Рішення № 74964713, 25.06.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/438/17

Провадження № 2/288/121/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

секретаря судового засідання - Мітніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за спадкоємцем,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернулась до суду з позовом до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі – Відповідач-1), ОСОБА_2 (далі – Відповідач-2), ОСОБА_3 (далі – Відповідач-3), про визнання права власності на нерухоме майно за спадкоємцем, в обґрунтування якого вказує, що 24 липня 1997 року померла її мати - ОСОБА_4, яка проживала на території Попільнянської селищної ради в селі Великі Лісівці, Попільнянського району Житомирської області .

Після її смерті відкрилась спадщина.

До складу спадкового майна входить житловий будинок з господарчими будівлями розташований за адресою: село В.Лісівці, вулиця Центральна, 33, на земельній ділянці площею 0,53 га.

Спадщину після смерті матері Позивач прийняла. Державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори заведена спадкова справа № 305.

Позивач зазначає, що крім неї, спадкоємцем була дочка спадкодавці - ОСОБА_5, яка померла 12 червня 2016 року . Її діти - Відповідачі по справі, на житловий будинок і земельну ділянку, на якій він розташований не претендують.

Позивач зазначає, що вона проживала в спадковому будинку з 1998 року. Разом з нею проживав син спадкодавці - ОСОБА_6, який помер 18 лютого 2003 року. Все належне йому майно залишилось Позивачу у спадок.

Державний нотаріус за місцем відкриття спадщини відмовив в видачі свідоцтва через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить, визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на житловий будинок з дерев’яних стоянців, глиняна закидка, облицьований цеглою, позначений на плані під літерою А, загальною площею 105,9 квадратних метрів, житловою площею 23,0 квадратних метрів, прибудова, позначена на плані під літерою А1, сарай, позначений на плані під літерою Б, погріб, позначений на плані під літерою п/б, сарай, позначений на плані під літерою В, убиральня, позначена на плані під літерою Г, розташований за адресою: село В. Лісівці, Попільнянського району Житомирської області, вулиця Центральна, номер 33 (тридцять третій).

Позивач в судове засідання не з’явилась надала до суду заяву в якій просила справу слухати у її відсутність.

Представник Відповідача-1 Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в судове засідання не з’явився, надав до суду листа в якому просив справу слухати без участі представника селищної ради. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідач-2 - ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився надав до суду заяву посвідчену державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області якою від своєї частки в житловому будинку з господарськими будівлями, розташованого в с. В. Лісівці, Попільнянського району, Житомирської області по вул. Центральній, 33, відмовився на користь ОСОБА_1, також просив розгляд справи проводити у його відсутність. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідач -3 – ОСОБА_3, в судове засідання не з’явився надав до суду заяву посвідчену державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області якою від своєї частки в житловому будинку з господарськими будівлями, розташованого в с. В. Лісівці, Попільнянського району, Житомирської області по вул. Центральній, 33, відмовився на користь ОСОБА_1, також просив розгляд справи проводити у його відсутність. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Згідно частини третьої статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз’яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до статті 238 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно копії Свідоцтва про смерть серії I-ТП № 269228, ОСОБА_4, померла 24 липня 1997 року, про що Лісівецькою сільською радою Попільнянського району, Житомирської області, зроблено відповідний актовий запис № 8.

Відповідно до копії Свідоцтва про народження серії ЯК № 829521, батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_4.

17 січня 1975 року ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб, після чого остання змінила своє прізвище на «Трикоз», що підтверджується копію свідоцтва про укладення шлюбу серії І-БК № 280502.

ОСОБА_9 помер 12 вересня 1995 року /копія Свідоцтва про смерть серії І-БК № 373029.

21 лютого 1998 року ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11, після чого змінила своє прізвище на «Іващенко» /копія Свідоцтва про одруження серії І-ТП № 044988/.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4, була головою домогосподарства за адресою: вул. Центральна, 33 с. В. Лісівці, рік забудови житлового будинку 1953, також членами домогосподарства являлись: ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_12, що підтверджується випискою з погосподарської книги Великолісівецької сільської ради за 1996-2000 роки, особовий рахунок № 45, від 23 листопада 2016 року № 366.

