з 22.00 год., до 23.00 год., перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, ОСОБА_3 прибув на неогороджену територію домоволодіння №3 по вул.8 Березня в м. Миргород, яке належить ОСОБА_7. Тут діючи повторно з прямим умислом на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, таємно вчинив крадіжку чорного металу загальною вагою 37,8 кг, на суму 198,45 грн. та кольорового металу (алюмінію) вагою 0,8 кг, на суму 22,04 грн .Загальна вартість викраденого металу становить 220,85 грн.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в скоєнні інкримінованих йому злочинів не визнав. Суду пояснив ,що крадіжку велосипеда у потерпілого ОСОБА_5 він не скоював,а лише продав велосипед який викрав свідок ОСОБА_8. Велосипед який належав потерпілому ОСОБА_6 придбав у невідомої особи і потім продав. Металобрухт у ОСОБА_7, не викрадав, а здав належний йому металолом.

Потерпілий ОСОБА_5 повідомив суду, що проживає на 3 поверсі в будинку 80/30 по вулиці Вовка в місті Миргород. Велосипед чорно-салатового кольору придбав влітку минулого року та зберігав в підсобному приміщенні біля квартири. Доступ до підсобного приміщення мають лише мешканці квартир які там проживають та їх гості. 05.02.2017 року близько 17 години велосипед знаходився у кладовці. Після 20 години виявив крадіжку велосипеда і звернувся в поліцію з заявою. Від працівників поліції дізнався що крадіжку скоїв обвинувачений, який є родичем його сусідів ОСОБА_8 який на його думку міг безперешкодно зайти до підсобного приміщення де зберігається велосипед. Велосипед йому не повернули. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив,що велосипед спортивного типу чорного кольору йому подарували. Влітку 2017 року близько 18 години він залишив велосипед поблизу вхідних дверей в будинок де проживає на ІНФОРМАЦІЯ_5. Через півгодини виявив що велосипед зник. Малолітні діти які гралися неподалік розповіли про особу яка вкрала велосипед яка зовні схожа на обвинуваченого. Через декілька днів після скоєння крадіжки обвинувачений звернувся до нього з проханням не повідомляти про скоєння злочину та пообіцяв повернути велосипед. Однак своєї обіцянки не дотримався. Тоді він повідомив поліцію про скоєний злочин. На даний час велосипед йому повернуто, претензій до обвинуваченого він не має і просить суворо не карати.

Свідченнями потерпілого ОСОБА_7, який суду повідомив що є власником домоволодіння за адресою м. Миргород вулиця 8 Березня,3. Після придбання якого він здійснив демонтаж приміщень склавши окремо різні будівельні матеріали та металолом Металобрухт чорного металу, серед якого були листи металу, залишки холодильника, «уголки» та 2 електродвигуни склав у стару іржаву бочку та залишив під деревом горіха. В один із днів листопада виявив крадіжку та повідомив дільничного поліцейського. Через деякий час злочин було розкрито. Під час огляду металу на метало приймальному пункті виявили металобрухт який був у нього на подвір’ї і він його впізнав. Пізніше йому стало відомо що крадіжку скоїв ОСОБА_3 При призначенні покарання покладався на розсуд суду та пояснив що злочином йому завдані збитки, які не відшкодовані.

Свідок ОСОБА_9 повідомив, що він є сусідом ОСОБА_5. Йому достовірно відомо, що в підсобному приміщенні біля їхніх квартир зберігалося 2 велосипеди. В тому числі і велосипед що належав ОСОБА_5 В один із днів лютого 2017 року останній йому повідомив що викрали велосипед. Напередодні ввечері він бачив що велосипед знаходився у підсобному приміщенні.

Свідченнями свідка ОСОБА_10 який суду пояснив, що в листопаді 2017 року вранці він на прохання ОСОБА_3 допомагав останньому перевозити металолом на приймальний пункт. ОСОБА_3 приїхав з візком. Старий та іржавий метал який знаходився на узбіччі дороги склали у бочку яка там була, погрузили на візок і повезли на приймальний пункт. По дорозі їх наздогнала поліції однак претензій не висловила. Він здав металолом, гроші віддав ОСОБА_3. Через деякий час йому стало відомо що металолом був викрадений обвинуваченим хоча останній йому про це не повідомляв.

Свідок ОСОБА_11 підтвердив що металолом який зазначений в заяві потерпілого насправді здавав візуально знайомий йому чоловік однак не обвинувачений. Приблизно через 2 дні як він прийняв металолом приїхали працівники поліції і повідомили що металолом крадений. Метал знаходився на кучі металобрухту.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив що в вечірній час в один із днів лютого 2017 року ОСОБА_3 з метою придбання наркотичних засобів які вони в той час з останнім вживали привів велосипед схожий на велосипед сусіда його матері ОСОБА_5 та запропонував його продати. Він погодився і вони на цьому велосипеді поїхали до ОСОБА_12 З останнім ОСОБА_3 вранці цього дня домовився про продажу велосипеда. Він деякий час залишався чекати ОСОБА_3 який був відсутній. Потім обвинувачений прийшов з грошима які вони використали для придбання наркотичних засобів для власного вживання. ОСОБА_3 йому повідомляв що викрав велосипед.