Після смерті ОСОБА_4, відкрилась спадщина. До складу якої ввійшов житловий будинок з господарчими будівлями розташований за адресою: село В.Лісівці, вулиця Центральна, 33, на земельній ділянці площею 0,53 га, яка рішенням виконавчого комітету Великолісівецької сільської ради народних депутатів від 25 листопада 1993 року № 15, передана безкоштовну у приватну власність ОСОБА_4.

Характеристика домоволодіння, згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений ФОП ОСОБА_13 20 листопада 2016 року - будинок з дерев’яних стоянців, глиняна закидка, облицьований цеглою , позначений на плані під літерою А, загальною площею 105,9 квадратних метрів, житловою площею 23,0 квадратних метрів, прибудова, позначена на плані під літерою А1, сарай, позначений на плані під літерою Б, погріб, позначений на плані під літерою п/б, сарай, позначений на плані під літерою В, убиральня, позначена на плані під літерою Г. Вартість домоволодіння згідно даних технічного паспорту становить 52 794 (п’ятдесят чотири тисячі сімсот дев’яносто чотири) гривні. Даний житловий будинок не являється самовільно забудованим та свідоцтво про право власності на нього не видавалось /копії довідок виконавчого комітету Великолісівецької сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 26 грудня 2016 року № 419, 422/.

Після смерті матері, а саме після 24 липня 1997 року особовий рахунок відкритий на ОСОБА_1, що підтверджується копією довідки виконавчого комітету Великолісівецької сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 26 грудня 2016 року № 417 та випискою з погосподарської книги Великолісівецької сільської ради за 1996-2000 роки, особовий рахунок № 45, від 23 листопада 2016 року № 366.

Як вбачається з копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 квітня 2000 року, спадкоємцем майна ОСОБА_4 є її дочка ОСОБА_5. Спадкове майно складається з права на земельну частку /пай/ у землі, яка перебуває в колективній власності ПСП «Нива» в с. В. Лісівці, Попільнянського району, розміром 3,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

ОСОБА_5, померла 12 червня 2016 року /копія свідоцтва про смерть серії І-ТП № 289711/.

18 лютого 2003 року помер ОСОБА_6 /копія свідоцтва про смерть серії І-ТП № 210214).

Відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 грудня 2004 року, спадкоємцем майна ОСОБА_6 є його сестра ОСОБА_1. Спадкове майно складається з права на земельну частку /пай/ у землі, яка перебуває в колективній власності ПСП «Нива» в с. В. Лісівці, Попільнянського району, розміром 3,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Згідно до вимог статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивач прийняла спадщину після смерті матері. Державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори заведена спадкова справа № 305.

Як встановлено судом позивач ОСОБА_1 є дочкою спадкодавиці, що стверджується свідоцтвом про народження, а тому, відповідно до статті 1261 ЦК України, являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері.

Відповідно до листа державного нотаріуса Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області від 13 квітня 2016 року № 137/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок № 33, з господарськими будівлями, розташований в с. В. Лісівці, Попільнянського району Житомирської області, після смерті матері ОСОБА_4 через відсутність правовстановлюючого документу на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями, зареєстрованого в органах державної реєстрації.

Згідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як роз’яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», на момент завершення будівництва, записи у Погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Частиною першою статті 182 ЦК України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а згідно зі статті 334 того ж кодексу, право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до вимог статті 331 частин другої, четвертої Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо ) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) та державної реєстрації.

Оскільки вказане право власності Позивача ставиться під сумнів, шляхом відмови державною нотаріальною конторою його оформлення, позивач відповідно до вимог статті 392 ЦК має право захистити його шляхом звернення з позовом до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за Позивачем право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами після смерті матері.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48,76, 78, 81, 128, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України; статтею 182, 328, 334, 386, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268-1270, 1297 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за спадкоємцем – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок з дерев’яних стоянців, глиняна закидка, облицьований цеглою, позначений на плані під літерою А, загальною площею 105,9 квадратних метрів, житловою площею 23,0 квадратних метрів, прибудова, позначена на плані під літерою А1, сарай, позначений на плані під літерою Б, погріб, позначений на плані під літерою п/б, сарай, позначений на плані під літерою В, убиральня, позначена на плані під літерою Г, розташований за адресою: село В. Лісівці, Попільнянського району Житомирської області, вулиця Центральна, номер 33 (тридцять третій).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_14