Свідок ОСОБА_12 підтверджуючи свідчення ОСОБА_8 суду повідомив, що про допомогу у продажі велосипеда який нібито належав ОСОБА_3 та ОСОБА_8 вранці попросив його обвинувачений. На протязі дня він знайшов покупця та повідомив про це ОСОБА_3 Коли близько 20 години ОСОБА_3 та ОСОБА_8 приїхали на велосипеді то вартість велосипеда він обумовлював також з обвинуваченим і виручені кошти від його продажу передав останньому. Про те що велосипед був викрадений йому стало відомо від працівників поліції.

Суд вважає, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні проведено з дотриманням вимог кримінально - процесуального законодавства.

Крім показань потерпілих та свідків вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується сукупністю перевірених в ході судового розгляду письмовиих доказів які суд визнає належними допустимими та достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,а саме.

Протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 від 06.02.2017 про крадіжку у нього велосипеда з підсобного приміщення поблизу його квартири №100 за адресою м. Миргород вул.Вовка80/30.

Протоколом огляду місця події від 06.02.2017 та фото таблицями, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 вказав на приміщення звідки в ніч на 06.02.2017 року був викрадений належний йому велосипед марки «Формула» салатово-чорного кольору.

Копією паспорта на велосипед марки «Formula Atlant AM DD», яка надана потерпілим.

Згідно висновку експерта №1809/1 від 18.09.2017 вартість викраденого у ОСОБА_5 велосипеда становить 3753,95 грн.,

Відповідно до протоколу пред’явлення для впізнання велосипеда за фотознімками від 11.10.2017, потерпілий ОСОБА_5 вказав на велосипед, ідентичний тому який був викрадений у нього,

При пред’явленні для впізнання велосипеда за фотознімками 13.10.2017, свідок ОСОБА_12 вказав на велосипед, ідентичний тому який йому привів ОСОБА_3 на початку лютого 2017, та просив продати.

23.10.2017, при пред’явленні для впізнання свідок ОСОБА_8 вказав на ідентичний велосипед, який на початку лютого 2017 ОСОБА_3А, вивів з під’їзду №2 гуртожитку по вул. Вовка,80/30 в м. Миргороді,

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.10.2017 під час якого свідок розповів по обставини викрадення ОСОБА_3 велосипеду в гуртожитку по вул. Вовка,80/30 в м. Миргороді. Шлях яким вони рухалися з метою передачі велосипеда ОСОБА_12 з яким обвинувачений домовився про продажу викраденого велосипеда.

Рапортом від 09.07.2017 про реєстрацію заяви ОСОБА_6 про крадіжку у нього велосипеда.

Протоколом огляду велосипеда який був викрадений у нього 09.07.2017 та повернутий 20.08.2017 від 04.09.2017 року наданого потерпілим ОСОБА_6 для огляду.

Висновком експерта №663 від 05.09.2017 з фото таблицями, відповідно до якого ринкова вартість наданого на експертизу велосипеда,спортивного типу марки ”Premier” складає 2589,30 грн.,

Протоколом пред’явлення особи для впізнання від 09.10.2017, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 у пред’явлених на впізнання особах вказав на обвинуваченого ОСОБА_3 як на особу яка 10 або 11 липня 2017, в обідній час, запропонував йому купити велосипед. Який він придбав за 500 грн. і 29.08.2017 продав ОСОБА_3 оскільки останній повідомив, що велосипед крадений.

Протоколом прийняття заяви потерпілого ОСОБА_7 від 16.11.2017 про крадіжку з його будинковолодіння по вул.8 Березня,3, в м. Миргороді металобрухту,

Заявою ОСОБА_11 від 20.11.2017 про добровільний дозвіл на огляд металобрухту, та видачу його як речового доказу.

Протоколом огляду речей від 20.11.2017, а саме металобрухту, з фото таблицями на приймальному пункті по улиці Раскової в м. Миргороді. Згідно якого потерпілий ОСОБА_7 вказав на металеві речі, які були викрадені з його будинковолодіння, та відповідно до якого ці металеві речі були вилучені та визнані речовими доказами по справі.

Протоколом огляду речей та документів від 20.11.2017, відповідно до якого було проведено зважування металевих виробів, вилучених з металоприймального пункту з фото таблицями до нього. Вага виробів з чорного металу становить 37,8 кг., вага алюмінію – 0,8 кг.

Згідно довідки ПП «Крокус» на 12.11.2017 вартість одного кілограму кольорового металу (алюмінію) складає 28 грн., вартість одного кілограму чорного металу складає 5,25 грн.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.11.2017, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 повідомив що в листопаді ОСОБА_3 попросив допомогти йому здати металобрухт пообіцявши оплату - кошти на цигарки. Він виконав прохання ОСОБА_3 та разом з останнім перевезли возиком, який був у ОСОБА_3, металобрухт з вулиці 8 Березня, 23, до метало приймального пункту по вул. Расковій у м. Миргороді. Металобрухт здавав він, а не ОСОБА_3

Суд розцінює невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у пред’явленому обвинуваченні як намагання уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вказане твердження спростовується сукупністю вищенаведених доказів

На думку суду не заслуговують на увагу і твердження захисту що протокол про пред’явлення для впізнання свідку ОСОБА_13 особи яка продала велосипеда пізніше його викупила, є недопустимим доказом. Оскільки відсутність в протоколі посилань на ч.4 ст. 228 КПК України при фактичному застосуванні вказаних положень закону не свідчать про отримання інформації в наслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд не може погодитися з твердженням захисту, що факт викрадення майна (металобрухту) не підтверджений належними та допустимими доказами. Оскільки посилання захисту на звернення потерпілого з заявою про скоєння крадіжки після проведення впізнання є безпідставним, так як спростовується доказами наданими суду стороною обвинувачення (заява про скоєння злочину подана потерпілим ОСОБА_7 16.11.2017року, огляд речей проведений та складено протокол 20.11.2017 року). Безпідставним є також посилання захисника, що при проведенні огляду речей 20.11.2017 року фактично здійснено впізнання речей без дотримання вимог процесуального закону, оскільки зазначений протокол відповідає вимогам ч.3 ст. 237 КПК України. До участі в проведенні якого був запрошений потерпілий ОСОБА_7

Обставини,що обтяжують покараннясудом не встановлено.

Обставин, що пом’якшують покарання судом не встановлено.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середнього ступеня тяжкості, характер діянь підсудного, ставлення винного до наслідків своїх діянь, який не розкаявся в скоєному. Відомості про його особу, який характеризується негативно скоїв злочин в тому числі в період відбуття покарання за раніше скоєний злочин, відбуває покарання за скоєння корисливого злочину у виді позбавлення волі.

Зважаючи на викладені обставини, суд вважає що виправлення і перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства. З урахуванням встановленого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, що сприятиме досягненню мети його виправлення і перевиховання та, на думку суду, будевідповідати характеру вчинених дій, меті запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами..

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив крадіжку у потерпілого ОСОБА_5Г в ніч з 05.02.2017 року до ухвалення вироку Миргородського міськрайонного суду від 17.02.2017 року, а крадіжки у потерпілих у ОСОБА_6 та ОСОБА_7А в період відбуття покарання призначеного вищезазначеним вироком до ухвалення вироку18.01.2018 року Апеляційним судом Полтавської області.

При призначенні ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків суд виходить з вимог ст. 70,ст. 71 КК України та роз’яснень п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року « Про практику призначення кримінального покарання». Відповідно до яких коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку визначному ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати пов’язані із залученням експертів в сумі 395 грн. 48 коп. підлягають стягненню з винного.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 369-375, 395 КПК України

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3, визнати винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання:

-по ст.185 ч.2 КК України за злочин вчинений до ухвалення вироку Миргородського міськрайонного суду від 17.02.2017 року (по епізоду крадіжки у ОСОБА_5Г.) у виді 6 місяців арешту.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Миргородського міськрайонного суду від 17.02.2017 (штраф 850 грн.) більш суворим по даному вироку 6 місяців арешту визначити ОСОБА_3 покарання у виді 6 місяців арешту.

-за ч. 2 ст. 185 КК України за злочини вчинені до ухвалення вироку Апеляційного суду Полтавської області від 18.01.2018 року(по епізодах крадіжок у ОСОБА_6 та ОСОБА_7А.) – 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вироком (2 роки позбавлення волі) більш суворим по вироку Апеляційного суду Полтавської області від 18.01.2018 року 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підстав ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного на підставі ч.4 ст.70 КК України (по епізоду крадіжки у ОСОБА_5Г.) та остаточно засудити ОСОБА_3 на 3 роки 8 вісім місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому рахувати з 20 листопада 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 395 (триста дев’яносто п’ять ) грн.48 копійок судові витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази велосипед «Premier» спортивного типу, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 вважати повернутим власнику; предмети з чорного та кольорового металу, які передані на зберігання до камери речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області,передати власнику потерпілому ОСОБА_7

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручити негайно після його проголошення.

СУДДЯ В. М. КУЦИН